Анотації змісту соціологічних дисциплін, які виносяться на державний іспит

Історія соціології

Історія соціології як наука. Місце історії соціології в структурі соціологічного знання. Об’єкт і предмет історії соціології. Особливості історичного розвитку соціологічного знання, зв’язок його еволюції з історією суспіль­ства та культурними традиціями. Періодизація історії соціології: критерії, етапи, особливості. Інституціалізація соціології. Значення історії соціології для розвитку сучасної соціології.

Протосоціологія. Становлення і розвиток соціального знання та мислення. Міф та героїко-побутовий епос як найдавніші форми відображення дійсності первісного та раннього класового суспільства. Соціальне знання в культурах Стародавнього Сходу. Протосоціологічне знання стародавнього Китаю, Індії, Вавилону, Єгипту. Історичні передумови виникнення науки. Зародження елементів наукового знання в надрах античної культури Греції та Риму. Соціально-економічна та політична обумовленість емпіричних обстежень в античних суспільствах. Значення праць логографів та істориків /Геродот, Фукідід, Полібій та ін./ для розвитку наукового знання. Проблеми суспільства та людини в творчості Демокрита. Вчення Платона про суспільство. "Ідеальна держава" Платона. Принципи платонівського комуністичного суспільного устрою. Аристотель про принципи ймовірного та достовірного знання. Проблеми суспільства, людини та сенсу її життя в творчості Аристотеля. Аристотель про походження, сутність і форми держави. Проблеми управління, способу життя, дозвілля, вільного часу та елементи аксіології у вченні Аристотеля. Система класифікації наук у Аристотеля.

Соціальне знання епохи Середньовіччя. Зміна світоглядної парадигми суспільствознавців. Соціальне вчення раннього християнства. Людина і сенс її життя у вченнях "отців церкви". Теософія Августина Блаженного як спроба есхатологічного опису всесвітньої історії людства. Концепція "двох градів". Фома Аквінський та соціальна доктрина томізму. Міфи та епос східних слов’ян: уявлення про соціальний світ і людину. Гуманісти Відродження: нові уявлення про людину та її світ у творчості Данте, Ф.Петрарки, Л.Бруні, Л.Балли, Пікоделла Мірандоли та ін. Соціальні утопії Т.Мора та Т.Кампанелли як спроба протиставлення колективізму принципам індивідуалізму. Емпіричні обстеження в епоху Середньовіччя в Західній Європі. Становлення елементів соціального знання в ХV-ХVІ ст. Вчення про державу Н.Макіавеллі. Ж.Боден про значення географічного фактора в історії. Ідеї природного права та "суспільного договору" в творчості Гуго Гроція.

Соціальні вчення Нового часу /XVII - поч.ХІХ ст./ Соціальне знання на рубежі пізнього Середньовіччя і Нового часу. Особливості розвитку соціального знання Нового часу. Натуралістична парадигма в науці. Соціальна концепція Т.Гоббса. Вчення про людину й "суспільний договір". "Природне право", "суспільний договір" і утворення держави. Держава - Левіафан як живий організм." Концепція лібералізму Дж.Локка. Соціальні концепції французької Просвіти. Ш.-Л. Монтеск’є як "перший європейський соціолог" Позитивні закони в суспільстві. Норми права як регулятори внутрішніх і міжнародних відносин. Концепція географічного детермінізму і його впливу на психологічні особливості народів. Соціальне вчення Ж.-Ж.Руссо. Приватна власність як причина со­ціальної нерівності. Ідеї "природного права" і "суспільного договору" як ідеологія свободи людини та її права на боротьбу проти узурпаторів. Держава та уряд як виконавець волі народу - єдиного суверена. Соціальні погляди К.Гельвеція. Філософія історії - новий етап розвитку соціального знання, спроба подолання суперечностей між емпіризмом історіографії та філософськими абстрактними концепціями суспільства. Джамбаттіста Віко: історія як продукт людської діяльності, Історичний розвиток суспільства як циклічний процес круговороту. М.Ж.Кондорсе про основні епохи історичного прогресу. І.Г.Гердер про всесвітню історію як єдиний, цілісний процес закономірного розвитку. Культура як визначальний фактор суспільного прогресу. Взаємовплив культур як історична закономірність. Основні положення філософії історії Г.В.Ф. Гегеля та її історична обмеженість. Соціальна погляди американських просвітителів - Б.Франкліна, Т.Пейпа, Т.Джефферсона.

Класична соціологія ХІХ-поч.ХХ ст. Виникнення і розвиток соціології ХІХ-поч.ХХ ст. Криза методології традиційного суспільствознавства. Проблемна ситуація в розвитку знань про людину. Значення природничих наук для розвитку соціального знання. Парадокси редукціонізму та аналогії в науці про суспільство. К.А.Сен-Сімон про необхідність нової науки про людину. Виникнення позитивізму та його характерні особливості. О.Конт про необхідність вивчення суспільства як системи. Лінійна система класифікації наук і місце в ній соціології. Соціологічна система Конта. Предмет, структура і завдання соціології. Соціальна статика та соціальна динаміка. Соціальна стабільність і соціальний розвиток. Значення соціальних інститутів в житті суспільства. Проблема органіцизму та еволюціонізму в соціології О.Конта Соціальний ідеал О.Конта.

Історичний матеріалізм К.Маркса і Ф.Енгельса як теорія суспільства. Розвиток капіталістичних відносин і соціальні зміни у західноєвропейських суспільствах кінця ХVП- першій половині XIX ст. Лібералізм як ідеологія вільного підприємства. Консервативна критика буржуазного суспільства. Соціологічні ідеї праці А.Токвіля "Про демократію в Америці". Робітничий рух і соціальне питання. Соціалістичний рух і проекти соціальних реформ. Суспільно-політична думка Німеччини першої половини XIX ст. Соціальна філософія Гегеля і младогегельянців. Державно-правова концепція Л.Фонштейна. Революційне піднесення кінця 40-х років і його вплив на формування марксизму. Доктрина матеріалістичного розуміння історії. Молодий Маркс про відчуження праці і приватну власність як його причину. Дослідження Ф.Енгельса про становище робітничого класу в Англії. Оцінка К.Марксом ідей О.Конта. К.Маркс про економічні відносини як базис права, політики, духовного життя. Динаміка розвитку продуктивних сил та виробничих відносин. Продуктивні сили як "незалежна змінна" суспільного розвитку. Економічний детермінізм марксизму. Поняття економічної суспільної формації. Типи економічних суспільних формацій. Марксистське вчення про соціальний прогрес і еволюціоністські концепції суспільного розвитку. Маркс і Енгельс про класове походження держави. Ідея відмирання держави. Комунізм як майбутнє людства. Марксистська концепція соціальної структури. Поняття класової боротьби і ЇЇ місце у соціальній філософії марксизму. Вчення про пролетарську революцію. Розкриття Марксом соціально-психологічних аспектів класової боротьби в буржуазному суспільстві. Марксистська концепція товарного фетишизму і її значення для соціологічної теорії. К.Маркс про ідеологію як неадекватну форму класової свідомості. Марксистський аналіз специфіки східних суспільств. Раціональні та утопічні моменти марксистської критики капіталізму. Розвиток соціологічних ідей К.Маркса і Ф.Енгельса послідовниками марксизму. Дискусії про марксизм у сучасній соціології.

Соціологічний натуралізм. Причини виникнення натуралістичної орієнтації в соціології. Особливості натуралістичного напрямку в соціології. Аналогія і редукціонізм як головні принципи соціологічного натуралізму. Органіцизм в соціології. Герберт Спенсер - основоположник помір­кованого органіцизму. Теоретичні джерела соціології Г.Спенсера. Методологія соціології Г.Спенсера: елементи органіцизму, редукціонізму, аналогії. Еволюційна концепція Г.Спенсера. Закони еволюції. Сутність надорганічної еволюції. Революція як соціальна патологія. Вчення Г.Спенсера про соціальні інститути як "спеціалізовані органи". Типи і функції соціальних інститутів. Органіцистська соціологія П.Ф.Лілієнфельда, 0.І. Строніна. А.Шеффле, А.Еспінаса. Р.Вормса. Концепції соціального дарвінізму. Боротьба за існування і соціальні конфлікти. Соціал-дарвіністські концепції У.Берджгота, Людвіга Гумпловича, У.Г.Самнера, Г.Ратценхофера, А.Смолла. Расово-антропологічна школа: А.Гобіно, О.Аммон, В.де-Ляпуек, Х.С.Чемберлен. Наукова безплідність расово-антропологічної соціології. Географічна школа в соціології, її загальна характеристика і причини досягнень та помилок. Генрі Томас Бокль про значення географічного факторів історії суспільства. Елізе Реклю про географічне середовище. Лев Ілліч Мечніков про значення гідрологічного фактору для розвитку людської солідарності та кооперації. Сергій Михайлович Соловйов про значення географічного детермінізму в істо­рії Росії. Василь Осипович Ключевський про зв'язок російської істо­рії з колонізацією чужих земель і значення "єдності двох сил" - людського духу та "фізичної природи" країни для розвитку історії. Політична географія Фрідріха Ратцеля. Розвиток геополітичної соціоло­гії /Р.Челлен, К.Хаусгофер/. Психологічний напрямок в соціології та його особливості. Психологія народів /М.Лацарус, Г.Штейнталь, В.Вундт/. Психологія натовпу / С.Сігелє, Г.Лебон/. Теорія наслідування Г.Тарда. Інтеракціонізм Ч.Х.Кулі. Концепція соціалізації та її основні поняття /" дзеркальне Я", первинна група, соціальна організація/. Інстинктивізм У.Мак-Дугала. Соціологічні проблеми психоаналізу Зиґмунда Фрейда. Модель особистості Фрейда. Теорія витіснення та сублімації як механізм діяльності та творчості в історико-культурному процесі.

Антинатуралістична реакція в західній соціології кінця ХІХ-поч.XX ст. і формування теорій соціальної дії. Критика натуралістичного редукціонізму у філософії кінця XIX - початку XX сторіччя. Неідеалістичні напрямки філософської думки-неокантіанство, "філософія життя", феноменологія, філософська антропологія та їх вплив на соціологію. Проблеми культури і соціалізації особистості в американському прагматизмові /В.Джемс, Дж.Дьюі/ та британській соціальній антропології /Д.Редкліфф-Браун, Б.Малиновський/. Формування і розвиток інтеракціоністських концепцій у американській соціології. Дж.Г.Мід про специфіку міжособистісної взаємодії. Роль символів, в т.ч. мовних, у процесі комунікації. Становлення особистості як процес рольової інтерналізації. Поняття "соціальних предметів" та "узагальнених інших". Особливості становлення і розвитку соціології як окремої науки у Німеччині. Соціологічна проблематика в німецькій історичній, економічній, правовій науці. "Формальна соціологія" Ф.Тьонніса і Г.Зіммеля. Поняття "спільноти" і "суспільства" у соціології Ф.Тьонніса. Г.Зіммель про соціологію як "науку про чисті форми соціації". Зіммелівська концепція соціальної диференціації. Г.Зіммель про спільність соціальних функцій формального права, грошей та інтелекту. Зіммелівська теорія культурного конфлікту. Соціологічні ідеї В.Зомбарта. Вчення В.Зомбарта про соціокультурні передумови виникнення капіталізму та про буржуа як соціально-психологічний тип.

Життєвий шлях і наукова творчість М.Вебера. Дослідження М.Вебером трудових мотивацій батраків у прусських латифундіях та проблем психофізіології індустріальної праці. М.Вебер про "вибіркову спорідненість" між протестантською етикою і "духом капіталізму". Аналіз Вебером соціологічного змісту лютерівської концепції "покликання професії". Вебер про трудову етику пуританських сект. Розробка Вебером логіко-методологічних засад соціологічної науки. Концепція розуміння. Вебер про типи соціальної дії. Поняття раціоналізації соціаль­ної дії. Цільораціональна і ціннісно-раціональна соціальна дія. Веберівська теорія цінностей і теорія "ідеальної типізації". Типи соціальних спільностей і соціальних структур. М.Вебер про традиційне, легальне і харизматичне панування. М.Вебер про соціальну базу і етичний зміст індуїзму, буддизму, конфуціанства, даосизму, іудаїзму, християнства та ісламу. Соціологія музики М.Вебера. Веберівсь­ка концепція професійної етики політика і вченого.

Життєвий шлях і наукова творчість Е.Дюркгейма. Визначення Дюркгеймом предмету і методу соціології. Соціальні факти як незалежні від індивідуальної свідомості способу дій, думок і переживань. Дюркгейм про причинне пояснення і функціональний аналіз. Теорія розподілу суспільної праці. Поняття механічної і органічної солідарності, сегментарної та функціональної диференціації, моральної щільності суспільства. Дюркгейм про соціальну норму і патологію. Теорія колективних уявлень і її застосування до пояснення природи релігії, науки, культури. Соціологія суїциду Е.Дюркгейма. Визначення соціологом поняття самогубства. Егоїстичне, альтруїстичне та аномічне самогубство. Аналіз Дюркгеймом статистики самогубств. Значення праці Дюркгейма "Самогубство" для розвитку емпіричної соціології.

Проблеми теорії соціальної дії у працях В.Парето. Поняття про "резидуальність" соціальної дії. Теорія циркуляції еліт. Концепція ідеології як "деривації" емотивної сфери.

Західна соціологія у другій-третій чвертях XX ст. Проблеми соціальної екології, праці і управління в американській соціології 1920-х - 1960-х рр. Формування дослідницької програми Чикагської школи /ідеї монографічного методу, нестандартизованих методик і т.д./. Урбанізація як основна дослідницька проблема чиказьців. Р.Парк про відмінність між поняттям територіальної спільноти і суспільства. Розробка понять соціальної екології у роботі Р.Парка "Місто". Дослідження соціальної структури і соціальних змін у працях Р.Лінда і Х.Лінд "Середнє місто у процесі змін" та Л.Уорнера "Американське місто". Дослідження соціальних проблем в роботах Л.Вірта "Гетто", Р.Каван "Суїцид" та Е.Стоуквіста "Маргінальна особистість". Вплив чикагської школи на розвиток американської та світової соціології.

