- •51. Біологічна рекультивація при с/г використанні рекультивованих земель
- •52. Поняття про ліс і вплив лісу на навколишнє середовище
- •53. Характеристика лісового фонду.
- •54. Біологічна характеристика деревних рослин.
- •62. Фізико – географічне районування
- •55. Види захисних лісових насаджень
- •66. Ландшафтна організація території
- •63. Антропогенний вплив на ландшафти
- •65. Аналіз і облік ландшафтних умов у землевпорядкуванні.
- •64. Класифікація антропогенних і с/г ландшафтів
- •58. Лісоводно-таксаційні ознаки лісу.
- •57. Полезахисні лісові смуги
- •56. Лісонасадження на зрошувальних землях
53. Характеристика лісового фонду.
Загальна площа лісового фонду України становить 9,97 млн га, запас деревини досягає 1240 млн м3, щорічний приріст деревини — майже 25 м3. На одного мешканця України припадає 0,16 га лісу і 24 м3 запасу деревини. Лісистість території становить майже 14,2 %.
До лісового фонду належать також земельні ділянки, не вкриті лісовою рослинністю, що надаються до потреб лісового господарства.
Ліси України за екологічним і господарським значенням поділяються на першу і другу групи. До першої групи належать ліси, що виконують переважно природоохоронні функції:
водоохоронні (смуги лісів уздовж берегів річок, навколо озер, водоймищ та інших водних об'єктів, смуги лісів, що захищають нерестовища цінних промислових риб, а також захисні лісові насадження на смугах відводу каналів);
захисні (ліси протиерозійні, приполонинні, захисні смуги лісів уздовж залізниць, автомобільних доріг, міжнародного, державного та обласного значення, особливо цінні лісові масиви, державні лісові смуги, байрачні ліси, степові переліски та інші ліси степових, лісостепових, гірських районів, що мають важливе значення для захисту навколишнього природного середовища; полезахисні лісові смуги, захисні лісові насадження на смугах відводу залізниць, захисні лісові насадження на смугах відводу автомобільних доріг);
санітарно-гігієнічні та оздоровчі ліси (ліси населених пунктів, ліси навколо населених пунктів і промислових підприємств, ліси першого і другого поясів санітарної охорони джерел водопостачання та ліси зон округів санітарної охорони лікувально-оздоровчих територій).
До першої групи також належать ліси на територіях природно-заповідного фонду (заповідники, національні природні парки, пам'ятники природи, заповідні урочища, регіональні ландшафтні парки, ліси, що мають наукове або історичне значення).
До другої групи належать ліси, що поряд з екологічним мають експлуатаційне значення і для збереження захисних функцій, безперервності та невиснажливості, використання яких встановлюється режим обмеженого лісокористування.
У лісах першої та другої груп можуть бути виділені захисні земельні ділянки лісового фонду з режимом обмеженого лісокористування.
Поділ лісів на групи та віднесення до категорій захищеності, переведення лісів з однієї групи до іншої, а також виділення особливо захищених ділянок лісового фонду проводиться залежно від народногосподарського призначення лісів, їх місця розташування та функцій, які вони виконують.
З найдавніших часів ліс задовольняє найрізноманітніші матеріальні й духовні потреби людини. Його ресурси широко використовуються в багатьох галузях народного господарства і культури. Лісовими ресурсами є деревина, технічна і лікарська сировина, кормові, харчові та інші продукти лісу, що використовуються для задоволення потреб населення і виробництва. Залежно від призначення розрізняють лісові ресурси державного і місцевого значення. До лісових ресурсів державного значення належить деревина від рубок головного користувача і живиця. До лісових ресурсів місцевого значення належать усі інші ресурси.
