Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
отчет о практике Мороховец магистры.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
463 Кб
Скачать
☆

1. Завдання і джерела інформації комп’ютерного обліку дебіторської заборгованості в 1с Бухгалтерія;

Для комп’ютерного обліку ТОВ «Юнітторг» використовує програмне обладнання «1С:Бухгалтерия». Ця програма має низку переваг: простоту інсталяції й використання, можливість гнучкого налаштування конфігурації і наявність вбудованої макромови, змогу швидко виконати різноманітні проведення, доступна ціна.

Налаштування програми проводиться фахівцем, проте вона більше орієнтована на кінцевого користувача і надають йому більше можливостей під час роботи.

Ця програма дає змогу користувачу вільно вести реєстр товарів, знаходити потрібний товар чи операцію у звітах та низка інших можливостей. На підприємстві програма «1С:Бухгалтерия» використовується для спрощення ведення аналітичного та статистичного обліку, надання звітів в електронному вигляді для внутрішніх та зовнішніх користувачів.

У типовій конфігурації «1С:Бухгалтерия» передбачено роботу з операціями по дебіторській заборгованості. У процесі господарської діяльності підприємство набуває ТМЦ для перепродажу, виробництва та з іншою метою. Для ведення списку ТМЦ призначений довідник «Номенклатура». У ньому міститься також інформація про матеріали, номенклатуру продукції, яку виготовляють, перелік виконаних робіт та послуг.

Інформація про кожний елемент довідника розміщена на двох закладках – «Ціни» і «Додатково». Кожний ТМЦ характеризує низка цін. Передусім відпускні ціни, потім закупівельна(без ПДВ). Скориставшись кнопкою «Історія», можна переглянути історію зміни ціни. Бухгалтерський рахунок, що зазначений для кожної ТМЦ, буде використано для формування бухгалтерських проведень. Операції з надходження в організацію ТМЦ відображені в обліку за допомогою документа «Прибуткова накладна».

ТМЦ можна реалізовувати кількома способами. Один із варіантів – коли покупцю виставляють рахунок на оплату придбаного товару. Для відображення цієї операції в типовій конфігурації використовують документ «Рахунок-фактура». Він призначений для документального оформлення попередньої домовленості про продаж товару або продукції клієнтам.

Під час заповнення рахунка треба вибрати покупця з довідника «Контрагенти», зазначити валюту і її курс. Реквізит «Вид торгівлі» набуде значення, заданого за замовчуванням для обраного клієнта в довіднику.

У випадку взаєморозрахунків з покупцем у розрізі угоди, якщо, до того ж, у довіднику «Контрагенти» для нього задана угода за замовчуванням, реквізити цієї угоди будуть відображені у полі «Замовлення»документа «Рахунок-фактура».

Таблична частина «Рахунка-фактури» має такі дані:

- назва товару, який відпускають;

- кількість товару;

- одиниця вимірювання;

- коефіцієнт перерахунку вибраної одиниці вимірювання в основну;

- ціна товару без ПДВ

- сума без ПДВ для рядка (без знижки)

- сума знижки;

- суми для рядка без ПДВ і з ПДВ з урахуванням знижки;

- сума ПДВ.

Реквізит «Термін оплати» містить дату, до якої виписаний рахунок є дійсним.

Операції гуртової реалізації товару виконують у типовій конфігурації за допомогою документа «Видаткова накладна». За цим документом отримують друковані форми видаткової накладної та акта виконаних робіт.

Закладка «Додатково» може містити інформацію про доручення, на підставі якого відпущено товар (група реквізитів «Доручення») і про співробітника, що видав товар (реквізит «Видав»).

Програма «1С:Бухгалтерия» забезпечує автоматичне формування податкових накладних під час оформлення операцій, унаслідок яких виникають податкові зобов’язання.

Підзвітними особами можуть бути тільки співробітники організації, тому передусім заповнюється довідник «Співробітники». Одержання підзвітними особами готівки з каси і повернення її до каси забезпечують документи «Прибутковий касовий ордер» і «Видатковий касовий ордер», які відображені в журналі «Каса». Також використовують ще і авансовані звіти, якими підзвітні особи звітують за витрачені кошти. Для цього в типовій конфігурації передбачено однойменний документ, який дає змогу отримати друковану форму авансованого звіту і автоматично формує проведення на підставі введених даних.

Заголовна частина документа «Авансований звіт» заповнюється в такій послідовності:

- визначається підзвітна особа, для якої формують авансований звіт, вибравши її з довідника «Співробітники»;

- задається валюта авансованого звіту , в якій буде наведено суми витрат підзвітної особи;

- уводиться курс валюти щодо гривні;

- вибирається з довідника «Податки і відрахування» ставку ПДВ для документа;

- визначити місце зберігання, куди будуть оприбутковані товарно-матеріальні цінності від підзвітної особи.

У табличній частині документа наводять таку інформацію:

- дати початку і кінця;

- рахунок, на який повинна бути зачислена поточна витрата;

- аналітику вибраного рахунку. Це повинен бути елемент довідника «ТМЦ», «Види затрат», «Інвестиція» – для об’єктів основних фондів, інших не обігових активів;

- довідкову інформацію: за що і за яким документом зроблені видатки;

- кількість оприбуткованих об’єктів;

- ціну без ПДВ оприбуткованої ТМЦ;

- суму без ПДВ поточної затрати;

- суму ПДВ

- загальну суму ПДВ за видатком;

- ознаку того, проводити рядок документа чи ні;

- ознаку зачислення поточної затрати до складу валових видатків;

- аналітику за валовими видатками.

Звіт «Картка рахунка» дає змогу отримати детальну інформацію про всі операції з підзвітними особами за звітний період.