Права і обов’язки адвоката у кримінальному і цивільному процесах.

Адвокат у кримінальному процесі. З моменту допуску до участі у справі захисник має право:

1) до першого допиту підозрюваного чи обвинуваченого мати з ним конфіденційне побачення, а після першого допиту – такі ж побачення без обмеження їх кількості та тривалості;

2) мати побачення з засудженим чи з особою, до якої застосовано примусові заходи медичного чи виховного характеру;

3) ознайомлюватися з матеріалами, якими обґрунтовується затримання підозрюваного чи обрання запобіжного заходу або пред'явлення обвинувачення, а після закінчення досудового слідства – з усіма матеріалами справи;

4) бути присутнім на допитах підозрюваного, обвинуваченого та при виконанні інших слідчих дій, виконуваних з їх участю або за їх клопотанням чи клопотанням самого захисника, а при виконанні інших слідчих дій – з дозволу дізнавача, слідчого;

5) застосовувати науково-технічні засоби при провадженні тих слідчих дій, в яких бере участь захисник, а також при ознайомленні з матеріалами справи – з дозволу особи, яка провадить дізнання, чи слідчого, а у суді, якщо справа розглядається у відкритому судовому засіданні, - з дозволу судді чи суду;

6) брати участь в судових засіданнях;

7) ставити в судовому засіданні питання підсудним, потерпілому, свідкам, експерту, спеціалісту, позивачу і відповідачу, брати участь у дослідженні інших доказів;

8) подавати докази, заявляти клопотання і відводи, висловлювати в судовому засіданні свою думку щодо клопотань інших учасників судового розгляду, оскаржувати дії і рішення особи, яка провадить дізнання, слідчого, прокурора і суду;

9) виступати в судових дебатах;

10) знайомитися з протоколом судового засідання та подавати на нього зауваження;

11) знати про принесені в справі подання прокурора, апеляції, подавати на них заперечення;

12) брати участь в засіданнях суду при апеляційному розгляді справи;

13) збирати відомості про факти, що можуть використовуватися як докази в справі, в тому числі запитувати і одержувати документи чи їх копії від громадян та юридичних осіб, знайомитися на підприємствах, в установах, організаціях, об'єднаннях громадян з необхідними документами, крім тих, таємниця яких охороняється законом, одержувати письмові висновки фахівців з питань, що вимагають спеціальних знань, опитувати громадян.

Адвокат зобов'язаний не перешкоджати встановленню істини в справі шляхом вчинення дій, спрямованих на те, щоб схилити свідка чи потерпілого до відмови від показань або до дачі завідомо неправдивих показань, схилити експерта до відмови від дачі висновку чи дачі завідомо неправдивого висновку, іншим чином сфальсифікувати докази у справі або затягнути розслідування чи судовий розгляд справи. Він також повинен дотримуватися встановленого порядку при розслідуванні та судовому розгляді справи.

Участь адвоката у цивільному процесі. При здійсненні професійної діяльності адвокату надано право представляти і захищати права та інтереси громадян і юридичних осіб за їх дорученням в усіх судових органах та на стадіях цивільного судочинства.

Для ведення справи в суді адвокат повинен мати повно­важення, підтверджене ордером юридичної консультації (п. 4 ст. 113 ЦПК). Повноваження дають адвокату право на вчинен­ня від імені особи, яку він представляє, усіх процесуальних дій, крім:

• передачі справи до товариського чи третейського суду;

• повну або часткову відмову від позовних вимог;

• на погодження з позовом;

• зміну предмета позову;

• укладення мирової угоди;

• передачу повноважень іншій особі (передору­чення);

• оскарження рішення суду;

• подачу виконавчого листа до стягнення;

• на одержання присудженого майна або грошей.

Повноваження адвоката на вчинення кожної із зазначених дій мають бути спеціально обумовлені у виданому йому дорученні (ст. 115 ЦПК). Адвокат, що займається адвокатською діяльні­стю індивідуально, набуває повноважень після подачі судові доручення, виданого довірителем, а також свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

На підставі наданих повноважень адвокати допомагають заінтересованим особам звернутися до суду за захистом їх цивільних прав. Адвокати у цивільному процесі мають право також оскаржити судові рішення у судах апеляційної та касаційної інстанції.

Принципи адвокатської професії.

Правила адвокатської етики встановлюють такі основні принципи цієї юридичної професії:

а) незалежність;

б) дотримання законності;

в) домінантність інтересів клієнта та неприпустимість представництва клієнтів з суперечливими інтересами;

г) конфіденційність;

д) компетентність та добросовісність;

е) чесність і порядність;

є) повага до адвокатської професії та культура поведінки адвоката;

ж) обмежене рекламування діяльності адвоката.

Прийняття доручення про надання правової допомоги.

Адвокат надає правову допомогу згідно з чинним законодавством про види адвокатської діяльності за двома підставами:

• на основі угоди про надання правової допомоги;

• за призначенням особи відповідно до кримінально-процесуального законодавства.

Форма угоди. У випадку надання правової допомоги - консультацій та роз’яснень з правових питань, довідки щодо законодавства - угода може укладатися у спрощеній письмовій формі (рядком у відомості) або в усній формі, коли правова допомога надається безкоштовно.

Стосовно надання правової допомоги інших видів адвокатської діяльності угода може укладатися в усній формі лише в ситуації коли укладення письмової угоди є неможливим, а клієнт потребує невідкладного надання правової допомоги, у таких випадках угода підлягає наступному письмовому оформленню.

У всіх інших випадках доручення клієнта про надання юридичної допомоги підлягає оформленню у вигляді письмової угоди.

В угоді про надання правової допомоги мають бути чітко і недвозначно визначені всі головні умови, на яких адвокат приймає доручення клієнта.

