14.1.3.Розрахунок тимчасового водопроводу для побутових і пожежних потреб.

Тимчасовий водопровід розрахований у пункті «Розрахунок тимчасового водопроводу», розділу «Організація та економіка будівництва». Діаметр тимчасового водопроводу прийнятий 150 мм.

14.1.4. Аналіз основних потенціальних шкідливостей об`єкту і боротьба з виробничими шкідливостями.

Основними потенціальними шкідливостями на будівельному майданчику є пил, вібрація, шум.

Державним стандартом встановлені граничнодопустимі концентрації шкідливих речовин у повітрі робочої зоні. ГДК – це концентрації шкідливих речовин, які при щоденній праці протягом усього робочого дня (8 годин) не може викликати захворювання або відхилення у стану здоров`я.

Пил – дрібні тверді частки, здатні знаходитися у повітрі тривалий час у завислому стані. На будівництві джерелом утворення пилу є асфальтобетонні установки, цементні млини, дробильно-помольне обладнання, склади сипучих матеріалів.

Очистку повітря від пилу виконують за допомогою спеціального пиловловлюючого обладнання. На будівельному майданчику влаштовують осередкові фільтри з металевими сітками, які змочуються веретенним маслом (ФЯР).

Для захисту від шкідливої вібрації робочі місця бетонників розташовують на масивній залізобетонній плиті, яка спирається за допомогою сталевих пружинних віброізоляторів на коливну підставу.

Шум розповсюджується по повітрю, і може бути знижений якщо на його шляху улаштувати звукоізолюючі перешкоди у вигляді стін, перегородок, спеціальних звукоізолюючих кожухів та екранів.

14.2. Техніка безпеки.

14.2.1. Безпечні методи виробництва будівельно-монтажних робіт.

Питання охорони праці при виробництві будівельно-монтажних робіт вирішуються у проекті організації будівництва.

Організація будівництва майданчика повинна забезпечувати безпеку праці працюючих на усіх етапах виконання робіт при умовах:

• огородження території та небезпечних зон при веденні будівельно-монтажних робіт;

• улаштуванням доріг і додержання правил внутрибудівельного руху;

• розміщенням і безпечної експлуатації будівельних машин і механізмів;

• господарчо-питним і протипожежним водопостачанням;

• енергопостачання і електричним освітленням території складів, тимчасових будівель, проходів;

• улаштування складів;

• улаштування адміністративних, санітарно-побутових приміщень, пунктів харчування;

• улаштування протипожежної безпеки;

• вивішування знаків безпеки.

14.2.2. Розрахунок небезпечних зон.

Небезпечні умови праці часто виникають при зсувах грунту у котлованах та траншеях.

При укладанні підкранових шляхів поблизу котлованів та траншей повинна бути витримана допустима відстань l від верхньої будівлі до підошви укосу виїмки

,

де h – глибина котловану або траншеї, =1 – коефіцієнт закладання укосу.

м

Небезпечною зоною при роботи баштових кранів є площа, обмежена паралельними лініями, які відстоять від вісі підкранового шляху на величину робочого вильоту стріли у кожну сторону з урахуванням можливого відльоту вантажу при його падінні. При використанні автомобільних і гусеничних кранів небезпечною зоною є площа, описана радіусом, рівний найбільшому робочому вильоту стріли, також з урахуванням можливого відльоту вантажу

.

де r – максимальний робочий виліт стріли крана, S – найбільш можливий відліт конструкції при його падінні.

,

де h – відстань від землі до крюка крана; m – довжина гілки стропа;  - кут між гілкою стропа і вертикаллю; n – відстань від центру ваги елемента до його найбільш довгого кінця;

=5,2 м.

Z = 18 м, R = 18 + 5,2 = 23,2 м.

Небезпечна зона при роботі екскаватора.

,

де r_e – найбільший радіус копання, r_e = 11 м, B – відстань по верху забою до лінії кута природного укосу ґрунту плюс 1 м;

B = 1,2 + 1 = 2,2 м.

м.