Зміст програми

Програма базується на туристсько-краєзнавчій роботі Обласних центрів туристсько-краєзнавчої творчості учнівської молоді.

Програма складається з двох блоків: В першому блоці розглядаються питання техніки і тактики подолання природних перешкод; особливості матеріально-технічного та медичного забезпечення під час проведення занять з туризму; особливості орієнтування на місцевості; зняття азимуту за допомогою компаса; організації першої долікарської допомоги та правила поведінки на відкритій місцевості; організації біваку та проведення бівачних робіт; Теоретичні знання, діти одразу повинні мати можливість застосовувати на практичних заняттях.

Другий блок присвячено проведенню дихальних вправ та вправ на корекцію постави зі спеціалістом з ЛФК.

Програма проводиться протягом 21 дня протягом однієї зміни в санаторії «Скадовськ». По завершенню проводяться змагання зі спортивного туризму та орієнтуванні на місцевості.

Розділ 3 результати дослідження впливу програми реабілітації дітей з чорнобильської зони

3.1. Результати впливу проведених реабілітаційних заходів на морфо - функціональний стан дітей

Статут Всесвітньої організації охорони здоров'я визначає здоров'я людини як «стан повного фізичного, психічного і соціального благополуччя». Найважливішою умовою високого рівня здоров'я людини, його великій працездатності і активності являється збереження і зміцнення здоров'я підростаючого покоління. Впродовж останніх десятиліть склалась тривожна тенденція погіршення здоров’я та деяких показників фізичного розвитку дітей. Враховуючи це, постає необхідність ефективного оздоровлення та збереження здоров’я дітей.

Визначення рівня морфо функціонального стану дітей контрольної та експериментальної групи відбувалося за допомогою вивчення його складових: фізичного розвитку (основні антропометричні показники - довжина і маса тіла, окружність грудної клітки) і функціонального стану серцево-судинної і дихальної систем (основні величини - частота серцевих скорочень, артеріальний тиск крові, життєва ємність легень).

В таблиці 3.1. наведені основні показники рівня фізичного розвитку та функціонального стану дітей з зони Чорнобильського сліду до початку оздоровлення та після. При порівнянні основних фізіологічних показників у дітей, нами було виявлено, що на відміну від дітей, які відвідували лише фізкультурно-оздоровчі заходи за програмою санаторію їх однолітки з експериментальної групи мали кращі результати.

Таблиця 3.1.

Порівняльна характеристика показників функціонального стану дітей 12-13 років експериментальної та контрольної груп

Показники фізичного розвитку	Групи	n	Етапи	Mx ± Smx	t	Р
Частота серцевих скорочень (уд/хв)	ЕГ КГ	16 16	ВД КД ВД КД	71,4 ± 0,48 77,5 ± 0,34 79,5 ± 0,63 80,1 ± 0,78	2,78 0,30	< 0,01 > 0,05
Систолічний артеріальний тиск (мм рт.ст.)	ЕГ КГ	16 16	ВД КД ВД КД	94,2 ± 0,39 105,1± 0,38 80,4± 0,35 95,6 ± 0,67	5,7 1,5	< 0,001 > 0,05
Діастолічний артеріальний тиск (мм рт.ст.)	ЕГ КГ	16 16	ВД КД ВД КД	62,6 ± 0,38 70,2 ± 0,56 75,4 ± 0,43 72,1 ± 0,34	0,78 1,8	> 0,05 > 0,05
Життєва ємність легень (см3)	ЕГ КГ	16 16	ВД КД ВД КД	1051,1 ± 21,9 1754,8± 31,1 1403,3 ± 24,2 1541,6 ± 26,5	7,5 6,3	< 0,001 > 0,05
Маса тіла (кг )	ЕГ КГ	16 16	ВД КД ВД КД	43,3 ± 0,55 40,2 ± 0,72 38,7 ± 0,82 37,3 ± 0, 65	1,98 1,61	> 0,05 > 0,05
Ріст (см)	ЕГ КГ	16 16	ВД КД ВД КД	147,4 ± 1,16 149,4 ± 1,31 145,2 ± 0,99 146, 5± 0,76	0,94 3,04	> 0,05 < 0,01
Сила м’язів спини (кількість разів)	ЕГ КГ	16 16	ВД КД ВД КД	23,8 ± 0,23 57,1 ± 1,03 40,5 ± 1,01 37,6 ± 0,08	2,88 1,46	< 0,01 > 0,05
Сила м’язів живота (кількість разів)	ЕГ КГ	16 16	ВД КД ВД КД	25,7 ± 1,15 49,8 ± 0,11 39,8 ± 0,08 34,9 ± 1,09	3,6 1,89	< 0,001 > 0,05
Обвід грудної клітки, см	ЕГ КГ	16 16	ВД КД ВД КД	76,6 ± 0,78 79,5 ± 0,61 75,4 ± 0,69 76,2 ± 0,26	3,93 3,82	< 0,001 < 0,001

ЕГ – експериментальна група ВД – вихідні данні КГ – контрольна група КД – кінцеві данні

Функціональні можливості за визначенням ряду авторів є інтегральним показником функціонального стану організму людини, який характеризує можливості різних систем та органів, як цілісної системи, забезпечувати ефективну діяльність при напруженій фізичній роботі [10, 19].

