1.1. Правове регулювання працевлаштування молоді в Україні. Національна рамка кваліфікацій.

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ видав РОЗПОРЯДЖЕННЯ від 27 серпня 2010 р. № 1726-р Київ Про підвищення рівня працевлаштування випускників вищих навчальних закладів

1. З метою забезпечення реалізації права на роботу випускників вищих навчальних закладів відповідно до Закону України “Про вищу освіту” Міністерству освіти і науки разом з іншими центральними органами виконавчої влади, до сфери управління яких належать вищі навчальні заклади, до 1 січня 2011 р. вжити заходів до утворення у складі вищих навчальних закладів у межах чисельності працівників та обсягів їх фінансування підрозділів сприяння працевлаштуванню студентів і випускників вищих навчальних закладів (далі — підрозділи сприяння працевлаштуванню).

Рекомендувати органам місцевого самоврядування, власникам приватних вищих навчальних закладів вжити заходів до утворення підрозділів сприяння працевлаштуванню у таких навчальних закладах.

2. Міністерству освіти і науки:

1) розробити методичні рекомендації щодо запровадження у вищих навчальних закладах навчального курсу з питань формування у студентів практичних навичок працевлаштування в умовах ринкової економіки;

2) разом з Міністерством праці та соціальної політики і Державним комітетом статистики забезпечити вдосконалення системи обліку працевлаштованих випускників вищих навчальних закладів;

3) розробити та затвердити типове положення про підрозділ сприяння працевлаштуванню, передбачивши, що його основними завданнями є:

- проведення постійного аналізу попиту і пропонування на ринку праці фахівців, підготовку яких здійснює вищий навчальний заклад;

- налагодження співпраці з державною службою зайнятості, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності, які можуть бути потенційними роботодавцями для випускників і студентів;

- інформування випускників і студентів вищого навчального закладу про вакантні місця на підприємствах, в установах та організаціях, що відповідають їх фаховій підготовці (спеціальності);

- подання державній службі зайнятості за місцем проживання випускника, y якого питання працевлаштування залишається невирішеним, відомостей про нього та здійснення разом з державною службою зайнятості заходів щодо пошуку першого робочого місця.

Правовое регулирование

Программа центра занятости по трудоустройству выпускников вузов

Выпускники высших учебных заведений, имеющие квалификацию специалиста с высшим образованием, которые учились по государственному заказу, должны трудоустраиваться в соответствии с Постановлением Кабинета Министров Украины от 22 августа 1996 года №992 «О Порядке трудоустройства выпускников высших учебных заведений, подготовка которых осуществлялась по государственному заказу».

В течение семи дней с момента окончания выпускником высшего учебного заведения, ему должен быть вручен диплом об окончании высшего учебного заведения и направление на работу, которое в дальнейшем будет основанием для заключения трудового договора между работодателем и молодым специалистом.

Если работодатель отказал в принятии на работу, молодой специалист может обратиться в государственную службу занятости за содействием в трудоустройстве.

Регистрация молодых специалистов в государственной службе занятости осуществляется в соответствии с Порядком регистрации, перерегистрации и ведения учета граждан, которые ищут работу, и безработных, утвержденным Постановлением Кабинета Министров Украины от 14.02.2007 года №219.

Документы для регистрации в службе занятости

Согласно п. 3 данного документа, регистрация и учет граждан, которые обращаются за содействием в трудоустройстве, осуществляется государственной службой занятости по месту их проживания при условии предъявления паспорта, трудовой книжки, гражданско-правового договора, а при необходимости - военного билета, диплома или другого документа об образовании.

Для регистрации в государственной службе занятости граждане предоставляют копии документов (трудовой книжки, диплома или другого документа об образовании), которые хранятся в их личном деле.

Кроме вышеуказанных документов, при регистрации выпускниками высших учебных заведений, которые учились по государственному заказу и обратились в государственную службу занятости в течении года со дня окончания учебы, предъявляется направление на работу и справка об отказе в трудоустройстве или справка о предоставлении возможности самостоятельно трудоустроиться, формы которых утверждены Постановлением Кабинета Министров Украины от 22 августа 1996г. №992 «О Порядке трудоустройства выпускников высших учебных заведений, подготовка которых осуществлялась по государственному заказу».

