Роздільність принтеру

Це властивість принтеру, що показує, скільки окремих точок може бути надруковано на ділянці певної довжини.

Роздільність принтерів вимірюється в точках на дюйм dpi (dots per inch), визначає якість зображення в заданому розмірі і може бути змінена користувачем. В середньому сучасні струменеві принтери мають роздільність 300-600 dpi, лазерні 600-1200 dpi.

Піксели і глибина кольору

Розглянемо, як можна записати (закодувати) графічну інформацію. Файли зображень зберігаються у спеціальних графічних форматах, яких налічується більше десятка.

Для більшого розуміння відображення на моніторі чи аркуші графічного файлу уявимо собі певне зображення і нанесемо на нього прямокутну сітку з маленькими квадратними комірками. Кожній комірці сітки відповідає один піксел, який в ній знаходиться.

Тобто, для опису зображення потрібно його розкласти на множину елементів — пікселів і визначити спосіб опису одного піксела, щоб потім описати все зображення як сукупність описів окремих пікселів.

Глибиною кольору називають кількість біт, що відведено для кодування кольору одного піксела.

• 1 біт (2¹ = 2 кольори). Бінарний колір, найчастіше чорний та білий.

• 1 байт (8-біт) (2⁸ = 256 кольорів). Індексована палітра кольорів, відтінки сірого.

• 2 байти (16-біт) (2¹⁶ = 65 536 кольорів). Режим High Color.

• 3 байти (24-біт) (2²⁴ = 16,5 мільйонів кольорів). Режим True Color.

Опис кольору піксела є кодом кольору відповідно до певної колірної моделі. Наприклад, в моделі RGB кожен піксел описується трьома числами, відповідними до яскравості базових кольорів. В моделі CMYK піксел описується чотирма числами. В моделях Lab і HSB піксел описується трьома числами, що відповідають значенням параметрів цих моделей.

Очевидно, чим більшою є глибина кольору, тим більшим буде об'єм вихідного файлу.

Моделі математичного опису кольору

Сканування, редагування тону чи кольору, виведення зображень на екран, фотоплівку або друк на папері були б неможливі без універсальних моделей кольору, де застосовується точний опис кольору в стандартизованих цифрових і математичних виразах.

Незалежно від того, що є в основі створення моделі, будь-яка колірна модель повинні задовольняти трьом вимогам:

• Колір в моделі повинен визначатися в спосіб, що не залежить від спроможностей певних конкретних пристроїв.

• Модель повинна точно і однозначно визначати гамму (діапазон, колірний обхват) заданих кольорів.

• Модель повинна враховувати особливості сприйняття, поглинання або відбивання гамми заданих кольорів.

• Існує багато різних моделей опису кольору, але всі вони належать до одного з трьох типів:

• Адитивні. Засновані на складанні випромінювань окремих зон спектру світла і застосовуються для середовищ, де світло випромінюється (зображення на екрані, сканування).

• Субтрактивні. Засновані на поглинанні окремих зон спектру світла при відбиванні або пропусканні світла і застосовуються у середовищах, що поглинають світло (забарвлені поверхні, фарбники).

• Психологічні. Засновані на сприйняття кольорів людиною і пов'язані з особливостями його зорової системи.