4. Модель «витрати-випуск». Поняття мультиплікатора.

Умову рівноваги в економіці можна розглядати як AD=AS. За умови, що пропозиція наперед задана існуючою технікою і технологією (AS=Y), а найпростіший сукупний попит можна представити AD=C+I,

C=C₀+MPC·Y_d

I=I₀

AD=C₀+MPC·Y_d+I₀

Y=C₀+MPC·Y_d+I₀ – умова рівноваги.

Графічно умову рівноваги можна одержати, зіставляючи планові і фактичні витрати:

У точці Е фактичні витрати рівні запланованими, а інвестиції дорівнюють заощадженням.

Обсяг випуску Y₀ у точці Е забезпечує макроекономічну рівновагу. Це положення стійке. Вправо від точки Е – у точці Y₁ – планові витрати на випуск продукції починають перевищувати фактичні на величину незапланованих інвестицій. Y₁=AS=C+I₀+I_нп. Незаплановані інвестиції будуть реалізовуватися в запаси товарно-матеріальних цінностей, що буде стимулювати повернення в точку рівноваги. Уліво від точки Е – у точці Y₂ – з’явиться нестача інвестицій. Це буде вести до скорочення виробничо-матеріальних запасів, що стимулює повернення до точки рівноваги.

Рівновага в точці Y₀ не збігається з потенційним обсягом випуску, що легко перевірити по виробничій функції. За Кейнсом, рівновага може встановлюватися і при наявності безробіття в економіці.

Аналіз статистичних даних показав, що будь-які збільшення автономних витрат в економіці ведуть до більшого приросту доходу, чим приріст автономних витрат, що їх визиває. Це називається ефектом мультиплікатора і пояснюється тим, що спочатку отриманий приріст доходу споживається не повністю, а в розмірі граничної схильності до споживання. Друга частина реалізується у формі інвестицій і йде на збільшення доходу.

Ефект мультиплікатора легко ілюструється графічно (модель « витрати-випуск»):

EAB - прямокутний, рівнобедрений.

; m>1;

– приріст доходів;

– приріст витрат.

Алгебраїчно Y=C₀+MPC·Y_d+I₀ – функція сукупного попиту.

C₀, I₀ – автономні.

– мультиплікатор автономних інвестицій (витрат).

5. Модель «вилучення-ін’єкції».

Елементом планових видатків, що змінюється, є планові інвестиції. По своїй суті вони визначаються величиною заощаджень в економіці. Умову рівноваги можна визначити, порівнюючи величину планових інвестицій з їхньою фактичною величиною (заощадження і фактично реалізовані інвестиції).

Модель «вилучення-ін’єкції»:

Інвестиції – ін’єкції в економіку, заощадження – вилучення. Модель «вилучення-ін’єкції» визначає умову макроекономічної рівноваги, виходячи із другої макроекономічної тотожності I=S.

6. Державне регулювання економіки. Вбудовані стабілізатори і мультиплікатор збалансованого бюджету.

Включення держави в економіку формує систему податкових і трансферних відносин. Функція сукупного попиту в цьому випадку:

AD=C₀+MPC·(Y_d –T+TR)+I₀+G₀.

Якщо врахувати, що податки стягуються пропорційно отриманому доходу T=t·Y, то:

AD=C₀+MPC·TR +MPC·Y_d (1–t)+I₀+G₀.

Вплив держави на величину сукупного попиту проявляється подвійно: у формі зміни державних витрат і податків.

Збільшення держвитрат зрушує криву AD догори.

Зниження податкової ставки також збільшує сукупний попит, але при цьому змінює кут нахилу кривої.

Мультиплікатор автономних витрат при участі держави змінюється:

Y=AD= C₀+MPC·TR +MPC·Y_d (1–t)+I₀+G₀.

C₀+MPC·TR +I₀+G₀ – автономні.

; .

Якщо вводимо державу, з’являються T, TR, G₀.

Закордон впливає на сукупний попит величиною чистого експорту. NX визначається як функція від доходу NX=NX₀ – n·Y, де n – гранична схильність до імпортування.

Y=AD= C₀+MPC·TR +MPC·Y_d (1–t)+I₀+G₀ +NX₀ – n·Y.

– повний мультиплікатор при відкритій економіці за участю держави.

Аналізуючи функцію сукупного попиту, можна сформувати мультиплікатори різних складових попиту:

1. Мультиплікатор держвитрат: ;

2. Мультиплікатор трансферних платежів: ;

3. Податковий мультиплікатор: .

Якщо видатки не автономні, а залежать від доходу, визначити їхній вплив через мультиплікатор не можна.

Держбюджет формується на рахунок податкових надходжень, компенсуючи зменшення споживчих видатків держвитратами. Перевищення держвитрат над доходами бюджету (бюджетний дефіцит) стимулює споживчий попит і навпаки - профіцит бюджету пригноблює споживчий попит.

Автоматичне повернення до умови рівноваги забезпечується прогресивною податковою ставкою і прогресивною системою трансферних платежів, які називаються вбудованими стабілізаторами.

– повна податкова функція;

– повна функція держвитрат.

γ - схильність збільшення трансферних виплат до доходу.

В умовах бездефіцитного бюджету відбувається стимулювання економічного росту, а величина зростання називається мультиплікатором збалансованого бюджету m_BS.

; ;

; .