Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
4. Охорона праці Юкка диплом.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
178 Кб
Скачать
☆

8.4 Запиленість повітря

Пил - основний шкідливий фактор на багатьох харчових та переробних підприємствах, обумовлений недосконалістю технологічних процесів. Значення ГДК для нейтрального пилу, не маючого отруйних властивос­тей, дорівнює 10 мг/м3. В приміщенні виробничого корпусу спостерігаються виділення пилу зернового.

Пил в повітрі робочої зони не перевищує встановлених гранично допустимих концентрацій (ГДК), мг/м3 , і має значення, наведені в табл. 5.1.

Таблиця 4.2 - Гранично допустимі концентрації пилу у виробничому приміщенні

Назва речовини

Величина ГДК, мг/м3

Зерновий пил (не залежно від вмісту SіO2 )

Пил рослинного походження:

З домішкою SіO2 більше 10%

З домішкою SіO2 від 2 до 10%

З домішкою SіO2 менше 2%

4,0

2,0

4,0

6,0

Існує багато різних способів та заходів, призначених для підтримання чистоти повітря виробничих приміщень відпов­ідно до вимог санітарних норм. На данному підприємстві використовується спосіб видалення шкідливих речовин, що потрапляють в по­вітря робочої зони, за рахунок вентиляції, аспірації або очи­щення і нормалізації повітря за допомогою кондиціонерів.

Особливі вимоги ставляться до приміщень, де проводять­ся роботи з шкідливими речовинами, що пилять. Так, підлога, стіни, стеля повинні бути гладкими, легко митися. В цехах, де виділяється пил, регулярно роблять вологе або вакуумне прибирання.

В приміщеннях, де не можна створити нормальні, від­повідні до норм мікроклімату умови, застосовують засоби індивідуального захисту (3І3).

Ефективне застосування ЗІЗ залежить від їх правильного вибору і умов експлуатації. При виборі необхідно враховувати конкретні умови виробництва, вид та тривалість впливу шкідливого фактора, а також індивідуальні особливості людини. Тільки правильне застосування ЗІЗ може максималь­но захистити працюючого. Для цього працівники повинні бути ознайомлені з асортиментом та призначенням ЗІЗ.

Розрахувати кратність повітрообміну у виробничому приміщенні об’ємом Vn, м3 за надлишком тепловиділення. Площа тепловиділення поверхні F, м3, температура нагрітої поверхні tнп, Cº; нормально допустима температура в приміщенні tн, Cº; маса нагрітої продукції m, кг; питома теплоємність нагрітої маси См, Вт*с/(кг*град); температура маси за фактичним заміром tм, Cº; коефіцієнт, що враховує нерівномірність охолодження маси β=1,5.Загальна встановлена потужність електродвигунів Рк, кВт; ККД електродвигунів прийняти рівним 0,6; температура повітря, що подається tп, Cº.

F, м3

tнп, Cº

tн, Cº

m, кг

См,

Вт*с/(кг*град)

tм, Cº

Рк, кВт

Vn, м3

tп, Cº

9,0

35

22

120

0,23

85

45

19

12

Розв´язання:

Кількість повітря ,що вентилюється при поглинанні надлишкового тепла визначається за формулою:

Lп = 3,6* Q / Сп* ρп*( t2 - t1 ) , м³/год,

Визначаємо кількість нагрітого повітря від тепловіддаючої поверхні:

Q1 = F * (tп - tн) * (αк + αп) ,Вт,

де F – площа тепловіддаючої поверхні, м²;

tп - температура нагрітої поверхні, С°

tн – нормально – допустима температура в приміщенні, С°

αк – коефіцієнт тепловіддачі конвекцією, Вт/ м²*К

αп - коефіцієнт тепловіддачі променевипромінювання, Вт/ м²*К

Загальний коефіцієнт тепловіддачі визначається за формулою:

α = (9,3 + 0,06 * tп)*1,16; Вт/ м²*К;

α = (9,3 + 0,06 * 35)*1,16=13,24 Вт/ м²*К;

Q1 =10*(35 - 22)*13,24=1721,2 Вт;

Визначаємо кількість виділеного тепла від маси нагрітої продукції:

Q2 = М*См*( tм - tн)/β,Вт;

де М – маса нагрітої продукції, кг;

См – питома теплоємність нагрітої маси,Вт*с/кг*град

tм – температура маси продукції по фактичному заміру, С°

β – коефіцієнт, що враховує нерівномірність охолодження маси продукції;

Q2 = 120*0,23*(85 -22)/1,4=1222,8 Вт;

Визначаємо кількість тепла від працюючих електродвигунів:

Q3 = 1000* Рк *(1 - η), Вт

де Рк – встановлена потужність електродвигуна, кВт;

η – коефіцієнт корисної дії двигунів;

Q3 = 1000 *45 *(1- 0,58) = 18900 Вт;

Знаходимо загальну кількість тепла в приміщенні:

Q = Q1 + Q2 + Q3 ,Вт;

Q = 1721,2 + 1222,8 +18900=21844 Вт

Визначаємо повітря яке потрібно виділити:

Lп = 3,6 *21844/ 1*1,2*(22 -12)=6553,2 м³/год;

nп – середня кратність повітрообміну, об/год

Визначаємо кратність повітрообміну

nп = L/V = 6553,2/19000=0,34

Річні витрати теплоти на вентиляцію:

Qв.річ = Qв* Т * n, Вт,

де Т – тривалість роботи підприємства;

n – число робочих днів за оптимальний період.

Qв.річ = 21844*23 *330 =16579596 кВт

8.5 Шум

Шум на підприємстві нормується згідно ДСН 3.3.6.037-99 «Санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку».Одним із найбільш розповсюджених негативних факторів, які впливають на людину, являється шум. Він завдає вели­кої шкоди здоров'ю та виробничій діяльності людини. В ре­зультаті втоми, що виникає під дією шуму, збільшується кількість помилок при роботі, підвищується загроза виник­нення травм, знижується продуктивність праці. Все це є однією із причин збільшення економічних втрат.

Нормованою характеристикою постійного шуму на робочих місцях є рівні звукового тиску L, дБ в октавних смугах з середньогеометричними частотами 63, 125, 250, 1000, 2000, 4000 і 8000 Гц.

Таблиця7.3 – Допустимі рівні шуму

Робоче місце

Рівень звукового тиску, дБ в активних смугах з среднегеометрической частотою шуму, Гц

Еквівалент рівень звуку, дБА

63

125

250

500

1000

2000

4000

8000

Постійні робочі місця

95

87

82

78

75

73

71

69

80

Для зниження шуму в промислових умовах на підприємстві використовується такі методи: зменшення шуму в джерелі його виникнення; будівельно-акустичний; використання засобів індивідуального захисту (ЗІЗ).

Шум, який з'являється від технологічного обладнання, може бути викликаний механіч­ним, аеродинамічним та магнітним процесами. Причинами механічного шуму є вібрація машин і обладнання.

Джерелами аеродинамічних шумів є відцентрові та ось­ові вентилятори,

компресорні агрегати, циклони та ін. Щоб зменши­ти аеродинамічний шум, необхідно покращити аеродинамічні характеристики машин та агрегатів, встановити глушники, ізолювати джерела звукопоглинальними матеріалами, такими як поліуретан, мінеральна вата, супертонке скловолокно, пористий

бетон, перфоровані гіпсовані плити.

Sп , м2

Н, м

L, дБ

Кбуд

αст , дБ

S0 , м2

М, кг

αсер , дБ

10 12

5

85

цегла

0,035

6

плити

0,90