Омонімія та полісемія. Шляхи виникнення омонімів.

Розглянемо характер звязку між значеннями (планами змісту) слів супутник та топи­ти:

супутник має 1 план вираження ([супутник]) та 3 плани змісту:

1) той, хто йде, їде, подорожує тощо разом із ким-небудь;

2) той, хто постійно перебуває, живе, працює тощо з ким-небудь;

3) небесне тіло, яке рухається навколо планети або зірки.

топи­ти має 1 план вираження ([топи­ти]) та 3 плани змісту:

1) палити щось щоб отримати тепло для обігрівання;

2) робити рідким під час нагрівання;

3) силою занурюючи у воду, змушувати опускатися на дно.

На перший погляд, слова супутник та топити є одиницями, що належать до одного семантичного класу, який містить одиниці утворені відповідно закону асиметричного дуалізму мовного знака. Формально це так – вони мають та 3 плани змісту при 1 плану вираження. Але характер зв’язку між трьома значеннями в одиницях супутник та топити різний. У слові супутник асоціативний зв'язок між значеннями чітко простежується (загальна для трьох планів змісту сема супровід), у той час як у слові топити, зв'язок між його планами змісту відсутній або втрачений.

Отже, незважаючи на формальний збіг ці слова належать до різних семантичних класів: полісемантів (супутник) та омонімів (топити). Головною рисою, що розмежовує полісемію та омонімію є наявність (полісемія) або відсутність (омонімія) асоціативного зв’язку між значеннями, закріпленими за одним планом вираження (звуко-графічною оболонкою). Таким чином, у випадку багатозначності (полісемії) одне слово має декілька пов'я­заних між собою значень, у випадку омонімії маємо де­кілька різних слів, значення яких між собою не пов'яза­ні: вони не мають спільних елементів смислу (сем) і асо­ціативних зв'язків.

Омоніми (гр. "однаковий" та "ім'я") – слова, які звучать однаково, але мають різні значення.

Наприклад: ключ (знаряддя для замикання і відми­кання замка) і ключ (джерело); рос. вьідержка (стійкість) і видержка (цитата); болг. копие (спис) і копие (копія); англ. match "матч, зма­гання" і match "сірник", spring "весна" і spring "пружина"; нім. Strauß "букет", Strauß "поєдинок" і Strauß "страус", Bauer "селянин", Bauer "будівник" і Bauer "клітка"; фр. ferme "твердий" і ferme "форма".

Шляхи виникнення омонімії.

1. Звуковий збіг форми слова внаслідок фонетичних змін під час розвитку мови: sea від давн. англ. səe, see від давн. англ. seon;

meat від давн. англ. mete, meet від давн. англ. metan;

eye від давн. англ. eage, I від давн. англ. ic;

son від давн. англ. sunu, sun від давн. англ. sunne, sunna.

2. Збіг у написанні слів внаслідок історичної зміни морфологічної системи мови (спрощення та втрата закінчень):

love від давн. англ. lufu, to love від давн. англ. lufian;

warm від давн. англ. wearm, to warm від давн. англ. werman.

3. Внаслідок запозичень:

carp (карп) з давн. франц., англ. to carp (придираться, критиковать);

gum (ясна) з латини, англ. gum (смола, клей);

клуб (місце відпочинку) з латини, укр. клуб (диму).

4. Фонетичний збіг слів у синхронії:

лук – луг, код – кот, лиса – леса, спишу – спешу.

5. Словотвір:

sringlike (весняний), sringlike (пружний);

рубка (корабля), рубка (леса).

6. Розпад полісемії (знищення, розрив зв’язків між значеннями полісемантичних (багатозначних) слів).