7. Обгрунтуйте класифікацію нещасних випадків та порядок їх розслідування

Відповідно до п. 10 Порядку розслідування та обліку підприємство наказом створює комісію з розслідування нещасного випадку в складі не менше трьох чоловік. До складу такої комісії включаються:

– керівник (спеціаліст) служби охорони праці чи посадова особа, на яку роботодавцем покладено виконання функцій спеціаліста з охорони праці, – голова комісії;

– керівник структурного підрозділу підприємства, на якому стався нещасний випадок;

– представник робочого органу Фонду за місцезнаходженням підприємства (за погодженням). Якщо нещасний випадок має тяжкі наслідки для потерпілого, у тому числі і з можливою інвалідністю, до складу комісії обов'язково включається такий представник.

– представник первинної профспілкової організації, членом якої є потерпілий, чи уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці, якщо потерпілий не є членом профспілки, та інші особи.

При цьому до складу комісії не може включатися керівник робіт, який безпосередньо відповідає за стан охорони праці на робочому місці, де стався нещасний випадок.

Якщо виявлено гостре профзахворювання (отруєння), до складу комісії обов'язково повинні входити представник СЕС, що обслуговує підприємство, та працівник Фонду.

Сам потерпілий чи особа, яка представляє його інтереси, не може входити до складу такої комісії. Однак це не означає, що він не бере участі у проведенні розслідування. Так, відповідно до п. 11 Порядку розслідування та обліку потерпілий має право:

– брати участь у засіданнях комісії;

– висловлювати свої пропозиції;

– додавати до матеріалів розслідування документи стосовно нещасного випадку, що стався;

– надавати необхідні пояснення, у тому числі викладати в усній та письмовій формі власну думку щодо причин того, що сталося;

– одержувати від голови комісії інформацію про хід проведення розслідування.

Члени ж комісії, у свою чергу, мають право одержувати письмові та усні пояснення роботодавця, посадових осіб та інших працівників підприємства, а також опитувати потерпілого та свідків нещасного випадку.

8 )Проаналізуйте функції органів державного нагляду з питань охорони праці

Здійснює державний нагляд за веденням робіт по геологічному вивченню надр, їх використанням та охороною, а також використанням і переробкою мінеральної сировини (державний гірничий нагляд).

Органи державного гірничого нагляду перевіряють:

повноту вивчення родовищ корисних копалин, гірничо-технічних, інженерно-геологічних, гідрогеологічних та інших умов їх розробки, будівництва та експлуатації підземних споруд, заховання шкідливих речовин і відходів виробництва;

своєчасність та правильність введення в експлуатацію розвіданих родовищ корисних копалин;

виконання вимог щодо охорони надр при веденні робіт по їх вивченню, встановленні кондицій на мінеральну сировину та експлуатації родовищ корисних копалин;

правильність розробки родовищ корисних копалин;

повноту видобування оцінених запасів корисних копалин і наявних у них компонентів;

додержання встановленого порядку обліку запасів корисних копалин, обґрунтованість і своєчасність їх списання;

додержання правил проведення геологічних і маркшейдерських робіт під час розробки родовищ корисних копалин;

додержання правил та технологій переробки мінеральної сировини з метою забезпечення більш повного вилучення корисних компонентів та поліпшення якості кінцевої продукції;

правильність і своєчасність проведення заходів, що гарантують безпеку людей, майна і довкілля, гірничих виробок і свердловин від шкідливого впливу робіт, пов'язаних з користуванням надрами;

вирішення інших питань щодо нагляду за використанням та охороною надр у межах своєї компетенції.

Органи державного гірничого нагляду мають право:

давати обов'язкові для виконання вказівки (приписи) про усунення порушень норм і правил ведення робіт під час геологічного вивчення надр, їх використання та охорони;

в порядку, встановленому законодавством України, припиняти роботи, пов'язані з користуванням надрами, у разі порушень відповідних норм і правил;

вимагати від користувачів надр обґрунтування списання запасів корисних копалин;

давати рекомендації щодо впровадження нових прогресивних технологій переробки мінеральної сировини.

Органам державного гірничого нагляду законодавством України може бути надано й інші права з метою запобігання порушенням законодавства про надра та їх припинення. Порядок здійснення державного гірничого нагляду визначається Кабінетом Міністрів України.