Соціально-психологічна концепція У.Томаса. Поняття установок і цінностей, соціальної ситуації, соціальної адаптації. Біографічний метод і його використання у праці У.Томаса і Ф.Знанецького "Польський селянин в Європі і Америці". Вивчення Томасом і Знанецьким процесів соціальної дезорганізації в середовищі польських ім­мігрантів. Теоретичне значення емпіричних досліджень У.Томаса і Ф.Знанецького.

Соціальні фактори, котрі зумовили розвиток соціології праці і управління. Класична школа "наукового менеджменту" /Ф.Тейлор, Г.Гант, А.Файоль, Л.Г’юлік та ін./. Тейлорівська система організації управління виробництвом і її соціальний зміст. "Гуманістичний виклик" тейлоризмові і формування доктрини "людських відносин", ідетодологічні засади і етапи здійснення Хоторнських експериментів. Е.Мейо, Ф.Ретлісбергер та Е.Діксон про явища "праці з прохолодою" та "групового тиску".

Теоретичні джерела та етапи формування технократичних концепцій. Теорія "революції управлінців Дж.Бернхема. Концепції трудової мотивації А.Маслоу і Ф.Херцберга. Теорія непрацюючого класу Т.Веблена. Класичні ідеї індустріального суспільства Р.Арона і У.Ростоу та їх розвиток в теоріях постіндустріалізму Дж.Гелбрейта і Д.Белла. Концепції "антивиробництва" і "технологічного ризику" в сучасній західній соціології.

Розвиток німецької соціологічної думки в період між 1920-ми і 1960-ми рр. Соціологічна наука у Німеччині періоду Веймарської республіки. Наукова програма Франкфуртського інституту соціальних дослід­жень. М.Хоркхаймер і ідея "критичної теорії". Австромарксизм і його вплив на німецьку соціологію. Антропологічна орієнтація у німець­кій соціології. "Соціологія знання" М.Шелера. Соціологія культури А.Вебера і Ф.Фіркандта. Формальна соціологія Л.Фон Візе. Перерва у розвитку німецької соціології у зв’язку з встановленням фашистської диктатури і початком другої світової війни. Діяльність німецьких соціологів у еміграції. Американський період діяльності Франкфуртської школи. Психоаналіз західної цивілізації у працях М.Хоркхаймера, Т.Адорно, Г.Маркузе, Е.Фромма. Соціологія літератури Б.Беньяміна. Соціологія культури К.Маннгейма. Аналіз Маннгеймом ідеології і утопії як сві­тоглядних перспектив різних соціальних верств. Психогенетична "теорія процесу цивілізації" Н.Еліаса. Соціологічні ідеї праць М.Хоркхаймера і Т.Адорно. "Діалектика просвітництва" і Г.Маркузе "Одномірна людина". Критична теорія і рух "нових лівих". Дискусія між К.Поппером і Т.Адорно з приводу методологічних засад соціологічної теорії.

Посилення емпіричної орієнтації у західнонімецькій соціології кінця 50-х - 60-х років. Теорія класів і класового конфлікту Р.Дарендорфа. Антропологічна соціологія А.Гелена і Х.Фрайєра. Проблеми соціології інтелігенції у працях Х.Шельські. Соціологічні ідеї праць Ю.Хабермаса "Структурні зміни у громадській думці" і "Наука і техніка як ідеологія". Теорія комунікативної дії Ю.Хабермаса. Емпіричні дослідження проблем праці, соціальної нерівності, політики, сім’ї, молоді у німецькій соціології 60-х - початку 70-х років. Особливості розвитку соціології у колишній НДР. Проблема "двох Німеччин" і її осмислення у німецькій соціології.

Соціологічна думка Франції 1920-х - 1960-х рр. Основні напрямки розвитку французької соціології після Дюркгейма. "Французька соціологічна школа" і її основні представники. Праці М.Хальвакса "Соціальна пам'ять" і М.Мосса "Нарис про дару­вання". Школа "соціальної науки" /Е.Демулен, А.де Турвіль, П.Бюро/. "Міжнародний соціологічний журнал". Католицька соціологія /Абер, Деплуаж, Легран/. Розробка соціологічної проблематики в рамках Вищої школи практичних досліджень. Основні теоретичні напрямки французької соціології - "діалектична соціологія" Ж.Гурвіча, технологічний детермінізм Ж.Фураст’є, теорія індустріального суспільства Р.Арона, соціологія організацій М.Крозьє, соціопсихоаналіз Ж.Манделя, акціоналізм А.Турєня. Соціологічні джерела структуралізму К.Леві-Строса. Зворотній вплив структуралізму на соціологію. Соціологічні ідеї історичної школи "Анналів" /Ф.Бродель, Л.Февр та ін./ Актуальні проблеми життя французького суспільства у дзеркалі соціології.

Структурний функціоналізм та його альтернативи. Ідеї функціоналізму в соціологічній думці кінця XIX - початку XX ст. Е.Дюркгейм і М.Вебер як попередники функціоналізму. Життєвий шлях і наукова діяльність Т.Парсонса. Теоретичні джерела парсонівської концепції соціальної дії. Поняття систем дії, діючої особи, ситуації. Мотиваційна структура дії. Когнітивна, оціночна і ціннісна орієнтації соціальної дії. Взаємопроникнення особистісної, соціальної і культурної субсистем, їх основні характеристики. Теорія соціальних систем пізнього Парсонса. Різновиди функціональ­ної спрямованості окремих субсистем дії - адаптація, інтеграція, відтворення структури і зняття напруженостей. Функціоналістське пояснення природи соціальних змін. Вчення Парсонса про соціальну диференціацію, еволюційні універсалії та історичні типи суспільства. Вплив ідей Парсонса на сучасні теорії соціокультурної модернізації. Сучасні дискусії щодо теоретичної спадщини Т.Парсонса.

Р.Мертон про соціологію як "теорію середнього радіусу дії". Дослідження Мертона в галузі історії соціології науки. Три основні постулати і "одинадцять заповідей" мертонівського функціоналізму. Мертон про соціальну структуру і аномію. Вплив ідей Р.Мертона на американську теоретичну та емпіричну соціологію. Дискусії про функціоналізм в сучасній соціології, їх основні напрямки.

Гарвардський період наукової діяльності П.Сорокіна і його концепція соціальної взаємодії. Сорокін про чуттєву, умоглядну і ідеалістичну "суперсистеми" та про цикли соціокультурної динаміки. Теорія соціальної стратифікації П.Сорокіна. Поняття одномірної і багатомірної стратифікації і соціальної мобільності. Критика П.Сорокіним сучасної йому соціологічної теорії.

Концепція соціального обміну Дж.Хоманса. Поняття зовнішньої і внутрішньої систем взаємодії. Соціальна поведінка як обмін нагородами і санкціями. Типологія закономірностей соціальної пове­дінки.

Альтернативні функціоналізмові напрямки соціологічної теорії. Концепція соціального конфлікту /Л.Козер, Р.Дарендорф, А.Турен, К.Боулдінг та ін./. Конфлікт як форма зняття напруження в соціаль­ній системі і фактор її інноваційної зміни. Способи раціональної регуляції соціальних конфліктів. "Альтернативна соціологія" А.Гоулднера і Р.Міллса та її основні поняття /"новий клас", "пануюча еліта" та ін./. Вплив ідей функціоналізму на розвиток сучасної соціології.

Феноменологічна соціологія і етнометодологія. Теоретичні джерела феноменологічної соціології. Е.Гуссерль і А.Бергсон про переживання часу і "життєвий світ". Феноменологічні ідеї в роботах М.Вебера і М.Шелера. Обґрунтування принципів феноменологічної соціології у праці А.Шюца "Смислова структура соціального світу". Поняття природної установки, саморозуміння, "розуміння іншого", "типізуючого розуміння". Принципи взаємозаміни точок зору і співпадіння систем релевантностей. А.Шюц про принципову відмінність між просторовим часовим принципами конституювання соціальних зв'язків. Наукове знання як різновид "типі­зуючого розуміння". Принцип "суб'єктивної інтерпретації у соціаль­ному пізнанні. Розвиток ідей феноменологічної соціології в роботі П.Бергера і Т.Лукмана "Соціальне конструювання реальності". "Соціологія повсякденності" як зразок застосування феноменологічних методів і її основні напрямки.

Етнометодологія - найбільш впливовий сучасний різновид фено­менологічної соціології. Обґрунтування основних ідей етнометодології в роботах Г.Гарфінкеля і А.Сікурела. Проблема раціональності повсякденного спілкування в етнометодології. Особливості етнометодологічного аналізу мовного спілкування на повсякденному і науково-теоретичному рівнях. "Фонові очікування" і їх комунікативні функції. Рефлексивність як складовий елемент спілкування і соціальної взаємодії в цілому. Застосування феноменологічних методів у сучасній соціології науки і соціології культури. Символічний інтеракціонізм Г.Міда, Р.Блюмера. "Драматургічний підхід" Е. Гоффмана.

Загальна соціологічна теорія

Суть, завдання та структура загальної соціологічної теорії. Структура, мета та завдання курсу «Загальна соціологічна теорія». Соціологія як поліпарадигмальна наука. Рівні соціологічного аналізу. Основні соціологічні парадигми. Поняття методології та методів теоретичної соціології. Предмет соціологічної теорії. Завдання теоретичної соціології. Категоріальний апарат соціологічного теоретизування. Соціологічне мислення та соціологічна уява (Р.Мертон, Ч.Міллс, П.Штомпка). Місце соціологічного теоретизування у пізнання соціальної реальності.

Природничі та соціокультурні фактори життя суспільства. Природничий фактор в позитивіській соціології. Природничі умови соціального. Ноосфера як фактор в системі взаємодії “суспільство-природа”. Культура як специфічна форма соціального буття людини. Соціальна сутність культури. Типи, структурні елементи та функції культури. Поняття соціокультурної динаміки. Сучасні теорії культури. Природничі та соціальні закономірності. Проблеми вивчення соціальних законів.

Суспільство як соціальна система. Еволюція уявлень про суспільство. Поняття суспільства в соціології, його ознаки. Поняття соціальної системи та її емерджентних властивостей. Елементи соціальної системи як відносно автономні складові соціального цілого: соціальна структура, соціальні інститути, соціальні відносини, соціальні спільноти та індивіди. Типи суспільства. Джерела суспільного розвитку. Поняття соціальної структури, її основні елементи та різновиди. Передумови виникнення соціології соціальних груп: розрізнення спільноти і суспільства (Ф.Тьоніс), органічної і механічної солідарності (Е.Дюркгейм), первинної і вторинної групи (Ч.Кулі). Поняття, ознаки та типологія соціальних груп. Соціальна нерівність. Соціальна стратифікація та соціальна мобільність. Проблеми та завдання соціологічної теорії щодо вивчення суспільств сучасного типу.

Особистість як предмет соціологічного аналізу. Особливості вивчення особистості в соціології. Особа як об’єкт і суб’єкт соціальних взаємодій та суспільних відносин. Соціалізація як поетапний процес виникнення ідентичності людини і засвоєння соціальних ролей. Потреби, інтереси та цінності в структурі особистості. Соціальний статус та соціальна роль.

Теорії соціальної дії та взаємодії в соціології. Поняття соціальних зв’язків та відносини. Система соціальних відносин. Диференціація соціального зв’язку. Поняття соціальної дії та взаємодії. Теорія соціальної дії М.Вебера та Т.Парсонса. Диспозиційна регуляція соціальної поведінки (модель В.Ядова). Сучасні теорії соціальної взаємодії (теорія соціального обміну, теорія символічного інтеракціонізму, психоаналітична теорія, теорія рольового наслідування). Соціологічне поняття комунікації. Редукція комунікації до дії. Поняття соціальної норми та девіації. Соціальний контроль. Соціальний конфлікт.

Соціальні інститути та організації в структурі суспільства. Поняття і структура соціального інституту. Типи соціальних інститутів. Загальні (універсальні) функції соціальних інститутів: задоволення найважливіших потреб, регулювання поведінки, соціалізації, комунікативна. Поняття латентних функцій та дисфункцій соціальних інститутів. Суть процесу інституалізації. Сучасний інституалізм як напрям соціологічного теоретизування. Поняття та основні риси соціальної організації. Формальні та неформальні організації. Моделі організацій: теорія бюрократії М.Вебера, організація як трудовий процес (Ф.Тейлор). Хоторнський експеримент, неформальні відносини в організації. Теорія людських взаємовідносин Е.Мейо.

Соціальні зміни та соціальний розвиток. Концепції історичного часу і спрямованості історії. Поняття прогресу, еволюції і соціальних змін. Природа та різновиди соціальних процесів. Типологія соціальних процесів. Поняття соціальних рухів. Сучасні соціологічні теорії соціальних змін. Формаційний та цивілізаційний підходи щодо пояснення історичного розвитку суспільства. Технологічні та ідеологічні фактори переходу від традиційного суспільства до сучасного. Аграрне, індустріальне і постіндустріальне суспільство. Поняття модернізації та трансформації. Трансформаційні процеси в сучасному українському суспільстві. Глобалізація і формування планетарного суспільства. Віртуалізація соціальних відносин та віртуальне суспільство.

Теоретико-методологічне розмаїття в сучасній соціології. Основні риси сучасної теоретичної соціології. Особливості вивчення соціальних явищ та процесів на макро- та мікрорівні соціологічної теорії. Методологічні проблеми класифікації соціологічних теорій. Парадигмальна структура соціологічної теорії. Соціологічна теорія як методологія спеціалізованих галузей соціологічного знання. Поняття теоретичних дилем в соціології. Е.Гідденс про майбутнє соціології.

Основні аспекти розвитку загальної соціологічної теорії у вітчизняній соціології. Особливості розвитку соціологічної теорії в Україні. Процес теоретичного самовизначення соціології в Україні після здобуття державної незалежності. Дискусії про роль і завдання соціологічної теорії. Шляхи інтеграції української соціології до світового наукового співтовариства. Досвід запозичення західних теоретичних концепцій та їх оцінка. Стан методологічних розробок в українській соціології. Теоретичні засади вивчення проблем трансформації сучасного українського суспільства: досягнення та перспективи вітчизняної соціології.

