1. Організація виробничих процесів при вирощуванні соняшнику

Соняшник - відносно теплолюбна культура. Насіння починає проростати при температурі 2-5°C, однак сходи при такій температурі з'являться на 25-28 день. При температурі 20°C насіння сходить на 6-й день.

При сівбі соняшника в непрогрітий грунт рослини відстають у рості, подовжується вегетаційний період. Середньодобова температура повітря у першій половині вегетації повинна бути біля 22°C, а в період "цвітіння-дозрівання" - 24-25°C. Для дозрівання соняшника необхідна сума ефективних температур у межах 2300-2700°C.

Вимоги до вологи соняшник пред'являє досить високі, хоча рахується рослиною посухостійкою. Транспіраційний коефіцієнт - 470-570. Насіння соняшника при проростанні поглинає 70-100% вологи від своєї маси. Загальна витрата грунтової вологи під час вегетації з одного гектара становить 3900-5800 мл. Рослини використовують вологу з глибини до 3 м, висушуючи іноді повністю 1,5-метровий шар грунту.

Соняшник дуже вибагливий до інтенсивного сонячного освітлення. Це рослина короткого дня. Соняшник добре росте на чорноземах різних типів та каштанових грунтах, погано - на важких глинистих схильних до заболочування та піщаних і супіщаних грунтах. Сприятливими для росту рослин є інтервал рН 6,0-6,8.

Соняшник досить вибаглива рослина до поживних речовин. На 1 м насіння він виносить з грунту: азоту - 5-6 кг, фосфору - 2 - 2,5 кг і калію 10-12 кг.

На беззмінних посівах соняшник дуже пошкоджується шкідниками, хворобами та бур'янами-паразитами. Так, сівба соняшника по соняшнику збільшує враженість вовчком до 86% проти 13% у сівозміні. Тому соняшник розміщують у просапному полі сівозміни, щоб він повертався на старе місце не раніше, як через 8-10 років. Найкращим попередником для соняшника є озимі культури, які висівались по зайнятих і чистих парах, і кукурудза. У лісостепових районах попередником соняшника можуть бути ярі колосові культури.

Соняшник має розтягнутий період засвоєння поживних речовин. Система вдобрення соняшника складається з основного і рядкового удобрення. Органічні добрива краще вносити під попередню культуру в дозі 30-40 т/га. В Степу і Лісостепу України на чорноземних і темно-каштанових грунтах найвищі врожаї одержують при внесенні азотно-фосфорних добрив. При низькій забезпеченості грунту поживними речовинами (менше 5 мг на 100 г грунту) вносять азоту 60 кг і фосфору 90 кг/га, при середній забезпеченості (5-10 мг на 100 г грунту) вносять N45-60Р90 і високій (більше 10 мг на 100 г грунту) - N20-30Р30. Норми добрив повинні уточнюватися в кожному конкретному полі.

Готують насіння до сівби зразу після збирання насіннєвих посівів. Його очищають, сушать, сортують і тільки після цього зсипають на зберігання. Для відбору найбільш повноцінного насіння застосовують пневматичні сортувальні столи ПСС - 2,5 БПСУ -3. Для сівби використовують насіння масою 1000 насінин для сортів популяцій 80-90 г, а для гібридів - не менше 50 г, чистота 98,0 -99,9%, панцирність - 96,0-99,0%, схожість 87,0-92,0%. За 1,5-2 місяці до сівби насіння протруюють ТМТД (3 кг/т), проти дротяника обробляють технічним 90% гамма-ізомер-гексахлораном (4 кг на тонну насіння).

Після колосових культур проводять лущення стерні дисковими лущильниками на глибину 6-8 см. Повторно розпушують грунт з деяким поглибленням в міру проростання бур'янів. На полях, засмічених коренепаростковими бур'янами, перше лущення проводять дисковими знаряддями в один-два сліди. Коли проростуть бур'яни, застосовують повторне лущення лемішними лущильниками або культиваторами-плоскорізами на глибину 12-14 см. У кінці вересня - на початку жовтня поле орють на глибину 27-30 см, а на грунтах легкого механічного складу - на 20-22 см.

