3. Категорії, методи, функції, закони політології.

Категорії – це загальні поняття, якими оперує та чи інша наука. Серед категорій політології можна виділити:

1. загальні (політика, влада, демократія, свобода)

2. категорії структури (політична система, організація, партія, держава)

3. функціональні (політична діяльність, процес, боротьба)

4. категорії розвитку (політична революція, контрреволюція).

Методи політології:

1. загальні методи (культурний, соціологічний, нормативно-ціннісний, функціональний, інструментальний, антропологічний, психологічний, порівняльний, історичний)

2. логічні методи (аналіз, синтез, індукція, дедукція, математичні методи)

3. методи емпіричних досліджень (аналіз документів, спостереження, експеримент, анкетування).

Функції політології:

1. теоретико-пізнавальна (дослідження сутнісних рис політики, розвиток політичної думки)

2. методологічна (розробка, відбір і застосування таких методів, які сприяють встановленню істини)

3. науково-прогностична (націлена, щоб передбачити і дослідити наслідки політичних проектів)

4. інноваційна (політик має бути попереду технологій)

5. професійно-прикладна (знання теорії)

6. світоглядно-прикладна.

Закони політології:

1. закони функціонування та розвитку політичного процесу (політична діяльність залежить від свідомості суб’єктів влади; єдність і суперечливість загальнолюдських цінностей у політичній сфері; розширення сфери політичного життя та підвищення ролі політики у житті суспільства)

2. політико-економічні закони (визначальний вплив економіки на політику; відносно самостійне існування політики)

3. політико-психологічні закони (закономірності соціалізації політики; формування політичних лідерів; завоювання влади).

Тема 2. Політична система

1. Поняття політичної системи, її структура і функції

Політична система суспільства – це сукупність взаємопов’язаних і взаємозалежних політичних інтересів та організацій за допомогою яких здійснюється завоювання, утвердження і функціонування політичної влади відповідно до досягнутого рівня політичної культури.

Особливості політичної системи:

1. вона володіє монополією на владу в масштабі всього суспільства

2. визначає стратегію суспільного розвитку взагалом

3. визначає і представляє інтереси соціальних груп, суспільства на державному рівні

4. забезпечує політичне та адміністративно-державне управління суспільними процесами

5. сприяє стабілізації та дестабілізації суспільного життя

6. формує правову систему в рамках якої діє чи виходить за межі правового поля.

Структура політичної системи:

1. політичні інститути державної влади (глава держави, парламент, уряд, представники держави на регіональному рівні)

2. автономні утворення

3. політичні інститути місцевого самоврядування

4. виборча та партійна системи

5. політична культура

6. суб’єкти політичного процесу (громадські діячі)

7. форми політичної взаємодії (співпраця, конкуренція, конфлікт, консолідація, експлуатація).

Сутність політичної системи розкривається через її функції:

1. владно-політична (зводиться до формування, використання і підтримання влади)

2. функція національної інтеграції (можлива за врахування політичними чинниками специфіки різноманітних інтересів і створення механізму консолідації різних політичних сил)

3. функція стабільності соціально-політичного життя (проявляється у визначенні причин різноманітних конфліктів та їх попередження)

4. функція соціально-політичної модернізації

5. функція управління передбачає систему органів державних, партійних, громадських, що становлять апарат управління

6. правова (політична система формує і функціонує в його рамках).

Політична система може здійснювати свої функції ефективно і неефективно.

Гуманітарні критерії ефективності політичної системи:

1. створення сприятливих умов для економічного і соціального розвитку

2. надання державних мінімальних соціальних гарантій

3. забезпечення гарантій, прав і свобод громадян

4. піднесення престижу країни на міжнародному рівні та інтеграції її у глобальні і регіональні структури

5. посилення конкурентоспроможності на світовому ринку.

Критеріями низької ефективності політичної системи у захисті прав людини є показники, які розкривають:

1. високий рівень корумпованості та тіньової економіки

2. значна кількість нерозкритих злочинів, скоєних у сфері посягання на життя, власність і свободу особи.

Ефективність політичної системи на міжнародній арені оцінюється за допомогою таких показників:

1. її позиції у важливих сферах глобального домінування

2. військова, економічна, технологічна, культурна сила

3. здатність країни впливати на події в світі і регіоні.