Соціальна структура суспільства

Соціальна структура суспільства як предмет соціологічних досліджень. Предмет, мета та завдання курсу „Соціальна структура суспільства”. Місце та значення курсу в системі підготовки соціологів. Методичне забезпечення та організація роботи по опрацюванню курсу. Системне уявлення про суспільство як сукупність взаємопов’язаних і взаємодіючих елементів. Поняття соціальної системи та соціальної структури. Основні елементи соціальної структури. Види соціальних структур: соціально-демографічна, соціально-етнічна, соціально-територіальна, соціально-професійна, соціально-класова тощо. Основні напрямки теоретичного аналізу соціальної структури. Сучасні уявлення про соціальну структуру. Методи дослідження соціальної структури. Роль загальнонаукових методів у вивченні соціальної структури. Традиційні методи прикладної соціології і їх застосування при вивченні соціальної структури. Специфічні методи аналізу соціальної структури: суб’єктивний метод, метод вивчення репутацій, метод аналізу образів соціальної структури.

Загальна теорія соціальної структури. Основні напрямки теоретичного аналізу соціальної структури: структуралізм, структурний функціоналізм (К.Маркс, Є.Дюркгейм, Б.Малиновский, А.Р.Рєдклиф-Браун, К.Леви-Стросс, Т.Парсонс, Е.Гіденс та ін..). Значення творчої спадщини П.Сорокіна для вивчення проблем соціальної структури. Сучасні уявлення про соціальну структуру. Мережевий аналіз соціальної структури. Соціальна структура як центральна категорія аналізу. Розходження у визначеннях соціальної структури. Теоретичні виміри соціальної структури. Соціальна і соцієтальна структури; макро-, мезо- і мікроструктури суспільства. Структурна детермінація соціальної поведінки. Теоретична дилема «структура і діяльність». П.Сорокін та П.Бурдьє про соціальний простір і його багатовимірність. Теоретичні концепції соціальної структури: нормативно-ціннісна і категоріальна модель. Емпіричні концепції соціальної структури: дистрибутивні і мережеві моделі. Базові категорії теорії соціальної структури: соціальний простір, соціальний капітал, ідентифікація, соціальна стратифікація, соціальна мобільність..

Основні елементи соціальної структури. Конкретно-історичний характер соціальної структури суспільства. Особливості соціальних відносин і поведінки індивідів на різних етапах суспільного розвитку. Відтворення соціальної структури. Соціальна група як елемент соціальної структури. Проблеми соціогрупової ідентифікації: комунікативна, інтерактивна, соціально-перцептивна ідентифікація. Особистісний процес ідентифікації. Соціальні групи і категорії населення. Групова соціальна дистанція. Групова соціальна мобільність. Поняття та види соціальних статусів. Символи статусу. Статусні групи. Проблема статусів в соціальній структурі традиційного, індустріального та сучасного суспільства. Сутність соціальних ролей. Рольові конфлікти. Поняття соціальної установки та диспозиції. П.Сорокін про соціальну диспозицію. Т.Парсонс про соціальні ролі. Соціальна мобільність та статусно-рольові характеристики індивіда. Норми і цінності як базові елементи соціальної структури. Процеси інституалізації. Структура та механізми функціонування соціальних інститутів. Трансформація інституційної структури. Функції та дисфункції соціальних інститутів. Зміст поняття «соціальна організація». Типологія організацій: основні соціологічні підходи. Теорія бюрократії М.Вебера. Соціальні організації в структурі сучасного українського суспільства.

Теоретичні засади вивчення соціальної стратифікації. Соціальна диференціація і соціальна стратифікація. Основні поняття теорії стратифікації. Теоретичні моделі стратифікації. Системні характеристики стратифікації. Теорія соціально-економічної неоднорідності праці та класова концепція К.Маркса. Соціологія нерівності М.Вебера. Стратифікаційні дослідження 1920-х – 1980-х років: одновимірна і багатовимірна стратифікація. П.Сорокін про соціальну стратифікацію. Функціоналісти про соціальну стратифікацію ( Т.Парсонс, К.Девіс, В.Мур, Б.Барбер та ін.). Теорія еліт як особливий напрям стратифікаційних досліджень. Владний та меритократичний підходи у трактуванні еліт. Гендерна стратифікація. Соціологічні методи дослідження соціальної стратифікації і соціальної мобільності. Кількісна і якісна методологія. Американська школа емпіричних досліджень стратифікації (Р.Лінд, Л.Уорнер, О.Данкен, П.Блау та ін..). Західноєвропейські емпіричні дослідження стратифікації (Дж.Голдторп, Д.Локвуд, Ф.Бічхоффер, Дж.Платт). Сучасні концепції емпіричного дослідження мобільності. Проблеми емпіричного виміру соціальної мобільності: критерії, одиниці виміру, шкали.

Типи стратифікаційних систем. Історична та соціокультурна зумовленість формування певних типів стратифікаційних систем ( відкритих та закритих ). Типи стратифікаційних систем (фізико-генетична, рабство, касти, станова, етакратична, класова, соціально-професійна, культурно-символічна, культурно-нормативна) та їх комбінації. Процеси соціальної мобільності в стратифікаційних системах. Проблема розробки категорії „клас” в соціології. Класова теорія К.Маркса та М.Вебера. Теорії класів в сучасній соціології (Е.Райт, Дж.Голдторп, П.Бурдьє, Е.Гіденс). Теорія відтворення класового суспільства П.Бурдьє. Клас «можливий» і клас «реальний». «Габітус», соціальне походження і соціальна структура. Теорія смаків та соціальних відмінностей. Е.Гіденс про класову структурацію.

Стратифікаційні процеси в суспільствах сучасного типу. Загальні закономірності розвитку суспільств постіндустріального типу. Специфічні риси соціальної диференціації в суспільствах сучасного типу. Відносини власності, контролю, розподілу, професійного і галузевого статусу як визначальні при розгляді класових спільнот. Вищий правлячій клас, його соціальний склад і основні характеристики в суспільствах сучасного типу. Клас індустріальних працівників і службовців як нова соціальна спільнота. Поняття «середнього класу». Основні концепції середнього класу в сучасній соціології. Нижчі прошарки в стратифікаційній системі сучасних суспільств. Концепція «андеркласу» в соціології. Бідні та багаті в сучасному світі. Маргінальність соціальних груп.

Трансформація соціальної структури українського суспільства. Соціальна структура суспільств радянського типу. Зародження радянських стратифікаційних концепцій. Характер стратифікаційних ієрархій в суспільствах радянського типу. Сутність, типи та форми соціальної мобільності в суспільствах радянського типу. Особливості соціальної трансформації українського суспільства. Теоретичні підходи до пояснення механізмів та напрямків соціальної трансформації. Динаміка соціальної структури в сучасній Україні. Проблеми розвитку соціально-демографічної структури українського суспільства. Національно-етнічна структура сучасного українського суспільства. Вплив міграційних процесів на національно-етнічну структуру. Соціально-поселенської структури українського суспільства: ієрархія фізичного простору. Типи поселенських спільнот в Україні Характеристика соціально-поселенської структури сучасної України. Соціально-професійна структура як ієрархічна система статусних характеристик. Соціологічні проблеми дослідження професійних структур українського суспільства. Проблеми соціального відтворення соціально-професійних структур в Україні.

Особливості стратифікаційних процесів в сучасному українському суспільства. Теоретичні напрацювання вітчизняних соціологів щодо вивчення соціальної структури та соціальної стратифікації. Соціогрупова динаміка. Нові фактори диференціації в українському соціумі. Проблеми формування середнього класу. Соціальна поляризація як вираз протиріч соціальної структури. Багаті та бідні в сучасній Україні. Гендерна нерівність. Динаміка престижу професій в оцінках населення України. Механізми мобільної поведінки в умовах суспільних трансформацій. Нормативно-ціннісні аспекти соціальної структури в сучасному українському суспільстві. Феномен маргіналізації.

Соціальна політика і проблеми управління розвитком соціальної структури. Поняття соціальної політики. Суб’єкт, об’єкт, цілі соціальної політики. Концептуальні принципи її реалізації. Ліберальний принцип і його специфіка. Консервативний принцип, його етатистська та корпоративна форма. Соціал-демократичний принцип і приклади його втілення. Концепція держави всезагального блага (Г.Еспрін-Андерсен та ін..). Соціальна структура як об’єкт управління. Соціальна політика як головний фактор стабілізації соціальної структури. Специфіка і пріоритети соціальної політики в сучасному українському суспільстві. Проблеми соціальної адаптації. Адресна соціальна політика. Основні принципи і моделі розвитку соціальної структури в сучасному суспільстві.

Методологія соціологічних досліджень

Методологічне обґрунтування соціологічного дослідження. Наукове пізнання, його сутність, структура та методи. Наукове пізнання та наукове дослідження: спільне та відмінне. Специфіка соціологічного дослідження. Типи соціологічних досліджень. Евристичність соціологічного знання. Поняття методології. Принципи наукової методології. Методологічна обґрунтованість наукового дослідження. Поняття обґрунтованості соціологічного дослідження як виду соціально-наукового пізнання.

Рівні соціологічного знання та специфіка методології емпіричного дослідження. Емпіричний та теоретичний рівні наукового пізнання. Структура соціологічного знання. Методологічне значення взаємозв'язку рівнів соціологічного знання. Теоретична та емпірична інтерпретація понять. Специфіка методології та методів емпіричного дослідження. Поняття достовірності та ймовірності знання. Вплив методології та методів на вірогідність результатів дослідження та наукових висновків.

Критерії якості результатів соціологічних досліджень. Поняття якості та надійності соціологічної інформації. Первинна та вторинна соціологічна інформація. Методологічні проблеми методів збирання та опрацювання інформації. Поняття надійності та валідності методів дослідження. Поняття обґрунтованості, об'єктивності, точності, повноти та істинності даних. Організаційно-процедурне забезпечення якості результатів дослідження.

Поняття соціального факту. Поняття наукового факту. Емпіричний та теоретичний факт. Статистичний факт. Соціологічне розуміння статистичного факту. .Науковий факт як підсумок дослідження. Факт як емпіричний базис наукової теорії. Інтерпретація фактів.

Соціальні процеси та специфіка їх дослідження. Поняття соціального процесу, соціальних змін та соціального розвитку. Типи соціальних процесів. Емпіричне та теоретичне дослідження соціальних процесів. Соціальна мобільність. Соціальна динаміка. Організація і дезорганізація. Соціальний конфлікт і рівновага (стабільність). Функціональний аналіз соціальних процесів.

Програмування соціологічних досліджень

Структура та функції програми в соціологічному дослідженні. Етапи та процедури соціологічного дослідження. Програма соціологічного дослідження - основний документ, що містить методологічні та методичні передумови наукового пошуку. Програма як організаційна основа дослідження. Основні типи соціологічного дослідження (теоретико-прикладні та прикладні). Специфіка побудови програми дослідження залежно від його типу. Розділи програми. Внутрішня та зовнішня функції програми.

Проблема, об'єкт та предмет дослідження. Формулювання проблеми - вихідний пункт розробки програми дослідження. Теоретичні та прикладні проблеми. Основні вимоги до розгортання проблеми дослідження. Об'єкт та предмет дослідження, їх визначення. Вимоги до об'єкта дослідження. Об'єкт дослідження та одиниці спостереження. Поняття типологізації.

Мета та завдання дослідження. Висування мети дослідження як орієнтація на його кінцевий результат. Теоретико-прикладні та практичні цілі дослідження. Завдання дослідження: основні, особливі, додаткові. Послідовне висування програмних завдань залежно від основної мети дослідження. Методичні завдання.

Гіпотези дослідження. Гіпотеза - головний методологічний інструмент соціологічного дослідження. Джерела формування гіпотез. Логічна структура гіпотези та принципи її побудови. Типи гіпотез у соціологічному дослідженні. Гіпотези основні та гіпотези-наслідки. Описові та пояснюючі гіпотези. Обґрунтованість та можливість емпіричної перевірки гіпотез. Залежність типу соціологічного дослідження від наявності та типу основних гіпотез (стратегічний план дослідження). Загальні вимоги до гіпотез.

Аналіз основних понять дослідження. Виділення основних понять дослідження. Інтерпретація понять як процедура тлумачення, уточнення змісту понять, що складають концептуальну схему дослідження. Суть інтерпретації, основні процедури. Види інтерпретації основних понять (теоретична, емпірична та операціональна). Нормативні вимоги до процедур інтерпретації основних понять соціологічного дослідження. Попередній системний аналіз об'єкта дослідження.

Первинне вимірювання соціальних характеристик. Пошук та конструювання еталону вимірювання. Перевірка процедури первинного вимірювання на надійність. Характеристики основних шкал (номінальної, порядкової, інтервальної та шкали відношень). Шкали Гуттмана, Терстоуна, Лайкерта, Богардуса. Допоміжні теорії вимірювання. Обмеження квантифікації первинних соціальних характеристик.

Вибірковий метод у соціологічному дослідженні. Генеральна та вибіркова сукупності. Одиниці відбору та спостереження. Репрезентативність вибірки. Випадкові та систематичні помилки репрезентативності. Оцінювання випадкової помилки. Основні етапи формування та обґрунтування структури вибіркової сукупності. Оцінювання обсягу вибірки. Типи вибірок. Види відбору. Проста одноступенева випадкова вибірка. Багатоступеневі вибірки. Квотна вибірка. Методи ремонтування вибірки. Види та межі використання стихійного відбору.

Організація соціологічного дослідження. Проблеми узгодження науково-теоретичних, методичних та організаційно-технічних процедур з цілями дослідження. Послідовність процедур дослідження та координації діяльності його учасників. Основна нормативна вимога до організації соціологічного дослідження. План науково-дослідницьких робіт. Сітковий графік. Етапи та процедури: підготовчий, оперативний етап збирання даних, результуючий. Етапи проектування інструментарію дослідження. Інструкції виконавцю польових робіт. Етапи підготовки виконавців. Визначення кількості інтерв'юерів. Якості, знання та уміння, що необхідні виконавцю польових робіт. Типові помилки та труднощі в організації прикладного соціологічного дослідження.

Методи збору соціологічної інформації

Класифікація методів збирання соціологічної інформації. Метод як система формалізованих правил збирання первинної соціологічної інформації. Поняття методу, техніки, методики та процедури соціологічного дослідження. Порівняльна характеристика основних методів збирання інформації: документального, безпосереднього спостереження та опитування. Документ як джерело інформації про соціально-иормативні вимоги, події та умови діяльності. Межі застосування спостереження. Універсальність опитувань.

