2. Ліцензування операцій банку з цінними паперами.

1. Ліцензіат може провадити професійну діяльність на фондовому ринку - діяльність з торгівлі цінними паперами відповідно до отриманої ліцензії .

5. Ліцензіат для провадження професійної діяльності на фондовому ринку - діяльності з торгівлі цінними паперами повинен:

• розробити положення про провадження діяльності з торгівлі цінними паперами;

• розробити положення про відокремлений підрозділ ліцензіата (крім банку) та/або спеціалізований структурний підрозділ, які провадять діяльність з торгівлі цінними паперами (у разі їх створення);

• розробити положення про внутрішній контроль;

• призначити контролера;

• розробити правила проведення внутрішнього фінансового моніторингу та програми його здійснення не пізніше першої проведеної операції або укладеного договору;

• призначити працівника, відповідального за здійснення внутрішнього фінансового моніторингу, та затвердити його посадову інструкцію;

6. Положення про провадження діяльності з торгівлі цінними паперами має містити зокрема порядок:

• укладання договорів;

• роботи з клієнтами;

• провадження діяльності з торгівлі цінними паперами за видами діяльності, на які торговець має відповідні ліцензії;

• ведення обліку та подання звітності щодо операцій з цінними паперами;

• ведення обліку та подання звітності щодо коштів клієнтів.

14. Ліцензіат повинен дотримуватись вимог, зокрема:

• Цивільного та Господарського кодексів України;

• Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" ( 3480-15 ), а також Законів України "Про акціонерні товариства" ( 514-17 ) та "Про господарські товариства" ( 1576-12 ) у частині виконання вимог щодо формування резервного капіталу (фонду) товариства;

15. Для провадження діяльності з управління цінними паперами грошові кошти клієнта зараховуються на окремий поточний рахунок торговця цінними паперами в банку.

16. Торговець цінними паперами веде облік цінних паперів, грошових коштів окремо для кожного клієнта

1. Державний контроль за провадженням професійної діяльності на фондовому ринку - діяльності з торгівлі цінними паперами здійснює Комісія, а також її територіальні органи у відповідності із Законом України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" ( 448/96-ВР ), цими Ліцензійними умовами та іншими нормативно-правовими актами.

3. Основні етапи емісійної банківської діяльності з цінними паперами.

Емісія акцій – це цілеспрямована й організована певним чином діяльність емітента. Вимоги до цієї діяльності та процедури її здійснення визначаються нормами законодавства, положеннями установчого договору та статуту акціонерного товариства. Основні етапи емісійної діяльності:

• прийняття рішення про емісію акцій;

• державна реєстрація випуску акцій, а для ВАТ також реєстрація інформації про випуск акцій;

• опублікування відомостей відносно підписки на акції у засобах масової інформації;

• виготовлення акцій (сертифікатів) у разі документарної форми випуску;

• розміщення акцій на первинному ринку цінних паперів;

• звіт про результати випуску акцій.

Рішення про випуск акцій (основний випуск) приймається засновниками товариства. Перш ніж прийняти таке рішення необхідно економічно обґрунтувати доцільність створення нового акціонерного товариства, зокрема банку. Засновники приймають рішення про випуск акцій відповідно до установчого договору й оформлюють його протоколом, зміст якого має містити певні відомості щодо випуску акцій згідно з нормами законодавства (назва емітента, мета випуску акцій, загальна сума емісії, види акцій, номінальна вартість).

Згідно з законодавством України термін відкритої підписки не може перевищувати 6 місяців. Якщо до закінчення цього строку не вдалося покрити підпискою 60% акцій, АТ вважається не заснованим. До дня установчих зборів інвестори, які підписалися на акції, повинні оплатити не менше 30% номінальної вартості акцій, а якщо всі акції розподіляються поміж засновниками, то вони повинні оплатити не менше 50%. Взагалі засновники повинні бути держателями акцій на суму не менше 25% статутного капіталу, строком не менше 2 років. Після закінчення строку відкритої підписки на акції (не пізніше як через 15 днів) емітент подає до Держ. комісії з цінних паперів та фондового ринку звіт про наслідки підписки на акції. Не пізніше 2 місяців з моменту завершення підписки на акції скликаються установчі збори, на яких приймається рішення про створення АТ і затверджується його статут. Депозитний (ощадний) сертифікат – цінний папір, що засвідчує суму вкладу, внесеного в банк, і права вкладника на одержання після закінчення встановленого строку суми вкладу та обумовлених у сертифікаті процентів у банку, що емітував сертифікат. Він може використовуватися його власником як платіжний засіб і обертатися на фондовому ринку. Сертифікати мають суттєву перевагу перед строковими вкладами, оформленими депозитними договорами. Завдяки вторинному ринку цінних паперів сертифікат може бути достроково проданий власником іншій особі з одержанням деякого прибутку за час зберігання і без зміни при цьому обсягу ресурсів банку, тоді як дострокове вилучення власником строкового вкладу означає для нього втрату прибутку, а для банку – втрату частини ресурсів. Бланки сертифікатів мають містити реквізити: назву “ощадний (депозитний) сертифікат”; порядковий номер та серію; дату внесення депозиту; розмір депозиту (літерами та цифрами); зобов’язання банку повернути суму, внесену на депозит; дату вимоги вкладником суми за сертифікатом; процентну ставку і умови її сплати; назву та адресу банку-емітента, і для іменного сертифіката – вкладника; підпис особи, уповноваженої банком підписувати такого роду зобов’язання, засвідчений печаткою банку.