- •Розрахункова частина
- •Визначення величини та напрямку опорних реакцій балки
- •Побудова епюр згинальних моментів і поперечних сил на кожній ділянці балки і перевірка правильності побудови цих епюр
- •Визначення небезпечного розрізу балки для виконання проектувального розрахунку на згинання за нормальним напруженням
- •Проектувальний розрахунок балки на згин і підбір перерізів балки у трьох варіантах
- •Оцінка економічності прийнятих перерізів
- •Побудова епюр нормальних і дотичних напружень для небезпечного розрізу двотаврової балки
- •Повна перевірка міцності перерізу двотаврової балки
- •Графічна частина
- •Креслення розрахункової схеми балки, епюр згинальних моментів і поперечних сил
- •Креслення перерізу двотаврової балки, графіки змін величин нормальних і дотичних напружень по висоті перерізу
- •Список використаної літератури
Визначення небезпечного розрізу балки для виконання проектувального розрахунку на згинання за нормальним напруженням
Для виконання проектувального розрахунку балки за нормальними напругами слід визначити небезпечний переріз. Небезпечним перерізом балки э переріз де виникає найбільший (за абсолютним значенням) згинальний момент, таким є переріз балки у точці А.
Для визначення допустимої напруги слід використати відому залежність між допустимою напругою матеріалу балки, граничною напругою і коефіцієнтом запасу міцності для пластичного матеріалу. З розділу «основи опору матеріалів»:
,
де σТ – границя текучості матеріалу балки (мПа);
[σ] – допустима напруга матеріалу балки на згин (мПа);
[nT] – нормативний коефіцієнт запасу міцності.
З цієї формули:
Проектувальний розрахунок балки на згин і підбір перерізів балки у трьох варіантах
Для виконання проектувального розрахунку балки на згин за нормальною напругою слід визначити з умови міцності необхідний момент опору небезпечного перерізу відносно нейтральної осі.
Визначаємо момент опору небезпечного перерізу балки з умови міцності на згин.
де MZmax – максимальний момент у небезпечному розрізі, (Н·м);
– допустима напруга, (МПа);
WX – момент опору перерізу балки відносно нейтральної осі, (м3);
Звідси
,
де
[σ] = 160 мПа;
За знайденим значенням WX підбираємо перерізи у трьох варіантах.
Переріз – коло:
Для кола
звідси:
Переріз – прямокутник:
З співвідношенням сторін h/b=1/2
Отже:
Переріз – двотавр:
Номер двотаврового профілю визначають шляхом порівняння величин знайденого з умови міцності моменту опору небезпечного перерізу відносно нейтральної осі Х з даними сортименту для двотаврових профілів за ГОСТ 8239-89. Підходить двотавр, момент опору якого WX не менше (або дорівнює) моменту опори з умови міцності.
Приймаємо двотавр №24а за ГОСТ 8239-89.
№24а з WX=317,0 см3
Характеристики перерізу прийнятого двотавра:
Висота профілю h=240 мм;
Ширина полки b=125 мм;
Площа перерізу Адвот=37,5 см2;
Середня товщина полки t=9,8 мм;
Товщина стінки d=5,6 мм;
Оцінка економічності прийнятих перерізів
Для оцінки економічності прийнятих перерізів слід порівняти їх маси. Маси отриманих балок прямо пропорційні площам їх перерізів, тому що вони однакової довжини і виготовлені з одного матеріалу.
Порівняємо маси отриманих перерізів:
Площа перерізу-кола:
Площа перерізу-прямокутника:
Площа перерізу-двотавр:
Якщо масу двотаврової балки прийняти за одиницю то співвідношення мас можна записати так:
Маса двотаврової балки у 4,5 рази менше маси прямокутного перерізу, і у 5 разів менше маси балки круглого перерізу, отже найбільш економічний і раціональний переріз балки – двотавр.
Отримані результаті представимо у вигляді таблиці 3.
Таблиця 3
Переріз |
Площа А, см2 |
Відносна маса Аперерізу/Адвот |
Двотавр |
37,5 |
1 |
Прямокутник |
188 |
4,5 |
Коло |
170 |
5 |
