7.5. Різновиди відпускних цін виробника

Ціноутворення на підприємстві організовується відповідно до державної політики ціноутворення, яка є складовою частиною загальної економічної політики України.

Політика ціноутворення в Україні спрямована на забезпечення:

• рівних економічних умов і стимулів для розвитку всіх форм власності, економічної самостійності підприємств, організацій і адміністративно-територіальних регіонів республіки;

• збалансованого ринку засобів виробництва, товарів і послуг;

• протидії монопольним тенденціям виготовлювачів продукції, товарів і послуг;

• об'єктивних співвідношень у цінах на промислову і сільськогосподарську продукцію, що забезпечує еквівалентність обміну;

• розширення сфери застосування вільних цін;

• підвищення якості продукції;

• соціальних гарантій, у першу чергу для низькооплачуваних і малозабезпечених громадян, а також системи компенсаційних виплат у зв'язку із зростанням цін і тарифів;

• створення необхідних економічних гарантій для виробників;

• орієнтації цін внутрішнього ринку на рівень світового ринку. Реалізацію політики ціноутворення покладено на Кабінет

В усіх галузях економіки України застосовуються вільні ціни і тарифи, державні фіксовані та регульовані ціни й тарифи.

Вільні ціни і тарифи встановлюються на всі види продукції, товарів і послуг, за винятком тих, за якими здійснюється державне регулювання цін і тарифів.

Державне регулювання цін і тарифів здійснюється шляхом встановлення:

• державних фіксованих цін (тарифів);

• граничних рівнів цін (тарифів) або граничних відхилень від державних фіксованих цін і тарифів.

Уряд України може вводити інші методи державного регулювання цін і тарифів. Наприклад, встановлювати індикативні ціни.

Державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи встановлюються на ресурси, які мають визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін, на товари і послуги, що мають вирішальне соціальне значення, а також на продукцію, товари і послуги, виробництво яких зосереджено на підприємствах, що займають монопольне становище на ринку.

При здійсненні експортних та імпортних операцій безпосередньо або через зовнішньоторговельного посередника в розрахунках із зарубіжними партнерами застосовуються контрактні (зовнішньоторговельні) ціни, шо формуються відповідно до цін і умов світового ринку.

Регулювання внутрішнього ціноутворення на експортну та імпортну продукцію (послуги) здійснюється Кабінетом Міністрів України.

Обмін продукцією між країнами здійснюється за договірними цінами.

Ціна є грошовим виразом вартості товару, і як економічна категорія вона проявляється через виконання таких функцій:

Облікова функція - функція обліку і виміру витрат на створення товару. Вона відображає те, у шо обходиться суспільству задоволення конкретної потреби у тому чи іншому товарі. Ціна вимірює, скільки витрачено праці, сировини, матеріалів на виготовлення товару та збут, розмір прибутку.

Стимулююча Функція. Ця функція проявляється у стимулюванні і стримуванні виробництва і споживання різних товарів.

За допомогою цін стимулюється: науково-технічний прогрес; економія затрат ресурсів на виготовлення товарів; зміна якості продукції; зміна структури виробництва і споживання товарів (податок на додану вартість, акцизний збір, методи оцінки сировини тошо).

Розподільча функція пов'язана з відхиленням ціни товару від його вартості під дією ринкових факторів. За допомогою ціни реалізується розподіл і перерозподіл національного доходу, валового внутрішнього продукту між: галузями економіки; формами власності; регіонами країни; фондом накопичення і фондом споживання; соціальними групами населення.

Ціни підприємства, залежно від міри врахування в них витрат і прибутку поділяють на: оптові, відпускні, роздрібні, світові.

За оптовими цінами (цінами виробника) підприємство продає свою продукцію іншим підприємствам, а також підприємствам оптової торгівлі, якщо така продукція не оподатковується податком на додану вартість.

Оптова ціна виробу складається з двох економічних елементів: собівартості виробу і прибутку. Вона обчислюється за формулою:

(7.1)

Оц - оптова ціна виробу;

Св - виробнича собівартість виробу;

Р - рентабельність виробу.

Приклад 7.1.

Варіант 1. За умови віднесення витрат на рахунок 79 — фінансові результати, якщо підприємство не застосовує рахунки класу 9 — витрати діяльності.

1. Виробнича собівартість виробу - 590,0 грн.

2. Нерозподілені постійні загальновиробничі витрати — 8,0 грн.

3. Наднормативні виробничі витрати - 2,0 грн.

4. Виробнича собівартість виробу, призначеного до реалізації, -600,0 грн (590,0 + 8,0 + 2,0).

5. Рентабельність - 20,0 %.

6. Валовий (маржинальний) прибуток - 120,0 грн (600х 20 %).