Спостереження. Специфіка наукового спостереження. Одиниці спостереження. Спостереження включене та невключене, відкрите та інкогніто, лабораторне та польове. Проблеми взаємовпливу суб'єкта та об'єкта в процесі спостереження. Техніка спостереження, реєстраційні документи. Етичні норми при проведенні дослідження даним методом. Особливості, переваги та недоліки методу. Типові помилки в застосуванні методу. Підготовка спостерігачів.

Загальна характеристика методу аналізу документів. Основне призначення методу аналізу документів. Традиційний аналіз. Нормативні вимоги. Документ як об'єкт аналізу. Якісний аналіз документальної інформації. Джерела документальної інформації. Типи документів (письмові, аудіо-та відеодокументи, іконографічні). Протокол аналізу документів: внутрішній та зовнішній аналіз. Особливості, переваги та недоліки методу. Типові помилки.

Контент-аналіз. Історія виникнення методу. Проектування класифікатора контент-аналізу. Формулювання завдань до проектування класифікатора. Побудова категорій аналізу. Термінологічне уточнення ознак. Випадки нетермінологічної фіксації. Визначення одиниць обліку, конструювання інструменту для вимірювання та реєстрації одиниць аналізу. Побудова загальної схеми класифікатора. Проектування бланків аналізу інформації. Програма обробки бланків аналізу. Складання завдань та інструкцій реєстраторам та кодувальникам.

Опитування. Опитування як метод збирання соціологічної інформації. Історія становлення метода. Пізнавальні можливості. Види опитувань: письмове (анкетування) та усне (інтерв'ю), очні та заочні (поштові, телефонні, пресові), експертні та масові, вибіркові та суцільні. Особливості, переваги та недоліки метода. Труднощі та типові помилки.

Анкетування. Індивідуальне та групове анкетування. Анкета. Конструювання анкети: формулювання завдань до проектування анкети; побудова категорій аналізу; визначення складу тем, проблем, задач, що включаються до складу анкети у відповідності з виділеними категоріями аналізу; побудова блоку соціально-демографічних показників; проектування блоку програмно-тематичних питань; складання вступного звернення та інструкції респонденту. Загальна композиція анкети. Кодифікація питань. Графічне оформлення. Можливі зсуви інформації, їх коригування.

Інтерв'ю. Особливості інтерв'ю. Інтерв'ю - способи організації роботи, процедура та інструмент опитування. Можливі зсуви, їх оцінювання та коригування. Різновиди опитувань: за відношенням до мети дослідження, за відношенням до особистості респондента, за предметним змістом, за ступенем стандартизації відповідей, за конструктивними особливостями, за функціональним призначенням.

Телефонне опитування. Оперативність телефонного опитування та обмеження в застосуванні метода. Побудова вибірки для телефонного .опитування. Специфіка ситуації телефонного інтерв'ю. Особливості побудови опитувальника: формулювання питань, альтернативні питання в телефонному інтерв'ю, використання шкал, довжина опитувальника. Організаційні проблеми проведення телефонного інтерв'ю. Використання комп'ютерів. Кодифікатор для обліку результатів пошуку респондента.

Поштове опитування. Історія поштового опитування. Особливості, переваги та недоліки поштового опитування. Залежність величини помилки від частки відсутніх відповідей. Способи збільшення відсотку повертання в поштовому опитуванні. Експерименти за впливом різних елементів дослідницької процедури інструменту на повертання. Тотальна стратегія. Поєднання поштового опитування з інтерв'ю (два підходи). Характеристики пресового опитування.

Експертне опитування. Види опитування: масове (респондентів), експертне та псевдоекспертне (представників). Особливості експертного опитування (за метою, вибіркою, процедурою, та методом аналізу). Методи відбирання експертів в соціологічному опитуванні: документальний, експериментальний, атестація та самооцінка. Процедура роботи (мозкова атака, метод комісії, співставлена оцінка, стимульоване спостереження, метод Дельфи). Спеціальні методики роботи експертів (бальні оцінки, впорядкування рангів, парне порівняння, послідовне порівняння).

Соціометричне опитування. Сіткові методи. Історія соціометрії. Соціометрія та сітковий аналіз, структурне бачення світу. Зображення соціометричних даних. Соціограма та соціоматриця. Основні поняття теорії графів. Вибірка в соціометрії. Вимірювання відношень, інтегрування соціометричних матриць. Аналог кореляційного аналізу в соціометрії. Індивідуальні та. групові соціометричні індекси. Виділення підструктур в групах. Зв'язок між соціометричиими та звичайними ознаками. Сітковий аналіз.

Соціологія політики

Соціологія політики в системі наук. Соціологія політики як наукова і навчальна дисципліни. Предмет, методологія, проблемне поле і методи соціології політики. Статус соціології політики в системі соціологічних наук. Співвідношення соціології політики з іншими загальними та спеціальними соціологічними дисциплінами.

Соціологія політики в історії політичної думки. Соціально-філософські та соціо-культурні витоки соціології політики. Етапи становлення і розвитку науки. Соціоцентрична парадигма політики. Проблеми соціального виміру політики в історії політичної думки. Концепції індивіда як суб’єкта політики.

Класичні соціологічні теорії політики кінця ХІХ – початку ХХ століття. Політика і влада як об’єкт соціології кінця ХІХ – початку ХХ століття. Основні школи та напрямки політичної соціології. Класова таорія політики та держави К.Маркса. Соціально-економічні основи політики. Класові інтереси та політична боротьба. Теорія демократії та диктатури пролетаріату. Теорія еліт В.Парето і Г.Моска. Поняття політичної еліти та маси. Теорія рівноваги та політичного лідерства В.Парето.

Сучасні соціологічні теорії політики. Основні проблеми сучасної соціології політики. Системний та структурно-функціональний аналіз політики. Інституціоналізм та неоінституціоналізм в політиці. Проблеми держави, політики, влади та політичної участі в структуралізмі та поструктуралізмі.

Політична система суспільства. Поняття та функції політичної системи. Основні елементи політичної системи: інститути, відносини, дії, погляди, норми. Держава як інститут політичної системи. Групи інтересів в політичній системі. Типології політичних систем. Передумови та типи змін політичних систем.

Соціологія політичної влади як важливого атрибуту політики. Поняття влади як загальносуспільного феномену. Відомі підходи до вивчення влади. Загальні властивості влади. Концепції природи влади. Структура влади: джерело влади, об’єкт, функції, основа і ресурси. Історичні форми влади. Основні методи здійснення влади.

Держава як об’єкт сучасної соціології політики. Логіка розвитку держави. Поняття і ознаки національної держави. Типи національних держав. Унітарна, федеративна і конфедеративна держава. Національна держава і права людини. Національна держава в умовах глобалізації. Криза національної держави. Держава і політичний екстремізм. Держава і міжнародний порядок.

Система політичних стосунків та політична участь. Людина в системі політичних стосунків. Умови реалізації політичних інтересів. Політична соціалізація особистості. Політична участь: фактори та форми залученості. Політичне лідерство: сутність, форми.

Політична стабільність суспільства і соціальні конфлікти. Поняття стабільності і політичної стабільності. Співвідношення: стабільність – конфлікт. Методи виміру рівнів політичної стабільності. Інституційні основи політичної стабільності. Способи, фактори стабілізації суспільної системи.

Соціологія політичних партій. Поняття політичної партії. Проблема партії в історії соціологічної та політичної думки. Функції партій. Типології політичних партій. Політичні партії та розвиток демократії. Політичні партії та організовані групи інтересів.

Соціологія соціальних рухів і організацій. Місце та роль соціальних рухів та організацій в політичній системі сучасного суспільства. Соціальна база. Умови та межа перетворення в політичну партію. Проблема політичного консенсусу та конфлікту. Блокові програми – постійна чи змінна величини? Групи тиску: зміст та типи. Групи тиску та лобізм.

Політична система України і основні етапи її розвитку. Політичне поле української політики: минуле – сучасне – майбутнє. Особливості становлення політичної системи в сучасній Україні: альтернативні проекти. Людина суспільство – демократія: зміст та тенденції. Політична система України та виклики сучасності.

Соціологія управління

Соціологія управління як наука: предмет, об’єкт, сутність. Сутність і зміст соціології управління як науки. Предмет та об’єкт соціології управління. Феномен управління. Взаємозв’язок соціології управління з іншими спеціальними соціологічними теоріями. Категорії соціології управління. Проблематика соціології управління.

Виникнення і розвиток соціології управління. Етапи розвитку соціального управління. Основні парадигми і теоретичні підходи в соціології управління. Класична школа: наукове керування Ф. Тейлор, адміністративне керування А. Файоль, “школа людських стосунків” Є. Мейо. Теорія раціональної бюрократії М. Вебер. Школа соціальних стосунків. Мотиваційні теорії. Системний та ситуаційний підходи. Аксіологічний підхід. Американська і японська системи управління. Школи соціального управління в Росії та Україні. Сучасний етап розвитку соціології управління: школа “людських ресурсів” в управлінні.

Технологія та механізми процесу соціального управління. Технології та механізми здійснення процесу управління соціальними угрупованнями. Компоненти процесу управління. Структура об’єкта управління, його соціальна природа. Структура управлінських відносин. Суб’єкти та види управлінських відносин. Принципи діяльності суб’єкта управління. Функції соціального управління. Управлінська праця. Складові управління як системи.

Соціологія управління як галузь наукового знання. Соціологія управління в системі соціологічного знання. Соціологія організацій і соціологія управління. Об’єкт і предмет соціології управління. Дискусія з предмету соціології управління. Структура і функції соціології управління. Методологія і методи соціології управління. Актуальні проблеми соціології управління.

Соціологія управління організаціями. Типи організацій. Формальні і неформальні структури в організації. Форми і методи соціально-управлінського впливу. Управління трудовими ресурсами. Керівництво організацією. Управлінська позиція керівника і її ефективність. Ділові й особистісні якості сучасного управлінця. Управління змінами в організації. Типи нововведень, стратегії інноваційного поводження. Моделі структурних змін в організаціях.

Управління як соціальний інститут, його місце та роль у системі соціальних інститутів. Формування соціальних інститутів управління. Соціальна ієрархія і структура влади. Структура і функції соціального інституту управління. Суспільство, держава і публічна влада. Управлінські еліти. Особливості і соціальна ефективність самоврядування, представницького й адміністративного управління. Держава як суб’єкт і об’єкт управління. Специфіка державно-управлінських відносин у суспільстві. Структура, функції і форми державного управління. Державні і муніципальні службовці як соціально-професійна група. Особливості професійної діяльності службовців.

Види управління суспільством. Специфіка реалізації функцій управління в різних професійних, національних структурах. Соціальне управління й економічна система суспільства. Соціальне управління і ринок. Управління в політичній сфері. Політичне управління: типи, структура, функції. Політичне управління і маніпулювання. Соціальне управління в сфері соціального захисту, освіти, культури, охорони здоров’я, дозвілля. Управління соціально-демографічними процесами

Місце та роль соціальної інформації в управлінні. Інформація як система даних, необхідних для активного впливу на суспільство, що управляється, з метою його оптимізації. Соціологічна інформація, її роль у здійсненні процесу управління. Потреба в управлінській інформації, склад показників для соціального управління, частота їх отримання, одиниці вимірювання. Управлінські вимоги до інформації: достовірність, змістовність, актуальність, доступність для сприймання управлінцями. Корисність управлінської інформації як засіб впливу на зміну уявлень щодо існування соціального об’єкта, що управляється.

Управління як соціальний процес. Соціальний характер процесу управління. Планування як засіб забезпечення єдиного напряму зусиль усіх членів організації щодо досягнення спільної соціальної мети. Соціальна основа організації спільної діяльності працівників. Розподіл ролевих функцій учасників спільної діяльності. Делегування обов’язків та повноважень як засіб виконання роботи за допомогою залучення інших осіб. Соціальна сутність мотивації — створення у працівників внутрішньої готовності до діяльності відповідно до обов’язків, що делегуються, та виробленого плану. Мотивація як засіб задоволення своїх потреб шляхом ефективної праці. Соціальні функції контролю: впровадження стандартів, визначення досягнутого порівняно з очікуваними результатами, корекція відхилень. Соціальні аспекти процесів прийняття рішень та комунікації.

Управління як маніпулювання. Управління, мотивація, маніпулювання. Поняття мотивації як функції управління. Змістовні та процесуальні теорії мотивації. Теорії потреб та очікувань. Модель Портера-Лоупера. Мотиви та стимули. Цілі, потреби та інтереси в управлінні. Цілі суспільні, корпоративні, ідейні, національні, групові, вітальні. Маніпулювання як реалізація інтересів. Ціннісна орієнтація управлінської діяльності. Види маніпулювання: економічні, політичні, бюрократичні, ідеологічні, психологічні. Винагорода персоналу.

Управління за умов агресивного середовища. Середовище управління. Управлінський менталітет. Взаємозв’язок середовища управління з цілями управлінської діяльності. Поняття зовнішнього середовища управління. Інертне, оптимальне та агресивне середовище управління. Соціофактори та засоби управління агресивним соціальним середовищем. Соціально-економічні фактори, що впливають на мотивацію праці: об’єктивні (загальні та специфічні) та суб’єктивні. Роль та значення фактора соціальної відповідальності суб’єкта та об’єкта управління. Адаптація до внутрішнього середовища.

Управління як предмет соціологічного аналізу. Сутність соціального управління. Процес управління, функції управління. Соціальні планування, проектування, програмування. Управління і керівництво. Управління і менеджмент. Індивідуальне управління та управління групою. Управлінська система, інститут управління. Цикл зміни управлінської системи. Сутність, типологія і структура влади. Системи влади: харизматична, традиційна, бюрократична. Формальний і неформальний авторитет. Керівництво і лідерство.

Соціологічні аспекти процесу управління. Планування управлінського процесу. Планування відповідно до цілей і стратегічне планування. Організація як функція управління. Типи управлінських рішень. Структура і процес ухвалення управлінського рішення. Моделі прийняття управлінських рішень. Психологічні аспекти ухвалення управлінського рішення. Процес управлінського контролю. Типи і методи управлінського контролю. Контроль виробництва й операцій. Контроль інформаційних систем.

