2. Мазева основа як активний носій лікарських речовин.

          Мазеві основи розглядаються зазвичай як допоміжні речовини (Basis unguenti), але лікувальний ефект мазей зумовлюється спільною дією лікарських речовин і основи. Чим більш вдало вибрана основа, тим більш активно буде протікати вивільнення лікарських речовин з мазі. Мазеві основи повинні володіти сукупністю наступних властивостей:

-         мажучою здатністю, тобто мати оптимальні консистентні властивості, які забезпечують утворення на шкірі чи слизовій оболонці тонкої, суцільнї, несповзаючої плівки; -         добре сприймати  лікарські речовини в будь-яких агрегетних станах;  

-         хімічною стійкістю, тобто не змінюватися під дією повітря, світла, не реагувати із введиними в них лікарськими речовинами;

-         стійкість в мікробіологічному відношенні, тобто не піддіватися забрудненню мікроорганізмами.

Але поряд із зігальними властивостфми до мазевих основ ставляться вимоги:

-         відповідати лікувальному призначенню, основи захисних мазей, які застосовуються з пофілактичною метою, повинні швидко висихати і щільно  прилягати до поверхні шкіри, затримуючись на поверхні шкіри протягом всього робочого часу. Основи для поверхонь діючих мазей не повинні володіти здатністю всмоктування. Дія таких мазей обмежується епідермісом або поверхнею слизових оболонок. Основи для мазей резорбтивної дії повинні, навпаки, глибоко проникати в шкіру, досягаючи кров’яного русла і лімфатичних судин і сприяти всмоктуванню лікарських речовин;

-         відсутність подразнюючої, сенсибілізуючої і алергічної дії,  інших побічних явищ;

-         здатність до зберігання  початкового значення рН шкіри або слизової оболонки;

-         наявність лікувальних властивостей, які підсилюють дію лікарських речовин.

 

2.1. Класифікація мазевих основ.

Сучасна фармація використовує велику кількість різних мазевих основ. Це зумовлюється різноманітністю фізико-хімічних властивостей лікарських речовин, які призначають у формі мазей. В зв’яку з цим в аптеці необхідно мати такий набір мазевих основ, який дозволив би знайти для кожного окремого попису мазі найбільш раціональну основу. Саме ці спостереження  занесені в статтю ДФ “Unguenta”, в якій перелічено понад 20 мазевих основ.

Всі мазеві основи можна поділити на три групи:

1)    ліпофільні (гідрофобні) – основи, нерозчинні у воді і інших полярних рідинах. Можуть  сприймати (абсорбувати) невелику кількість води за рахунок високої в’язкості, після добавки емульгаторів перетворюватись в емульсійні основи (емульсія типу в/o); 2)    гідрофільні (ліпофобні ) – основи, розчинні у воді і змішуються з іншими полярними рідинами. Не змішуються з ліпофільними речовинами, але можуть абсорбувати деяку кількість за рахунок в’язкості, в присутності  відповідних емульгаторів перетворюватись в емульсійні основи (емульсії типу о/в); 3)    емульсійні (ліпофільно-гідрофільні) – основи, які відокремлені в особливу групу, володіють як ліпофільними, так і гідрофільними властивостями (залежно від типу емульсій).

 Ліпофільні основи:

До  ліпофільних основ належать основи, які містять жири, воски, вуглуводи, силіконові рідини, а також абсорбційні  основи.     Жири представляють собою тригліцериди жириних кислот. Із м’яких жирів застосовують свинний жир, деякі гідрогенізовані жири; із твердих – бичачий жир; з рідких -  деякі рослинні олії.

-         свинний жир – Adeps Suilus depuratus; -         гідрогенізовані жири: саломас (гідрожир) – Adeps hydrogenisatus – сплав 55% саломасу, 30% рослинної олії і 15% гов’яжого жиру; гідрогенізовані соєві і арахісові олії; -         рослинні олії: соняшникова – Oleum Helianthi, олія персикова - Oleum  Persicorum.

Воски представляють собою складні етери жирних кислот і вищих одноатомних спиртів. Для мазевих основ застосовують:

-         Lanolin – ланолін; -         Cera flava – бджолиний віск;

Вуглеводневі основи:

-         Vaselinum – вазелін; -         Paraffinum Sodium – парафін твердий;-         Ceresinum – церезин; -         Oleum Vaselini. Paraffinum liquidum – вазелінова олія або рідкий парафін; -         Vaselinum artificate – штучний вазелін; -         Naphtalanum liquidum raffinatum (Naphta naphtalani) – нафталанська нафта.

Силіконові основи:

-         есилон – 5 -         диоксид кремнію SiO₂ (оксим)

Адсорбційні ліпофільні основи:

Сплави вазеліну з ланоліном в співвідношенях 9:1 (очні мазі), 6:4 (мазі з антибіотиками).

1. Гідрофільні основи.

Гідрофільні мазеві основи представляють собою студні ВМС або високодисперсних гідрофільних глин. Після нанесення на шкіру їх плівки підсихають і внаслідок достатньої пружності утримуються на шкірі.

-         крохмально – гліцеринова основа – Unguentum Glycerini; -         желатиново – гліцеринові   основи (виготовляють з різним вмістом желатину (1-3%  і гліцерину 10-30%)); -         колагенові основи; -         основи на базі МЦ і Na-КМЦ; -         поліетиленові основи; -         основи з глинистих матеріалів (бентонітові глини); -         абсорбційні гідрофільні основи. Безколоірні композиції гідрофільних речовин з ПАР (суміш ПЕО – 40 (рідини) з ПЕО – 400 (тверда як віск речовина), взяті порівну з добавкою 5% цетилового спирту (як емульгатор)).