4.Державний кредит

Державний кредит - система економічних відносин між державою в особі'й органів влади чи управління, з одного боку, та фізичними і юридичними особами - з іншого, за яких держава виступає як позичальник, кредитор чи гарант.

Найпоширенішою формою державного кредиту є така, за якої держава є позичальником грошових засобів. Державні запозичення можуть мати як грошову форму (держава продає цінні папери: облігації, скарбничі зобов'язання, сертифікати ощадного банку), так і натуральну (хлібна або цукрова позика).

Значно рідше держава виступає кредитором, надаючи позику на засадах повернення, платності та цільового використання.

Держава у певних випадках виступає гарантом тобто бере на себе відповідальність за погашення позики чи виконання інших зобов'язань фізичних або юридичних (частіше останніх) осіб. Якщо боржник своєчасно виконує свої боргові зобов'язання перед кредитором, гарант не несе ніяких витрат. У випадку ж невиконання позичальником своїх боргових зобов'язань держава покриває їх із своїх централізованих грошових фондів.

Державний кредит - явище, яке поєднує в собі риси і фінансових, і кредитних відносин. Як явище, властиве фінансовій системі, державний кредит обслуговує формування та використання централізованих грошових фондів держави (державного бюджету та позабюджетних фондів). На відміну від засад, на яких ґрунтуються фінансові ресурси (обов'язковість, безоплатність, безеквівалентність, рух платежів до державного бюджету не передбачає зворотного руху безпосередньо до тих, хто здійснював ці платежі), державний кредит як явище кредитних відносин ґрунтується на принципах добровільності, повернення та платності.

Особливості державного кредиту

Позика, яку отримує держава, забезпечується всім майном, що є власністю держави.

На рівні центрального уряду державні позики зазвичай не мають цільового спрямування, тоді як для нижчих рівнів державної влади цільове використання їх чітко визначене.

Держава як позичальник залучає грошові засоби на певний термін.

Доходи від позик стали другим (після податків) джерелом фінансування державних витрат.

Тема 8.Форми та різновиди кредиту

Практична робота №5

1.Внутрішні запозичення

Тема 8.Форми та різновиди кредиту

1.Міжнародний кредит

Міжнародний кредит - це рух міжнародного капіталу, наданого державою, банком, іншою юридичною чи фізичною особою однієї країни іншій країні, банкові, юридичній чи фізичній особі іншої країни на певний строк на умовах повернення та платності.

Кредиторами і позичальниками можуть також бути міжнародні організації (МВФ, МБРР та ін.), регіональні об'єднання держав (ЄБРР), асоціації виробників та експортерів товарів.

Кредит "стенд-бай" - надається країнам - членам МВФ для визначених МВФ цілей на підставі угод "стенд-бай" терміном до 12 місяців, а в окремих випадках до ЗО років. За цією угодою країна - член МВФ має право придбати в МВФ іноземну валюту в обмін на національну в межах попередньо обумовленої суми на визначений угодою термін.

У практиці міжнародних кредитних відносин подекуди застосовується безпроцентний кредит. Він надається із цільових грошових фондів, створених економічно розвиненими країнами з метою надання допомоги країнам, що розвиваються.

Розглянуті форми кредитує найпоширенішими. Багатоманітність таких форм свідчить про те, що, по-перше, кредитні відносини пронизують усі рівні економічної системи і стосуються інтересів практично усіх громадян. По-друге, кредит виконує також важливі суспільні функції.