1.3. Структурні підрозділи нцрм

На базі НЦРМ функціонують спеціалізовані ради з захисту докторських та кандидатських дисертацій за фахом «радіобіологія» (медичні та біологічні науки), „генетика”; проблемна комісія «Проблеми радіаційної медицини» МОЗ та АМН України.

Основні напрями наукової діяльності: вивчення та оцінка радіаційних і нерадіаційних чинників Чорнобильської катастрофи, а також інших джерел іонізуючого опромінення, що можуть впливати на стан здоров’я населення; наукове обґрунтування i розробка контрзаходів з подолання медичних наслідків Чорнобильської катастрофи; розробка та впровадження в Україні сучасних молекулярно-генетичних методів діагностики найбільш тяжких онкологічних та онкогематологічних захворювань; впровадження в Україні методів трансплантації кісткового мозку та стовбурових клітин у відділеннях Центру та на клінічній базі – Київському міському центрі трансплантації кісткового мозку; розробка методів та засобів профілактики, діагностики, лікування i реабілітації ліквідаторів, евакуйованих дітей та дорослих, дітей, опромінених внутрішньоутробно, мешканців забруднених територій – всіх контингентів, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

В клініці НЦРМ надається висококваліфікована спеціалізована консультативно-діагностична та лікувально-профілактична допомога населенню, яке постраждало внаслідок аварії на ЧАЕС. Лікувально-діагностична робота проводиться у тісному співробітництві науковців і практиків.

Клініка НЦРМ у своєму складі має госпітальну базу на 534 ліжка (10 спеціалізованих відділень для дорослого населення та 4 – для дитячого), а також дві поліклініки радіаційного реєстру та консультативної допомоги: для дорослих (600 відвідувань на день) та дітей (350 відвідувань на день).

В клініці функціонує 40 структурних підрозділів: 8 клінічних лабораторій, 10 амбулаторно-поліклінічних та 22 допоміжних відділень.

За 21 рік існування в умовах стаціонару медичну допомогу отримали 104228 пацієнтів, близько 94 % з них виписано з загальним покращенням стану здоров’я.

В поліклініці обстеження пройшли – 174205 пацієнтів (дорослих – 124183 та 50445 дітей).

Впроваджено 301 нових методів діагностики та лікування.

НЦРМ проводить щорічне спостереження за станом здоров'я 4,5 тисяч дітей Народицького району Житомирської обл. (4,5 тис. в 1987 р., та близько 2 тис. у 2005 р.)

Найпотужніший в Україні Київський центр трансплантації кісткового мозку працює на базі НЦРМ з 2001 року. Підрозділи НЦРМ надають весь комплекс лабораторно-діагностичного спроводу: типування донорів, визначення вмісту стовбурових клітин, молекулярно-біологічна діагностика мутацій, контроль за станом реципієнтів і т.д. Лабораторна служба сертифікована не тільки в Україні (УкрЦСМ), але й на міжнародному, коли в 2003 р. центр трансплантації кісткового мозку прийняли до Європейського товариства по трансплантації кісткового мозку (ЕВМТ).

Виконано 147 трансплантацій кісткового мозку та стовбурових клітин хворим на множинну мієлому, хворобу Ходжкіна, нефробластому, рак яєчка, гострі лейкемії та інші злоякісні захворювання.

В зв’язку з обмеженістю фінансування Київською міською державною адміністрацією потужності з трансплантації використовуються лише на 30% при тому, що потреба постраждалих на інших верств становить понад 100 трансплантацій на рік.

НЦРМ проводить широке наукове міжнародне співробітництво з питань, пов’язаних з впливом наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Наукові дослідження здійснюються у рамках програм ВООЗ, МАГАТЕ, Комісії Європейських Співтовариств, співпраці з науково-дослідними установами США, Японії, Німеччини, Італії, Франції та інших країн [1].

Мiнiстерство освiти і науки, молоді та спорту України

Національний авіаційний університет

Інститут Екологічної Безпеки

кафедра біотехнології

Індивідуальне завдання

з технологічної практики

на тему:

«Методи збагачення та очищення гемопоетичних стовбурових клітин»

студента 4 курсу 405 групи

спеціальності 6.051401 «Біотехнологія»

Панаса Ігоря Данковича

База практики: Науковий центр радіаційної медицини АМН України

Керівник практики:

від університету ас. Нестер Т.І.

від бази практики д.б.н., проф. Мінченко Ж.М.

Київ 2011

ЗМІСТ

ВСТУП.................................................................................................................. 1. Особливості одержання ГСК із різних джерел та використання їх у аутологічних трансплантаціях............ 2. Виділення стовбурових клітин за допомогою процедури аферезу.................................................................................... 3. Виділення стовбурових клітин за допомогою системи магнетично-активованого клітинного сортування MACS........................................................................................ ВИСНОВКИ......................................................................................................... СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ.....................................................

9 10 13 16 18 19

ВСТУП

Збагачення та очистка гемопоетичних стовбурових клітин (ГСК) являються одними із найважливіших етапів під час проведення аутологічних трансплантацій. Трансплантації стовбурових клітин, основним чином, необхідні для відновлення стану імунної системи на основі стимуляції своїх потенціальних можливостей, що є запорукою мінімізації ризику реалізації інших захворювань, патогенетичним субстратом яких є імунний гомеостаз. У випадках онкогематологічних захворювань, застосування аутологічних або гістосумісних алотрансплантатів часто є єдиним шансом на життя.

Отримані очищені фракції гемопоетичних стовбурових клітин вважаються лікувальними препаратами біологічного походження. Такі препарати мають ряд переваг перед синтетичними аналогами, що пояснюється високим ступенем спорідненості до організму людини.

З того часу, коли вперше було проведено трансплантації гемопоетичних стовбурових клітин Ж.Мате і Е.Томасом (1965-1968 рр.), за що останній у 1990 році отримав Нобелевську премію, трансплантація ГСК із допоміжного метода лікування гемопоетичної недостатності, метода другого етапу, стала основним методом лікування багатьох раніше невиліковних захворювань. Розрахунки, які були проведені на конгресі Європейської спільноти трансплантації кісткового мозку ще у 2002 році показали, що трансплантації у розвинутих країнах Європи проводять з частотою 1 на 40 – 50 тис. населення, при цьому майже половина усіх процедур відбувається у підлітків і дітей за рахунок більш розширених показань, ніж у дорослих. Сьогоденне поширене застосування трансплантації кісткового мозку (ТКМ) та стовбурових клітин периферичної крові (ТСКПК) при лікуванні гематологічних, онкологічних, спадкових та імунологічних захворювань, що загрожують життю пацієнта, є кульмінацією більш ніж чотирьох декад випробувань великої кількості дослідників різних країн світу.