- •Передмова
- •Лабораторна робота 19
- •Лабораторна робота 20
- •Вимірювання радіаційного фону гамма-бета-випромінювання за допомогою радіометра-дозиметра «стора-тv»
- •Лабораторна робота 21
- •Лабораторна робота 22
- •Терміни і визначення
- •Лабораторна робота 23
- •Лабораторна робота 24
- •Терміни і визначення
- •Контрольні питання до лабораторної роботи 23:
- •Лабораторна робота 25
- •Терміни і визначення
- •Похідні дані для проведення досліджень
- •Лабораторна робота 26
- •Терміни і визначення
- •Лабораторна робота 27
- •Лабораторна робота 28
- •Матеріали й обладнання
- •Найбільш розповсюджені добрива
- •1 Зовнішні ознаки
- •2. Розчинність у воді
- •3. Реакція з лугами
- •4. Реакція з хлористим барієм
- •5. Реакція з азотнокислим сріблом
- •6. Проба на розжареному вугіллі
- •Характерні риси деяких добрив
- •Характерні реакції для деяких добрив
- •Лабораторна робота 29-30
- •Вміст нітратів в складі сільскогосподарській продукції та їх припустимі рівні ( мг/ кг сирої маси по нітрат-іону.)
- •А . Визначення нітратів у сокові рослин.
- •Б. Визначення нітратів цілих рослинах.
- •В. Визначення нітратів методом іоно- селективних електродів.
- •Лабораторна робота 31
- •Лабораторна робота 32
- •Лабораторна робота 33
- •Лабораторна робота 34
- •Лабораторна робота 35
- •Лабораторна робота №36
- •Лабораторна робота 37
- •Вплив забруднення середовища на розповсюдженість лишайників (складено за даними багатьох авторів)
- •Форма для запису отриманих результатів
- •Лабораторна робота 40
- •Лабораторна робота 41
- •1. Визначення поздовжніх розмірів тіла
- •2. Визначення поперечних розмірів тіла (діаметрів)
- •3. Визначення обводів тіла
- •4. Вимірювання товщини шкірно-жирової складки
- •5. Вимірювання антропометричних індексів.
- •Антропометричні показники людини
- •Лабораторна робота 42
- •Лабораторна робота 43
- •Експрес-оцінка рівня фізичного здоров'я (за г.А. Апанасенко, 1988)
- •Лабораторна робота 44-45
- •Вихідні дані для аналізу забруднення атмосфери
- •Навчальна література
- •Навчальне видання
Лабораторна робота 20
Тема: Вимірювання радіаційного фону
Мета лабораторної роботи: Вивчити поняття радіаційного фону та навчитися вимірювати його за допомогою радіометр-дозиметрів "СТОРА-ТV" та ІРД-0251, «ЕКО».
Теоретичне підґрунтя:
Терміни і визначення
У природі є багато джерел природного іонізуючого випромінювання. Перш за все - це ізотопи багатьох елементів, що входять до складу гірських порід та мінералів. Головними є К40 та С14. Несприятливість біологічної дії радіоактивних речовин пов'язана не тільки з їх разовою дією, а із здатністю акумулюватися в організмі. Sг90 накопичується у кістках, І131 - у щитовидній залозі, Сs137 включається в активний метаболізм, витісняючи нітроген.
Космічне випромінювання також є джерелом радіаційного фону. Космічні промені дають трохи менше половини зовнішнього опромінення, яке отримує населення від природних джерел радіації. Космічні промені можуть досягати поверхні Землі або взаємодіяти з атмосферою, породжуючи вторинне випромінювання та спричиняючи утворенню різноманітних радіонуклідів.
Загальний фон радіоактивного випромінювання на території України складає 0,005-0,06 мР/год.
Радіація – іонізуюче випромінювання, що виникає у процесі самочинного розпаду ядра атома нестабільного нукліда хімічного елемента.
Випромінювання поділяється на корпускулярне (розпад супроводжується виділенням частинок: альфа-, бета-, нейтронів, протонів, мезонів тощо) та фотонне (електромагнітне), за якого виділяється квант енергії, рентгенівське або γ-випромінювання.
Якісною характеристикою випромінювання є вид та енергія випромінювання, проникна здатність, період піврозпаду, кількісною - активність (радіоактивність).