Поиск подходящей работы

Молодым специалистам, которые обратились за содействием в трудоустройстве в государственную службу занятости и зарегистрировались как ищущие работу, подыскивается подходящая работа с учетом специальности. Если подходящей работы нет, им на восьмой день после регистрации присваивается статус безработного с выплатой пособия по безработице. Молодые специалисты имеют право принимать участие в оплачиваемых общественных работах.

На лиц, занятых на общественных работах, распространяются социальные гарантии, включая право на пенсионное обеспечение, выплату помощи, в связи с временной потерей трудоспособности.

Переподготовка и трудоустройство по другой специальности

В случае невозможности найти подходящую работу государственная служба занятости по желанию молодых специалистов направляет их на переподготовку с целью последующего трудоустройства по приобретенной новой специальности или профессии.

Имеет ли право сотрудник не предоставлять трудовую книжку при заключении трудового договора?

Вопрос

Я стою в центре занятости и по его направлению нахожусь на общественных работах на предприятии. После заключения трудового договора сотрудник кадров потребовал отдать трудовую книжку. Имею ли я право ее не отдавать?

Ответ

По Вашему вопросу необходимо отметить следующее.

Согласно п. 10 Положения о порядке организации и проведения оплачиваемых общественных работ, утвержденного постановлением Кабинета Министров Украины от 10.09.2008 г. N 839 с лицами, занятыми на оплачиваемых общественных роботах, работодатели в соответствии с законодательством о труде заключают в письменной форме срочные трудовые договоры.

Абзацем 3 ст. 48 КЗоТ установлено, что трудовые книжки ведутся на всех работников, которые работают на предприятиях, в учреждениях, организациях или у физических лиц свыше пяти дней. Трудовые книжки ведутся также на внештатных работников при условии, если они подлежат общеобязательному государственному социальному страхованию.

Таким образом, существуют такие основания отказа предоставления работодателю трудовой книжки:

1. Внештатный работник не подлежит общеобязательному государственному социальному страхованию (на случай безработицы; от несчастного случая на производстве и профессионального заболевания, которые повлекли потерю работоспособности; в связи с временной потерей работоспособности и расходами, предопределенными рождением и захоронением).

Пояснения по Вашей ситуации: Согласно законов Украины «О общеобязательном государственном социальном страховании на случай безработицы», «О общеобязательном государственном социальном страховании от несчастного случая на производстве и профессионального заболевания, которые повлекли потерю работоспособности», «О общеобязательном государственном социальном страховании в связи с временной потерей работоспособности и расходами, предопределенными рождением и захоронением» лицо, работающее на основании трудового договора подлежит обязательному государственному социальному страхованию.

Таким образом Вы являетесь субъектом, подлежащим такому страхованию.

2. Работа осуществляется по совместительству:

Пояснения по Вашей ситуации: Согласно абз. 2 п. 2 Положения о порядке организации и проведения оплачиваемых общественных работ, утвержденного постановлением Кабинета Министров Украины от 10.09.2008 г. N 83 оплачиваемые общественные работы — общедоступные виды неквалифицированных работ, а также квалифицированные работы, которые организуются с целью предоставления дополнительной социальной поддержки и обеспечения временной занятости лиц, которые ищут роботу.

Таким образом, общественные работы являются временным трудоустройством, следовательно выполнятся по совместительству не могут.

3. Работа на предприятии длится менее 5 дней:

Пояснения по Вашей ситуации: Согласно п. 5. Положения о порядке организации и проведения оплачиваемых общественных работ, утвержденного постановлением Кабинета Министров Украины от 10.09.2008 г. N 83 лица, зарегистрированные как безработные, привлекаются к оплачиваемым общественным работам на срок, который суммарно не превышает 180 календарных дней в пределах календарного года.

Как показывает практика, срочные трудовые договора на выполнение общественных работ заключаются более, чем на 5-дневный срок, но в рамках установленного законодательством 180 дневного максимума.

Таким образом, по общему правилу работник при трудоустройстве на общественные работы обязан предоставить свою трудовую книжку в общем порядке.

