- •1.Альфа-, бета-, гамма-, дельта-різноманітність
- •3. Вимірювання і оцінка біологічного різноманіття
- •5. Всесвітня стратегія збереження біологічного різноманіття
- •6. Географія біорізноманіття
- •7. Дендрограмма (кластерний аналіз)
- •Досягнення України в галузі збереження біорізноманіття
- •Екологічний менеджмент
- •Загальна характеристика біорізноманіття України, сучасний стан та причини зменшення
- •Законодавчі механізми охорони біорізноманіття в Україні
- •Збереження видів шляхом збереження популяцій
- •Збереження популяцій в спеціальний умовах (зоопарки, акваріуми, банки генетичної інформації)
- •Зміни клімату як фактор змін біорізноманіття
- •Зміни клімату як фактор змін біорізноманіття
- •Зникнення видів, які спричинені діяльністю людини
- •19.Індекси біорізноманіття. Індекс Шеннона. Індекс Бриллуену.
- •20.Інституційно-організаційне забезпечення збереження біорізноманіття
- •21.Історичний розвиток поняття біорізноманіття.
- •22.Мета, основні завдання та напрями реалізації Програми збереження біорізноманіття України.
- •23.Методи побудови графіків видового різноманіття Методи побудови графіків видового різноманіття
- •24.Моніторинг популяцій як елемент збереження видів
- •25.Основні індекси спільності для видових списків. Плеяди Терентьєва Основні індекси спільності для видових списків
- •26. Основні пріоритети охорони навколишнього природного середовища і раціонального використання природних ресурсів
- •27. Параметри біологічної різноманітності (альфа-різноманітність).
- •28. Поняття про біорізноманіття і його рівні.
- •1)Генетична різноманітність
- •2) Видове різноманіття
- •3) Різноманітність спільнот і екосистем
- •29. Принципи збереження біорізноманіття
- •Природні та антропогенні фактори змін місць мешкання як основні причини загроз для біорізноманіття
- •Проектування охоронних територій
Зникнення видів, які спричинені діяльністю людини
У сучасний геологічний період глобальне різноманітність видів досягло найвищого розвитку. Так, прогресивні групи організмів - комахи, хребетні, квіткові рослини - найбільш яскраво були представлені близько 30 тис. років тому. Однак з того часу видове різноманіття знизилося у зв'язку із зростанням чисельності людей.
Сьогодні 40% від первинної продукції (живої речовини, виробленої рослинами) наземних екосистем так чи інакше використовується або знищується людиною; це становить близько 25% усієї первинної продукції на Землі. Люди також здійснюють зростаючий вплив на інші компоненти екосистем, наприклад на кругообігу азоту та рівні вуглекислого газу.
Перший помітний вплив діяльності людини на темпи зникнення проявилися на прикладі знищення великих ссавців в Австралії, Північній і Південній Америці людьми, що заселили ці континенти тисячі років тому.
Після появи там людини від 74 до 86% мегафауни (ссавців, що важили більше 44 кг) в цих областях зникли. Можливо, це було безпосередньо пов'язано з полюванням і побічно з випалюванням і розчищенням лісів, а також з поширенням привнесених захворювань. На всіх континентах і численних островах існують різноманітні яскраві свідчення того, що зміна і руйнування місць проживання, здійснені доісторичною людиною, збігаються з високими темпами зникнення видів.
Щодо впливу діяльності людини на темпи зникнення видів в більш сучасні епосі, то найкраще вивченими є темпи зникнення птахів і ссавців, оскільки ці відносно великі тварини помітні і тому добре вивчені.
Темпи зникнення решти 99,9% існуючих у світі видів залишаються на сьогодні лише приблизними. Але і масштаби зникнення птахів і ссавців визначені дуже неточно, оскільки деякі види, що вважалися зниклими, були знову виявлені і навпаки.
За найбільш точної оцінки наявних даних, з 1600 року зникло близько 85 видів ссавців і 113 видів птахів (табл. 1), що становить 2,1% існували в цей період видів ссавців і 1,3% птахів.
На перший погляд ці цифри самі по собі не здаються тривожними, але вражаючою стала тенденція до зростання темпів зникнення за останні 150 років. За період з 1600 до 1700 темпи зникнення птахів і ссавців становили приблизно один вид на десятиліття, а за період від 1850 до 1950 року вони зросли до одного виду за рік. Таке пришвидшення темпів зникнення видів говорить про серйозну загрозу, навислу над біологічною різноманітністю.
Таблиця 1.
Зафіксоване зникнення видів з 1600 року
Таксон |
Материки |
Острови |
Океан |
Загальне число видів |
Загальне число видів |
Процент таксону, що зник |
Ссавці |
30 |
51 |
4 |
85 |
4000 |
2.1 |
Птахи |
21 |
92 |
0 |
113 |
9000 |
1.3 |
Плазуни |
1 |
20 |
0 |
21 |
6300 |
0.3 |
Амфібії |
2 |
0 |
0 |
2 |
4200 |
0.05 |
Риби |
22 |
1 |
0 |
23 |
19100 |
0.1 |
Безхребетні |
49 |
48 |
1 |
98 |
1000000+ |
0.01 |
Квіткові рослини |
245 |
139 |
0 |
384 |
252 000 |
0.2 |
У той же час є деякі свідчення того, що за останні десятиліття відбулося зниження темпів зникнення птахів і ссавців. Частково це можна віднести за рахунок зроблених зусиль з порятунку видів від зникнення, але в той же час тут криється і ілюзія, створена завдяки прийнятій міжнародними організаціями процедурою, згідно з якою вид вважається вимерлим тільки в тому випадку, якщо його не зустрічали більше 50 років або якщо спеціально організовані пошуки не дозволили виявити жодного залишився примірника.
Багато видів, формально ще не остаточно зниклі, сильно підірвані діяльністю людини і збереглися тільки в дуже малій чисельності. Ці види можуть вважатися екологічно зниклими, оскільки вони більше не відіграють ролі в організації угруповання. Майбутнє багатьох таких видів сумнівне.
Близько 11% видів птахів у світі що залишилися знаходиться під загрозою вимирання; близькі до них є показники отримані для ссавців і дерев.
Настільки ж велика небезпека зникнення для деяких прісноводних риб і молюсків. У важкому становищі перебувають і види рослин. Особливо вразливі голонасінні (хвойні, гінкго, саговники) і пальми. Хоча вимирання є природним процесом, більше 99% випадків зникнення сучасних видів можна віднести на рахунок діяльності людини.