Еквівалентна доза Некв. – величина поглинутої дози (Dпогл)., помножена на радіаційний зважувальний фактор WR (залежить від відносної біологічної ефективності іонізуючого випромінення):
Некв. = Dпогл.×WR
Системною одиницею поглинутої дози є зіверт (Зв), а несистемною є бер (бер) – це поглинута доза будь-якого іонізуючого випромінювання, що має таку саму біологічну активність, як 1 рада ренгенівського чи γ-випромінювання (1 Зв = 100 бер).
Матеріали й обладнання: радіометр-дозиметр "СТОРА-ТV" та ІРД-0251, «ЕКО».
Вимірювання радіаційного фону гамма-бета-випромінювання за допомогою радіометра-дозиметра «стора-тv»
Вимірювання можна проводити за допомогою Радіометра-дозиметра „СТОРА-ТV", представленого на рисунку 1.
У вимкненому стані схема радіометра знаходиться у споживчому режимі роботи (одиниці мкА), в якому підтримується лише процес відліку реального часу процесором.
Рис.1. Радіометр-дозиметр «СТОРА-ТV»
При короткочасному натисканні кнопки "РЕЖИМ" процесор переходить в активний стан і видає сигнали управління для ФАН, який починає формувати напругу +400 В для роботи лічильників СБМ-20-1. Одночасно процесор вмикається в приоритетний режим вимірювання ПЕД фотонного іонізуючого випромінювання, про що він сигналізує блимачим світлодіодом навпроти відповідних мнемонічних позначень під ЦРІ. Оцінюючи інтенсивність імпульсного потоку з лічильників Гейгера-Мюллера, процесор автоматично задає інтервал та піддіапазон вимірювання. За допомогою СУД процесор з високою точністю нормує тривалість „мертвого часу" при кожному спрацьовуванні лічильників, що дозволяє враховувати його у алгоритмі обробки імпульсного потоку для лінеаризації лічильної характеристики для розширення динамічного діапазону лічильників СБМ-20-1. послідовним короткочасним натисканням кнопки „РЕЖИМ" забезпечується вибір відповідних режимів роботи радіометра. При цьому кожен раз процесор ініціює висвічування ознак відповідності інформації у вигляді позначень під ЦРІ, чи характерних ознак на самому ЦРІ. За допомогою натискання кнопки „ПОРІГ' у відповідному режимі вимірювання процесор переводиться у режим програмування значень порогових рівнів спрацьовування звукової сигналізації.
Вимикання радіометра здійснюється за допомогою натискання та утримування у натиснутому стані кнопки "РЕЖИМ" протягом 4 с.
Визначення потужності еквівалентної дози γ-випромінювання за допомогою дозиметрів-радіометрів ІРД-0251, „ЕКО"
Встановіть перемикач режиму роботи в положення „мкЗв/год", увімкніть прилад і дайте прогрітися 1 хв. Встановіть прилад у місці, де хочете визначити потужність еквівалентної дози у-випромінювання. Через 25-30 с дані цифрового табло будуть відповідати цій величині, вираженій у мікрозівертах за год (мкЗв/год), або мікрорентгенах за годину (мкР/год). Проведіть три-п'ять послідовних вимірів і визначте середнє значення, результати занесіть до таблиці 1.
Таблиця 1
Форма для запису похідних даних
№ досліду |
Дані приладу |
Потужність дози |
Середнє значення |
||
мкЗв/год |
мкР/год |
мкЗв/год |
мкР/год |
||
|
|
|
|
|
|
Біологічні наслідки дії радіації різного рівня на організм людини приведені у таблиці 2
Таблиця 2
Біологічні наслідки дії радіації різного рівняна організм людини
Контрольні запитання до лабораторної роботи 20:
Джерела радіоактивного випромінювання
Де відбувається акумуляція радіоактивних речовин в організмі людини?
Що таке радіація? Види випромінювання?
Загальний фон радіоактивного випромінювання на території України?
Що є якісною характеристикою випромінювання?
Що є кількісною характеристикою випромінювання?
Як розраховується еквівалентна доза?
Одиниці виміру системної поглинутої дози та іонізуючого випромінювання.
За допомогою якого приладу можна провести вимірювання радіаційного фону?
Скільки разів проводиться вимірювання і які показники фіксуються?