Соціологічні аспекти культури та етики управління. Управлінська етика і соціальна відповідальність. Культура управління, елементи і механізм функціонування. Типи культури управління. Організаційна культура. Етика управлінців.

Прикладні соціологічні дослідження управління. Методологічні основи проведення прикладного соціологічного дослідження проблем соціального управління. Методологічні основи соціологічного дослідження систем управління. Поняття та види соціологічних досліджень процесів управління. Спостереження, аналіз документів і опитування в дослідженні процесів управління. Соціологічне моделювання й експеримент у дослідженні процесів управління. Соціально-психологічні методи в дослідженні процесів керування.

Державна і муніципальна служба як предмет соціологічного аналізу. Державні і муніципальні службовці як соціально-професійна група. Особистість службовця і методи її вивчення. Оцінка діяльності й атестація державних і муніципальних службовців.

Соціологічні дослідження влади та впливу в системі соціального управління. Керівництво та лідерство. Сутність і типологія соціального лідерства. Два підходи до вивчення лідерства: дослідження лідерських якостей та вивчення ситуації, за якої діє лідер. Теорії лідерства Федлера, Мітчела та Хаоса “Дорога — мета”, Бланшера, Врума, Журавльова. Поняття стилю керівництва. Фактори, що формують стиль керівництва. Характеристика стилів керівництва: авторитарний, демократичний, ліберальний. Вибір раціонального стилю роботи менеджера. Ситуаційні підходи до ефективного лідерства. Джерело влади. Мистецтво використання влади.

Соціологія економіки

Етапи становлення і розвитку економічної соціології. Формування соціологічних підходів до аналізу економічної поведінки людини: поч..– кін. ХІХ ст.. (А. Сен-Сімон, О. Конт, Л. Кетле, Г. Спенсер, К. Маркс). Класичний етап становлення економічної соціологі як науки: кін. XIX —20-ті рр.. XX ст.. (Е. Дюркгейм, М. Вебер, Г. Зіммель, В. Парето, Т. Веблен). Развиток економічної соціології в 20–70-і рр.. XX ст.. (В. Зомбарт, Е. Мейо, П. Сорокін, Т. Парсонс, Н. Смелзер).

Об’єкт, предмет і задачі економічної соціології. Об’єкт і предметна область економічної соціології. Підходи до визначення предмета економічної соціології. Розгляд розвитку еконономіки як соціально-економічного процесу. Загальні соціологічні підходи у вивченні соціально-економічних процесів: демографічний, психологічний, колективістський, культурологічний, взаємодії. Специфічні особливості методу економічної соціології: міждисциплінарність, виявлення соціальних механізмів функціонування економічної сфери.

Економічна поведінка і економічна свідомість. Економічна поведінка як вид соціальної дії. Типи економічної поведінки. Економічна свідомість як вид суспільної свідомості, що відображає економічну сферу суспільства. Критерії стану економічної свідомості. Економічне мислення як форма прояву економічної свідомості в конкретній соціально-економічній ситуації. Перехідні стани економічної свідомості й економічної поведінки у трансформаційному суспільстві.

Економічна культура як регулятор економічної поведінки. Поняття економічної культури. Когнітивний, ціннісний і символічний аспекти культури. Економічні знання і професійні навики. Господарські ролі. Соціальні норми, цінності, орієнтації, символи в економічній діяльності. Функції економічної культури. Регуляція економічних процесів як спосіб реалізації функцій економічної культури. Соціалізація особистості в системі соціально-економічних взаємодій.

Структура механізму мотивації економічної поведінки. Поняття мотивації і мотиву поведінки суб’єктів економічної діяльності. Потреби в структурі механізму мотивації. Види потреб. Інтерес як усвідомлена потреба. Економічні інтереси різних прошарків населення. Примус як джерело мотивації трудової діяльності.

Соціально-економічна стратифікація і розвиток економіки. Соціально-економічні групи, їх функції і класифікація. Проблема бідності. Соціально-економічні групи, їх функції і класифікація.

Соціальна сутність праці. Функціональний і соціологічний аспекти трудових відносин. Види соціально-трудових відносин. Суспільні функції і форми праці, соціальна якість праці. Зміна структури трудових функцій працівника під впливом науково-технічного прогресу

Трудова адаптація і соціальний контроль у сфері праці. Поняття, види і структура трудової адаптації працівника в трудовому колективі. Фактори трудової адаптації, їх класифікація. Показники рівня адаптованості працівника. Сутність соціального контролю у сфері праці. Види соціального контролю: груповий взаємоконтроль, самоконтроль. Система показників трудової діяльності. Роль соціальних норм і соціальних санкцій у трудовому колективі. Підтримка трудової дисципліни, види і методи її укріплення. Значення дисципліни у діяльності трудових колективів.

Соціальне партнерство у сфері праці. Сутність соціального партнерства у сфері трудових відносин, його принципи. Суб’єкти, об’єкт і предмет соціального партнерства. Представництво сторін у відносинах соціального партнерства. Теоретичні основи, політичні, економічні і культурно-психологічні умови соціального партнерства. Рівні і форми реалізації відносин соціального партнерства. Процедура укладання колективного трудового договору на підприємстві. Основні стадії і процедури подолання колективних трудових суперечок. Міжнародні організаційно-правові механізми трьохсторонньої співпраці. Роль держави у системі соціального партнерства.

Трудові ресурси і відносини зайнятості. Поняття трудових ресурсів. Зайняті. Економічно активне населення. Трудовий потенціал, його компоненти: здоров’я, моральність, активність, організованість, освіта, професіоналізм. Соціальні фактори розвитку трудових ресурсів. Занятість, її сутність і форми. Відносини занятості. Структура занятості. Ринок праці, його особливості. Економічна активність різних груп працездатного населення. Протиречивість статусу молоді на ринку праці. Вплив на ринок праці науково-технічного прогресу. Світові тенденції використання трудових ресурсів у сучасних умовах

Безробіття, його структура і соціальні наслідки. Поняття безробіття, його основні типи і форми. Статус безробітного. Рівень безробіття. Методи виявлення прихованого безробіття. Соціально-демографічна характеристика безробітних. Характеристика зареєстрованих безробітних за причинами виходу на біржу праці. Порівняльна характеристика професіональної структури безробітних і структури вакансій робочих місць. Безробіття як глобальна соціальна проблема. Наслідки безробіття. Молодіжне безробіття. Проблема первинного працевлаштування молодих спеціалістів. Рівень, структура і динаміка безробіття в Україні, регіональні особливості.

Соціальна роль підприємництва. Різниця підходів до змісту підприємницької функції: власник капіталу, комбінатор факторів виробництва, носій ризику і невизначеності, новатор. Історичні типи підприємництва. Особистісні якості підприємця: націленість на результат, винахідливість, воля до дії, поєднання розуму і фантазії. Соціальні функції підприємництва. Соціальний склад підприємницьких груп, канали їх поповнення. Статусні позиції і престиж підприємництва у суспільстві. Елементи підприємницької культури. Соціальні резерви розвитку підприємництва. Включеність населення у підприємницьку діяльність. Роль держави у сприянні підприємництву.

Соціальна політики зайнятості населення. Сутність політики занятості, її рівні, напрями. Державні програми занятості населення. Суспільна ініціатива у сприянні занятості. Міри активної політики занятості. Створення робочих місць. Працевлаштування незанятого населення. Територіальна мобільність робочої сили. Самостійна занятість. Система суспільних робіт. Соціальні механізми включення різних груп населення у ринок праці. Професійна підготовка і перепідготовка. Бронюваня робочих місць. Інформаційно-психологічна підтримка. Фінансова підтримка підприємницької ініціативи. Стратегії поведінки наймача у питаннях занятості на рівні підприємства (фірми).

Економічна система як соціальний інститут. Інституційні властивості економічної системи. Види економічних інститутів. Моделі економічної системи. Соціально-економічні концепції ролі і місця держави у регулюванні суспільного виробництва (А. Сміт – держава як нічний сторож економічного багатства; Д. Кейнс – активна роль держави у виході зі світової економічної кризи; Ф. Хайек – пріоритет вільного ринку перед державним регулюванням). Соціальний зміст економічної діяльності. Підвищення ролі дозвілля, рекреаційних послуг населенню. Риси господарської (трудової) організації. Ускладнення соціальних організацій у сфері економіки.

Якість життя і соціально-економічний прогрес. Поняття якості життя, різниця підходів до його змісту і структури. Об’єктивна і суб’єктивна якість життя. Економічна складова якості життя. Соціальне вимірювання результатів економічної діяльності. Індекс розвитку людського потенціалу. Продуктивність як результат ефективної економічної діяльності. Рівність можливостей у реалізації здібностей користування благами. Стійкість розвитку цивілізації. Соціально орієнтована економіка. Принципи і напрями соціального захисту населення в умовах ринкової економіки. Соціологічні інтерпретації етапів соціально-економічного прогресу. Проблема гуманізації сучасного економічного розвитку.

Соціологія праці

Праця як предмет дослідження. Соціологія праці як спеціальна соціологічна теорія. Об’єкт і предмет соціології праці. Зв’язок соціології праці з іншими науками. Соціологія праці в структурі соціологічного знання. Донауковий етап зародження соціології праці. Проблеми відчуження та розподілу праці в дослідженнях представників провідних шкіл класичного етапу. Виникнення соціології праці. Характеристика основних шкіл і напрямів досліджень. Становлення і розвиток соціології праці в Україні.

Тенденції зміни змісту праці в історичній перспективі. Праця у традиційному суспільстві. Протестантська етика: праця як одна з найвищих релігійних цінностей. Індустріальне суспільство як “суспільство праці”. Праця у постіндустріальному суспільстві. Соціальна сутність праці.

Проблеми формування та функціонування ринку праці. Поняття ринку праці. Особливості ринку праці в Україні. Зайнятість як соціологічна категорія. Соціологічний аналіз безробіття. Міграція та її вплив на ринок праці.

Трудова поведінка. Основні характеристики трудової поведінки. Типологізація трудової поведінки. Механізм соціального контролю у сфері праці та його складові.

Ставлення до праці. Поняття ставлення до праці. Типи ставлення до праці. Структура ставлення до праці. Проблеми та протиріччя у ставленні до праці в сучасному українському суспільстві.

Стимулювання трудової діяльності. Сутність і функції стимулювання трудової діяльності. Види стимулів трудової діяльності. Вибір стратегії стимулювання праці. Стимулювання праці у світовій практиці.

Трудова адаптація і трудовий конфлікт. Сутність і структура трудової адаптації. Професійне самовизначення та трудова мобільність. Сутність, причини, показники, типи і соціальна структура трудового конфлікту. Шляхи вирішення трудових конфліктів.

Соціологія культури

Культура як об'єкт наукового дослідження. Етимологія поняття культура, еволюція в часі. Типологія визначень культури. Соціологія культури як соціологічна і культурологічна дисципліна, її предмет і об'єкт. Функції культури та основні завдання її вивчення.

Методи дослідження культури. Загальнонаукові методи вивчення явищ культури. Методологічні напрями вивчення культури: етнометодологія, феноменологія, герменевтика, розуміюча соціологія, символічний інтеракціонізм, соціодраматичний підхід.

Категорії соціології культури. Типологія культур. Соціалізація в контексті культури. Специфіка соціологічного підходу. Ціннісні розходження і поліморфізм культури. Культурний шок. Етноцентризм і культурний релятивізм. Багатоманітність типологій культури як відображення її багатофункціональності.

Культурна діяльність особистості. Типові якості особистості, роль культури в розвитку цих якостей. Культура і міфологія. Культура і релігія.

Типологія культурної діяльності. Культура і ідеологія. Художня культура як сукупна сфера різних форм мистецтва. Наука як специфічний спосіб пізнання світу.

Культура і соціальна структура. Соціальна стратифікація і культурний капітал. Соціокультурна стратифікація і субкультури. Роль культурної мобільності у зміні соціальної стратифікації. Субкультури і функціональні культури. Нові диференціюючі фактори в Україні.

Соціальна динаміка культури. Типи культурних змін. Модернізаційні теорії. Структура культурних інсценувань. Елементи культурної форми.

Показники та індикатори дозвільної діяльності. Поняття вільного часу. Становлення соціології дозвілля. Класифікація видів дозвільної діяльності. Проблеми дозвілля в умовах нової соціокультурної реальності в Україні.

Національне і загальнолюдське в культурі. Етнічне начало в культурі. Елементи етнічної культури. Культурний релятивізм. Культурні стереотипи. Особливості функціонування культури в сучасній Україні.

Соціологія художньої культури. Становлення соціології мистецтва та особливості її розвитку в Україні. Формування молодого покоління митців України. Критика як соціохудожній суб'єкт. Специфіка соціокультурних досліджень в Україні.

Соціальні інститути культури і культурна політика. Роль соціальних інститутів в культурі. Поняття культурної політики. Проблеми культурної політики в Україні. Діяльність міжнародних організацій в культурній сфері.

Соціологія освіти

Соціологія освіти як галузь соціологічних знань. Актуальність соціологічного аналізу освіти. Соціологія освіти як наука і предмет викладання. Науковий статус соціології освіти. Предмет, об’єкт та основні категорії соціології освіти. Методологія і методи дослідження. Міждисциплінарні зв’язки соціології освіти та її суспільне призначення.

Історична еволюція і сучасний стан соціології освіти. Передумови виникнення соціології освіти. Формування проблемного і концептуального поля соціології освіти. Проблема теоретичного розмаїття в галузі соціології освіти (моралізм, інституалізм, функціоналізм, теорії конфліктів). Сучасні соціологічні концепції освіти. Стан соціології освіти в Україні.

Освіта як соціальна система та соціальний інститут. Становлення соціально-системного підходу в дослідженні освіти. Поняття про систему освіти та її соціальні характеристики. Структура системи освіти. Інституційна організація освіти. Педагогічні відносини та педагогічний процес як різновид соціальних відносин та процесів. Соціальні функції освіти.

Освіта і соціальна структура суспільства. Система освіти і соціальна структура суспільства. Соціально-ідеологічні обґрунтування класових відмінностей в освіті. Механізми соціального розшарування індивідів в системі освіти. Соціологічний аналіз елітарної освіти.

Соціальні організації в структурі сучасної системи освіти. Поняття соціальних інститутів та організацій. Школа як соціальний інститут. Особливості навчальних соціальних організацій.