Исключением из общего правила будет тот вариант, когда срочный трудовой договор заключается на срок менее, чем на 5 дней. В таком случае Вы имеете полное право не предоставлять работодателю свою трудовую книжку.

В соответствии с частью первой статьи 51 КЗоТ сокращенная продолжительность рабочего времени устанавливается:

1) для работников в возрасте от 16 до 18 лет — 36 часов в неделю, для лиц в возрасте от 15 до 16 лет (учащихся в возрасте от 14 до 15 лет, работающих в период каникул) — 24 часа в неделю.

Продолжительность рабочего времени учащихся, работающих в течение учебного года в свободное от учебы время, не может превышать половины максимальной продолжительности рабочего времени, предусмотренной в абзаце первом этого пункта для лиц соответствующего возраста;

2) для работников, занятых на работах с вредными условиями труда, — не более 36 часов в неделю.

Перечень производств, цехов, профессий и должностей с вредными условиями труда, работа в которых дает право на сокращенную продолжительность рабочего времени, утвержден постановлением Кабинета Министров Украины от 21 февраля 2001 года № 163.

Кроме того, законодательством устанавливается сокращенная продолжительность рабочего времени для отдельных категорий работников (учителей, врачей и других).

Сокращенная продолжительность рабочего времени может устанавливаться за счет собственных средств на предприятиях и в организациях для женщин, имеющих детей в возрасте до четырнадцати лет или ребенка-инвалида.

Согласно статье 69 Хозяйственного кодекса Украины предприятие самостоятельно устанавливает для своих работников сокращенный рабочий день и другие льготы.

При расчете баланса рабочего времени следует иметь в виду, что согласно статье 53 КЗоТ накануне праздничных и нерабочих дней (статья 73 КЗоТ) продолжительность работы работников, кроме работников, указанных в статье 51 КЗоТ, сокращается на один час как при пятидневной, так и при шестидневной рабочей неделе, а накануне выходных дней продолжительность работы при шестидневной рабочей неделе не может превышать 5 часов.

В соответствии со статьей 73 КЗоТ в 2011 году на предприятиях, в учреждениях, организациях работа не проводится в следующие праздничные и нерабочие дни:

1 января — Новый год;

7 января — Рождество Христово;

8 марта — Международный женский день;

24 апреля — Пасха;

1 и 2 мая — День международной солидарности трудящихся;

9 мая — День Победы;

12 июня — Троица;

28 июня — День Конституции Украины;

24 августа — День независимости Украины.

Согласно части третьей статьи 67 КЗоТ в случае, когда праздничный или нерабочий день (статья 73 КЗоТ) совпадает с выходным днем, выходной день переносится на следующий после праздничного или нерабочего. Поэтому по графику пятидневной рабочей недели с выходными днями в субботу и воскресенье в 2011 году выходной день в субботу 1 января должен быть перенесен на понедельник 3 января, выходной день в воскресенье 24 апреля — на понедельник 25 апреля, выходной день в воскресенье 1 мая — на вторник 3 мая, выходной день в воскресенье 12 июня — на понедельник 13 июня.

Как правило, с целью создания благоприятных условий для празднования, а также рационального использования рабочего времени распоряжениями Кабинета Министров Украины рекомендуется переносить рабочие дни для работников, которым установлена пятидневная рабочая неделя с двумя выходными днями в субботу и воскресенье.

В связи с тем, что указанное распоряжение имеет рекомендательный характер, решение о переносе рабочих дней принимается работодателем самостоятельно путем издания приказа или другого распорядительного документа.

Принятое работодателем решение о переносе рабочих дней изменяет график работы предприятия, учреждения, организации и норму продолжительности рабочего времени в месяцах, в которых введен перенос рабочих дней. Поэтому все действия, касающиеся предоставления отпусков, выхода на работу должны осуществляться по измененному в связи переносом рабочих дней графику работы предприятия.

При этом следует иметь в виду, что в случае переноса рабочего дня, предшествующего праздничному или нерабочему дню, на другой выходной день, для сохранения баланса рабочего времени за год продолжительность работы в этот перенесенный рабочий день должна соответствовать продолжительности предпраздничного рабочего дня, как это предусмотрено статьей 53 КЗоТ.