7. Адміністративні витрати та витрати, пов'язані зі збутом продукції та рекламою, - 36,0 грн.

8. Оптова ціна виробу - 720,0грн (600+120).

Варіант 2. За умови віднесення витрат на рахунок 79 — фінансові результати, якщо підприємство не застосовує рахунки класу 9 — витрати діяльності.

1. Виробнича собівартість виробу - 590,0 грн.

2. Нерозподілені постійні загальновиробничі витрати — 8,0 грн.

3. Наднормативні витрати - 2,0 грн.

4. Виробнича собівартість виробу, призначеного до реалізації, - 600,0 грн (590,0 + 8,0 + 2,0).

5. Адміністративні витрати та витрати, пов'язані зі збутом продукції та рекламою, - 36,0 грн.

6. Витрати на виробництво і продаж продукції — 636,0 грн (600,0 + 36,0).

7. Рентабельність - 13,2 %.

8. Операційний прибуток - 84,0 грн (636,0х 20 %).

9. Оптова ціна виробу — 720,0грн (636,0 + 84,0).

За відпускними цінами виробника, в яких міститься акцизний збір (підакцизні товари) і податок на додану вартість, підприємство продає продукцію іншим підприємствам, а також підприємствам оптової торгівлі.

Відпускну ціну виробника з урахуванням податку на додану вартість розраховують так:

(7.2)

ВЦв — відпускна ціна виробника;

Спдв — ставка податку на додану вартість, в %.

Приклад 7.2.

1. Оптова ціна виробу - 720,0 грн.

2. Ставка податку на додану вартість — 20,0 %.

3. Відпускна ціна виробника - 864,0 грн (720,0 + (720,0х 20%)).

Відпускну ціну виробника з урахуванням акцизного збору і податку на додану вартість розраховують у такій послідовності:

1. Оптова ціна з урахуванням акцизного збору:

(7.3)

Оца - оптова ціна виробу з урахуванням акцизного збору; С а - ставка акцизного збору, %.

Приклад 7.3.

1. Оптова ціна виробу - 720,0 грн.

2. Ставка акцизного збору - 15,0 %.

3. Оптова ціна виробу з урахуванням акцизного збору - 847,0 грн (720,0: ((100,0 - 15,0) х 100).

2. Відпускна ціна з урахуванням акцизного збору і податку на до дану вартість.

(7.4)

ВЦва - відпускна ціна з урахуванням акцизного збору і податку на додану вартість.

Приклад 7.4.

1. Оптова ціна виробу - 720,0 грн.

2. Ставка акцизного збору - 15,0 %.

1. Оптова ціна виробу з урахуванням акцизного збору - 847,0 грн ( 720,0: ((100,0 - 15,0) х 100).

3. Ставка податку на додану вартість - 20,0 %.

2. Відпускна ціна на підакцизний виріб з урахуванням податку на додану вартість - 988,2 грн (847,0 + (847,0\ 20:120)).

3. Відпускна ціна з врахуванням акцизного збору, обрахованого в ЄВРО, і податку на додану вартість.

(7.5)

В Це a — відпускна ціна з урахуванням акцизного збору і податку на додану вартість.

Ає - акцизний збір в ЄВРО.

Роздрібні ціни вміщують відпускні (оптові) ціни виробника, витрати і доходи торговельних організацій. Підприємства за роздрібними цінами реалізують свою продукцію кінцевому споживачеві через фірмові магазини або за цінами зі встановленими торговельними знижками. Різновидністю роздрібних цін можуть бути ціни комісійної та аукційної торгівлі.

Роздрібну ціну розраховують таким чином:

(7.6)

РЦ— роздрібна ціна;

Нр — націнка;

Во — витрати обігу;

Я— прибуток фірмового магазину;

Світова ціна — ціна, за якою підприємство виконує операції з платежами у вільно конвертованій валюті. Світовими цінами є ціни на експортну продукцію підприємств. До світових цін включаються, крім оптових цін, також мито та митні збори.

Залежно від рівня самостійності підприємства у сфері ціноутворення ціни можна поділити таким чином:

• вільні ціни — ціни, які встановлюються виробником самостійно відповідно до своєї цінової політики. Регулятором такої ціни є тільки попит і пропозиція на відповідні товари;

• прейскурантні ціни (вільні ціни), які використовуються для купівлі та придбання товарів на внутрішньому і зовнішньому ринках. Рівень таких цін фіксується на певний період у прейскуранті цін підприємства (ціни катологу публікуються нерегулярно і є довідковими);

• договірні ціни встановлюються в угодах між продавцем і покупцем товарів за згодою сторін.

• регульовані ціни (тарифи). Номенклатура товарівта послуг, наякі встановлюються регульовані ціни (тарифи) затверджується на державному (або місцевому) рівні