13. Розпорядники бюджетних коштів.

Розпорядниками бюджетних коштів є керівники Міністерств відомств та установ яким надано право розпоряджатися бюджетними асигнуваннями наданими на відповідні заходи. Головними розпорядниками коштів державного бюджету є міністри та керівники інших органів виконавчої влади, міських бюджетів – голови сільських і селищних рад. Розпорядники коштів поділяються в свою чергу на розпорядників коштів ІІ і ІІІ ступенів. Розпорядниками коштів ІІ ступеня є керівники які одержують кошти та видатки установи та розподіляють суму коштів підпорядкованим їм установам і підприємствам. Розпорядниками коштів ІІІ ступеня є керівники які отримують кошти лише для безпосереднього витрачання. При казначейській формі виконання держ.бюджету розпорядникам коштів відкриваються реєстраційні рахунки в органах державного казначейства. Фінансування та оплата витрат проводяться органами державного казначейства за наявності відомостей про територіальне устаткування мережі установ підприємств та організацій на підставі затверджених доходів і видатків. Кошторис бюджетної установи є основним документом який визначає загальний обсяг, цільовий напрямок і щоквартальний розподіл коштів.

14. Єдиний кошторис доходів і видатків бюджетної установи.

Єдиний кошторис доходів і видатків бюджетної установи є основним документом який визначає загальний обсяг, цільовий напрямок і щоквартальний розподіл коштів. Формування єдиного кошторису здійснюється на підставі лімітної довідки про асигнування з бюджету яку вищестояща організація надсилає усім підпорядкованим установам у 2-тижневий термін після затвердження бюджету. Єдиний кошторис доходів і видатків складається усіма установами на календарний рік і затверджуються керівником відповідної організації. Фінансування установ без затвердженого в установленому порядку кошторису забороняється. Зміни до затвердженого кошторису можуть вноситись лише з дозволу організації яка затвердила кошторис. У процесі виконання кошторису керівники установ мають право в межах затвердженої загальної суми видатків на оплату праці самостійно перерозподіляти кошторис між фондом з/п за основним окладом, фондом з/п за доплатами і надбавками та фондом на преміювання.

15. Бюджетний процес України

Бюджетний процес – встановлений законодавством порядок розгляду, затвердження бюджету усіх рівнів, їх виконання та складання і затвердження звітності про виконання бюджету. Розрізняють такі етапи бюджетного процесу: складання проекту бюджету, розгляд бюджету, затвердження бюджету, виконання бюджету, складання, розгляд і затвердження звіту про виконання бюджету.

У бюджетному процесі значну роль відіграє бюджетне планування, складання проекту бюджету, його розгляду і затвердження, оскільки від правильного визначення планових показників бюджету залежить і якість його виконання. Процес виконання бюджету здійснюється в такій послідовності. Спочатку фінансові органи аналізують звітні дані про виконання державно та місцевого бюджету за попередній період, виявляють тенденції у виконанні доходної та видаткової частини бюджету, розраховують дані про виконання бюджету на кінець поточного року. Основні прогнозні показники економічного та соціального розвитку України на плановий рік визначається обсягом: ВВП, національного доходу, зведеного балансу фінансових ресурсів, балансу доходів і витрат населення, платіжного балансу, валютного плану.