Законодательством не установлена единая норма продолжительности рабочего времени на год. Эта норма может быть разной в зависимости от того, какая рабочая неделя установлена на предприятии (пятидневная или шестидневная), какая продолжительность ежедневной работы, когда установлены выходные дни, а поэтому на предприятиях, в учреждениях и организациях норма продолжительности рабочего времени на год определяется самостоятельно с соблюдением требований статей 50 — 53, 67 и 73 КЗоТ.

ПОСТАНОВА від 23 листопада 2011 р. № 1341 Про затвердження Національної рамки кваліфікацій

1. Національна рамка кваліфікацій — системний і структурований за компетентностями опис кваліфікаційних рівнів.

Національна рамка кваліфікацій призначена для використання органами виконавчої влади, установами та організаціями, що реалізують державну політику у сфері освіти, зайнятості та соціально-трудових відносин, навчальними закладами, роботодавцями, іншими юридичними і фізичними особами з метою розроблення, ідентифікації, співвіднесення, визнання, планування і розвитку кваліфікацій.

2. Національна рамка кваліфікацій впроваджується з метою:

введення європейських стандартів та принципів забезпечення якості освіти з урахуванням вимог ринку праці до компетентностей фахівців;

забезпечення гармонізації норм законодавства у сфері освіти та соціально-трудових відносин;

сприяння національному і міжнародному визнанню кваліфікацій, здобутих в Україні;

налагодження ефективної взаємодії сфери освітніх послуг та ринку праці.

3. Для цілей Національної рамки кваліфікацій терміни вживаються у такому значенні:

автономність і відповідальність — здатність самостійно виконувати завдання, розв’язувати задачі і проблеми та відповідати за результати своєї діяльності;

знання — осмислена та засвоєна суб’єктом наукова інформація, що є основою його усвідомленої, цілеспрямованої діяльності. Знання поділяються на емпіричні (фактологічні) і теоретичні (концептуальні, методологічні);

інтегральна компетентність — узагальнений опис кваліфікаційного рівня, який виражає основні компетентністні характеристики рівня щодо навчання та/або професійної діяльності;

кваліфікація — офіційний результат оцінювання і визнання, який отримано, коли уповноважений компетентний орган встановив, що особа досягла компетентностей (результатів навчання) за заданими стандартами;

кваліфікаційний рівень — структурна одиниця Національної рамки кваліфікацій, що визначається певною сукупністю компетентностей, які є типовими для кваліфікацій даного рівня;

компетентність/компетентності — здатність особи до виконання певного виду діяльності, що виражається через знання, розуміння, уміння, цінності, інші особисті якості;

комунікація — взаємозв’язок суб’єктів з метою передавання інформації, узгодження дій, спільної діяльності;

результати навчання — компетентності (знання, розуміння, уміння, цінності, інші особисті якості), які набуває та/або здатна продемонструвати особа після завершення навчання;

уміння — здатність застосовувати знання для виконання завдань та розв’язання задач і проблем. Уміння поділяються на когнітивні (інтелектуально-творчі) та практичні (на основі майстерності з використанням методів, матеріалів, інструкцій та інструментів).