В будь-якому випадку мають бути визначені:

1) прізвище, ім’я, по-батькові, адреса фізичної особи або назва та адреса юридичної особи – клієнта;

2) ті ж відомості про особу яка уклала угоду якщо укладено не особисто клієнтом;

3) прізвище, ім’я, по-батькові адвоката, який надає правову допомогу та його адреса;

4) зміст доручення: яка саме правова допомога має надаватися за угодою і де вона має надаватися;

5) розмір гонорару, порядок його обчислення (або фіксована сума або погодинна оплата) і порядок внесення гонорару (аванс, після закінчення надання правової допомоги);

6) розмір порядок обчислення і внесення фактичних видатків пов’язаних з виконанням доручення;

7) підписи осіб що уклали угоду.

Угода не повинна містити положення які суперечать чинному законодавству а також правилам адвокатської етики. Зокрема, забороняється включення в угоду з клієнтом положень про позбавлення його права стягнення шкоди, заподіяної неналежним виконанням адвокатом прийнятого доручення, або про обмеження такого права.

Етика прийняття адвокатського доручення. Адвокат може прийняти доручення на надання правової допомоги тільки безпосередньо від клієнта або його представника, уповноваженого на укладання угоди з адвокатом, або законного представника неповнолітнього чи недієздатного клієнта, або органу (посадової особи), уповноваженого призначати захисника в кримінальному судочинстві відповідно до Кримінально-процесуального кодексу України.

Адвокат повинен повідомити клієнта про можливий результат виконання доручення на підставі закону та практики його застосування. При цьому забороняється давати клієнту запевнення і гарантії стосовно реального результату виконання доручення, прямо або опосередковано сприяти формуванню у нього необґрунтованих надій, а також уявлення, що адвокат може вплинути на результат іншими засобами, окрім сумлінного виконання своїх професійних обов'язків. Адвокату забороняється приймати доручення, якщо результат, якого бажає клієнт, або засоби його досягнення, на яких клієнт наполягає, є протиправними.

Здійснення адвокатом правової допомоги. На стадії виконання доручення клієнта адвокат зобов’язаний дотримуватись таких етичних правил:

1) адвокату категорично забороняється:

• використовувати при виконанні доручення незаконні та неетичні засоби в тому числі спонукання свідків до давання завідомо неправдивих свідчень;

• вдаватися до протизаконних методів тиску на протилежну сторону чи свідків (погроз, шантажу тощо);

• використовувати свої особисті зв’язки для впливу на суд або інші органи перед якими здійснюється представництво клієнта;

• використовувати інформацію отриману від клієнта конфіденційність якої захищається законом.

2) адвокат не повинен без погодження з клієнтом передоручати виконання доручення в цілому або відносно самостійної частини іншій особі. Інші особи можуть залучатися до виконання окремих допоміжних дій пов’язаних із виконанням доручення при цьому адвокат несе відповідальність за їх дії.

3) адвокат повинен з розумною регулярністю інформувати клієнта про хід виконання доручення і своєчасно відповідати на запити клієнта про стан його справи. Інформація має подаватися клієнту в обсязі, достатньому для того, щоб він міг приймати обґрунтовані рішення відносно суті свого доручення.

4) кожному дорученню незалежно від гонорару адвокат повинен приділяти розумно необхідну для його успішного виконання увагу.

5) при виконанні доручення адвокат зобов’язаний використовувати всі розумно необхідні і доступні йому законні засоби для надання ефективної правової допомоги клієнту.

6) адвокат повинен виявляти активність у збиранні відомостей про факти що можуть бути використані як докази у дорученій йому справі, бути принциповим і наполегливим у використанні дозволених законом засобів їх отримання.

7) адвокат повинен намагатися оперативно виконувати доручення клієнта, дотримуючись при цьому всіх інших вимог що пред’являються законом і правилами адвокатської етики.

Етичні аспекти здійснення захисту за призначенням.

Адвокат може відмовитися від захисту за призначенням у таких випадках:

1) якщо адвокат через тимчасову непрацездатність не може виконувати свої професійні обов’язки;

2) коли з об’єктивних причин у адвоката відсутня належна кваліфікація для надання правової допомоги у конкретній справі що є особливо складною;

3) коли при прийнятті адвокатом на себе надання правової допомоги через конкретні причини не можливе забезпечення дотримання правил конфліктності інтересів або правил що забезпечують додержання конфіденційності інформації;

4) коли вже після прийняття захисту через об’єктивні причини може потягнути суттєві порушення прав і законних інтересів іншого клієнта адвоката з яким адвокат пов’язаний раніше укладеною угодою про надання правової допомоги;

5) коли частина роботи що виконується за призначенням у загальному обсязі роботи адвоката стає вочевидь надмірною і ставить його в тяжке матеріальне становище.

Особливості виконання доручення, пов'язаного з посередництвом між клієнтами. Якщо адвокат виступає в ролі посередника між клієнтами, він повинен з кожним із них узгоджувати рішення, що приймаються, забезпечувати належну інформованість кожного з них про всі обставини і міркування, і що є необхідними для прийняття виважених рішень по суті доручення.

Адвокат повинен припинити свої дії як посередника і розірвати відповідні угоди з кожним із клієнтів, якщо цього вимагає хоча б один з клієнтів, яких він одночасно представляє, або якщо виникають обставини, за яких адвокат не може виступати посередником між клієнтами із-за суперечностей між їх (клієнтів) інтересами. Якщо дії адвоката як посередника між клієнтами не досягли бажаного клієнтами результату, він не може надалі представляти інтереси жодного з клієнтів з питань, пов'язаних із предметом посередництва.