14.Логістична оцінка видів транспорту

Як ми уже зазначали, вибір транспортного засобу належить до основних завдань логістики. Тому доцільно дати характеристику усім видам транспорту, кожен з яких має свої особливості, переваги та недоліки, які визначають його можливість використання в логістичних системах.

Отже, виділяють такі види транспорту:

o залізничний;

o морський;

o річковий;

o автомобільний;

o повітряний;

o трубопровідний.

Здійснимо характеристику кожного з них: Залізничний транспорт.

Переваги: висока пропускна здатність, незалежність від кліматичних умов, регулярність перевезень, відносно низькі тарифи, висока швидкість доставки на великі відстані.

Недоліки: обмежена кількість перевізників, висока капітал о-, матеріало- та енергоємність перевезень, низька доступність до кінцевих споживачів, низький рівень зберігання вантажів.

Морський транспорт.

Переваги: можливість міжконтинентальних перевезень, Висока пропускна здатність, низька собівартість перевезень на далекі відстані.

Недоліки: обмеженість перевезень, низька швидкість, залежність від погодних умов, необхідність створення складної портової інфраструктури.

Річковий транспорт.

Переваги: висока пропускна здатність на глибоководних ріках, низька собівартість і капіталоємність.

Недоліки: обмеженість перевезень, низька швидкість доставок, залежність від глибини рік та навігаційних умов, сезонність, низька надійність.

Автомобільний транспорт.

Переваги: висока доступність, гнучкість, швидкість доставки, маневреність, доставка "від дверей до дверей", високий рівень збереження вантажів, можливість транспортування малих партій вантажів, широкі можливості вибору перевізника.

Недоліки: низька пропускна здатність, залежність від дорожніх і погодних умов, відносно велика собівартість перевезень на великі відстані, не екологічність.

Повітряний транспорт.

Переваги: швидкість доставки, надійність, високий рівень збереження вантажів, найкоротші маршрути перевезень.

Недоліки: висока собівартість перевезень, найвищі транспортні тарифи, висока капі тало-, енерго- та матеріалоємність перевезень, залежність від погодних умов, недостатня географічна доступність.

Трубопровідний транспорт.

Переваги: низька собівартість, висока пропускна здатність, високий рівень збереження вантажів, низька капіталоємність.

Недоліки: обмеженість видів вантажів (газ, нафта, емульсії сировинних матеріалів), недоступність малих об'ємів вантажів.

15.Поняття виробничої логістики

Матеріальний потік на своєму шляху від первинного джерела сировини до кінцевого споживача проходить ряд виробничих ланок. Управління матеріальним потоком на цьому етапі має свою специфіку і носить назву виробничої логістики.

Нагадаємо зміст терміна «виробництво». Як відомо, суспільне виробництво поділяється на матеріальне і нематеріальне (рис. 28). Виробнича логістика розглядає процеси, що відбуваються у сфері матеріального виробництва.

 

Рис. 28. Структура суспільного виробництва

Задачі виробничої логістики стосуються управління матеріальними потоками всередині підприємств, які створюють матеріальні блага або надають такі матеріальні послуги, як зберігання, фасування, розважування, укладання та інХарактерна риса об'єктів вивчення у виробничій логістиці - їх територіальна компактність. У літературі їх іноді називають «острівними об'єктами логістики».

Учасників логістичного процесу в рамках виробничої логістики пов'язують внутрішньовиробничих відносини (на відміну від учасників логістичного процесу на макрорівні, пов'язаних товарно-грошовими відносинами).

Логістичні системи, що розглядаються виробничої логістикою, носять назву внутрішньовиробничих логістичних систем. До них можна віднести: промислове підприємство; оптове підприємство, що має складські споруди; вузлову вантажну станцію; вузловий морський порт і ін

внутрішньовиробничих логістичні системи можна розглядати на макро- і мікрорівнях.

На макрорівні внутрішньовиробничих логістичні системи виступають в якості елементів макрологістіческіх систем. Вони задають ритм роботи цих систем, є джерелами матеріальних потоків. Можливість адаптації макрологістіческіх систем до змін навколишнього середовища в істотному ступені визначається здатністю вхідних в них внутрішньовиробничих логістичних систем швидко змінювати якісний і кількісний склад вихідного матеріального потоку, тобто асортимент і кількість продукції, що випускається.

На мікрорівні внутрішньовиробничих логістичні системи являють собою ряд підсистем, що знаходяться у відносинах і зв'язках один з одним, що утворюють певну цілісність, єдність. Ці підсистеми: закупівля, склади, запаси, обслуговування виробництва, транспорт, інформація, збут і кадри забезпечують входження матеріального потоку в систему, проходження всередині неї та вихід із системи. Відповідно до концепції логістики побудова внутрішньовиробничих логістичних систем повинна забезпечувати можливість постійного узгодження і взаємної коригування планів і дій постачальницьких, виробничих і збутових ланок усередині підприємства.