Офісні програми та пакети Поняття офісної програми та офісного пакету

Серед програмних засобів, що використовуються фахівцями-економістами при роботі за фахом, чільне місце посідають офісні програми, тобто програми, призначені для створення і подальшої роботи з файлами різного змісту: текстових, табличних, графічних, баз даних тощо. Для підкреслення факту, що ці файли створені офісною програмою та за її допомогою можуть бути змінені, та для вирізнення їх серед інших файлів, такі файли, узагальнюючи, називають документами. Як правило, за створення і роботу з документами певного типу відповідає окрема офісна програма.

Назві "офісна програма" дані програми завдячують тому, що перші персональні комп'ютери були надто дорогими, щоб користувачі мали можливість встановлювати їх вдома, їх придбання могли собі дозволити солідні компанії; здебільшого комп'ютери встановлювались у офісах та використовувались для створення текстових та табличних файлів за допомогою відповідних програм. Тобто, назва "офісна" в деякій мірі є анахронізмом, оскільки означає, що такі програми були найбільш затребуваними на перших персональних "офісних" комп'ютерах, наразі офісні програми функціонують і на домашніх персональних комп'ютерах.

У світі прикладного програмного забезпечення існує наступна термінологія при іменуванні офісних програм:

• програма для створення текстових файлів – текстовий редактор;

• програма для створення табличних файлів – табличний процесор;

• програма для створення графічних файлів – графічний редактор;

• програма для створення файлів баз даних – система керування базами даних (СКБД).

Так, до складу Windows входять текстові редактори Notepad та WordPad і графічний редактор Paint. Ці програми є досить примітивними і підійдуть для вирішення відносно простих задач, їх слід розглядати, в першу чергу, як безкоштовний "бонус" до операційної системи, а не як серйозний програмний продукт. Сучасні офісні програми відрізняються своїми широкими можливостями по роботі з документами, своєю розвинутою функціональністю та автономністю, що не може не позначатись на їх складності, а в кінцевому результаті – на розмірі програми. Відповідно, сучасні офісні програми не вбудовуються у операційну систему, а розробляються у вигляді самостійних програмних модулів і розповсюджуються окремо від операційних систем.

В наш час офісні програми окремо не випускаються, в умовах конкуренції розробники створюють "набори" з кількох офісних програм, оскільки практика свідчить, що чим конкретний "набір" більш універсальний, тим він більш конкурентноспроможний. Такий комплекс офісних програм, призначений для створення та редагування різних типів документів називають офісним програмним пакетом, або, скорочено, офісним пакетом.

Друга вимога, якій повинні задовольняти програми сучасних офісних пакетів – їх інтегрованість, здатність працювати в зв'язці. Це означає, що користувач повинен мати можливість вставляти у документ, створений однією програмою пакету, об'єкти, створені у інших програмах з цього самого пакету. Наприклад, якщо до тестового документу, створеного текстовим редактором, користувач може додати таблицю, створену табличним процесором, та малюнок, створений у графічному редакторі, і при цьому текстовий і графічний редактори разом з табличним процесором входять до складу деякого програмного пакету, то, виходячи з вищесказаного, такий програмний пакет ми називатимемо офісним пакетом.

Розробниками створено та випущено у світ велику кількість офісних пакетів, які можна класифікувати за багатьма критеріями: по кількості програм, що входять до складу пакету, по колу вирішуваних ними задач, по орієнтації пакету на певну платформу, за ціновим фактором тощо. З них найвідоміші – це офісний пакет від російських розробників "Русский офис", безкоштовний офіс StarOffice для платформи Linux, найпопулярніший платний офісний пакет Microsoft Office.