- •1.Особливості зберігання лрс в аптеках та на складах. Вплив фізичних і хімічних факторів на старіння та зберігання лрс. Термін придатності.
- •2. Макроскопічний аналіз лрс. Завдання аналізу(тотожність, чистота, доброякісність)
- •4. Відбір середньої проби лрс
- •Описати методи визначення запасів лрс(методи: пробної ділянки, проекційної ділянки, модельних екземплярів)
- •Дати фармакогностичну характеристику термопсису ланцетовидному.
- •Дубильні речовини, класифікація, якісні реакції.
4. Відбір середньої проби лрс
На складах, базах і промислових підприємствах лікарську рослинну сировину приймають партіями. Приймання сировини починають з першого етапу товарознавчого аналізу — із загального зовнішнього огляду стану всіх одиниць продукції партії сировини: встановлюють правильність типу упаковки і маркіровки, цілість тари, відсутність промочення, підмочення та інших дефектів, які можуть вплинути на якість, схоронність сировини і тари. В разі відповідності сировини НАД проводиться другий етап товарознавчого аналізу, який розпочинається з розрахунку обсягу вибірки продукції сировини. Вибірка — одиниці продукції, вибрані із партії для контролю. Обсяг вибірки — кількість одиниць продукції, що складає вибірку.
Якість сировини в пошкоджених одиницях упаковки перевіряється окремо. Одиниці продукції, призначені у вибірку, розпаковують, порівнюють між собою і визначають однорідність сировини за способом підготовки (ціла, різана, порошкована, пресована та ін.), кольором, запахом і забрудненістю; наявність плісняви, гнилі, стійкого затхлого запаху, що не зникає при провітрюванні; забрудненість отруйними рослинами і сторонніми домішками (камінці, скло, сіно, солома, папір, послід гризунів і птахів тощо)
. Відбирання проб для аналізу. З кожної розпакованої одиниці продукції, що попала у вибірку, беруть по три виїмки, приблизно однакової маси, із трьох різних місць: зверху, знизу і зсередини, уникаючи подрібнення сировини. Виїмка — це кількість сировини, взята від одиниці продукції рукою або щупом для аналізу за один раз. Із мішків, тюків і паків виїмки беруть на глибині 10 см рукою зверху, а потім після розпорювання шва — зсередини і знизу; виїмки насіння і сухих плодів відбирають зерновим щупом. Із сировини, упакованої в ящики, першу виїмку беруть з верхнього шару, другу — після видалення сировини приблизно до половини ящика і третю — з дна ящика. Після відбирання зразків розпорені мішки, тюки і паки зашивають. Відібрані зразки старанно перемішують і одержують вихідний зразок партії сировини — об’єднану пробу, з якої методом квартування виділяють середню пробу, а також пробу масою 500 г (для дрібних видів) і 1000 г (для крупних видів). Останню пробу поміщають у банку, вкладають туди етикетку “Для визначення ступеня зараженості шкідниками” і щільно її закривають.
Квартування проводять таким чином: сировину поміщають на аналізну дошку, у вигляді квадрату, перемішують її і розрівнюють так, щоб шар по товщині був рівномірний, і по діагоналі ділять на чотири трикутники. Два протилежні трикутники сировини видаляють, а два, що залишилися, з’єднують. Операцію повторюють, доки у двох протилежних трикутниках не залишиться кількість
сировини, що відповідає масі середньої проби, вказаній у ДФ. Середню пробу упаковують у поліетиленовий або багатошаровий паперовий мішок і прикріпляють етикетку (таку ж етикетку поміщають і в мішок). На етикетках зазначають найменування сировини, найменування постачальника, номер партії, масу партії (серії), дату відбирання проби, прізвище і посаду особи, яка відібрала пробу. Проби направляються на аналіз в лабораторію і реєструються у “Журналі вхідного контролю”. Залишки об’єднаної проби після виділення середньої проби приєднують до партії сировини.
