4. Підшлункова залоза.
Підшлункова залоза є залозою подвійної (внутрішньої і зовнішньої) секреції. Ендокринну функцію виконують специфічні клітини, згруповані у так звані панкріотичні острівці (острівці Лангерганса). Вони побудовані клітинами 4 типів (альфа, бета, гамма і дельта), які утворюють гормони інсулін, глюкагон, ліпокаїн.
Інсулін виділяють бета клітини. Це гормон з досить широким спектром дії на різні процеси. Він стимулює синтез ферментів, що беруть участь в утворенні глікогену та окисленні глюкози. Недостатнє виділення інсуліну веде до хвороби – цукрового діабету. Ця хвороба характеризується підвищенням вмісту цукру в крові ( до 180...400 мг%) – гіперглікемією та появою цукру в сечі – глюкозурією. Інсулін стимулює утворення жирів, пригнічує вихід їх з жирових депо, бере участь у синтезі білків.
Гормон підшлункової залози глюкагон утворюється альфа клітинами. Функціональна його дія протилежна інсуліну. Він стимулює розщеплення глікогену та жирів.
Вважається, що є кілька шляхів впливу гормонів підшлункової залози на вуглеводний обмін. Інсулін сприяє проникненню глюкози через мембрану клітини і її накопичення в середині клітини. Інсулін також індукує синтез ферментів, що сприяють синтезу глікогену і окисленню глюкози. Глюкагон збільшує кількість ферменту, що розщеплює глюкозу.
Ліпокаїн сприяє окисленню жирів, виходу їх з депо, гальмує перетворення вуглеводів у жири.
Регуляція функцій підшлункової залози здійснюється за допомогою нервової та гуморальної систем за принципом прямого та зворотного зв’язків залежно від концентрації цукру в крові.
5. Надниркові залози.
Надниркові залози складаються з двох шарів — кіркового та мозкового. Мозкова тканина є внутрішнім шаром, у ній розгалужуються волокна симпатичних нервів. У цьому шарі утворюються два гормони: адреналін та норадреналін. Адреналін функціональним аналогом симпатичної нервової системи, підвищує збудливість та скоротливість серцевого м'яза, вибірково діє на судинну систему (кровоносні судини серця, мозку, легень, м'язів під його дією розширюються, а судини шкіри, органів травлення, нирок, селезінки звужуються), внаслідок цього відбуваються підвищення артеріального тиску і перерозподіл крові, що сприяє виконанню напруженої фізичної роботи. Під дією адреналіну мобілізується енергетичний обмін — посилюється розщеплення глікогену печінки, підвищується вміст глюкози в крові, активізуються ферментні системи анаеробного розщеплення глікогену в м'язах. Адреналін впливає також на жировий обмін, прискорюючи розщеплення жирів, підвищує працездатність стомлених м'язів, впливає на ретикулярну формацію, що сприяє підвищенню збудливості центральної нервової системи, розслаблює гладеньку мускулатуру травного тракту, сечового міхура, бронхіол, сфінктерів органів травлення, селезінки, поглиблює глибину, збільшує частоту дихання, споживання організмом кисню.
Кора надниркових залоз складається з трьох шарів: зовнішнього — клубочкового, середнього — пучкового, внутрішнього — сітчастого. Вони виділяють понад 40 стероїдних сполук і лише 5 з них мають біологічну активність, їх називають кортикостероїдами і стероїдами. Кортикостероїди поділяються на три групи: 1) мінералокортикоїди; 2} глюкокортикоїди; 3) аналоги статевих гормонів. Перші виділяються клубочковою зоною, другі — пучковою, треті — сітчастою.
До мінералокортикоїдів належать альдостерон, дезоксикортикостерон, дезоксикортизон, а до глюкокортикоїдів – кортизон, кортикостерон, гідрокортизон і дегідрокортикостерон.
Мінералокортикоїди підвищують реабсорбцію натрію в канальцях нирок та виведення каліюю.
Глюкокортикоїди беруть участь у регуляції вуглеводного, білкового, жирового та водно-електролітного обміну . Вони впливають на серцево-судинну систему та ЦНС, сприяють підвищенню здатності організму чинити опір різноманітним шкідливим впливам.
Кора надниркових залоз виділяє в невеликій кількості стероїдні гормони. Які за фізіологічним впливом та хімічним складом дуже схожі на статеві гормони – андрогени та естрогени.
Регуляція функцій кори надниркових залоз здійснюється парасимпатичною та симпатичною нервовими системами та адренокортикотропним гормоном гіпофіза (АКТГ).
Роль кортикостероїдів полягає в забезпеченні адаптаційно-трофічних процесів. Які відбуваються в організмі при постійній зміні параметрів навколишнього середовища.