- •В яких формах існує українська національна мова?
- •Що таке «сучасна українська літературна мова»?
- •Хто є зачинателем нової української літературної мови?
- •Хто є основоположником сучасної української мови?
- •Укажіть основні функції мови.
- •Поняття національної та літературної мови. Найістотніші ознаки літературної мови.
- •Мовне законодавство та мовна політика в Україні.
- •Мова і культура мовлення в житті професійного комунікатора. Комунікативні ознаки культури мови.
- •Мовний, мовленнєвий, спілкувальний етикет. Стандартні етикетні ситуації.
- •Парадигма мовних формул.
- •Спілкування і комунікація. Функції спілкування.
- •Функції спілкування
- •Види, типи і форми професійного спілкування. Основні закони спілкування. Форми мовного спілкування.
- •Стратегії спілкування.
- •Невербальні компоненти спілкування.
- •Гендерні аспекти спілкування.
- •Поняття ділового спілкування.
- •Поняття про ораторську (риторичну) компетенцію.
- •Публічний виступ як важливий засіб комунікації.
- •Мистецтво аргументації. Техніка і тактика аргументування. Мовні засоби переконування.
- •Комунікативні вимоги до мовної поведінки під час публічного виступу. Види публічного мовлення.
Комунікативні вимоги до мовної поведінки під час публічного виступу. Види публічного мовлення.
Безперечно, успіхові будь-якого публічного виступу сприяє виразне мовлення. До технічних чинників виразного мовлення належать дихання, голос, дикція (вимова), інтонація (тон), темп, жести, міміка. Лише досконале володіння кожним складником техніки виразного мовлення може гарантувати високу якість мовлення.
Жести у поєднанні зі словами стають надзвичайно промовистими: вони підсилюють емоційне звучання сказаного. Щоб оволодіти бодай азами жестикулювання, потрібне тривале тренування, розуміння значення кожного жесту. Наведемо загальні рекомендації щодо використання жестів: не жестикулюйте руками упродовж усього виступу, кількість жестів, їх інтенсивність повинна відповідати своєму призначенню тощо.
Голос, тон, виклад, уся сукупність виразових засобів і прийомів повинні свідчити про істинність думки й почуття промовця.
Фахівці з основ красномовства рекомендують обов'язково проводити репетицію перед виступом.
Ораторові-початківцю варто:
o Записати текст дослівно і вивчити його.
o Вибрати приміщення, у якому ніхто не заважав би, і стоячи, неначе звертаючись до слухачів, спробувати виголосити виступ.
o Ще раз повторити його, керуючись лише ключовими словами і висловами, виокремлюючи головні тези.
o Коли виступ засвоєний у цілому, відпрацьовують частини, які найбільше викликають сумнів, проводячи репетиції цих частин перед дзеркалом. Варто звернути увагу: чи вільно передаєте думки? чи рівно тримаєтесь? чи вільні і легкі ваші рухи? Прислухайтесь до голосу (чи послуговуєтеся паузами, чи виділяєте посиленням голосу головні слова, чи вдається уникати одноманітності).
Фахівці з ділової риторики пропонують ораторові дотримуватися таких порад під час публічного виголошення виступу44.
1. Якщо ви прагнете приверну пі и увагу аудиторії'.
o активізуйте увагу слухачів, зацікавте їх, переконайте, що ваш виступ буде свіжим, яскравим, образним;
o слухачі повинні заохочено слухати вас; дайте їм зрозуміти, що факти, які ви збираєтеся розкрити, зрозумілі й цікаві:
o не зловживайте під час виступу запитальними формами, оскільки це може ввести в оману слухачів;
o не плутайте основну думку з доказами та ілюстраціями, виокремлюйте її інтонаційно;
o якщо у вас виник сумнів, зробіть паузу, поясніть детально основну думку і лише потім продовжуйте далі.
2. Якщо ви бажаєте завоювати довіру слухачів:
o слова вимовляйте чітко, переконливо;
o у мовленні й поведінці все повинно бути злагодженим: слова, постава, жести;
o зацікавте аудиторію описами, порівняннями, зіставленнями, п роти ста вл е н н я ми;
o аудиторія завжди охоче сприймає цікаву інформацію; структуру йте матеріал на прості і зрозумілі елементи, щоб слухачам було легше їх запам'ятати;
o демонструйте різні підходи до вирішення проблеми.
Щоб набути досвіду справжнього оратора, варто після кожного публічного виступу аналізувати його.
Залежно від змісту, призначення, способу проголошення й обставин спілкування виділяють такі жанри публічного виступу: доповідь, промова, виступ, повідомлення.
Доповідь - найпоширеніша форма публічного виступу, важливий елемент системи зв'язків із громадськістю, яка порушує проблеми, що потребують розв'язання. Доповідь може бути політичною, діловою, звітною, науковою.
Політична доповідь - різновид доповіді з політичних питань, у ній з'ясовуються сутність, причини, наслідки певної політичної події, розкриваються шляхи розвитку суспільства.
Ділова доповідь - це офіційне повідомлення про шляхи розв'язання окремих виробничих питань життя і діяльності певного колективу, організації.
Звітна доповідь - це доповідь, у якій повідомляється про роботу, виконану особою чи колективом за певний період.
Наукова доповідь - це доповідь, яка узагальнює наукову інформацію, досягнення, відкриття та результати наукових досліджень. Такі доповіді виголошують на різноманітних наукових зібраннях - конференціях, симпозіумах тощо.
Промова - заздалегідь підготовлений публічний виступ на певну актуальну тему, звернений до широкого загалу. Розрізняють розважальні, інформаційні, агітаційні, вітальні промови.
Виступ - публічне виголошення промови з одного чи декількох питань. Поширеним є виступ за доповіддю. У такому виступі орієнтовно має бути вступ (вказівка на предмет обговорення), основна частина (виклад власних поглядів на певне питання), висновки (пропозиція, оцінка).
Повідомлення - невеликий публічний виступ з певної теми.
