Методичні рекомендації для написання та оформлення рефератів (денна та заочна форма навчання)

Реферат (з латини refere  – «доповідати», «повідомляти») являє собою творчу наукову письмову роботу на певну тему, яка включає огляд відповідних наукових та літературних джерел, або викладення суті книги, статті, дослідження, а також доповідь з таким викладенням.

Розрізняють два види рефератів: продуктивні і репродуктивні. Продуктивний реферат містить творче чи критичне осмислення джерела, що вивчається. Репродуктивний реферат відтворює зміст первинного тексту.

Серед продуктивних рефератів виділяють реферат-доповідь і реферат-огляд. У рефераті-доповіді, поряд з аналізом інформації першоджерела, міститься об’єктивна оцінка проблеми. Цей реферат має розгорнутий характер. У рефераті-огляді вивчаються декілька джерел і співставляються різні точки зору по даному питанню.

Репродуктивні реферати у свою чергу поділяють ще на два види: реферат-конспект і реферат-резюме. Реферат-конспект містить фактичну інформацію в узагальненому вигляді, ілюстрований матеріал, різні відомості про методи дослідження, результати дослідження і можливості їх застосування. Реферат-резюме містить тільки основні положення даної теми.

Зміст реферату повністю залежить від змісту джерела, що вивчається. Він повинен містити точне викладення основної інформації без спотворень і суб’єктивних оцінок і мати певну композицію, яка включає:

• Вступ містить обґрунтування вибору теми, проблематику обраної теми, мету дослідження, висхідні дані про автора тощо.

• Основна частина розкриває зміст тексту, наводяться основні тези, вони аргументуються.

• Висновки викладають положення, який дійшов автор при дослідженні проблематики, що заявлена в рефераті.

Реферати зазвичай пишуться стандартною, клішованою мовою з використанням типологізованих мовних виразів на зразок «важливе значення має», «приділяється велика увага», «робимо наступні висновки», «досліджувана проблема». До мовних і стилістичних особливостей рефератів належать слова і мовні вирази, що мають узагальнюючий характер. Їм, як правило, властиві невизначено-особові речення, специфічні і наукові терміни, властиві досліджуваній проблемі.

Завершений реферат отримує відповідну рецензію з оцінкою, яка визначає рівень оволодіння автором теми (сучасність, актуальність, новизна, ступінь розробки, повноту рецензованих джерел, логічність, грамотність, правильне оформлення, відповідність стандартам).

Написання реферату практикується в учбовому процесі з метою набуття студентом необхідної професійної підготовки, формування навичок самостійного наукового пошуку, вивчення літератури по даній тематиці, аналіз різних точок зору, узагальнення матеріалу, формулювання висновків тощо. З допомогою рефератів студент глибоко осягає найбільш складні проблеми курсу історії держави і права, вчиться лаконічно викладати свої думки, доповідати результати дослідження. Підготовка реферату сприяє формуванню правової культури у майбутнього фахівця, закріпленню у нього юридичних знань, розвиток самостійно аналізувати багатоманітні суспільно-політичні явища, вести науково обґрунтовану дискусію по питанням історії держави і права.

Процес написання реферату включає:

• вибір теми та погодження її з керівником;

• пошук необхідної літератури та інших джерел, їх вивчення;

• складання плану, пункти якого розкривають зміст тема;

• написання тексту роботи та її оформлення;

• усне викладення реферату.

Реферати пишуться по найбільш актуальним темам. В них на основі аналізу і узагальнення наукового матеріалу співставляються різні точки зору авторів і визначається власна позиція студента з викладенням відповідних аргументів. Наприкінці кожного параграфу чи розділу мають бути викладені висновки та робиться загальний висновок наприкінці реферату. Важливою умовою при використанні літератури та першоджерел є їх критичне осмислення.

Обсяг реферату – від 10 до 15 друкованих сторінок, або 10 – 15 сторінок написаного від руки тексту. На титульній сторінці зазначаються: назва навчального закладу, факультет, тема роботи, прізвище, ім’я та по батькові студента, курс, потік, група, прізвище та ініціали викладача, який керує виконанням роботи. Нумерація сторінок реферату починається з другої сторінки.

Особливу увагу слід приділити оформленню науково-довідникового матеріалу, цитат та зносок на джерела.

Посилання на авторські слова з джерел робляться у вигляді цитати, яка має бути належним чином оформлена. Цитуватися матеріал з джерела може у переказі або дослівно, у такому разі текст береться в лапки.

Зноска повинна бути повною із зазначенням прізвища, ініціалів автора, назви книги, місця її видання, року видання, сторінок, з яких взята цитата. Якщо в рефераті робиться посилання на статтю з журналу чи газети, то має бути зазначено: прізвище та ініціали автора, назва статті, потім після нахиленої риски назва журналу чи газети із зазначенням року видання, номеру (випуску) журналу чи газети; для газетної статті зазначають ще дату. Наприклад:

1. Берман Г. Дж. Западная традиция права: эпоха формирования. – М.: Издательская група ИНФРА-М-НОРМА, 1998. – 624 с.

2. Блок М. Феодальне суспільство / Пер. с фр. – К.: Вид. дім «Всесвіт», 2001. – 528 с.

3. Варьяс М. Ю. Краткий курс церковного права. – М.: МЗ Пресс, 2001. - 128 с.

4. Гергей Е. История папства. – М.: Республика, 1996. – 463 с.

5. Вишневский А. А. Брачно-семейные отношения в средневековом каноническом праве // Вестник российского университета Дружбы народов. 1997, № 2. – С. 41-48.

6. Толкачова Н. Є. Релігійна свобода і права людини // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції «Реформування правової системи України: проблеми і перспективи розвитку у контексті європейських інтеграційних процесів» (Київ, 28-29 квітня 2004). Збірник наукових праць. В 2-х ч. Ч.I, - К., Національна академія управління, 2004. - С. 431 -438.

7. Цвєткова Ю. В. Суспільно-правові, історичні та соціально-політичні передумови виникнення Кормчих книг на території Київської Русі // Вісник КНУ імені Тараса Шевченка. Юридичні науки. - Вип. 42, 2001. – С. 69 – 74.

Реферат захищається на семінарі, у співбесіді з викладачем чи на науково-теоретичній конференції. Тези доповіді готуються заздалегідь, які студент повинен викласти протягом 7 – 10 хвилин. Вільне викладення матеріалу значно покращує сприйняття матеріалу слухачами.

36