62.Які заходи охорони земель застосовуються при розміщенні,проектуванні,та будівництві господарських об’єктів?

Стаття 35 Закону України «Про охорону земель» ставить вимоги до власників і землекористувачів, орендарів земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності, а саме:

• дотримуватись вимог земельного та природоохоронного законодавства;

• проводити на земельних ділянках господарську діяльність способами, які не завдають шкідливого впливу на стан земель та родючість ґрунтів;

• підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі на основі застосування екологобезпечних технологій обробітку і техніки, здійснення інших заходів, які зменшують негативний вплив на ґрунти, запобігають безповоротній втраті гумусу, поживних елементів тощо;

• дотримуватися стандартів, нормативів при здійсненні протиерозійних, агротехнічних агрохімічних, меліоративних та інших заходів, пов’язаних з охороною земель, збереженням і підвищенням родючості ґрунтів;

• надавати відповідним органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування відомості про застосування пестицидів та агрохімікатів;

• сприяти систематичному проведенню вишукувальних, обстежу вальних, розвідувальних робіт за станом земель, динамікою родючості ґрунтів;

• своєчасно інформувати відповідні органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування щодо стану, деградації та забруднення земельних ділянок;

• забезпечувати захист земель від ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур’янами, чагарниками, дрібноліссям;

• уживати заходів щодо запобігання негативному і екологонебезпечному впливу на земельні ділянки та ліквідації наслідків цього впливу.

Захист земель від забруднення відходами виробництва узагальнено визначений нормами Закону України „Про відходи” від 5 березня 1998 р. Серед обов’язків підприємств у сфері поводження з відходами, визначених у ст. 17 цього Закону, на захист земельних ресурсів безпосередньо спрямовані такі: запобігання утворенню та зменшення обсягів утворення відходів; недопущення видалення та зберігання відходів у несанкціонованих місцях чи об’єктах; здійснення контролю за станом місць чи об’єктів розміщення власних відходів тощо. З метою повного обліку та опису місць видалення відходів ведеться їх реєстр, а також здійснюється контроль за впливом відходів на навколишнє природне середовище та здоров’я людини, за їх кількісним і якісним складом.

63.Які показники шкідливості та коефіцієнти для характеристики забрудненого грунту ви знаєте?

Принцип нормування хімічних речовин у грунті значно відрізняється від принципів, покладених в основу нормування їх у водоймах, атмосферному повітрі, харчових продуктах. Потрапили в грунт хімічні речовини надходять в організм людини головним чином через контактуючі з грунтом середовища: воду, повітря і рослини (в останньому випадку за біологічного ланцюга грунт - людина). Тому при нормуванні хімічних речовин у грунті враховується не тільки та небезпека, яку представляє грунт при безпосередньому контакті з нею, але й наслідки вторинного забруднення контактуючих з грунтом середовищ.

Встановлення ГДК забруднюючих речовин у грунті знаходиться в початковій стадії, тому до теперішнього часу встановлено ГДК лише для 30 шкідливих речовин, переважно отрутохімікатів. У зв'язку з тим, що шкідливі речовини надходять в організм людини з харчових цілей, встановлені допустимі залишкові кількості (ДОК) пестицидів у грунті, харчових і кормових продуктах (таблиця 1)

Для оцінки забруднення небезпеки забруднення грунту вибір хімічних речовин - показників забруднення - проводиться з урахуванням: ü специфіки джерел забруднення, що визначають комплекс хімічних елементів, що беруть участь у забрудненні грунтів досліджуваного регіону (таблиця 1); ü пріоритетності забруднювачів у відповідності зі списком ГДК хімічних речовин у грунті та їх класів небезпеки; ü характер землекористування. Оцінка рівня забруднення грунтів як індикаторів несприятливого впливу на здоров'я населення проводиться за показниками, розроблених за сполучених геохімічних і геогігіеніческіх дослідженнях навколишнього середовища міст. Такими показниками є коефіцієнт концентрації хімічної речовини К _з і сумарний показник забруднення Z _с, який дорівнює сумі коефіцієнтів концентрацій хімічних елементів: , де n - число сумовних елементів

Таблиця 1 «ГДК і ДОК деяких речовин у грунті»

Речовина	ГДК, мг / кг	ДОК, мг / кг
Хлорофос	0,5	1,0
Карбофос	2,0	1,0
Прометрин	0,5	0,1
Поліхлоркамфер	0,5	0,1
Гексахлорциклогексан	1,0	1,0

Характеристики степени загрязнения земель отдельными химическими веществами

Хими-ческое вещество (элемент)	Сфi - фоно-вое содер-	Спдкi - допус-тимое валовое	Сi - фактическое содержание химического вещества в почве, мг/кг, соответствующее нижеуказанной степени загрязнения
	жание в почве, мг/кг	содер- жание, мг/кг	допу-стимая	сла-бая	сред-няя	силь-ная	очень силь-ная
Цинк	45	220	<=Спдкi	221-500	501-1500	1501-3000	>3000
Кадмий	0.12	2.0	<=Спдкi	2.1-3	3.1-5	5.1-20	>20
Свинец	15	32	<=Спдкi	33-125	126-250	251-600	>600
Ртуть	0.1	2.1	<=Спдкi	2.2-3	3.1-5	5.1-10	>10
Медь	15	132	<=Спдкi	133-200	201-300	301-500	>50
Кобальт	10	-	<= Сфi	10.1-50	51-150	151-300	>300
Никель	30	80	<=Спдкi	81-150	151-300	301-500	>500
Мышьяк	2.2	2.0	<=Спдкi	2.1-20	21-30	31-50	>50

Забруднені землі і грунти містять фізичні, хімічні та біологічні агенти, що негативно впливають на навколишнє природне середовище та здоров'я населення. Кількість забруднюючих речовин знаходиться в них вище фонових або встановлених нормативами (ГДК або ОДК). Ці землі підлягають контролю забруднення, тобто для них проводяться періодичні перевірки відповідності фактичного змісту хімічних забруднюючих речовин у грунті встановленим нормам і вимогам. Величина Zi, що характеризує ступінь зміни хімічного складу земель і грунтів по відношенню до нормативу, називається їх забрудненістю одиничним хімічною речовиною, або кратністю перевищення нормативу:

Z_i = С_i/С^пдк_i;

где С_i - фактическое содержание i-го элемента в пробе, мг/кг;

С^пдк_i - нормативное содержание i-го элемента, мг/кг.

Забруднююча грунт хімічна речовина, яка підлягає контролю в першу чергу, називається пріоритетним. До таких відносять для умов міста сполуки важких металів (Pb, Hg, Cd, Zn, Cu, Co, Ni), миш'яку, деяких вуглеводнів, бензапірен та ін