- •1. Загальні засади публічного адміністрування в адміністративно-політичній сфері
- •2. Система суб’єктів публічного адміністрування в адміністративно-політичній сфері
- •3. Публічне адміністрування в сфері оборони та з питань надзвичайних ситуацій
- •4. Публічне адміністрування в сфері національної безпеки та охорони державного кордону
- •5. Публічне адміністрування в сфері зовнішніх відносин
- •6. Публічне адміністрування внутрішніми справами
- •7. Загальна характеристики міліції України
- •8. Адміністративно-правове регулювання в сфері юстиції
6. Публічне адміністрування внутрішніми справами
Суть публічного адміністрування внутрішніх справ, полягає у здійсненні організаційно-правових заходів, що забезпечують безпосередньо охорону прав та свобод громадян, а також громадський порядок та громадську безпеку. Громадський порядок — певна система відносин, належний порядок, що склався у суспільстві, який відповідає інтересам держави і всіх її громадян, а громадська безпека — це система відносин, яка складається у процесі запобігання та усунення загрози життю, здоров'ю та їх майну.
Державно-управлінська діяльність у сфері забезпечення громадського порядку та громадської безпеки регулюється Конституцією, Кримінально-процесуальним кодексом України, законами України "Про міліцію"; "Про оперативно-розшукову діяльність"; "Про дорожній рух"; "Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі» та інші.
Систему суб’єктів публічного адміністрування в сфері внутрішніх справ складають:
1. Міністерство внутрішніх справ України (МВС України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.
Основним завданням МВС України є формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері захисту прав і свобод людини і громадянина, власності, інтересів суспільства і держави від злочинних посягань, боротьби зі злочинністю, розкриття та розслідування злочинів, охорони громадського порядку, забезпечення громадської безпеки, безпеки дорожнього руху, а також формування державної політики у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів.
Структура МВС складається з:
1. Керівництво
2. Департамент забезпечення діяльності Міністра, стратегічного аналізу та прогнозування
3. Радники МВС
4. Департамент внутрішньої безпеки
Кримінальна міліція
5. Головне управління по боротьбі з організованою злочинністю
6. Департамент карного розшуку
7. Департамент Державної служби боротьби з економічною злочинністю
8. Департамент оперативної служби
9. Департамент оперативно-технічних заходів
10. Управління боротьби з незаконним обігом наркотиків
11. Управління боротьби з кіберзлочинністю
12. Управління кримінальної міліції у справах дітей
13. Робочий апарат Укрбюро Інтерполу
Міліція громадської безпеки
14. Департамент громадської безпеки
15. Департамент Державної автомобільної інспекції
16. Відділ ветеринарної міліції
17. Головне слідче управління
18. Департамент транспортної міліції
19. Головний штаб (на правах департаменту)
20. Департамент інформаційно-аналітичного забезпечення
21. Департамент кадрового забезпечення
22. Департамент фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку
23. Департамент матеріального забезпечення
24. Департамент внутрішнього аудиту
25. Департамент режимно-секретного та документального забезпечення
26. Управління зв’язків із громадськістю
27. Управління юридичного забезпечення
28. Управління міжнародних зв’язків
29. Управління медичного забезпечення та реабілітації
30. Управління взаємодії з центральними органами виконавчої влади та органами військового управління
2. Державна міграційна служба України (ДМС України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України.
Основним завданнями ДМС України є: внесення пропозицій щодо формування державної політики та реалізація державної політики у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів;