Рівень	Знання	Уміння	Комунікація	Автономність і відповідальність
0	Здатність адекватно діяти у відомих простих ситуаціях під безпосереднім контролем. Готовність до систематичного навчання
	Елементарні загальні знання про себе та довкілля	виконання елементарних завдань у відомих однотипних ситуаціях	ситуативна взаємодія в обмеженому колі осіб за допомогою інших	виконання завдань під безпосереднім контролем
	Розуміння найпростіших причинно-наслідкових та просторово-часових зв’язків		реагування на прості усні повідомлення
1	Здатність виконувати прості завдання у типових ситуаціях у чітко визначеній структурованій сфері роботи або навчання. Виконання завдань під безпосереднім керівництвом. Готовність до навчання на наступному рівні
	Елементарні фактологічні знання	виконання простих завдань за визначеними правилами та інструкціями у типових ситуаціях з використанням простих інструментів	інтеграція до соціальних груп	виконання завдань під безпосереднім керівництвом
	Розуміння найпростіших понять про себе і довкілля, основ безпечної поведінки		реагування на прості письмові та усні повідомлення	обмежена індивідуальна відповідальність формулювання елементарних суджень
2	Здатність виконувати типові нескладні завдання у типових ситуаціях у чітко визначеній структурованій сфері роботи або навчання. Виконання завдань під керівництвом з елементами самостійності
	Базові фактологічні знання, набуті у процесі навчання та/або трудової діяльності	виконання типових нескладних завдань за визначеними правилами та інструкціями у різних типових ситуаціях з використанням інструментів	взаємодія в колективі для виконання завдань	виконання завдань під керівництвом з елементами самостійності
	Розуміння основних (загальних) процесів у навчанні та/або трудовій діяльності	оцінювання результатів виконання завдань відповідно до установлених критеріїв, застосування аргументації	продукування деталізованих усних і письмових повідомлень	індивідуальна відповідальність за результати виконання завдань у навчанні та/або трудовій діяльності
3	Здатність виконувати виробничі або навчальні завдання середньої складності за визначеними алгоритмами за встановленими нормами часу і якості
	Загальні систематизовані знання у сфері освіти та/або професійної діяльності	виконання типових завдань у різних ситуаціях шляхом вибору і застосування основних методів, інструментів, матеріалів та інформації	здатність до ефективної роботи в команді. Сприйняття критики, порад і вказівок	самостійне виконання завдань під мінімальним керівництвом
	Розуміння основних (загальних) принципів, процесів і понять у навчанні та/або професійній діяльності	оцінювання результатів виконання завдань відповідно до критеріїв, які в основному заздалегідь обумовлені	продукування деталізованих усних і письмових повідомлень, зокрема у професійній діяльності	відповідальність за результати виконання завдань у навчанні та/або професійній діяльності
4	Здатність самостійно виконувати складні спеціалізовані виробничі чи навчальні завдання у певній галузі професійної діяльності або у процесі навчання, зокрема в нестандартних ситуаціях
	Спеціалізовані фактологічні та теоретичні знання, набуті у процесі навчання та/або професійної діяльності	виконання складних спеціалізованих завдань, що передбачає прийняття рішень, у ситуаціях, що змінюються, зокрема в нестандартних ситуаціях	здійснення наставництва, передавання досвіду	самостійність у навчанні та/або професійній діяльності
	Розуміння принципів, методів, процесів у навчанні та/або професійній діяльності	планування власної роботи та в обмеженому контексті організація, контроль, оцінювання та коригування роботи інших	продукування складних деталізованих усних і письмових повідомлень, зокрема у професійній діяльності	відповідальність за результати навчання та/або професійної діяльності обмежена відповідальність за навчання та результати роботи інших
5	Здатність розв’язувати типові спеціалізовані задачі в певній галузі професійної діяльності або у процесі навчання, що передбачає застосування положень і методів відповідної науки і характеризується певною невизначеністю умов
	Широкі спеціалізовані фактологічні та теоретичні знання, набуті у процесі навчання та/або професійної діяльності, розуміння (усвідомлення) рівня цих знань	розв’язання типових спеціалізованих задач широкого спектра, що передбачає ідентифікацію та використання інформації для прийняття рішень	взаємодія, співробітництво з широким колом осіб (колеги, керівники, клієнти) для провадження професійної або навчальної діяльності	здійснення обмежених управлінських функцій та прийняття рішень у звичних умовах з елементами непередбачуваності
		планування, зокрема розподіл ресурсів, аналіз, контроль та оцінювання власної роботи та роботи інших осіб		покращення результатів власної навчальної та/або професійної діяльності і результатів діяльності інших здатність до подальшого навчання з деяким рівнем автономності