Для характеристики дітей, що мешкають на території з підвищеною радіацією та які займались туристсько-краєзнавчою діяльністю в санаторії, нам необхідно було вивчити функціональний стан серцево-судинної і дихальної систем.

Артеріальний тиск (АТ). На цей показник впливає фізична активність, настрій, емоції, самопочуття, супутні захворювання та інше. Дуже важливо підтримувати нормальний тиск у дитини, адже це запорука правильного розвитку молодого організму. Часто підвищений ризик захворювання гіпертонією у дітей пов'язують з надмірною вагою, не кажучи вже про схильність до ожиріння. Для попередження захворювань, потрібно правильно побудувати режим життя дитини, формувати звички правильного харчування, контролювати його навчальну та емоційне навантаження, формувати в ньому любов до фізкультури і спорту, тому що малорухливий спосіб життя сприяє розвитку різних захворювань.

Середні значення систолічного та діастолічного тиску до проведення туристсько-краєзнавчої роботи були значно знижені в обох групах (табл. 3.1). У кінці дослідження ці показники в експериментальній групі, на відміну від контрольної, підвищились майже до норми для даного віку, вірогідність була виявлена (< 0,001).

На Рис. 3.1 та 3.2. наведені результати виміру артеріального тиску у дітей двох груп, які перебували в санаторії. Основні виміри відбувались рано вранці перед сніданком в один і той самий час.

Рис. 3.1 Систолічний артеріальний тиск (мм рт. ст.)

Рис. 3.2. Діастолічний артеріальний тиск (мм рт. ст.)

Частота серцевих скорочень (ЧСС). Як стверджують спортивні фізіологи, частота серцевих скорочень в більшій мірі залежить від певного рівня фізичної підготовленості, а також регулярністю занять фізичними вправами і спортом [6, 19]. Тому для наших досліджень було важливо визначити цей показник у дітей, які займались туристсько-краєзнавчою діяльністю. Як показав порівняльний аналіз показників частоти серцевих скорочень (рис. 3.3), досліджувані діти обох груп мали різницю в показниках ЧСС, але достовірна різниці виявлена у дітей в експериментальній групі (р< 0,01).

Рис. 3.3 Частота серцевих скорочень (уд/хв.)

Необхідно відзначити, що у більшості дітей показники ЧСС знаходяться в межах норми. І лише в окремих осіб вони сягали верхньої або нижньої межі норми

Життєва ємність легень (ЖЄЛ). Життєво важливий показник функціонального стану організму і показник здоров’я людини є ЖЄЛ. . Вони значною мірою змінюються при захворюванні легенів і серцево-судинної системи. Характеризуючи функцію зовнішнього дихання, встановлено, що ЖЄЛ адекватно реагує на зміни навколишнього середовища і в першу на фізичні навантаження, систематичність занять і їх подовженість швидко призводить до збільшення ЖЕЛ. [6,10].

Порівняння середніх значень ЖЄЛ у кінці дослідження серед дітей, які займались туристсько-краєзнавчою діяльністю, показав, що вони мають вищи показники ніж діти контрольної групи та підвищились майже до норми (рис. 3.4), розбіжності вірогідні (< 0,001.).

Рис. 3.4 Життєва ємність легень (см³)

Тотальні розміри тіла, співвідношення яких відображає загальний рівень морфологічного розвитку організму, дозволяють сумарно охарактеризувати фізичний розвиток дитини. Проаналізуємо результати вимірювання основних тотальних розмірів тіла дітей.

Маса тіла. Маса тіла, на відмінну від довжини тіла є більш залежною від впливу різноманітних чинників і у першу чергу – від впливу зовнішнього середовища та способу життя. Тому цей показник важливий для вивчення й оцінки фізичного розвитку дітей [4].

На рис. 3.5 представлений порівняльний аналіз середніх показників маси тіла дітей обох груп. За період перебування в санаторії відбулись зміни в загальній масі тіла досліджуваних, а саме зменшення ваги, проте різниця не значима (Р > 0,05). Необхідно зазначити, що схудли діти з надлишковою вагою.

Рис. 3.5 Маса тіла (кг)

Довжина тіла. Спеціалісти, які вивчають ріст і розвиток організму людини, ретельно аналізують зміни довжини, маси, окружності грудної клітки тіла та супроводжуючі процеси розвитку. При цьому довжина і маса тіла найбільш точно дозволяють визначати інтенсивність змін у процесі розвитку [4].

На рис. 3.6 представлені результати середніх значень росту дітей до та після перебування в санаторії. У довжині тіла відбулись зміни, але вірогідність не була виявлена (Р > 0,05).

