- •7. Охорона праці.
- •7.1. Загальна характеристика умов праці на робочому місці монтажника реа
- •Небезпечні та шкідливі речовини у повітрі робочої зони при проведені процесу пайки
- •7.2. Визначення кількісного змісту шкідливих речовин у повітрі робочої зони при проведенні процесу пайки
- •7.3. Розрахунок інтенсивності інфрачервоного випромінювання при проведенні процесу пайки
- •7.4. Відповідність рівня освітленості робочої зони монтажника реа санітарним нормам
- •7.5. Заходи щодо нормалізації умов праці при забрудненні повітря робочої зони аерозолями свинцю
- •7.6. Електробезпека
- •7.7. Інструкція з охорони праці для монтажника реа при користуванні електрифікованим інструментом для пайки
- •7.8. Пожежна безпека
7.2. Визначення кількісного змісту шкідливих речовин у повітрі робочої зони при проведенні процесу пайки
Визначимо кількісний вміст шкідливих речовин, що виділяються при пайці та випалі ізоляції в повітрі робочої зони: аерозолю свинцю, фтористого водню, оксиду вуглецю.
Питоме утворення аерозолю свинцю при лудінні й пайки олов'яно-свинцевим припоєм ПОС61-0,025 мг/100 пайок. Тоді концентрація в атмосфері аерозолю свинцю визначається по формулі:
де В – питоме утворення свинцю, мг/100 пайок;
n – кількість пайок у хвилину, шт.;
t – тривалість зміни,год;
N – кількість робочих місць, шт;.
V – обсяг приміщення, м3
Таким чином, у повітрі робочої зони має місце перевищення ГДК аерозолю свинцю в 2 рази.
Визначається концентрація оксиду вуглецю або фтористого водню:
де У – питоме утворення оксиду вуглецю або фтористого водню, мг/год;
m – маса гартованої ізоляції, мг;
V – обсяг приміщення, м3.
При випалі фторопластової ізоляції питоме утворення вуглецю УСО =100 мг/год, а фтористого водню УHF =3 мг/год.
Маса гартованої ізоляції розраховується по формулі:
де k – маса гартованої фторопластової ізоляції, на 1м
мг/ч
Знаючи масу гартованої ізоляції, знайдемо CCO й CHF
мг/м3
мг/м3
Таким чином, у повітрі робочої зони концентрація оксиду вуглецю в 32 рази нижче ГДКСО, а концентрація фтористого водню в 25 разів нижче ГДКHF. Надалі впливом на забруднення робочої зони оксидом вуглецю й фтористим воднем можна знехтувати, тому що воно дуже незначне в порівнянні з впливом аерозолю свинцю.
7.3. Розрахунок інтенсивності інфрачервоного випромінювання при проведенні процесу пайки
Інфрачервоне випромінювання є функцією теплового стану джерела випромінювання й виникає там, де температура хоча б на частку градуса вище абсолютного нуля. Найбільш інтенсивним і потужним джерелом інфрачервоного випромінювання на робочому місці є електропаяльник.
Визначаємо максимальну довжину хвилі інфрачервоного випромінювання:
де Т – температура, Кº
Кº
тоді:
нм
Для цієї довжини хвилі припустима щільність потоку енергії 120Вт/м2, а інфрачервоне випромінювання ставиться до області С.
Інтенсивність інфрачервоного випромінювання (Вт/м2) від нагрітої поверхні електропаяльника визначається по формулі:
За умови
де S – випромінююча поверхня, м2;
T – температура, К0;
r – відстань від джерела випромінювання, м;
A = 85 – коефіцієнт (для х/б тканини й людини).
Приймаємо
S = 5см2, r = 6 см.
Умова
або
- виконується. Тоді:
Вт/м2
Як бачимо, qфактичне = 95,1 < qдопустиме = 120 Вт/м2, (ГДР), що й було потрібно довести (ДСН 3.3. 6.042-99).
7.4. Відповідність рівня освітленості робочої зони монтажника реа санітарним нормам
Загальне штучне освітлення в робочому забезпечується за допомогою світильників з лампами денного світла типу ЛБ-40, потужністю 40Вт, а місцеве, яке використовується додатково у разі необхідності , за допомогою настільних світильників з лампами розжарювання потужністю 60Вт, і напругою 36 В.
Для розрахунку загального штучного освітлення в робочому приміщені використаємо метод коефіцієнта використання світлового потоку, призначеного для розрахунку загального рівномірного освітлення горизонтальних поверхонь, при відсутності предметів, що затемнюють. При цьому в розрахунках враховується пряме та відбите світло. Необхідний світловий потік ламп у кожному світильнику визначається по формулі:
Фактичне висвітлення робочих місць штучним освітленням визначається по формулі:
(1)
де N – кількість світильників (10шт);
n – кількість ламп у світильнику(4шт);
η – коефіцієнт використання світлового потоку;
S – площа приміщення (54м2);
K – коефіцієнт запасу;
Z – коефіцієнт нерівномірності висвітлення;
Ф – світловий потік лампи (3120 лм).
Для визначення коефіцієнта використання світлового потоку визначаємо індекс приміщення i і коефіцієнт відбиття стелі ρп, стін ρс, робочої поверхні ρр.
де l – довжина приміщення, м;
b – ширина приміщення, м;
h – висота підвісу світильників, м.
Коефіцієнт відбиття побіленої стелі ρп = 0,7, побілених стін при незавішених вікнах ρс = 0,5, середніх робочих поверхонь ρр = 0,3.
Для визначення коефіцієнта використання світлового потоку необхідно знати, що використаються лампи ЛБ-40 серії УСП5-4х40 (чотири лампи з розсіювачами). Тоді на підставі вищевикладеного знайдемо коефіцієнт, використовуючи табличні дані ( η=0,44).
Підставив отримані результати в формулу (1), отримаємо
лк
Штучне освітлення в приміщеннях регламентується нормами ДБН В.2.5-28-2006. Для зорової роботи категорії 3б при загальному штучному освітленні це 750лк. У нашому випадку фактичне освітлення на робочих місцях, яке забезпечується системою загального штучного освітлення, більше припустимих норм.
