Примітка: відсутні дані слід прийняти самостійно.

Додаток М

Приклад розрахунку розділу “Загальні розрахунки валкової жатки”

Вихідні дані:

Маса одного зрізаного стебла m_c = 2 г.

Урожайність зерна – 30 ц/га.

Співвідношення мас зерна і соломи – γ_з:γ_с = 1:1,5.

Довжина колоса – l_к = 0,035 м.

При сушінні в валку вологість зерна знижується від а = 0,25 до в = 0,1, а соломи і = 0,35 до m = 0,12.

Вигин одного стебла стерні стається при поздовжньому навантаженні R_в=0,4 Н.

Щільність валка ρ = 30 кг/м³.

Густота стеблостою Г = 400 шт./м².

Валок повинен бути підібраний комбайном з пропускною здатністю q = 5 кг/с на швидкості υ_к = 1,9 м/с.

Загальні розрахунки жатки.

1. Ширина викидного вікна:

В_вік ≥ 2ּL_максּsinβ = 2ּ(0,55 – 0,08)ּ0,707 = 0,66 м.

Приймаємо В_вік = 0,7 м.

2. Ширина захвату жатки

із умов якісного обмолоту валка:

B ≤ q/ε_Bυ_к[γ_з(1-а)/(1-в)+γ_с(1-і)/(1-m)].

В ≤ 5 / 0,9ּ1,9ּ[0,3ּ(1-0,25)/(1-0,1) + 0,45ּ(1-0,35)/(1-0,12)] = 5,05 м.

із умови утримання валка стернею:

В ≤ [8ּГ/ε_вּm_cּρ(πּα/90⁰-sin2α)] ּ (R_вּνּsinα/gּη₀)² =

[8ּ400/0,9ּ0,002ּ30ּ(3,14ּ30⁰/90⁰ – sin2ּ30⁰)] ּ (0,4ּ0,5ּsin30⁰/9,81ּ1,3)² = 20,1 м.

Для двопотокової жатки ширина захвату з врахуванням захисних зон:

В ≥ В_вік+n+в+А+d₁ = 0,7+0,3+0,5+3,2+0,65 = 5,35 м.

Двопотокова жатка не задовольняє пред’являємим вимогам.

З врахуванням захисних зон для трипотокової жатки ширина захвату:

В ≥ В_вік+x+n+2ּ(c+d+S) = 0,7+0,2+0,3+2ּ(0,3+0,55+0,5) = 3,9 м.

Приймаємо трипотокову жатку, В = 5,0 м.

3. Розрахунок транспортера

Швидкість полотняного транспортера:

υ΄_T ≤ √2ּfּl₀ּg = √2ּ0,6ּ0,6ּ9,81 = 2,66 м/с.

Швидкість пасово-планчастого транспортера:

υ˝_T ≤ √2ּ [f₁ּη-f₂ּ (1-η)] ּl₀ּg = √2ּ[0,6ּ0,8-0,15ּ(1-0,8)]ּ0,6ּ9,81 = 2,3 м/с.

Довжина транспортера:

L_T = (B-B_вик)/2 = (5-0,7)/2 = 2,15 м.

Максимальна товщина шару стебел:

при полотняному транспортері

Н_ш.макс=(L_Tּυּm_cּГ)/(ρּL₀ּυ_T)=(2,15ּ2,8ּ0,002ּ400)/[30ּ(0,55-0,08)ּ2,66]=0,128 м.

при пасово-планчастому транспортері

Н_ш.макс = (2,10ּ2,8ּ0,002ּ400)/[30ּ0,55-0,08)ּ2,3] = 0,145 м.

Допустима висота шару стебел на транспортері:

Н_ш.д ≤ Т-√(R+δ)² – (а_макс+с)² – і΄ = 0,87-√(0,36+0,08)²-(0,086+0,08)²–0,05=0,42 м.

Допускається застосування як полотняного, так і пасово-планчастого транспортера.

Із умови упорядкованого укладання стебел на транспортері допустима його довжина:

полотняного

L_T ≤ [(l-3ּi΄) ּρּL₀ּυ_T]/(3ּυ_максּm_cּГ) = [(0,55-0,08-3ּ0,05)ּ30ּ1,2ּ0,47ּ2,66]/

(3ּ2,8ּ0,002ּ400) = 2,15 м.

пасово-планчастого

L˝_T ≤ [(0,55-0,08-3ּ0,05)ּ30ּ1,2ּ0,47ּ2,3]/(3ּ2,8ּ0,002ּ400) = 1,85 м.

Отже довжина 2,15 м задовольняє постановці полотняного транспортера.

Мінімальна ширина викидного вікна із умови вільного проходу стебел:

В˝_вік ≥ μּ _Tּε_вּ√ 2ּН_ш.макс/g = 1,5ּ2,66ּ0,9ּ√2ּ0,128/9,81 = 0,58 м.

Ширина викидного вікна В_вік = 0,7 м > 0,58 і достатня.

Ширина валка:

В_в = √(8ּВּε_вּГּm_cּsin²α)/[(ρּπα/90⁰)-sin2α] =

√(8ּ5ּ0,9ּ400ּ0,002ּ0,5²) /[30ּ3,14ּ30⁰/90⁰ – 0,86] = 1,15 м.

4. Відстань між колесами (гусеницями) енергетичного засобу

В_к > В_в.

При с = 0,3 м, В_к = 1,15 + 2ּ0,3 = 1,75 м.

5. Дорожній просвіт:

Н_пр > Н_в + Н_ст > 0,5ּВ_вּ +0,10 = 0,5ּ1,15ּ0,268+0,10 = 0,254 м.

Приймаємо Н_пр = 0,3 м.