Підбір та вивчення літератури

Наступний етап виконання курсової роботи – складання бібліографії, тобто списку літератури, яка має бути опрацьована. При підготовці курсової роботи доцільно використовувати такі джерела: монографії, збірники, підручники, довідкову літературу, енциклопедичні видання.

Процес вивчення монографій дуже тривалий. І хоча вони є незамінними для студента як джерело систематизованої та всебічної інформації, вони можуть не мати останніх даних, тому необхідно використовувати матеріали періодичної преси. Вивчення періодичних видань потрібно розпочинати з робіт, що опубліковані в останні роки і найбільш повно розкривають питання курсової роботи, а потім переходити до більш ранніх видань.

Вивчення монографій та статей починається з уважного їх огляду, що дозволяє визначити характер роботи з кожним джерелом. Наприклад, ретельне вивчення і конспектування монографій, які найбільш повно висвітлюють тему; виписки з ряду глав монографії, перегляд тих чи інших статей в журналах, газетах тощо. Студент може використовувати також On-line джерела інформації, проте не треба забувати, що ці матеріали носять здебільшого інформаційний характер, а курсова робота – це науковий пошук студента.

Якщо студент має уяву про обрану тему, то вже на цьому етапі роботи доцільно за допомогою викладача, а ще краще самостійно, накреслити початковий план роботи, який у подальшому, можливо, зміниться. Більш правильно і корисно вивчати літературу під кутом вже накресленої проблематики. Це заощаджує час, дозволяє скласти текст у ході роботи з джерелами.

Результати цієї роботи краще за все фіксувати на окремих аркушах паперу та вкладати їх у теки з надписами, що відповідають пунктам плану. При написанні курсової роботи доцільно використовувати виписки.

Виписки – це цитати, дослівно відтворені у робочому зошиті (або на окремому аркуші, картках) того чи іншого уривку з джерела, яке опрацьовується, що містить суттєві думки автора, характерні дані, статистичні матеріали і т.д., або стислий, близький до дослівного, переказ таких матеріалів. Виділяючи з прочитаного тексту найголовніше, найсуттєвіше, виписки допомагають глибше його зрозуміти. Вони дають можливість не тільки добре вивчити літературу, але й створити підстави для майбутньої роботи. Накопичений матеріал корисний для повторення, оновлення в пам’яті прочитаного, для швидкої мобілізації знань, коли в короткий строк необхідно згадати вивчений матеріал.

Слід підкреслити, що виписки, як і інші форми записів, не забирають час, а заощаджують його. Замість того, щоб багато разів перечитувати одне й те ж для кращого запам’ятовування, займатися тривалим пошуком тієї чи іншої цитати або факту, можна відразу зафіксувати їх у робочий зошит. Виписки дозволяють уникнути помилок і розбіжностей, так як безпосередньо з оригіналу відтворюють оцінки, теоретичні узагальнення, фактичні дані. Саме тому виписки – складова частина написання курсової роботи.

Однак необхідно пам’ятати, що записи деколи перетворюються у своєрідну механічну роботу: студентові весь текст здається однаково важливим, він згоден повністю переписати твір. Щоб цього уникнути, доцільно навчитися виписувати тільки ті слова, цитати, в яких міститься найголовніше, суть питання.

Суперечливі, з точки зору студента, положення авторів монографій та статей корисно виписувати на аркушах дослівно, щоб використати в курсовій роботі з дискусійною метою.

Кожне опрацьоване джерело додає щось нове до тих знань, що має студент, або вносить серйозне коригування у систему уявлень, які у нього склалися. Таке осмислення, засвоєння та опрацювання першоджерел приводить до деяких, а іноді й суттєвих змін у плані роботи. Не слід боятися доповнити його новими пунктами або відмовитися від раніше запланованого пункту, або об’єднати окремі питання у цілісніші.

Слід ретельно вивчити все, що було зібрано. Не виключно, що первісне групування матеріалу автора не задовольнить, розділи будуть занадто загальними або виходити за межі цієї теми. Це не повинно бентежити студента. Адже весь зібраний матеріал не може увійти в роботу, але великий обсяг прочитаних джерел формує необхідний світогляд, дозволяє свідомо окреслити межі визначеної теми.

Результатом вивчення та аналізу літератури має стати написання анотацій опрацьованих джерел (не менше 10), які подаються керівникові при остаточному затвердженні плану курсової роботи. Анотації додаються до тексту роботи у вигляді додатку.

СКЛАДАННЯ ПЛАНУ (ЙОГО УТОЧНЕННЯ)

На цьому етапі доцільно остаточно обміркувати й уточнити план курсової роботи. Важливо, щоб кожний пункт плану розкривав один із аспектів обраної теми, а всі пункти в сукупності охоплювали її загалом.

Дуже важливо при складанні плану дотримуватися однакового принципу його розподілу, стежити за тим, щоб кожний пункт був пов’язаний з головною темою і не містив зайвого повторення в інших частинах роботи.

Складений план необхідно показати викладачеві та відповідно до його зауважень внести в нього необхідні доповнення та виправлення. Остаточний варіант плану необхідно затвердити у викладача та надати у вигляді додатків.

Після того, як вивчена література, зібраний фактичний матеріал, складений план, можна приступати до написання самої роботи.