57. Принципова відмінність логістичного підходу від інших моделей управління матеріальними ресурсами полягає в:

а) системі підготовки управлінського персоналу;

б) повній відмові від створення і зберігання запасів;

в) сприйнятті матеріальних об'єктів як єдиного потоку;

г) повній автоматизації процесів управління.

58. Не відповідають поняттю “матеріальний потік”:

а) завантаження готової продукції в транспортний засіб;

б) складування напівфабрикатів;

в) транспортування сировини на склад підприємства;

г) переміщення коштів з розрахункового рахунка покупця на розрахунковий рахунок продавця.

59. З перерахованих визначень поняттю “логістична функція” відповідає:

а) напрямок господарської діяльності, який полягає в управлінні матеріальними потоками в сферах виробництва і обігу;

б) множина елементів, які перебувають у відношеннях і зв'яз­ках один з одним і утворюють певну цілісність, єдність;

в) сукупність різних видів діяльності для отримання необхід­ної кількості вантажу в потрібному місці, в потрібний час, з мініма­льними витратами;

г) укрупнена група логістичних операцій, спрямованих на реа­лізацію цілей логістичної системи.

60. Адаптивність логістичної системи – це:

а) підпорядкованість елементів нижчого рівня елементам ви­щого рівня у контексті лінійного чи функціонального логістичного управління;

б) наявність певної організаційної структури, яка складається із взаємопов'язаних об'єктів та суб'єктів управління, що реалізують задану ціль;

в) здатність змінювати свою структуру і вибирати варіанти поведінки відповідно до нових цілей і під впливом зовнішнього середовища;

г) здатність виконувати задану цільову функцію, реалізовану тільки логістичною системою в цілому, а не окремими її ланками або підсистемами.

61. Залежно від виду логістичних ланцюгів виділяють логістичні системи:

а) макрологістичні та мікрологістичні;

б) регіональні, національні, міжнаціональні;

в) із прямими зв'язками, ешелоновані, гнучкі;

г) зовнішні, внутрішні.

62. Рішення на користь власного виробництва і проти закупівель може бути прийняте, якщо:

а) потреба у комплектуючих виробах невелика;

б) існуючі постачальники не в змозі забезпечити необхідних параметрів якості;

в) існує велика гнучкість у виборі можливих джерел постачань і виробів-замінників;

г) відсутній адміністративний або технічний досвід для виробництва необхідних виробів.

63. Якщо підприємство закуповує товар, дефіцит якого є недопустимим, то серед критеріїв вибору постачальника на перше місце буде поставлено:

а) ціну;

б) якість;

в) надійність;

г) умови платежу.

64. Ешелонованою логістичною системою є система, в якій:

а) матеріальний потік доводиться до споживача без участі по­середників, на основі прямих господарських зв'язків;

б) на шляху матеріального потоку є хоча б один посередник;

в) доведення матеріального потоку до споживача продукції здійснюється як прямими зв'язками, так і через посередників;

г) логістичні операції здійснюються тільки з інформаційним потоком.

65. Сутність завдання “зробити або купити” полягає в обґрунтованому вирішенні питання про:

а) доцільність створення власної торгової мережі;

б) ступінь використання у виробничому процесі власних засобів праці;

в) вибір постачальника;

г) вибір посередника.

66. Найбільш доцільним методом вибору постачальника під час закупівлі матеріальних ресурсів на велику грошову суму або встановлення довгострокових зв'язків між постачальником і споживачем є:

а) тендер;

б) вивчення рекламних матеріалів;

в) відвідування виставок і ярмарків;

г) листування з можливими постачальниками.

67. Не характерно для постачання “точно у термін”:

а) відсутність страхових запасів;

б) здійснення закупівлі дрібними партіями з частими постачаннями;

в) велика кількість постачальників, між якими підтримується конкуренція;

г) відсутність дефектів продукції, яку закуповують.

68. Традиційна концепція організації виробництва найбільш прийнятна для умов:

а) “ринку продавця”;

б) “ринку покупця”;

в) тимчасового перевищення пропозиції над попитом;

г) паритету між пропозицією та попитом.

69. Не відповідає поняттю “тягнуча система”:

а) система організації виробництва, у якій предмети праці по­даються на наступну технологічну операцію з попередньої в міру необхідності;

б) система управління матеріальними потоками з децентралізованим процесом прийняття рішень про поповнення запасів;

в) система управління запасами впродовж всього логістичного ланцюга, у якій рішення про поповнення запасів у складській системі на всіх рівнях приймаються централізовано;

г) стратегія збуту, спрямована на випереджальне щодо формування товарних запасів стимулювання попиту на продукцію в оптовій і роздрібній торговій ланці.

70. Не є обов'язковим параметром “тягнучої системи” організації виробництва:

а) загальна комп’ютеризація виробництва;

б) висока дисципліна і дотримання параметрів постачань;

в) підвищена відповідальність персоналу всіх рівнів;

г) обмежене централізоване регулювання виробничих процесів.

71. Є “штовхаючою” мікрологістичною системою:

а) KANBAN;

б) ОРТ;

в) MRP;

г) “Худе виробництво”.

72. Відмінною рисою концепції “точно у термін” є:

а) максимальні запаси ресурсів;

б) велика кількість постачальників;

в) виробництво з нульовим запасом;

г) невеликі страхові запаси готової продукції.

73. Мікрологістична система КANBAN ґрунтується на конце­пції:

а) “точно у термін”;

б) “планування потреб / ресурсів”;

в) “реагування на попит”;

г) “загальної відповідальності”.

74. Мікрологістична концепція “ОРТ” є комп’ютеризованим варіантом системи:

а) КANBAN;

б) MRP I;

в) MRP ІI;

г) “Худе виробництво”.