2. Основні вимоги до гімнастичної термінології.

Доступність. Доступність гімнастичної термінології забезпе­чується насамперед точним добором термінів і правильним кори­стуванням ними. При доборі термінів слід спиратися на основний словниковий фонд мови, якою проводиться фізичне виховання, а також на інтернаціональні слова-терміни, які повністю відпові­дають законам словоутворення. Така термінологія є життєвою, стійкою, бо вона розвивається і вдосконалюється разом з рідною мовою.

Точність. Точність назви і запису вправи зумовлюється прави­лами створення термінів і їх використання. Термін повинен ство­рювати виразне уявлення про вправу, її технічну основу, форму і спосіб виконання. У цьому запорука успішного формування гімна­стичних навичок і постійного зростання майстерності спортсменів. Точність зумовлюється недопустимістю різного тлумачення гімна­стичних термінів.

Стислість. Стислості назви і запису вправ досягають переважно за допомогою умовних термінів, які скорочують опис у кілька ра­зів. Крім того, стислість передбачена спеціально розробленими правилами гімнастичної термінології, про яку мова буде далі.

3. Основні терміни.

У розділі подано основні терміни. Для більш досконалого вивчення термінології слід звертатися до посібника О. Т. Брикіна «Гимнастическая терминология».

3.1. Терміни на гімнастичних приладах.

Вісь – поздовжня лінія, що проходить через робочу частину приладу (на брусах – уздовж жердин, на гімнастичному коні – вздовж його тіла, на кільцях – уявна лінія через точки хвату, на перекладині – вздовж грифа тощо).

Назву окремих частин гімнастичних приладів визначають залеж­но від положення гімнаста в процесі виконання вправ (права, лі­ва жердина; права, ліва рука на коні; ближча, дальня частини – у стрибкових приладів). Ближчою називається частина приладу, розташована біля місця поштовху ногами, а дальньою – біля місця приземлення.

Хвати.

Хват – спосіб, за допомогою якого гімнаст тримається за прилад.

У практиці виконання вправ бувають хвати зверху, зни­зу, зворотний і їх варіанти:

хват зверху – хват, при якому великі пальці рук повернуті все­редину;

хват знизу – хват, при якому великі пальці рук повернуті на­зовні;

зворотний хват — хват, при якому руки повернуті всередину, а великі пальці – назовні;

різний хват –одна рука хватом зверху, друга – знизу;

схресний хват – хват, при якому права (ліва) рука буде у хваті з лівого (правого) боку над лівою (правою) рукою чи під нею;

широкий хват – хват, при якому руки розміщені ширше плечей;

вузький хват – хват, при якому руки розміщені вужче плечей;

глибокий хват – хват, при якому кисті рук зігнуті і лежать на приладі зверху.

Положення гімнаста відносно приладу і підлоги. Назви положення гімнаста визначають відносно його розташування щодо приладу і підлоги – спереду, ззаду, боком, поздовжньо і впоперек:

спереду – гімнаст повернутий обличчям до приладу або під­логи;

ззаду – гімнаст повернутий спиною до приладу або підлоги;

боком – гімнаст повернутий правим чи лівим боком до при­ладу;

поздовжньо – плечова вісь гімнаста паралельна осі приладу;

упоперек – плечова вісь гімнаста перпендикулярна до осі при­ладу.

Назва рухів кінцівками один відносно одного і за напрямом.

Один відносно одного рухи можуть бути: одночасними, почерговими, послідовними, однойменними і різнойменними; за напрям­ком — у лицьовій, бічній і горизонтальній площинах.

Одночасні – рухи кінцівками, що виконуються одночасно.

Почергові – рухи, що виконуються спочатку однією, а потім другою кінцівкою.

Послідовні – почергові рухи кінцівками з відставанням однієї кінцівки від другої на половину амплітуди.

У лицьовій площині – рухи кінцівками, що виконуються у фронтальній площині – перед тілом або за тілом.

У бічній площині – рухи кінцівками, що виконуються в пе­редньо-задньому напрямі відносно тіла.

У горизонтальній площині – рухи, що виконуються в площині, паралельній підлозі.

Однойменні – рухи, що за напрямом збігаються з найменуван­ням кінцівки (правої, лівої).

Різнойменні – рух правою рукою або ногою в лівий бік і нав­паки.

Хвилеподібні – поєднання одночасних і послідовних рухів у кількох суглобах: згинання і розгинання в суглобах ніг, тулуба і рук, яке здійснюється послідовно від одного суглоба до другого.