Список літератури

Бунге М. Философия физики. - М.: Прогресс, 1975. - С. 17-76; 183-195; 201-214; 253-329.

Тема ІІ. Дисциплінарна філософія науки. Філософія біології і методологічна критика експансії аксіоматики та ідеології фізикалізму: М. Рьюз. (2 год.)

1. Проблема методологічної ідентифікації законів генетики.

2. Проблема визначення типу біологічної теорії:

а) аксіоматичний;

б) система еволюційного пояснення;

в) можливості аксіоматики у біології.

3. Методологічні типи пояснення у біології

4. Історія розвитку методологічної еволюції описувань

5. Феномен телєологічного пояснення у біологічній теорії. Класифікація телєологічних пояснень та їхнє використання.

6. Зв’язки біології з іншими науками та методологічна ідеологія антиредукціонізму від біології.

Список літератури

Рьюз М. Философия биологии. - М.: Прогресс,. 1977. - С.76-104; 245-301.

РьюзД. Наука и религия: по-прежнему война // Вопросы философии.-1991 №2 - С. 38 – 57.

Попов И.В. Ортогенез против дарвинизма. Историко-научный анализ концепций направленного развития. – Спб.: Изд-во. С.- Петерб. ун-та, 2005.- С. 7- 80.

Поппер К. Дарвинизм как метафизическая исследовательская программа // Вопросы философии 1995. - №12. – С.35 – 49.

SterelnyK. Understanding life: recent work in philosophy of biology // The British journal for the philosophy of science.Vol.46.,№ 1. March 1995. - P. 155-183.

Radick G. Darwin’s spectre: evolutionary biology in the modern world (review). //The British journal for the philosophy of science. Vol.,51.,№. 3.September, 2000. - P. 499- 505.

Stanford P.K. Darwin’s pangenesis and the problem of unconceived alternatives // The British journal for the philosophy of science. Vol.57.,№1. March 2006. - P. 121 - 144.

Walsh D. Evolutionary essentialism. // The British journal for the philosophy of science. Vol.57,№2. June 2006.- P.425-448.

ByronJ.M. Whencephilosophyofbiology? //The British journal for the philosophy of science. Vol.58, №3. September 2007, - 409 - 422.

Тема ІІІ. Критичний раціоналізм К.Р. Поппера як методологічна програма. (2 год.)

1. К. Поппер як критик і опонент неопозитивізму і верифікаціонізму.

2. Принцип фальсифікації. Фальсифікаціонізм та фаллібілізм.

3. Проблема демаркації науки і філософії.

4. Методологічні вимоги до наукових теорій: спростованість; пояснювальна сила; передбачувальна сила.

5. Проблема істини та правдоподібності. К. Поппер про поступ наукового знання.

6. Концепція трьох світів К. Поппера.

7. Ситуативна логіка та історія науки.

8. Дедуктивна класифікація теорій.

9. Концепції істини і концепція правдоподібності наукових теорій.

Баженов Л.Б. Размышления при чтении К.Поппера //Вопросы философии. – 2002, №4. – С.159-169.

Вайцзеккер К.Ф. фон Кто является субъектом в физике. // Вестник Московского университета. Сер. 7. Философия. 1996, №2, С. 22-33.

Грязнов Б.С. Философия науки К.Поппера // Б.С.Грязнов. Логика, рациональность, творчество. М. – 1982. – С. 143-166.

Грязнов Б.С., Дынин Б.С., Никитин Е.Л. Теория и её обьект. – М.: Наука, 1973. – С. 2-37.

Лекторский В.А. Рациональность, критицизм и принципы либерализма (взаимосвязь социальной философии и эпистемология К.Поппера) // Вопросы философии. 1995, №10. – С. 27-36.

Норман Г.Э. Карл Поппер о ключевых моментах науки XX века // Вопросы философии. – 2003, №5. – С. 96-103

Овчинников Н.Ф. Об интеллектуальной биографии Поппера // Вопросы философии. – 1995. - №12. – С.35-38.

Поппер К. Интерпретация вероятности: вероятность как предрасположенность //

Поппер К. Логика и рост научного знания. Избранные работы. – М.: 1983. – С. 414-437.

Поппер К. Логика научного исследования // Поппер К. Логика и рост научного знания. Избранные работы. – М.: 1983. – С. 33-234.

Поппер К. Об источниках знания и незнания // Вопросы истории, естествознания и техники. – 1992, №3. С. 98-118.

Поппер К. Объективное знание. Эволюционный подход // Поппер К. Логика и рост научного знания. Избранные работы. - М.: 1983. – С. 439-494.

Поппер К. Объективное знание. Эволюционный подход.- М. 2002. - 384 с.

Поппер К. Предположения и опровержения. Рост научного знания // Поппер К. Логика и рост научного знания. - М., 1983. – С. 240-377.

Поппер К. Реализм и цель науки // Современная философия науки. М., 1996. – С.92-105.

Садовский В.Н. Логико-методологический анализ правдоподобности научных теорий // Вопросы философии. – 1979. - №9. С.97-110.

Садовский В.Н. Эволюция, эпистемология и личина социальных наук. Карл Поппер и его критика //Вопросы философии. - 2003. - №5. – С. 48-99.

Светлов В.А. Дискуссия по проблеме правдоподобия научных теорий // Логические проблемы современной науки. – М., 1980 – С. 59-98.

Сокулер З.А. Проблема обоснования знания. Гносеологические концепции Л. Витгенштейна и К. Поппера. - М.: Наука, 1988. – С. 29-31; 35-38; 40-53; 63-64; 83-93; 160-172.

Эйдлин Ф. Карл Поппер (1902-1994): теоретик радикального фаллибилизма и политической демократии // Вестн. Моск. ун-та. Сер. 7. Философия, 1997, №6. С. 21-33; 36; 40.MaxwellN. Acritique of Popper’s views on scientific method // Philosophy of Science. Vol. 39, -June,- 1972, №2, P.131-152.

MaxwellN. Acritique of Popper’s views on scientific method // Philosophy of Science. Vol. 39, - June, 1972, №2, P.131-152.

Popper K. R. Objective knowledge and Evolution Approach. – Oxford at the Clarendon Press, 1972. – Р.32-180; 341-367

Popper K.R. The logic of scientific discovery. Basic books, Inc.,New York, 1961. – Р.5-68; 72-77; 84-91; 84-91; 93-97; 100-103.

Savary C. Discovery and its Logic: Popper and “Friends of Discovery” // Philosophy of the social sciences. Vol. 25, September 1995. - № 3. P. 318-344.

Тема ІV. Релятивізм в сучасній філософії науки. (4 год.)

1. Концепція наукових революцій Т.Куна:

а)парадигма як основа і результат єдності методологічної свідомості;

б)наукова революція як зміна парадигм, дисциплінарних матриць. Нормальний і революційний періоди в розвитку наукового знання; наукові мікро революції;

в)поняття наукового співтовариства.

2. Методологічна концепція В.О. Квайна:

а)заперечення розмежування аналітичних та синтетичних суджень;

б)відкидання редукціонізму;

в)теза Дюгема - Квайна про неможливість перевірки та спростування окремих суджень теорії, а тільки теоретичної системи в цілому;

г)принцип “онтологічної відносності”: визначення “концептуальною схемою” мови для онтологічних характеристик світу.

3. Концепція методологічного анархізму П. Феєрабенда:

а)теза “теоретичного реалізму” - теоретична навантаженість досвіду;

б)принцип проліферації та теза про неспівсумірність теорій;

в)принцип теоретичного і методологічного плюралізму;

г)принцип “методологічного анархізму” та обґрунтування його цінності.