Ііі. Виховні аспекти проведення днів здоров’я

3.1. Виховне значення фізичних вправ

Самі по собі фізичні вправи без цілеспрямованого впливу на вихованця іншими засобами не можуть формувати моральний вигляд дитини. Фактично “конкретний ефект будь-якої вправи залежить не тільки від властивостей, притаманних самій вправі, але і від ряду умов її виконання”¹. Тому треба розглядати сутність кожної вправи в єдності з методикою її проведення й інших істотних умов.

Виховання дисциплінованості, організованості в процесі занять фізичними вправами повинне передбачати систематичне приучення до дотримання встановлених норм. У деяких випадках ці правила повинні стати традиційними.

Навчання руховим діям і застосування їх повинне проходити в різних умовах. Це дає простір для мобілізації і розвитку інтелектуальних якостей вихованця, прояву ним особистісних якостей і створює можливість вихователю коректувати поводження дітей². Насамперед, привчати дітей до ввічливості, тактовності, уважного ставлення до товаришів, дорослих підкріплюється наявністю існуючих правил у рухливих іграх, у парних вправах, у колективних діях.

Діяльність на заняттях фізичними вправами повинна бути спрямована на розвиток самостійності, ініціативності.

У процесі занять необхідно привчати дітей до самообслуговування³: давати завдання забрати спортивний інвентар, привести інвентар у робочий стан, підготувати місце занять (на доступному для дітей рівні).

Потрібно враховувати вплив зовнішнього середовища, у якому відбуваються заняття, на формування естетичних почуттів і суджень.

Варто пам'ятати, що музичний супровід рухів емоційно збагачує дітей, дає можливість повніше зрозуміти рух і краще його виконувати, тому що засоби музичної виразності (сила звуку, темп, ритм і ін.) викликають відповідні відтінки реакцій у рухах¹.

Необхідно щораз підбирати найкращу пропорцію між прийомами, що роблять заняття задоволенням і навіть розвагою, і прийомами, що привчають серйозно і наполегливо працювати.

Чим старше діти, тим важливіше необхідність розвивати інтерес не тільки до процесу занять фізичними вправами, але і до результатів діяльності.

Поряд з розвитком рухових здібностей, одночасно розвиваються вольові якості: сміливість — у діях, що вимагає подолання страху; рішучість — у ситуаціях, де потрібно діяти негайно слідом за прийнятим рішенням; самовладання — уміння володіти собою і багато інших необхідних якостей характеру.

3.2. Виховання мотивації до здорового способу життя

Ми живемо у час, який можна справедливо назвати переломним. Стара адміністративно-командна система вже відійшла у минуле, але нові реалії нашої молодої держави відзначаються, на жаль, багатьма негативними моментами: безробіття, зниження життєвого рівня, невпевненість в завтрашньому дні. Значною мірою це позначається й на дітях, з року в рік спостерігаються тривожні тенденції збільшення соматичних захворювань серед дітей, катастрофічне зниження рівня здоров’я підростаючого покоління, від батьків дітям передаються такі душевні стани як нервозність, стурбованість, страх. Отже, якщо ми не хочемо, щоб підростаюче покоління стало “втраченим поколінням” слід серйозно замислитися над впровадженням позитивних життєвих орієнтирів, і зокрема створенням мотивації до здорового способу життя починаючи від самого раннього періоду життя людини.

Слід зазначити, що не дивлячись на досить великий обсяг спеціальної літератури з питань фізичного виховання дошкільників, питанням мотивації здорового способу життя в дошкільному віці в методичній літературі радянських часів приділялося недостатньо уваги, цей пробіл певною мірою заповнюють спеціальні видання, випущені в останні роки, що перебувають в популярному зараз річищі загального курсу на валеологічну освіту населення.

Серед методичних рекомендацій, які можуть стати у нагоді при вирішення завдань формування у дошкільників мотивації на здоровий спосіб життя в рамках проведення днів здоров’я можна виділити наступні¹:

1. Викладання матеріалу на доступному дітям дошкільного віку рівні. Сучасні дошкільники багато в чому розвиненіші і ерудованіші, ніж вихованці дошкільних закладів минулих років; радіо, телебачення, комп’ютерні засоби комунікації вже в цьому віці формують зародки певної особистісної й соціальної позиції, але педагог повинен покладатися насамперед на безпосередній чуттєвий досвід дітей, уникати складних для розуміння узагальнень і логічних висновків, адже здатність до узагальнень і абстрактного мислення в цьому віці ще не розвинута.

