1. Сутність психологічної підготовки особового складу до ведення бойових дій.

Розглядаючи психологічні чинники сучасного бою, необхідно підкреслити, що воїн - не сліпе знаряддя в руках зовнішніх обставин бою і природних інстинктів. Його поведінка у вирішальній мірі визначається спрямованістю особистості, особливостями характеру, інтелекту, волі, емоцій, здібностей. Без розуміння цього неможливо пояснити звідки беруться саможертовність, виправданий ризик, взаємовиручка в тих ситуаціях, де здавалося б повинен переважати інстинкт самозбереження. Саме переважаючі мотиви, рівень бойового досвіду визначають поведінку воїна в умовах дії "повторних" психологічних чинників бою: небезпеки, раптовості, несподіванки, новизни бойових подій, дефіциту часу і інформації, втрати бойових товаришів, дискомфорту, участі в насильстві і ін. Соціальні, бойові, фізіологічні і психологічні чинники впливу на поведінку воїнів в бою діють в різний час з різною силою, в різних комбінаціях. Небезпечна для життя обстановка буде по різному сприйматися воїнами які різним чином розуміють цілі війни та неоднаково ставляться до противника, до товаришів по службі, командирів, що беруть участь в різних видах бою, що відрізняються бойовим досвідом, типом нервової системи і т.д. Військові керівники всіх рівнів повинні передбачати специфіку впливу чинників бою на поведінку воїнів і прагнути додати їм позитивний мобілізуючий, активізуючий характер.

Військово-психологічні дослідження дозволили виявити особливу дієвість бойових чинників, у вигляді, умов і інтенсивності бойових дій, особливості зброї, що застосовується, надійність засобів захисту, тимчасові, природно-географічні, погодно-кліматичні умови, об'єм і співвідношення втрат сторін.

Останнім часом військові фахівці все більш прогнозують можливість появи на полях битв зброї несмертельної дії (ЗНД) і психотронної зброї, яка за своїми характеристиками наближається до ЗМУ. Можна прогнозувати, що повна нерухливість бойової техніки, вихід з ладу систем зброї і управління одночасно на великих площах, засліплення військовослужбовців і ін. будуть здійснювати шокуючий вплив на людську психіку. Не виключається і прямий вплив на психіку воїнів за допомогою розпилення над частинами і підрозділами психотропних засобів (нейродепресантів, знерухомувачів тощо), опромінення НВЧ (надвисокими частотами) - і психотронними генераторами. А це означає, що у сторін, які ведуть боротьбу, з'являється реальна можливість активно впливати на психофізіологічні стани, настрої, бойову активність військ противника.

Аналіз бойової діяльності різних категорій військовослужбовців показує, що основні психологічні труд­нощі викликають чинники реального бою, що здійснюють пригноблюючий вплив на психіку воїна або ведуть до її перезбудження, а в подальшому і до зриву діяльності. Які ж це чинники?

Небезпека (загроза)

Небезпека сприймається як об'єктивно існуючий збіг обставин або предметів, загрозливих життю і здоров'ю людей. Кров, важкі поранення або смерть бойових товаришів, руйнування укриттів, будівель або бойової техніки, як правило, паралізує непідготовлену для холоднокровного сприймання цього психіку людини. При цьому небезпека може бути реальною або уявною. Неадекватне сприймання небезпеки веде до помилок, до перенапруженості, до зриву діяльності. При цьому зростає загроза поразки від противника.

Головна небезпека - це загроза життю людини. Наприклад, людські втрати СРСР у Великій Вітчизняній війні становили: за Й.Сталіним - 7 млн., за М.Хрущовим - 20 млн., за М.Горбачовим - 27 млн. чоловік. Але справжні втрати такі: 1940 року населення СРСР становило 194 млн. чоловік, а на початку 1946 року - 167 млн. чоловік. Різниця - 27 млн. чоловік, не враховуючи середньорічного приросту населення. Друга небезпека - потрапити у полон. Наприклад, у роки Великої Вітчизняної війни потрапили у полон 5 млн. 734 тис. радянських воїнів. Третя небезпека - зникнути без вісті: у роки Великої Вітчизняної війни зникли без вісті 2,5 млн. чоловік.