Після кукурудзи, перед оранкою поле один-два рази розпушують важкими дисковими боронами для подрібнення післяжнивних залишків. Орють плугами з передплужниками на глибину 27-30 см. У зоні достатнього зволоження застосовують напівпаровий обробіток.

У південних областях, де можлива вітрова ерозія, основний обробіток грунту проводять грунтозахисними знаряддями. Після стерньових попередників грунт обробляють бороною БИГ-3, після цього проводять розпушування грунту культиваторами - плоскорізами на глибину 10-12 см., а потім глибоке рихлення КПГ-250, КПШ-5 глибиною 25-27 см.

Коли зяб добре вирівняти восени, - весною достатньо провести одну передпосівну культивацію. При не якісному зяблевому обробітку до передпосівної культивації проводять боронування, або ранню культивацію глибиною 8-10 см в агрегаті з боронами.

Передпосівна культивація повинна бути проведена високоякісно глибиною 6-8 см, при вирощуванні гібридів глибина передпосівного обробітку 5-6 см.

У боротьбі з бур'янами застосовують гербіциди: гезагард (2,0-4,0 кг/га), гоал 2Е (0,8-1,0 кг/га), дуал (1,6-2,6 кг/га), ептам 6Е (4,2-5,6 кг/га), ерадикан (5,0-6,3 кг/га), трефлан (2,0-5,0 кг/га), фронтьєр (1,1-1,7 кг/га), фуроре-супер (0,8-20,0 кг/га), харнес (1,5-3,0 кг/га).

Сіють соняшник пунктирним способом з шириною міжрядь 70 см, сівалками точного висіву на глибину 6-8 см для сортів і на глибину 4-6 см для гібридів.

Норма висіву залежить від густоти насадження. Оптимальна густота рослин складає в південному Степу - 30-35, в південном Степу - 45-50 і в Лісостепу - 55-60 тис/га. При цьому норма висіву збільшується при застосуванні гербіцидів на 15-20%, без гербіцидів - на 25-30 % (страхова надбавка). Ранньостиглі і низькорослі сорти і гібриди не знижують урожайність при загущенні до 80 тис/га.

Оптимальний строк сівби, коли грунт прогріється на глибині 10 см до 10-12 °C. Кожне окреме поле соняшника потрібно засівати за 1-2 дні, в господарстві сівбу закінчують протягом 4-6 днів.

Коли вирощують соняшник за інтенсивною технологією із застосуванням високоефективних гербіцидів необхідність у догляді за посівами відпадає.

При наявності бур'янів проводять досходове боронування через 5-6 днів після сівби. Якщо утворюється щільна кірка, проростають бур'яни і грунт дуже ущільнюється, - проводять у період вегетації одне розпушування міжрядь у фазі 5-7 пар справжніх листків на глибину 5-6см.

Коли цвіте соняшник потрібно підвозити пасіки з розрахунку 1-2 бджолосім'ї на 1 га посіву. Проти сірої і білої гнилі застосовують ровраль ФЛО (3 кг/га). Проти лучного метелика посівами обприскують волатоном (1 кг/га), або децісом ( 1 кг/га).

Кращими строками збирання соняшника є фаза господарської стиглості, коли 85% рослин мають бурі та сухі кошики, а вологість насіння складає 12-14%. В господарствах, які мають високопродуктивні очисно-сушильні лінії, доцільно збирати соняшник з підвищеною вологістю насіння (18-20%).

Соняшник збирають зернозбиральними комбайнами з пристосуванням ПСП-1, ПСП-5М, ПСП-8, ПСП-10. Кошики повинні зрізатись з стеблом довжиною 15-20 см. Кількість обертів барабана знижується до 300-350. Висота стерні - не більше 20 см.