Основні особливості малої групи:

- прямий або опосередкований контакт між членами групи, міжособистісна взаємодія і взаємовплив;

• наявність загальної мети і діяльності, переживання спільних почуттів;

• внутрішньо-групова розподіленість функцій і соціальних ролей;

• спільність інтересів, соціальних норм, звичаїв, форм поведінки;

• певна локалізація у просторі і усталеність у часі.

* Соціальні спільноти — це емпірично фіксовані, реально існуючі об'єднання індивідів, які є відносною цілісністю, що може виступати як об'єкт соціального впливу, володіє емерджментними властивостями, тобто знову виникає в результаті об'єднання за певними характеристиками, не завжди притаманними окремим індивідам. Наприклад, у високоосвітньому товаристві можуть бути люди з дуже низьким рівнем освіти або взагалі не освічені.

Основними історичними детермінантами формування соціальних спільнот є:

• умови соціальної реальності, які вимагають об'єднання людей (наприклад, захист від зовнішніх ворогів);

• спільні інтереси значної кількості індивідів;

• розвиток державності і виникаючі разом з нею форми організації людей у виді різних соціальних інститутів (наприклад, інституту права і законодавства);

• спільна територія, яка передбачає можливість міжособистісних (прямих і опосередкованих) контактів.

* Соціальна структура суспільства - це сукупність його елементів і взаємозв'язків між ними.

Елементи соціальної структури:

• статуси і ролі

• індивіди (люди)

• соціальні групи і спільноти

• соціальні інститути і організації

• соціальні взаємодії

• соціальні відносини

• соціальні функції

* Соціальні статуси взаємопов'язані один з одним, але не взаємодіють між собою. Взаємодіють між собою тільки суб'єкти (володарі, носії статусів, тобто люди. У соціальні відносини вступають не статуси, а їх носії.

• Соціальні відносини зв'язують між собою статуси, але реалізуються ці відносини через людей - носіїв статусів.

• Соціальні норми характеризують не статус, а саме роль. Роль має справу не з соціальними відносинами (як статус), а з соціальною взаємодією. Отже:

• соціальні ролі і соціальні норми відносяться до соціальної взаємодії;

• соціальні статуси, права і обов'язки, функціональний взаємозв'язок статусів відносяться до соціальних відносин;

• соціальна взаємодія характеризує динаміку суспільства, соціальні відносини - його статику.

* Соціальна група — це найбільш загальне і специфічне поняття соціології, що означає певну сукупність людей, які мають загальні природні і соціальні ознаки і об'єднані спільними інтересами, цінностями, нормами і традиціями, системою певних відносин, які регулюються формальними і неформальними соціальними інститутами. Для виникнення групи необхідна внутрішня організація, мета, конкретні форми соціального контролю, зразки діяльності.

Соціальна структура суспільства

Соціально-

територіальна

підструктура

Соціально-

Професійна

підструктура

Соціально-демографічна підструктура

Соціально-етінічна підструктура

Соціально-класова підструктура

Охоплює територіальні спільноти (міське, сільське населення агломерацій, поселенські групи), формується на підставі нерівномірносте розміщення виробництва й розселення людей

Сукупності існуючих у суспільстві професійних груп і відносин між ними обумовлена професійним розподілом праці та спеціалазацією

Соціальні класи, верстви, групи, касти, стани. Виникає як результат розз’єднання людей, відображає картину соціальної нерівності

Історичні спільноти людей – рід, плем’я, народність, нація, етнос. Виник як результат об’єднання людей територією, економікою, культурою, звичаями, традиціями, психічними особливостями

Зумовлена статтю, віком (чоловіки, жінки, діти, молодь, особи працездатного віку, пенсіонери)

Соціальна структура суспільства – ієрархічно впорядкована сукупність індивідів соціальних груп, спільнот, об’єднаних стійкими зв’язками.

Соціологія конфлікту

Конфлікт (від лат. cohfictus - зіткнення) - це зіткнення протилежних цілей, позицій, поглядів суб'єктів соціальної взаємодії, які усвідомлюють суперечливість своїх інтересів.