- •8 Охорона праці
- •8.1 Організація служби охорони праці
- •8.2 Мікроклімат виробничих приміщень
- •8.3 Загазованість повітря
- •8.4 Запиленість повітря
- •Розв’язок:
- •1. Визначаємо сумарну площу огороджуючих приміщень конструкцій:
- •8.6 Вібрація
- •8.7 Захист від теплового випромінювання
- •8.8 Освітлення
- •8.9 Електробезпека
- •8.10 Пожежна безпека
- •8.11 Забезпечення санітарно-побутовими приміщеннями
- •8.12 Висновки
8.4 Запиленість повітря
Пил - основний шкідливий фактор на багатьох харчових та переробних підприємствах, обумовлений недосконалістю технологічних процесів. Значення ГДК для нейтрального пилу, не маючого отруйних властивостей, дорівнює 10 мг/м3. В приміщенні виробничого корпусу спостерігаються виділення пилу зернового.
Пил в повітрі робочої зони не перевищує встановлених гранично допустимих концентрацій (ГДК), мг/м3 , і має значення, наведені в табл. 5.1.
Таблиця 4.2 - Гранично допустимі концентрації пилу у виробничому приміщенні
Назва речовини |
Величина ГДК, мг/м3 |
Зерновий пил (не залежно від вмісту SіO2 ) Пил рослинного походження: З домішкою SіO2 більше 10% З домішкою SіO2 від 2 до 10% З домішкою SіO2 менше 2% |
4,0
2,0 4,0 6,0 |
Існує багато різних способів та заходів, призначених для підтримання чистоти повітря виробничих приміщень відповідно до вимог санітарних норм. На данному підприємстві використовується спосіб видалення шкідливих речовин, що потрапляють в повітря робочої зони, за рахунок вентиляції, аспірації або очищення і нормалізації повітря за допомогою кондиціонерів.
Особливі вимоги ставляться до приміщень, де проводяться роботи з шкідливими речовинами, що пилять. Так, підлога, стіни, стеля повинні бути гладкими, легко митися. В цехах, де виділяється пил, регулярно роблять вологе або вакуумне прибирання.
В приміщеннях, де не можна створити нормальні, відповідні до норм мікроклімату умови, застосовують засоби індивідуального захисту (3І3).
Ефективне застосування ЗІЗ залежить від їх правильного вибору і умов експлуатації. При виборі необхідно враховувати конкретні умови виробництва, вид та тривалість впливу шкідливого фактора, а також індивідуальні особливості людини. Тільки правильне застосування ЗІЗ може максимально захистити працюючого. Для цього працівники повинні бути ознайомлені з асортиментом та призначенням ЗІЗ.
Розрахувати кратність повітрообміну у виробничому приміщенні об’ємом Vn, м3 за надлишком тепловиділення. Площа тепловиділення поверхні F, м3, температура нагрітої поверхні tнп, Cº; нормально допустима температура в приміщенні tн, Cº; маса нагрітої продукції m, кг; питома теплоємність нагрітої маси См, Вт*с/(кг*град); температура маси за фактичним заміром tм, Cº; коефіцієнт, що враховує нерівномірність охолодження маси β=1,5.Загальна встановлена потужність електродвигунів Рк, кВт; ККД електродвигунів прийняти рівним 0,6; температура повітря, що подається tп, Cº.
