6. Проаналізуйте правову ситуацію.

У грудні 2009 року громадянин України А узяв шлюб з грома­дянкою Польщі й виїхав на постійне проживання до Польщі. За два роки він був прийнятий до громадянства Польщі. В Україні у нього залишилося 0,2 га сільськогосподарських угідь, які він ще у 2008 році здав у оренду. Після закінчення строку договору А забажав продовжити його з орендарем ще на 2 роки, утім, у селищній раді А попередили про те, що він як іноземець не має права во­лодіти земельною ділянкою сільськогосподарського призначення й тому ця ділянка підлягає відчуженню, однак А із цим не погод­жується.

А Які органи уповноважені вирішувати земельні спори?

Земельні спори вирішують: 1) суд - з приводу володіння, ко­ристування і розпорядження земельними ділянками, що перебу­вають у власності громадян і юридичних осіб, а також щодо роз­межування територій сіл, селищ, міст, районів та областей; 2) ор­гани місцевого самоврядування - у межах населених пунктів щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і ко­ристуванні громадян, та додержання громадянами правил добро- сусідства, а також спори щодо розмежування меж районів у міс­тах; 3) органи виконавчої влади з питань земельних ресурсів- щодо меж земельних ділянок за межами населених пунктів, розташування обмежень у використанні земель та земельних сервітутів (ст. 158 3КУ).

Б Яке рішення, на вашу думку, має бути прийнято в цій ситуа­ції? Відповідь аргументуйте.

Земельна ділянка була набута, коли А був громадянином Ук­раїни. Зміна громадянства не є підставою для припинення права власності на земельну ділянку відповідно до ст. 140 ЗКУ. Пункт «е» цієї статті передбачає, що підставою припинення права влас­ності є невідчуження земельної ділянки іноземним громадянином у встановлений строк у випадках, визначених ЗКУ. Такий випадок зазначений у ч. 4 ст. 81 ЗКУ - «землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню». Інших випадків не передбачено. Тому в цій ситуації має бути прийнято рішення про залишення земельної ділянки у власності А.

Варіант 9

1. Позначте твердження, що розкриває зміст поняття «суб'єктивне право»

А закріплені нормами права певні юридичні можливості лю­дей, міра свободи, що належить суб'єктові

2. Укажіть систему управління містами, за якою закріплюва­лася незалежність міста від феодалів, право на самоврядування, а також регулювалися відносини городян

А магдебурзьке право

3. Укажіть основну функцію Національного банку України

Б забезпечення стабільності грошової одиниці (ст. 99 Консти­туції України)

4. Визначте, яке право має кожний громадянин щодо природ­них об'єктів права власності Українського народу

Б користуватися відповідно до закону (ч. 2 ст. 13 Конституції України)

5. Визначте, хто надає право на шлюб неповнолітній особі, яка досягла 16-ти років, за наявних підстав

А суд у випадку, якщо буде встановлено, що це відповідає її інтересам ( п. 2 ст. 23 СКУ)

6. Укажіть мінімальний вік, з якого особа може бути реко­мендована на посаду судді загального суду

Б 25 років (ст. 127 Конституції України)

7. Оберіть варіант, у якому вказано види заходів адміністра­тивного впливу, що можуть застосовуватися до неповнолітніх за вчинення ними адміністративних правопорушень

1. зобов'язання відшкодувати завдані збитки

2. попередження

3. догана

4. обмеження дозвілля

5. передача під нагляд батькам

Д 2,3,5 (ст. 24-1 КУпАП)

8. Оберіть варіант, в якому перераховано правоохоронні ор­гани України

1. прокуратура України

2. адвокатура

3. Служба безпеки України

4. органи внутрішніх справ

5. комісія з трудових спорів

Б 1,3,4

9. Представницька демократія - це головна форма здійснення державної влади через виборні органи та вільно обраних пред­ставників, які не тільки діють від імені своїх виборців, а й звітують перед ними.

10. Принцип зворотної дії закону про кримінальну відпові­дальність у часі згідно ст. 5 ККУ означає наступне:

• закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочин­ність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання та­ким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають пока­рання або відбули покарання, але мають судимість;

• закон про кримінальну відповідальність, що встановлює зло­чинність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі;

• закон про кримінальну відповідальність, що частково пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліп­шує становище особи, а частково посилює кримінальну відпові­дальність або іншим чином погіршує становище особи, має зво­ротну дію у часі лише в тій частині, що пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.