Соціогрупова структура педагогічного процесу. Поняття соціогрупової структури педагогічного процесу. Конститутивні ознаки навчальних груп. Основні суб’єкти освітнього процесу: учні, студенти, вчителі та викладачі вищих навчальних закладів.

Болонський процес – європейська інтеграція системи вищої освіти. Цілі і завдання Болонської декларації. Особливості організації навчального процесу у вищому навчальному закладі відповідно до Болонської декларації. Передумови приєднання системи вищої освіти України до Болонського процесу.

Специфіка реформування системи вищої освіти в Україні на сучасному етапі. Структура вищої освіти. Положення про державний вищий навчальний заклад. Види вищих навчальних закладів. Завдання, права та обов’язки вищого навчального закладу. Наукова організація та планування навчально-виховного процесу у вищій школі. Сутність ступеневої освіти в Україні. Освітній простір: єдність і багатоманітність. Про моделі глобальної освіти. Перспективи розвитку класичних університетів, педагогічних і технічних вищих навчальних закладів. Дистанційна освіта. Система післядипломної освіти.

Сучасні напрями досліджень в соціології освіти. Актуалізація соціології освіти у зв’язку з і специфікою суспільного розвитку кінця ХХ та початку ХХІ ст. Соціальне замовлення нового типу. Причини змін зацікавленості суспільства процесами, що відбуваються в освітній сфері. Нові виклики на рубежі століть: зміна моделей соціалізації молоді, глобалізація освіти та одночасне посилення специфічності національних освітніх систем. Проблеми створення науково-практичної служби моніторингу и прогнозування розвитку системи освіти, її взаємодії з іншими соціальними інститутами. Соціологічне дослідження процесів самоосвіти. Самоосвіта в інформаційному суспільстві.. Освіта та гендер. Методологія гендерного підходу в соціології. Гендерні аспекти освіти. Перспективи освіти в руслі гендерного підходу.

Соціологія релігії

Соціологія релігії як наукова дисципліна: об’єкт та предмет. Соціологія релігії як складова частина релігієзнавства. Соціологія релігії та інші науки про релігію. Предмет та об’єкт соціології релігії. Соціологія релігії та феноменологія. Соціологія релігії та релігійна соціологія.

Методи дослідження релігії і релігійності. Філософські, спеціальні загально - та спеціально наукові, теоретичні і емпіричні методи. Системний метод, аналіз, синтез, абстрагування, моделювання, каузальний аналіз, історизм, типологічний, феноменологічний і герменевтичний методи, структурно-функціональний аналіз, індукція, екстраполяція та спостереження. Категоріально-концептуальний і конкретно соціологічний методи дослідження релігії

Історія виникнення та розвитку соціології релігії. Формування соціології релігії як наукової дисципліни в працях І.Канта, О.Конта, Г.Спенсера. Марксистська концепція релігії. Дослідження Е.Дюркгаймом феномену релігії. М.Вебер - засновник соціології релігії. Визначення релігії в соціології. Сучасні концепції соціології релігії.

Релігія як об’єкт соціологічного аналізу. Соціологічне визначення поняття релігії. Основні категорії соціології релігії: релігійність, релігійна свідомість, релігійна діяльність, релігійна група, релігійна організація тощо. Соціально-психологічні чинники релігійності. Типологія релігійності в соціології.

Особливості соціологічного підходу до типології релігій. Класифікація релігій М.Вебера. Аналіз релігії за системою Р.Белла. Класифікація релігій Е.Фромма.

Соціальна природа релігії. Релігія і суспільство. Релігія як суспільне явище. Соціологічне визначення релігії. Соціальна роль і сутність релігії. Суспільно-функціональна структура релігії (релігійна свідомість, діяльність, відносини, релігійні організації). Соціальні функції релігії та церкви. Глобальні проблеми сучасності і релігія.

Складові компоненти релігійності. Релігійна духовність: природа, сутність, структура. Моральний потенціал релігії. Релігійні відносини та їх проблемний характер. Толерантність як принцип релігійних відносин. Форми соціального служіння в суспільстві. Релігійна діяльність як різновид суспільної діяльності. Основні форми культової діяльності. Конфесійна природа релігійної діяльності.

Суспільні форми організації релігії. Релігія як соціальний інститут. Співвідношення релігії та політики в суспільстві. Типи взаємовідносин релігії та влади. Релігійна концепція влади. Релігія та економіка. Релігія та право. Релігія та освіта. Релігія та сімейно-шлюбні відносини. Релігія - соціальна стратифікація - соціальна мобільність.

Соціологічні виміри свободи совісті, свободи релігії та церкви. Свобода совісті: поняття, сутнісні характеристики. Правовий характер понять: свобода совісті, свобода віросповідання, свобода церкви, свобода в релігії.

Конституційно – правові механізми забезпечення принципів свободи совісті та релігії. Свобода совісті в контексті державно-церковних відносин. Міжнародне та національне законодавство як гарант забезпечення свободи совісті релігії та переконань.

Соціологічний аналіз релігії та релігійності в сучасному суспільстві. Секуляризація як соціально-історичний феномен. Поняття секуляризації. Сучасні теорії секуляризації ( П.Бергер, О’Ді, Т.Парсонс). Прояви та наслідки секуляризації в сучасному світі. Гендер і релігія. Ісламська революція. Соціологічне обґрунтування поширення ісламського фундаменталізму. Релігійний конфлікт як форма цивілізаційно-культурного протистояння „іслам – Захід”. Феномен християнського фундаменталізму. Роль ЗМІ у формуванні „електронної церкви”. Соціологічні теорії майбутнього та перспектив релігії.

Соціологічне осмислення релігійного життя в Україні. Релігійна ситуація в Україні. Конфесійна структура і географія релігії на українських теренах. Функціональна роль релігії в сучасному українському суспільстві. Релігія як етнічний ідентифікатор. Тенденції змін конфесійного життя та динаміка релігійності. Співвідношення релігійного консерватизму та модернізму. Традиційна релігійність та новітні форми міфотворчості: проблема взаємовідносин. Внутрішньо-церковні процеси та міжконфесійні відносини. Проблеми релігійної конфліктності. Прогнози релігійних процесів в Україні.

Соціологія сім’ї

Основні теоретичні підходи до вивчення сім’ї в соціології. Етапи історичного розвитку сім’ї як соціального інституту. Типологія теоретичних підходів до вивчення сім’ї. Історія вивчення сім’ї. Моделі „шлюбно-сімейних” стосунків у тваринному світі. Сім’я в стародавньому суспільстві. Погляди Й.Баховена, Дж.Мак-Леннана, Л.Моргана, Ф.Енгельса стосовно шлюбно-сімейних стосунків. Соціобіологічне поснення шлюбно-сімейних відносин у людському суспільстві. Теорія сексуального договору. Емпіричне вивчення сім’ї. Фредерік Ле Пле як засновник емпіричного напряму вивчення сім’ї. Структурний функціоналізм. Внесок Т.Парсонса в дослідження сім’ї. Символічний інтеракціонізм. Теорія обміну та її роль в моделюванні шлюбного вибору. Репродуктивна теорія Г.Беккера. Концепція „дітоцентризму” Ф.Арьєса. Етнометодологія та застосування „гарфінкелінгу” в соціології сім’ї. Сімейна складова психоаналізу. Соціально-репресивний бік сімейної соціалізації та її роль у становленні фашизму в працях В.Райха. Застосування соціометрії в терапії сімейних стосунків. Становлення вітчизняної соціології сім’ї. Історичний характер розвитку сім’ї як соціального інституту. Періодизація історичного розвитку сім’ї. Історичні форми розвитку сім’ї. Розвиток сім’ї на до індустріальному етапі. Соціальні передумови виникнення моногамної сім’ї. Сім’я у рабовласницькому суспільстві. Основні риси сімейного способу життя в традиційному суспільстві. Сім’я на індустріальному етапі розвитку суспільства. Вплив соціальних процесів індустріалізації та урбанізації на сімейний спосіб життя. Виникнення сім’ї сучасного типу. Перспективи подальшого розвитку сім’ї як соціального інституту.

Поняття шлюбної поведінки і шлюбний вибір. Поняття шлюбної поведінки та шлюбного вибору. Складові шлюбної поведінки. Сучасні тенденції в шлюбній поведінці. Шлюбний вибір та його детермінанти. Фактори шлюбного вибору. Правила ендогамії та екзогамії. Коефіцієнти асоціації шлюбів (за віком, освітою, шлюбним станом). Соціально-психологічні та психологічні теорії шлюбного вибору. Теорія комплементарних потреб Р.Уінча. Інструментальна теорія кохання Р.Сентера. Теорія обміну Дж.Хоманса. Теорія „стимулів-цінностей-ролей” Б.Мурстайна. Соціологічні теорії шлюбного вибору: соціалізаційна теорія, теорія обміну. Сучасні теоретичні парадигми і концепції шлюбної поведінки населення (пардигма здорового глузду, парадигма перешкод). Роль дошлюбних чинників у процесі створення сім’ї. Шлюбний контракт та практика його застосування.

Сімейна поведінка. Поняття сімейної поведінки. Соціокультурні моделі соціалізації дітей та історичний процес. Сім'я та інші провідники соціалізації дітей, сімейна соціалізація як залучення до досвіду сімейно-родинних поколінь. Сімейна спадкоємність (традиція) як передача стандартів сімейної життєдіяльності за допомогою сімейних ритуалів і стереотипів поведінки. Трансляція сімейного статусу, сімейно-споріднений контроль, інтеграція сім'ї. Диспозиції сімейної поведінки. Система потреб як рушійна сила сімейного поведінки. Піраміда потреб А Маслоу. Динаміка рівнів та видів потреб, типи (і схеми) сумісності потреб подружжя. Сумісність потреб подружжів. Шлюбна та розлучувана поведінка. Фактори стабільності шлюбу. Соціально-економічні фактори успішності шлюбу. Задоволеність шлюбом. Розлучення. Батьківська поведінка. Типологія батьківських позицій (за О.Коннером).

Сім’я і сексуальність. Репродуктивна поведінка. Поняття сексуальної поведінки. Цілі сексуальної поведінки. Сексуальна культура. Типи сексуальної культури. Типи сучасних сексуальних норм: легалізм, ситуаційна етика, гедонізм, аскетизм, раціоналізм. Основні тенденції і закономірності сексуальної поведінки в сучасному світі. Теорії дошлюбної сексуальної поведінки (теорія референтної групи, соціалізаційна теорія, теорія узгодженості установок і поведінки, теорія проблемної поведінки). Сексуальна поведінка в шлюбі. Контрацепція і сексуальна поведінка. Соціальні норми дітності. Репродуктивна поведінка: поняття, структура. Репродуктивний процес і репродуктивний цикл. Плідність. Потреба в дітях і репродуктивні установки. Репродуктивні мотиви та їх соціологічний вимір. Економічні, соціальні, психологічні мотиви народження дітей. Методи дослідження репродуктивних мотивів. Вимірювання репродуктивних установок і потреби в дітях. Психологічні особливості репродуктивної поведінки сім’ї. Узгодження репродуктивних орієнтацій подружжя.

Життєвий цикл сім’ї. Особливості сучасної сім’ї в Україні. Поняття життєвого циклу сім’ї. Інструментальний та феноменологічний підхід до вивчення життєвого циклу сім’ї. Критерії конструювання життєвого циклу сім’ї. Поняття неповноти життєвого циклу сім’ї. Класифікація чинників, що визначають неповноту життєвого циклу сім’ї. Поняття кризових сімейних подій та їх вплив на етапи життєвого циклу сім’ї. Вивчення життєвого циклу сімей за допомогою методу життєвих історій сімей (методу сімейних біографій). Етноісторичні аспекти створення сім’ї. Сім’я у демографічному вимірі України. Стан народжуваності в Україні як прояв репродуктивної поведінки сімей. Шлюби та розлучення. Можливості реалізації функцій сім’ї у суспільстві перехідного періоду. Сім’я в структурі життєвих орієнтацій. Становище окремих сімей: молоді, студентські, багатодітні, неповні, сім’ї з дітьми з функціональними обмеженнями, сім’ї пенсіонерів.

Сімейна політика держави. Методи соціологічного дослідження сім’ї та шлюбу. Сімейна політика як об’єкт дослідженя. Соціальна сутність сімейної політики. Необхідність сімейної політики, її цілі. Програми просімейної політики. Аналіз діючих в Україні програм з підтримки сім’ї. Стратегія зміцнення інституту сім’ї в Україні. Методологія кількісного дослідження. Системний підхід до дослідження сім’ї. Процедури соціологічного дослідження по зменшенню деформації даних. Типи, тактики і процедури якісного дослідження. Історичне дослідження. Феноменологічне дослідження. Історія сім’ї.

Гендерні дослідження

Гендерний підхід як принципово нова теорія. Гендерні дослідження - галузь науки про закономірності та особливості диференціації чоловічих і жіночих соціальних ролей в суспільстві. Актуальність і причини появи даного напрямку. Предмет, об’єкт, основні категорії, теоретико-методологічна база гендерних досліджень. Функції гендерних досліджень, зв’язок з іншими суспільствознавчими науками. Гендерний підхід: його специфіка. Міждисциплінарний характер даної дисципліни. Суспільне та наукове значення гендерних досліджень. Визначення основних понять: стать, гендер, сексуальність, гендерна роль, гендерна ідентичність, гендерна соціалізація, гендерна стратифікація, гендерна диференціація, гендерна методологія, маскулінність, фемінність, сексизм, патріархат, андроцентризм, фемінізм

Історія становлення гендерних досліджень. Теоретичні основи досліджень статі й гендера. Соціальний контекст виникнення гендерних досліджень. Гендерний підхід у класичній соціології як проблематика відносин між статями у марксизмі, соціології Е.Дюркгейма, структурному функціоналізмі Т. Парсонса, у соціальному конструктивізмі (соціальне конструювання гендерних відмінностей І.Гофмана, К. Уест, Д. Зіммерман), структурному конструктивізмі П.Бурд’є, Е.Гідденса. Гендерні дослідження на Заході як практика феміністського руху. Інституціоналізація дисципліни. Гендерні дослідження в Україні. Передісторія феміністських ідей, інтелектуальний та соціальний контекст, основні особливості й дійові особи. Фемінізм «першої» хвилі: ліберальний і марксистський фемінізм. Суфражизм. Фемінізм «другої» хвилі: особливості й дійові особи (С. Де Бовуар, Б. Фрідан). Ліберальний та неоліберальний фемінізм. Модель подвійного пригнічення в марксистському і соціалістичному фемінізмі (А. Янг). Радикальний фемінізм: жінки як «клас», методи боротьби й теми досліджень. Постмодерністський фемінізм «третьої хвилі»: радикальний фемінізм, психоаналітичний фемінізм і постмодерністський фемінізм (нові методології дослідження суспільства й соціальної нерівності).