2. Необхідно широко використовувати засоби наочності. Яскраві й помітні картинки, фігурки, емблеми привертають увагу дошкільника. Привернути увагу дитини якимось кольоровим малюнком нескладно, складність полягає у правильному методичному використанні наочного матеріалу, за допомогою якого можна вирішувати складні дидактичні завдання, особливо серед старших дошкільників, які вже володіють початками аналітичного мислення, можуть встановлювати найпростіші причинно-наслідкові зв’язки.

3. Поєднання розповідей вихователя з безпосередньою ігровою діяльністю дітей. Вище вже йшлося про неприпустимість перевантаження днів здоров’я елементами змагання, також недоцільно перетворювати такі дні у суцільну розповідь, яка в силу особливостей протікання нервово-психічних процесів у дітей дошкільного віку просто не може бути сприйнята ними.

Виходячи з вищенаведених загальних положень можна розробити й конкретні методичні рекомендації щодо проведення тематичних днів здоров’я: наприклад, присвячених збереженню здоров’я серця, необхідності вчасно лягати спати, робити ранкову гімнастику та ін.

Далі викладено сценарій тематичного дня здоров’я, де в доступній для дітей дошкільного віку формі розповідається про збереження здоров’я серцево-судинної системи.

Мета: познайомити дошкільників з роботою людського серця; формувати свідоме відношення до виконання вправ і ігор, що найбільш корисні для зміцнення серцевого м'яза; навчити правилам поведінки, при дотриманні яких серце зберігається здоровим; удосконалювати навички самостійного виконання загальрозвиваючих вправ.

Матеріал: малюнок серця; схема кровоносних судин; фонограма записів биття людського серця і мелодій популярних дитячих пісень; м'ячі червоного і синього кольору¹.

Починається проведення тематичного дня здоров’я зі звернення педагога до дітей: “Я дам вам послухати пісеньку, що складається усього з двох слів: “тук-тук”.

Прослуховування фонограми биття людського серця.

Педагог говорить: “Так б'ється серце у вашої мами”.

Діти обговорюють почуте. Педагог продовжує: “Таку ж пісню виконує і серце в кожного з вас. Ви її можете почути в будь-яку хвилину. Для цього потрібно покласти пальці на зап'ястя, на горло чи на скроню. Поштовх крові в судинах, що ви відчуєте, означає, що серце зробило удар, тобто скоротилося і послало чергову порцію крові по судинах».

Обговорення схеми кровоносних судин.

Педагог звертається до дітей:

— Уявіть собі пароплави, що везуть різні вантажі по нашій ріці Дніпру. Так і серце, скоротивши, виштовхує червону ріку крові в артерії, по яких «пароплави» з киснем з живильними речовинами із з'їденої нами їжі відправляються в далеку подорож по всіх клітинках нашого організму. У якім би місці ви випадково ні порізалися, обов'язково піде кров. Але це ще не усі. Саме дивне попереду: кров'яні пароплави, віддаючи кисень і харчування, забирають в організму вуглекислий газ і шкідливі, непотрібні речовини. Вони вивозять їх по синіх венах, обмінюючи знову на кисень і корисні речовини.

Педагог пропонує дітям перевірити, наскільки вони уважні.

Естафета “Кров'яні пароплави”

Діти розподіляються на дві команди —“Артерія” і “Вена”. Перед командами стоїть кошик з червоними м'ячами — «корисними для організму речовинами», а на протилежній стороні залу поміщають кошик із синіми м'ячами — «шкідливими речовинами». По сигналі учасники команди «Артерія»переносять по черзі червоні м'ячі з першого кошика в другого, а діти з команди «Вена» — сині м'ячі з другого кошика в перший.

По закінченні естафети педагог говорить: «На закінчення нашого заняття я хочу нагадати вам правила, дотримуючись яких ви збережете своє серце здоровим¹.

1. Регулярно займайтеся фізкультурою, бігайте і грайте.

2. Обов'язково відпочивайте вдень і вночі.

3. Їжте те, що дає мама чи вихователь, — усі ці продукти дуже корисні.

4. Якщо ви хворі, лежите в постелі стільки часу, скільки призначив лікар.

І тоді ваше серце буде здоровим і сильним».