F, м3 |
tнп, Cº |
tн, Cº |
m, кг |
См, Вт*с/(кг*град) |
tм, Cº |
Рк, кВт |
Vn, м3 |
tп, Cº |
9,0 |
35 |
22 |
120 |
0,23 |
85 |
45 |
19 |
12 |
Розв´язання:
Кількість повітря ,що вентилюється при поглинанні надлишкового тепла визначається за формулою:
Lп = 3,6* Q / Сп* ρп*( t2 - t1 ) , м³/год,
Визначаємо кількість нагрітого повітря від тепловіддаючої поверхні:
Q1 = F * (tп - tн) * (αк + αп) ,Вт,
де F – площа тепловіддаючої поверхні, м²;
tп - температура нагрітої поверхні, С°
tн – нормально – допустима температура в приміщенні, С°
αк – коефіцієнт тепловіддачі конвекцією, Вт/ м²*К
αп - коефіцієнт тепловіддачі променевипромінювання, Вт/ м²*К
Загальний коефіцієнт тепловіддачі визначається за формулою:
α = (9,3 + 0,06 * tп)*1,16; Вт/ м²*К;
α = (9,3 + 0,06 * 35)*1,16=13,24 Вт/ м²*К;
Q1 =10*(35 - 22)*13,24=1721,2 Вт;
Визначаємо кількість виділеного тепла від маси нагрітої продукції:
Q2 = М*См*( tм - tн)/β,Вт;
де М – маса нагрітої продукції, кг;
См – питома теплоємність нагрітої маси,Вт*с/кг*град
tм – температура маси продукції по фактичному заміру, С°
β – коефіцієнт, що враховує нерівномірність охолодження маси продукції;
Q2 = 120*0,23*(85 -22)/1,4=1222,8 Вт;
Визначаємо кількість тепла від працюючих електродвигунів:
Q3 = 1000* Рк *(1 - η), Вт
де Рк – встановлена потужність електродвигуна, кВт;
η – коефіцієнт корисної дії двигунів;
Q3 = 1000 *45 *(1- 0,58) = 18900 Вт;
Знаходимо загальну кількість тепла в приміщенні:
Q = Q1 + Q2 + Q3 ,Вт;
Q = 1721,2 + 1222,8 +18900=21844 Вт
Визначаємо повітря яке потрібно виділити:
Lп = 3,6 *21844/ 1*1,2*(22 -12)=6553,2 м³/год;
nп – середня кратність повітрообміну, об/год
Визначаємо кратність повітрообміну
nп = L/V = 6553,2/19000=0,34
Річні витрати теплоти на вентиляцію:
Qв.річ = Qв* Т * n, Вт,
де Т – тривалість роботи підприємства;
n – число робочих днів за оптимальний період.
Qв.річ = 21844*23 *330 =16579596 кВт
8.5 Шум
Шум на підприємстві нормується згідно ДСН 3.3.6.037-99 «Санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку».Одним із найбільш розповсюджених негативних факторів, які впливають на людину, являється шум. Він завдає великої шкоди здоров'ю та виробничій діяльності людини. В результаті втоми, що виникає під дією шуму, збільшується кількість помилок при роботі, підвищується загроза виникнення травм, знижується продуктивність праці. Все це є однією із причин збільшення економічних втрат.
Нормованою характеристикою постійного шуму на робочих місцях є рівні звукового тиску L, дБ в октавних смугах з середньогеометричними частотами 63, 125, 250, 1000, 2000, 4000 і 8000 Гц.
Таблиця7.3 – Допустимі рівні шуму
Робоче місце |
Рівень звукового тиску, дБ в активних смугах з среднегеометрической частотою шуму, Гц |
Еквівалент рівень звуку, дБА |
|||||||
|
63 |
125 |
250 |
500 |
1000 |
2000 |
4000 |
8000 |
|
Постійні робочі місця |
95 |
87 |
82 |
78 |
75 |
73 |
71 |
69 |
80 |
Для зниження шуму в промислових умовах на підприємстві використовується такі методи: зменшення шуму в джерелі його виникнення; будівельно-акустичний; використання засобів індивідуального захисту (ЗІЗ).
Шум, який з'являється від технологічного обладнання, може бути викликаний механічним, аеродинамічним та магнітним процесами. Причинами механічного шуму є вібрація машин і обладнання.
Джерелами аеродинамічних шумів є відцентрові та осьові вентилятори,
компресорні агрегати, циклони та ін. Щоб зменшити аеродинамічний шум, необхідно покращити аеродинамічні характеристики машин та агрегатів, встановити глушники, ізолювати джерела звукопоглинальними матеріалами, такими як поліуретан, мінеральна вата, супертонке скловолокно, пористий
бетон, перфоровані гіпсовані плити.
Sп , м2 |
Н, м |
L, дБ |
Кбуд |
αст , дБ |
S0 , м2 |
М, кг |
αсер , дБ |
10 |
5 |
85 |
цегла |
0,035 |
6 |
плити |
0,90 |