Соціальне конструювання статі. Загальний зміст понять «стать», «соціальна стать». Сучасні уявлення про стать. Фізична стать та ієрархія. Соціальне конструювання фізичної статі. Соціальна стать (гендер) в субстанціоналістській та структуралістській традиціях. Соціальна стать як сукупність силового поля. Вибір статі. Кордони соціальної статі. Розвиток та стирання відмінностей. Механізми соціального конструюваня статі. Антропологічні дослідження соціально-статевого (гендерного) простору. Андроцентризм та андрогінність сучасної культури та суспільних відносин.

Гендерна соціалізація: етапи, теорії, агенти, результати. Культура та соціалізація. Теорії соціалізації: теорія соціального навчання; теорія когнітивного розвитку; теорія гендерної схеми. Агенти гендерної соціалізації — сім’я (особливості виховання), школа, ЗМІ, книги, однолітки. Труднощі несексистського підходу до виховання в сім’ї. Асиметрія гендерної соціалізації в дитячому віці. Гендерна соціалізація дорослих. Психологія статевих відмінностей – міфи й реальність. Особливості прояву гендерних відмінностей в мові. Вплив культури на прояви гендерної нерівності в мові, ступінь андроцентричності культур.

Стереотипи і стереотипізація як проблема гендерних досліджень. Стереотипи і стереотипізація: основні методологічні підходи. Гендерні стереотипи у світлі теорії стереотипізації. Перелік чоловічих і жіночих якостей. Фактори, що впливають на гендерну стереотипізацію. Якості гендерних стереотипів. Функції гендерної стереотипізації.

Гендерна стратифікація: соціологічний зміст. Гендер і стратифікація. Класовий поділ і гендер. Поняття «соціальний статус жінок» як інтегральний показник особливостей соціально-політичного устрою держави, її економіки, культури. Ш.Фур’є і Ф.Енгельс про рівень цивілізованості суспільства в залежності від становища в ньому жінок. Гендерна нерівність. Особливості формування гендерної ідентичності. Гендерні особливості ролей чоловіка і жінки в суспільстві. Патріархальність суспільних відносин і традиційність статеворольової диференціації людської діяльності. Кар’єрні можливості для чоловіків і жінок. Трансформація сфери зайнятості, обмеження доступу жінок у престижні сфери виробництва. Професійна сегрегація жінок, створення особливого ринку жіночої робочої сили. Дискримінація за ознакою статі в трудовій діяльності. Чоловік і жінка у сфері бізнесу. Жінка – домогосподарка. Гендерна специфіка безробіття. Гендерна перспектива на ринку праці.

Дослідження маскулінності: історія та сучасні підходи. Криза маскулінності, соціальний контекст виникнення чоловічих досліджень. Соціокультурні зміни та їх вплив на характер діяльності чоловіків і жінок: послаблення поляризації у виробничій сфері, зміни у політичній сфері, еволюція шлюбно-сімейних відносин, зміни стереотипів маскулінності, критеріїв чоловічої краси. Ускладнення стосунків між чоловіками, зміна характеру чоловічої сексуальності, зростання терпимості до гомосексуальності. Основні теоретичні підходи в чоловічих дослідженнях: біолого-еволюційний, психоаналітичний, статеворольовий і сучасний підхід – маскулінність як змінювана гендерна ідентичність (Р. Коннел). Типи маскулінності. Поняття гегемоністської маскулінності. Трансформація маскулінності в умовах глобалізації. Криза маскулінної ідентичності в сучасній Україні.

Політична сфера суспільства: гендерний аспект. Жінка і влада: історична ретроспектива. Жінки в суспільній діяльності за радянських часів. Процеси демократизації і зміна політичного життя в Україні. Гендерна асиметрія поділу влади в суспільстві. Відчуження жінки від влади. Фактори формування жіночої політичної свідомості. Роль українських жінок у Верховній Раді, уряді і партіях. Особливості стилю і поведінки жінки-політика в порівнянні з чоловіком-політиком. Специфіка електоральної поведінки чоловіків і жінок. Гендерні квоти і можливості їх введення в Україні.

Формування сексуальної ідентичності. Поняття сексуальності, його соціальна зумовленість. Режими сексуальності. Стереотипи щодо сексуальності жінок і чоловіків. Дискурси сексуальності: сексуальність як насильство, сексуальність як жертовність. Етапи формування сексуальності. Основні напрями досліджень сексуальної поведінки. Дослідження Е.Кінсі. Теорії сексуальності: теорія сексуального сценарія, соціально-психологічна теорія маркірування, квір-теорія. Сексуальні відхилення. Гомосексуальність як закономірний продукт біологічної еволюції. Ставлення до гомосексуальності в суспільстві. Емпіричні тенденції у формуванні сексуальності.

Інститут сім’ї в гендерних і феміністських дослідженнях. Короткий екскурс в історію сім’ї. Гендерний підхід до вивчення сім’ї. Типи соціально-економічної поведінки сім’ї – егалітарні (біархатні), монорозвинені подружні пари, різноспрямовані пари. Особливості сім’ї в радянський і пострадянський період. Тенденції зміни сучасної сім’ї. Гендерна характеристика ставлення до здоров’я.

Релігія у гендерному вимірі. Феміністська теологія і гендерні стереотипи у християнстві. “Феміністська спірітуальність”. Місце сексуальності й тілесності в ієрархії цінностей різних релігій. Проблема гендернонейтральної мови Біблії. “Жіноча Біблія” Елізабет Кеді Стентон. Гендерні стереотипи у традиційних релігіях. Буддизм та роль жіночих образів у деяких його рухах. Роль жінок в релігійних організаціях. Жіночі чернечі ордени. Становище жінок в іудаїзмі.

Соціологія молоді

Предмет і основні поняття соціології молоді. Причини появи та становлення вітчизняної та зарубіжної соціології молоді. Напрями соціологічного вивчення молоді. Специфічні молодіжні соціальні проблеми. Своєрідність молоді як соціальної групи. Соціологія молоді як галузь соціологічного знання. Об’єкт, предмет і методи соціології молоді. Структура соціології молоді: рівні, галузі; академічна і практична спрямованість. Функції соціології молоді. Місце і роль соціології молоді в системі гуманітарних та соціально-економічних наук і навчальних дисциплін. Вікові межі молоді.

Роль молоді в суспільстві. Соціалізація молоді. Роль і місце молоді в суспільстві. Місце молоді в демографічній структурі населення. Поняття соціализації особистості. Фактори, етапи, сфери соціалізації. Особливості соціалізації молоді в різних сферах суспільного життя. Особливості соціалізації різних груп молоді. Поняття ювентизації. Процес становлення особистості. Механізми розвитку особистості. Проблеми соціалізації молоді в сучасній Україні. Ситуації ризику для молодого покоління.

Юність як соціальна проблема. Періодизація життєвого шляху. Поняття юності. Еволюція поняття юності в історії суспільства. Віковий символізм: нормативні критерії віку, аскриптивні вікові властивості, символізація вікових процесів, вікові обряди, вікова субкультура. Молодіжна культура доіндустріального українського села. Спадкоємність поколінь. Теорії юнацького віку. Неофрейдизм. Теорія життєвого шляху Е.Еріксона. Теорія розвитку вищих психічних функцій Л.С.Виготського. Поняття покоління: романтико-ідеалістична інтерпретація, „духовно-історична” теорія поколінь Х.Ортегі-і-Гассета. „Поколінна” періодизація історії. Робота К. Маннгейма «Проблема поколінь». Глобальні теорії конфлікту поколінь. Концепція М.Мід: залежність міжпоколінних відносин від темпів науково-технічного і соціального розвитку. Значення поняття покоління. Аспекти міжпоколінної взаємодії.

Освітній потенціал молоді. Система освіти — найважливіший фактор соціалізації молоді. Єдність виховання і освіти. Характеристика функцій системи освіти. Освіта як соціальна цінність. Система освіти і соціальна структура суспільства. Чинники реалізації освітнього потенціалу молоді. Молодь в системі вищої освіти. Освіта і наука в сучасній Україні. Молодь і наука. Актуальні питання соціологічних досліджень проблем виховання і освіти.

Соціальне становище молоді. Матеріальне становище молоді. Вікові особливості матеріального становища. Головні чинники, що впливають на розмір особистих доходів молоді: рівень отриманої освіти, соціально-економічний статус особи, наявність трудового стажу. Рівень задоволеності соціальним статусом. Особливості та тенденції професійного самовизначення молоді. Професійна орієнтація і трудова зайнятість молоді в українському і європейському суспільстві. Закономірності у розподілі молодої робочої сили. Молодіжний ринок праці: основні тенденції. Соціальні наслідки безробіття. Система заходів, спрямованих на ліквідацію безробіття.

Ціннісні орієнтації молодого покоління. Поняття цінності і ціннісної орієнтації в соціології. Ціннісний світ молоді в Україні. Гендерні особливості ціннісних орієнтації. Ставлення молодих людей до роботи. Культурна та громадянська ідентичність молоді. Рівень визнання української мови як рідної. Ставлення до українського громадянства. Коло проблем, що найчастіше обговорює молодь.

Молодіжна субкультура. Поняття субкультури. Молодіжна субкультура, контркультура, неформальні молодіжні рухи. Головні характеристики молодіжних субкультур. Вивчення молодіжних субкультур. Функціональний підхід (Т.Парсонс, С.Ейзенштадт). Культурні дослідження. Досягнення вітчизняних соціологів. Класифікація молодіжних субкультур. Характеристика рухів хіппі, панку, скінхедів, гіп-гоп. Специфічні риси української молодіжної субкультури.

Сексуальна поведінка молоді. Поняття і функції сексуальної поведінки. Статеве виховання в межах традиційної української сім’ї. Інститут вечорниць/досвіток. Зміни фізичних особливостей підлітків у ХХ ст. Наслідки акселерації та лібералізації сексуальних норм. Ставлення до дошлюбних сексуальних відносин. Джерела формування сексуальної культури.

Сучасні проблеми молодих сімей. Сім’я як соціальний інститут і мала соціальна група. Особливості поведінки молоді в сімейно-шлюбній сфері в доіндустріальному українському селі. Основні тенденції сімейно-шлюбних відносин молоді в Україні. Сучасні проблеми формування молодих сімей. Депопуляція в Україні. Репродуктивна поведінка молодих сімей. Студентські сім’ї. Позашлюбне материнство. Профілактика відмов від материнства. Підготовка молоді до сімейного життя. Соціальна подтримка молодої сім’ї. Суперечності демографічної та сімейно-шлюбної поведінки молоді.

Студентська молодь. Студентство як соціально-демографічна група. Соціальні характеристики студенства. Відмінності сучасної студентської молоді. Соціальний портрет студентства. Основні інтереси і потреби студентської молоді: освітні, професійні, дозвільні та ін. Навчальна діяльність студентів, її основна роль у формуванні особистісних якостей студентів. Соціально-політична активність студентської молоді. Громадські об’єднання студентської молоді, їх роль в реалізації інтересів молоді. Типології студентів: за ставленням до навчання, за успішністю, типологія В.Т.Лісовського.

Дозвілля молоді. Особливості культурної ситуації в Україні. Вплив соціально-економічних факторів на задоволення культурних потреб молоді. Основні особливості дозвілля молоді. Типові форми дозвілля молоді. Основні тенденції студентського дозвілля.

Девіантна поведінка молоді. Поняття девіантної поведінки. Причини молодіжної девіантної поведінки. Молодіжна злочинність та соціальна практика. Основні фактори, що детермінують ризиковану поведінку в молодіжному середовищі. Типологія об’єднань з девіантною поведінкою. Основні форми девіантної поведінки: наркоманія, алкоголізм, проституція, підліткові і молодіжні суїциди, віртуальні сітьові співтовариства девіантної поведінки. Тенденції злочинності сучасної молоді в Україні. Профілактика криміногенної поведінки молоді. Профілактика шкідливих звичок в молодіжному середовищі: соціальна реклама та PR, громадські об’єднання, батьківські комітети, сім’я, групи однолітків. Соціальна работа з молоддю.

Молодіжна політика. Основні підходи до визначення поняття „молодіжна політика”. Мета і завдання молодіжної політики. Основні принципи державної молодіжної політики. Стратегії молодіжної політики. Державна молодіжна політика в Україні як фактор соціалізації молодого покоління. Основні аспекти соціального захисту молоді: захист формування особистості, середовища формування і розвитку особистості, прав, цільовий соціальний захист. Центри соціальних служб для молоді: напрями діяльності.

Етносоціологія

Етносоціологія як наукова та навчальна дисципліна. Започаткування етносоціології як науки. Формування засад етносоціології в Україні. Вітчизняні дослідження етнічної проблематики першої половини ХХ ст. Етнічний ренесанс: сутність, причини і наслідки. Становлення етносоціології в СРСР із середини 1960-х рр. Інституціоналізація етносоціології в незалежній Україні. Проблемне поле етносоціології. Об’єкт і предмет етносоціології. Мета етносоціології. Місце етносоціології серед інших наук. Поняттєво-термінологічний апарат етносоціології. Загальна характеристика методів етносоціологічних досліджень. Специфіка опитування в етносоціологічних дослідженнях. Подолання міжкультурної дистанції. Метод інтерв'ю при вивченні етнічних установок. Методи формування вибірки. Правила складання анкети. «Проект шести культур». Започаткування та види експериментальних досліджень. Природний експеримент: «Парадокс Ла П’єра». Методика Р. Бочнера. «Метод загублених речей». Техніка «помилкового номера». Лабораторний експеримент: Методика В. Катца й Д. Брейлі ("підбір рис" і "вільне описування"). Асоціативний експеримент.