Рис. 3.6 Ріст (см)

Окружність грудної клітки (ОГК). Для вирішення завдання підвищення рівня показників соматичного здоров’я, зокрема індексу пропорційності окремих частин тіла, визначення ОГК в наших дослідженнях було важливим. Крім того, як зазначає ряд авторів ОГК є важливим показником гармонічного розвитку людини [6, 4].

Аналіз результатів середніх показників ОГК серед дітей контрольної та експериментальної груп (рис. 3.7) показує що діти виросли в середньому на 2 см, тобто відбулись зміни, але відсутня вірогідна розбіжність (Р < 0,05).

Аналіз середніх показників м’язової сили дітей (рис. 3.7)., у кінці дослідження, показав, що в цих дітей більш розвинені м’язи живота та спини, а у дітей контрольної групи навпаки ці показники наприкінці перебування в санаторії – зменшились, вірогідність була виявлена –

(< 0,001).

Рис. 3.7 Окружність грудної клітини (см)

Аналіз середніх показників м’язової сили живота дітей експериментальної групи (рис. 3.8)., у кінці дослідження, показав, що вони стали більш розвинені, ніж на початку оздоровлення - вірогідність була виявлена (< 0,001). Такі ж результати спостерігаються і в показниках сили м’язів спини (рис. 3.9), вірогідність була виявлена

(< 0,01).

Наведені результати аналізу середніх показників розвитку м’язів живота та спини дітей контрольної групи, показують, ці показники у навпаки наприкінці їх перебування в санаторії – зменшились, вірогідність не була виявлена (Р > 0,05).

Рис. 3.8 Сила м’язів живота (кількість разів)

Рис. 3.9 Сила м’язів спини (кількість разів)

За допомогою проведених заходів зі спортивного туризму, лікувальної гімнастики, які були спрямовані на розвиток м’язів живота та спини дітей експериментальної групи, відбувся приріст м’язової сили. М'язи живота беруть участь у згинанні хребта вперед. Якщо вони слабкі, не треновані, то виникають порушення постави. Тобто скорочення м'язів черевного преса сприяє рухові венозної крові у внутрішніх органах, здійсненню дихальних рухів.

Для покращення функціонального стану організму, підвищення працездатності всіх органів та систем, укріплення м’язового корсету були запропоновані лікувальна гімнастика та дихальна гімнастика за методикою А.А. Стрельникової, корегуючи фізичні вправи, які добирались в залежності від виду порушення постави. Заняття ЛФК сприяють зменшенню кількості нападів задишки, кашлю, ліквідації або зняттю спазму бронхів та бронхіол, зниженню тонусу інспіраторних м’язів, нормалізації тонусу ЦНС, відновленню функції дихальної системи, поліпшенню дренажної функції бронхів [3, 9]. Особливу увагу приділяють спеціальним дихальним вправам. Регулярні заняття дихальними вправами поліпшують рухливість грудної клітки, розслаблюють гладеньку мускулатуру бронхів [6]. Усі спеціальні дихальні вправи спрямовані на розвиток у хворого навички вольового свідомого регулювання тривалості фази видиху, щоб вона була рівномірною та подовженою. При виконанні таких вправ сповільнюється ЧСС, знижується АТ, зменшується кількість залишкового повітря в легенях [4, 8]. Відомо, що дихальні вправи з опором чи затримкою дихання сприяють більш повноцінному виведенню повітря з емфізематозно розтягнутих альвеол через звуженні бронхіоли і покращують функціональні можливості діафрагми та м’язів черевного пресу [13]. За її методикою фактично не потрібно приділяти увагу видиху, а слід акцентувати увагу тільки на вдиху. Ця методика полягає в застосуванні динамічних дихальних вправ з активним, шумним, гучним, різким вдихом через ніс та пасивним видихом через ротову порожнину. Одночасно з вдихом виконуються спеціальний комплекс фізичних вправ. Такі тренування сприяють оздоровленню дихальної системи та розвитку м’язів дихальної мускулатури, підвищенню життєвої ємності легень, зміцненню організму, підвищенню його функціональних можливостей, зняттю стресу, покращенню сну [5]. У цілому застосування дихальної гімнастики вже на перших заняттях сприяє покращенню стану пацієнта: стає легше дихати, зникає страх. Крім клінічного покращення (зменшення кількості нападів кашлю, хрипів, посилюється дренажна функція легень), хворих підвищується працездатність.

Основою лікування порушень постави у дітей є загальне тренування м’язів ослабленої дитини. Головним методом, який дозволяє ефективно укріпити м’язовий корсет, вирівняти м’язовий тонус передньої і задньої поверхонь тіла і стегон є лікувальна гімнастика.  Спеціально вправи, які були підібрані для програми слугували як для зміцнення м'язового корсету, так і для виховання правильної постави у дітей, покращенню  рівноваги, координації рухів,  покращенню не тільки фізичного здоров'я, але й психічних процесів людини.