6	Здатність розв’язувати складні спеціалізовані задачі та практичні проблеми у певній галузі професійної діяльності або у процесі навчання, що передбачає застосування певних теорій та методів відповідної науки і характеризується комплексністю та невизначеністю умов
	Концептуальні знання, набуті у процесі навчання та професійної діяльності, включаючи певні знання сучасних досягнень	розв’язання складних непередбачуваних задач і проблем у спеціалізованих сферах професійної діяльності та/або навчання, що передбачає збирання та інтерпретацію інформації (даних), вибір методів та інструментальних засобів, застосування інноваційних підходів	донесення до фахівців і нефахівців інформації, ідей, проблем, рішень та власного досвіду в галузі професійної діяльності	управління комплексними діями або проектами, відповідальність за прийняття рішень у непередбачуваних умовах
	Критичне осмислення основних теорій, принципів, методів і понять у навчанні та професійній діяльності		здатність ефективно формувати комунікаційну стратегію	відповідальність за професійний розвиток окремих осіб та/або груп осіб здатність до подальшого навчання з високим рівнем автономності
7	Здатність розв’язувати складні задачі і проблеми у певній галузі професійної діяльності або у процесі навчання, що передбачає проведення досліджень та/або здійснення інновацій та характеризується невизначеністю умов і вимог
	Спеціалізовані концептуальні знання, набуті у процесі навчання та/або професійної діяльності на рівні новітніх досягнень, які є основою для оригінального мислення та інноваційної діяльності, зокрема в контексті дослідницької роботи	розв’язання складних задач і проблем, що потребує оновлення та інтеграції знань, часто в умовах неповної/недостатньої інформації та суперечливих вимог	зрозуміле і недвозначне донесення власних висновків, а також знань та пояснень, що їх обґрунтовують, до фахівців і нефахівців, зокрема до осіб, які навчаються	прийняття рішень у складних і непередбачуваних умовах, що потребує застосування нових підходів та прогнозування
	Критичне осмислення проблем у навчанні та/або професійній діяльності та на межі предметних галузей	провадження дослідницької та/або інноваційної діяльності	використання іноземних мов у професійній діяльності	відповідальність за розвиток професійного знання і практик, оцінку стратегічного розвитку команди здатність до подальшого навчання, яке значною мірою є автономним та самостійним
8	Здатність розв’язувати комплексні проблеми в галузі професійної та/або дослідницько-інноваційної діяльності, що передбачає глибоке переосмислення наявних та створення нових цілісних знань та/або професійної практики
	Найбільш передові концептуальні та методологічні знання в галузі науково-дослідної та/або професійної діяльності і на межі предметних галузей	критичний аналіз, оцінка і синтез нових та складних ідей	спілкування в діалоговому режимі з широкою науковою спільнотою та громадськістю в певній галузі наукової та/або професійної діяльності	ініціювання інноваційних комплексних проектів, лідерство та повна автономність під час їх реалізації
		розроблення та реалізація проектів, включаючи власні дослідження, які дають можливість переосмислити наявне та створити нове цілісне знання та/або професійну практику і розв’язання значущих соціальних, наукових, культурних, етичних та інших проблем		соціальна відповідальність за результати прийняття стратегічних рішень здатність саморозвиватися і самовдосконалюватися протягом життя, відповідальність за навчання інших
9	Здатність визначати та розв’язувати соціально значущі системні проблеми у певній галузі діяльності, які є ключовими для забезпечення стійкого розвитку та вимагають створення нових системоутворювальних знань і прогресивних технологій
	Нові концептуальні та методологічні знання в певній та суміжних галузях науково-дослідної та/або професійної діяльності, які набуті на основі особистого комплексного дослідження та є основою для відкриття нових напрямів і проведення подальших досліджень	критичний аналіз комплексних проблем, синтез нових складних ідей, зокрема у міждисциплінарних сферах розроблення та реалізація комплексних проектів, як правило, у рамках власної дослідницької школи, які дають змогу глибоко переосмислювати наявне і забезпечувати вагомий приріст нового системного знання та/або модернізації професійної практики, та розв’язання складних соціально значущих проблем з використанням дослідницько-інноваційних методів	лідерство, вільне компетентне спілкування в діалоговому режимі з широким колом фахівців, зокрема найвищої кваліфікації, та громадськістю в певній галузі наукової та/або професійної діяльності	ініціювання оригінальних дослідницько-інноваційних комплексних проектів, спрямованих на розв’язання складних соціально значущих проблем, лідерство та автономність під час їх реалізації глибоке усвідомлення та відповідальність за наукове обґрунтування стратегічних рішень, достовірність прогнозування розвитку суспільства безперервний саморозвиток і самовдосконалення, відповідальність за розвиток інших, зокрема в межах власної дослідницької школи

Опис кваліфікаційних рівнів