27.Поняття про осушення.Види осушуваних земель.

Осушення-це виділення надлишкової вологи з грунту. Осушення проводиться в сільському і лісному господарстві,при будівництві доріг,аеродромів,при добуванні корисних копалин,при освоєнні територій під міста і сільські населені пункти,для санітарного покращеня місцевості та ін..цілей.

Надлишковозволожені землі поділяються на 3 види: *мінерально надлишковозволожені, *болота, *заболочені.

Мінер.надлишково зволожені землі –це землі,більша частина твердої фази яких представлена мінер.речовинами,піщаними,глинистими або пилуватими часточками. Мінеральні землі характеризуються рядом водно-фіз.власт.,водопроникністю,вологоємкістю,мех..складом та ін..

Болотом наз.частина земної ,що характеризується сильно застійним або слабко проточним режимом зволоження верхніх горизонтів грунту,на якому виростає типова болотна рослинність. Розрізняють низинні,перехідні і верхові болота.

Грунти з шаром торфу до 50см наз.заболоченими.

31.Водний баланс і його елементи

Водний баланс — кількісна характеристика типу водного жив­лення. Він визначається співвідношенням між приходом і вит­ратами вологи в ґрунті за визначений проміжок часу.

Для вегетаційного періоду розрахунок водного балансу ко­реневмісного шару ґрунту виконують за формулою:М=W_пр+Р_е-Е, де М — показник вод балансу, м³/га; при негативному його значенні (-М) у вегетаційний період буде спостерігатись дефіцит ґрунтової вологи і необхідне додаткове зволоження, при позитивному значенні (+М) у ґрунті буде надлишок вологи, який необхідно відвести для підтримання у кореневмісному шарі ґрунту допустимих запасів вологи W_пр — запас продуктивної вологи у ґрунті на початок вегетаційного періоду, м³/га; Р_е — ефективні опади за вегетаційний період, м³/га; Е — сумарне випаровування (водоспоживання) рослинами і ґрунтом за веге­таційний період, м³/га.

Складові рівняння водного балансу визначаються так:

1. Запас продуктивної вологи у розрахунковому шарі ґрунту, м³/га, на початок вегетаційного періоду визначають за формулою: W_пр=рHр₍j_поч-β_min),де р — шпаруватість ґрунту, % від об'єму; Н_р — потужність розрахункового шару ґрунту, м, приймається, як правило, 1 м2. Ефективні опади, м³/га, за вегетаційний період:Ре=10К_вh_р

3. Сумарне випаровування, м³/га, за вегетаційний період на осушуваних землях України рекомендується визначити за формулою Янголя:Е=£Уn∑Д, де — коефіцієнт, що залежить від виду сільськогосподар­ських культур (табл. 2); У — проектна врожайність сільсь­когосподарських культур, т/га; Д— сума середньодобових дефі­цитів вологості повітря за вегетаційний період, мм.

32.Методи і способи осушення

Методи осушення визначають основні шляхи усунення над­лишкової зволоженості земель. Вони призначаються залежно від типів водного живлення та причин надлишкового зволо­ження. Осн методи осушення:

• зниження рівня ґрунтових вод;

• зниження напірності ґрунтових вод;

• прискорення стоку поверхневих вод і відведення води з орного горизонту;

• огородження осушуваної території від припливу з боку надлишкових поверхневих та ґрунтових вод.

Способи осушення — це технічні заходи, за допомогою яких забезпечується боротьба з надлишковим зволоженням зе­мель. Вони залежать від методів осушення, господарського ви­користання територій, економічних можливостей, досягнень на­уки і техніки. Основні способи осушення:

• закритий горизонтальний дренаж;

• відкриті канали;

• нагірні і ловильні канали;

• вертикальний дренаж.

Орні землі осушують переважно закритим горизонтальним дренажем.

Низькопродуктивні луки та пасовища — мережею відкри­тих каналів. '

Огородження осушуваних територій — нагірними і ловиль­ними каналами.

У відповідних гідрогеологічних умовах при ґрунтовому та ґрунтово-напірному типу водного живлення — вертикальним дренажем.

В останні роки розробляються вакуумні та вакуумно-нагні­тальні системи закритого дренажу, які будуть сприяти приско­ренню відведення надлишкових вод.