Етнічність як прояв взаємозв’язку між особистістю та етносом. Визначення поняття «етнічність». Міждисциплінарність вивчення етнічності та специфіка соціологічного підходу. Маркери етнічності. Етноконсолідуючі й етнодиференціюючі ознаки: «ми» і «вони». Співвідношення понять «етнічність» та «етнічна ідентичність». Структура етнічної ідентичності. Формування етнічної ідентичності. Етноцентризм. Етнічна ідентичність в ієрархії соціальних ідентичностей. Ситуативний характер і соціальна обумовленість етнічної ідентичності. Фактори посилення етнічної ідентичності. Національний характер як базова (типова, модальна) особистість. Міфологізований характер етнотипу у контексті кількісного підходу. Якісний підхід до вивчення етнотипу. Етнічні традиції та їх значення. Етнічна історія чи «національний міф». Роль мови як етнічного символу у суспільному розвитку: Й. Гердер, «гіпотеза Сепіра-Уорфа», Клакгон. Мова як основний етнічний ідентифікатор і консолідуючий психологічний фактор українського суспільства. Особливості мовної ситуації в сучасній Україні. Мовна ситуація в Україні в контексті соціальної стратифікації та соціальної мобільності. Політичний ракурс двомовності. Кроки щодо українізації.

Етнонаціональні спільноти: різновиди, утворення, розвиток. Термінологічна невизначеність щодо етнічних спільнот. Сукупність ознак нації як механізмів інтеграції людей в етнічні спільноти. Типологія націй. Основна відмінність теорій етногенезу. Сутність примордіалізму. Концепція нації М. Вебера. Українські учені-примордіалісти першої половини ХХ ст. Примордіалізм у Радянському Союзі: Ю. Бромлей і Л. Гумільов. Концепція Е. Сміта. Сутність конструктивізму. Е. Ренан – засновник конструктивізму. Українські учені-конструктивісти в діаспорі. Інструменталістський підхід до етногенезу: Б. Андерсон, Е. Гобсбаум, Е. Гелнер. Сучасний російський конструктивізм. Полеміка між різними концепціями та пошуки синтетичного підходу (О. Мотиль).

Націоналізм як суспільний феномен. Основні дефініції націоналізму. Авторство націоналізму як ідеології. Двоїсте ставлення до націоналізму. Причини націоналізму. Базовий тип націоналіста. Класифікація націоналізмів. «Націоналізм» і «патріотизм». «Націоналізм» і «шовінізм». «Націоналізм» і «расизм». «Націоналізм», «нацизм», «фашизм». Посилення націоналізму з другої половини ХІХ ст. Націоналізм як основна причина розпаду світової колоніальної системи. Проблематика націоналізму після здобуття країною незалежності. Націоналізм і глобалізація. «Націоналізм» в українській інтелектуальній традиції. Специфіка соціологічного підходу до націоналізму.

Поліетнічний соціум: структура, стратифікація та динаміка. Загальний алгоритм етнічної структури суспільства. Кількість і чисельність етносів України. Титульний етнос України в регіональному вимірі. Корінні народи і національні меншини України. Етнічність і поселенська структура. Етнічність і сфера праці. Етнічність і релігія. Сутність питання етнічної стратифікації. Методологія дослідження етнічної нерівності в Україні. Проблематика соціальної мобільності в етносоціології. Міграція як індикатор соціально-національних процесів. Етнічна проблематика урбанізаційних процесів. Територіальне розселення етносів у процесі урбанізації. Парадокси міграційної поведінки. Етнічність в контексті формування міських субкультур. Вплив етнічних референтних груп на поведінку індивіда в місті. Динаміка та обумовленість етнонаціональних процесів в Україні.

Соціологічний аспект міжетнічних відносин. Сутність міжетнічних відносин. Класифікація міжетнічних відносин за шкалою Е.Богардуса («симпатія – антипатія»). Культурні фактори міжетнічних відносин. Міжнаціональні шлюби як індикатор міжетнічних відносин. Сутність та функції етнічних установок. Етнічні стереотипи. Причини етнічних упереджень. Расизм, ксенофобія, антисемітизм. Сутність та актуальність міжетнічних конфліктів. Причини міжетнічних конфліктів. Типологія міжетнічних конфліктів. Наслідки міжетнічних конфліктів. Розв’язання міжетнічних конфліктів. Рівень міжетнічних відносин в Україні.

Інтеграційні та дезінтеграційні процеси у сучасному етнічному середовищі. Чотири стратегії акультурації: асиміляція, інтеграція, сегрегація та маргіналізація. Нерівномірність акультураційних процесів. Проблематика етнонаціональної інтеграції. Асиміляційна стратегія. Американська і французька моделі асиміляційної стратегії. Насильницькі засоби асиміляції. Мультикультурна стратегія. Мультикультуралізм у Канаді і США. Головна особливість української етнополітики. Суперечності національного будівництва в Україні. Етнополітика щодо національних меншин. Вплив національної ідентичності на розбудову громадянського суспільства.

Соціологія масових комунікацій

Масова комунікація як соціальне явище та предмет соціологічного аналізу. Генезис масових комунікацій. Визначення „масової комунікації”. Засоби масової інформації (ЗМІ) і засоби масової комунікації (ЗМК): підходи до визначення та розмежування понять. Основні умови здійснення масової комунікації. Роль і значення масової комунікації в сучасному світі. Структурні складові комунікаційних процесів (комунікатор, передавач повідомлень, канал передачі, повідомлення, приймач, відносини між передавальною й приймаючою сторонами. Моделі та схеми комунікації (К. Шеннона, Г. Лассвелла, У. Шрамма). Загальна формула масової комунікації Г.Д.Лассвелла, її складові. Історія і практика досліджень масової комунікації. Розвиток індустрії інформації й медіавимірювального бізнесу.

Засоби масової комунікації як об'єкт соціологічного дослідження. Типологічні особливості засобів масових комунікацій. Видові риси, переваги й особливості окремих каналів комунікації. Координація і взаємодія між різними засобами масових комунікацій. Завдання засобів масових комунікацій. Особливості каналів комунікації різних рівнів. Структура засобів масових комунікацій. Поділ каналів комунікації за часом виходу і особливості, що випливають з цього. Створення матеріалів для окремих груп аудиторії.

Комунікатори й соціальне середовище. Комунікатор як об'єкт соціологічного дослідження. Основні напрямки вивчення комунікатора. Взаємовідношення комунікатора з іншими складовими комунікаційного процесу. Керівництво органами масової комунікації. Тріада діяльності видавця: мета-засіб-результат. Форми контролю і дослідження діяльності журналістського колективу. Редакційний колектив і його специфіка. Інформованість і професійні якості журналіста. Соціологічні дослідження творчого процесу журналіста. Робота комунікатора над текстом матеріалу та її дослідження. Позаштатні автори. Листи як об'єкт соціологічного дослідження. Соціологічна служба редакції. Соціологічні лабораторії при засобах масової комунікації: їхні цілі, методи, шляхи розвитку.

Дослідження змісту масової комунікації. Класичні методи аналізу змісту. Внутрішній і зовнішній аналіз документів. Різновиди класичних методів аналізу змісту: журналістський аналіз тексту, біографічний метод, історичний метод, літературний метод, лінгвістичний метод тощо. Переваги та вади класичних методів. Формалізований метод аналізу змісту - контент-аналіз. Історія розвитку контент-аналізу. Застосування методу контент-аналізу в зарубіжній соціології. Символьний контент-аналіз Г.Лассвелла і Б.Берельсона. Інструментальний напрямок О.Джорджа. Психологічний напрямок Ч.Осгуда. Статистичний опис преси Ж.Кейзера. Історія розвитку контент-аналізу в колишньому СРСР. Контент-аналіз в Україні. Історія застосування контент-аналітичних досліджень. Вибірка в контент-аналізі. Надійність результатів контент-аналізу. Процедури контент-аналізу. Перевірка надійності методики на співвідносність результатів, обгрунтованість (validity), об'єктивність аналізу, систематичність аналізу.

Соціологічне дослідження аудиторії масової комунікації. Аудиторія засобів масових комунікацій. Історія вивчення аудиторії. Особливості соціологічних досліджень читача. Аудиторія як об'єкт досліджень. Сутність аудиторії. Її характеристики, основні форми і типи. Реальна і потенційна аудиторія. Спеціалізована і масова аудиторія. Цільова аудиторія. Специфіка аудиторії окремих засобів масових комунікацій. Особливості сприйняття газет, журналів, радіо, телебачення. Характеристики аудиторії та їх урахування. Показники реальної поведінки аудиторії. Типологізація аудиторії. Методи вивчення аудиторії.

Вивчення ефективності роботи мас-медіа. Необхідність виробки загального поняття "ефективність" та його критеріїв. Потенційна і реальна ефективність. Основний критерій ефективності - вплив на аудиторію. Дослідження ефективності та дієвості засобів масової комунікації у сучасній соціології. Вивчення ефективності засобів масової комунікації у закордонній соціології. Умови впливу на свідомість людей. Вивчення ефективності роботи телебачення. Психологічна школа К.Ховленда. Теорія когнітивного дисонансу. Проблема "першості" та "нещодавності". Ефективність емоційної та раціональної аргументації.

Громадська думка

Історія становлення та основні напрями розвитку соціології громадської думки. Об’єкт, предмет, структура та функції курсу «Соціологія громадської думки».Історичні аспекти функціонування громадської думки. Мета і завдання вивчення курсу. Вимоги до опрацювання навчальних матеріалів та оцінювання роботи студентів. Етапи становлення наукового вивчення громадської думки. Мислителі Стародавньої Греції про роль громадської думки в управління життям спільноти. Праця Д.Солсбері «Полікратік» (1159). Ідеї Г.Гегеля щодо сутності та структури громадської думки, про істинне та оманливе в ній. Робота Ф.Тьонніса «Критика громадської думки» (1922р.) як початок систематизованого соціологічного вивчення громадської думки. Об’єктивні причини виникнення та розвитку наукових досліджень громадської думки. Початкові етапи вивчення громадської думки у формі опитувань. «Солом’яні опитування» в США (1824р.). Вивчення громадської думки у вітчизняній соціології. Специфіка вивчення громадської думки в СРСР. Поняття про центри вивчення громадської думки. Роль громадської думки в суспільно-політичному житті сучасного суспільства.

Поняття громадської думки та її природи. Суть поняття громадської думки та її природа. Критика поняття громадська думка. Г.Тард, Ф.Оллпорт, П.Бурдьє, Є.Ноель-Нойман про громадську думку. Внесок вітчизняних вчених у розробку суті поняття громадська думка ( Улєдов А.К., Грушин Б.О., Коробейніков В.С., Горшков М.К., Левада Ю, Оссовський В., Полторак В. та ін..). Громадська думка в структурі масової свідомості. Громадська думка як колективне судження групи, спільноти. Співвідношення поняття «громадська думка» з близькими категоріями (судження, переконання, настрій, знання, норми). Поняття ідентифікації громадської думки.

Громадська думка як соціальний інститут. Поняття соціального інституту в соціології. Особливості аналізу громадської думки як соціального інституту. Е.Ноель-Нойман про специфіку вивчення громадської думки як соціального інституту. Теоретичні проблеми визначення та класифікації функцій громадської думки. Горизонтальний та вертикальний вимір функціонування громадської думки. Характеристика функцій громадської думки (інформаційної, регулятивної, управлінської, експресивної, консультативної, директивної, спонукальної) та умови їх реалізації. Соціально-політичні умови процесу інституалізації громадської думки. Проблеми інституалізації громадської думки в сучасному українському суспільстві. Тип особистості сучасного українця і громадська думка.

Структура громадської думки. Причини розбіжностей у визначенні структурних елементів громадської думки. Сутнісна структура громадської думки: раціональний, емоційний та вольовий компонент. Динамічна структура громадської думки: етапи зародження та функціонування громадської думки. Типи суджень в громадській думці. Суб’єкти громадської думки. Особливості соціологічного аналізу суб’єктів громадської думки. Кількісні та якісні характеристики суб’єкта. Носій та виразник громадської думки (проблема громадських лідерів). Історико-культурна зумовленість формування суб’єкта громадської думки. Проблема «монізму» та «плюралізму» громадської думки. Поняття об’єкта громадської думки та критерії визначення. Умови перетворення явищ, фактів процесів суспільного життя в об’єкт громадської думки. Засоби та канали виразу громадської думки і їх типологія: опосередковані, прямі та спеціалізовані засоби.

Проблеми розвитку та функціонування громадської думки. Загальна характеристика процесу розвитку громадської думки. Етапи розвитку громадської думки. Проблема «часової фіксації» функціонування громадської думки. Дискусії навколо питання «соціальної зрілості» громадської думки. Формування громадської думки як інформаційний процес. Труднощі вивчення процесів формування громадської думки. Чинники формування громадської думки: внутрішні (психологічні) та зовнішні (соціальні).Теорія соціальних стереотипів У.Ліппмана. Поняття соціальної інформації. Суть взаємозв’язку мас-медіа і громадської думки. Маніпулятивний та гуманістичний вплив мас-медіа на процес формування громадської думки. Особливості функціонування громадської думки. Рівні функціонування: латентний, актуалізований та «дослідницький».

Громадська думка в процесах життєдіяльності сучасного суспільства. Основні сфери використання громадської думки. Правові гарантії виразу та врахування громадської думки в Україні. Фактори, які визначають ефективність та інтенсивність використання громадської думки. Проблеми включення громадської думки в процес розробки і прийняття управлінських рішень. Політична діяльність та місце в ній виборів, референдумів, опитувань громадської думки. Громадська думка в процесі організації та проведенні виборів. Референдум і громадська думка. Типи референдумів. Проблеми взаємозв’язку результатів референдуму і громадської думки. Сутність пропаганди, реклами, паблік рілейшинз та проблеми їх взаємодії з громадською думкою. Структура та зміст пропагандистського впливу на процеси формування і функціонування громадської думки.

Методи вивчення громадської думки. Методи вивчення громадської думки та проблеми їх класифікації. Загальні особливості використання методів збирання первинної соціологічної інформації щодо вивчення зовнішньо об’єктивованих фактів свідомості. Специфіка та доцільність використання методів аналізу документів, спостереження щодо вивчення громадської думки. Особливості проведення соціологічного опитування в процесі вивчення громадської думки.