2. Обставини, що підлягають доказуванню

В діяльності по здійсненню грабежів і розбоїв у вказаних цілях можна виділити обставини, що відносяться до 1) події, як процесу діяльності, наповненому певним змістом і здійснюваному в певних умовах; 2) суб'єкта злочину і його психологічному відношенню до задуманих і здійснених дій; 3) об'єкта злочинних дій: майна, що викрадається, і потерпілого; 4) наслідків, що наступили в результаті злочину.

Розглянемо коло обставин, що підлягають доказуванню у справах про грабежі і розбої, відповідно до названих підходів.

1. Обставини, пов'язані з подією злочину

1.1. Наявність події грабежу і розбійного нападу.

1.2. Спосіб заволодіння майном.

1.3. Час, місце і інші умови здійснення грабежу і розбійного нападу.

1.4. Проникнення в житло, приміщення або інше сховище.

2. Обставини, пов'язані з об'єктом злочину

2.1. Предмет злочинного посягання.

2.2. Особа потерпілого.

3. Обставини, пов'язані з суб'єктом злочину

3.1. Персонографічні дані.

3.2. Дані про особу обвинуваченого, що мають кримінально-релевантну спрямованість.

3.3. Обставини, що відносяться до грабежів і розбоїв, скоюваних групою осіб.

Обставини такого роду доцільно розділити на дві великі групи: 1) ті, що відносяться до окремого злочину, вчиненого групою осіб; 2) ті, що відносяться до злочинної діяльності (певної сукупності злочинів), що здійснюється групою осіб.

4. Обставини, що відносяться до наслідків злочину.

До таких обставин слід віднести:

- ступінь здійснення задуманого грабежу або розбійного нападу (замах, часткове досягнення поставленої мети, повне досягнення запланованого результату, отримання результату більшого, ніж передбачалося);

- вилучення майна і перехід в повне (часткове) розпорядження особи (групи осіб);

- порядок розподілу викраденого майна (ким і за яким принципом воно розподілялося);

- наявність, характер і тяжкість тілесних ушкоджень, заподіяних потерпілому, або настання його смерті;

- характер і розмір збитків, заподіяних фізичній або юридичній особі унаслідок вилучення належного йому майна, а також викликаних супутніми діями злочинця (пошкодження або знищення приміщень, споруд, обстановки, майна і т. ін.), а також сумарний збиток при здійсненні злочинної діяльності;

- наявність причинного зв'язку між діями злочинця і шкідливими наслідками скоєного;

- на які цілі було витрачено викрадене майно [32, c. 36].

3. Слідчі ситуації та задачі розслідування

В розслідуванні грабежів і розбоїв доцільно виділити наступні методичні задачі, згрупувавши їх щодо двох основних етапів розслідування.

Задачі початкового етапу розслідування:

1. З'ясування і оцінка слідчої ситуації, яка склалася після порушення кримінальної справи. З'ясування і оцінка початкової слідчої ситуації припускає аналіз наявної інформації і її джерел для виявлення ознак злочину, наявності або відсутності відомостей про обставини його здійснення, потерпілого, викрадене майно і особу злочинця. Такий аналіз завершується висуненням версій, постановкою тактичних задач, вибором засобів їхньої перевірки і вирішення.

2. Виявлення джерел інформації про злочин, що розслідується. Після порушення кримінальної справи дуже важливо визначити, з яких джерел можна отримати інформацію про обставини злочину, що розслідується, який їх характер (матеріальні сліди, знаряддя злочину, свідки-очевидці і ін.) і можливе місцезнаходження, як знайти такі джерела, вилучити і зафіксувати доказову інформацію.

3. Визначення напряму розслідування і розробка плану розслідування. Задача планування і належної організації розслідування грабежів і розбоїв повинна вирішуватися повною мірою вже на його початковому етапі. Повноцінне планування дозволяє зосередитися на вирішенні першорядних задач, що випливають з особливостей слідчої ситуації, правильно розподілити сили і можливості, повною мірою використати типові версії і програми розслідування, визначити послідовність і засоби перевірки висунутих версій і вирішення тактичних задач, передбачити організаційно-тактичні умови їхньої реалізації. В ході розробки плану розслідування необхідно врахувати не тільки типові риси конкретного випадку розслідування, але і виявити його специфічні ознаки, що вимагають постановки спеціальних задач і розробки версій індивідуального характеру.

4. Обрання форм і методів взаємодії з органами і службами, що здійснюють оперативно-розшукову роботу. Характер і масштаби злочину, що розслідується, або злочинної діяльності обумовлюють форми і методи взаємодії слідчого з органами дізнання і іншими оперативними підрозділами МВС і СБУ, зокрема, створення слідчо-оперативної групи, проведення сумісних робочих нарад, відпрацювання окремих версій, надання доручень і ін.

5. Пошук і отримання інформації про механізм і обстановку вчиненого злочину. На даному етапі розслідування потрібно прагнути отримати точну і повну інформацію про основні елементи злочинної події: спосіб підготовки, здійснення і приховання грабежів і розбоїв; знаряддя, що застосовуються, і засоби; місце і час, динаміку події; відношення тих або інших осіб до злочину, що розслідується.

6. Збирання і вивчення відомостей про особу потерпілого. По даній категорії справ в більшості випадків особа потерпілого відома з початку розслідування і тому отримання всебічних відомостей про неї звичайно не викликає труднощів. Лише при розбійних або бандитських нападах, пов'язаних з вбивствами особи за межами його житла і відсутністю при ній документів, потрібне вирішення задачі (в цих випадках - першочергове) по встановленню особи потерпілого [1, c. 146].

Збір відомостей про потерпілого - його спосіб життя, роботу, заняття, зв'язки, зміст дозвілля, захоплення, риси вдачі, його поведінку до, в момент і після нападу - сприяє з'ясуванню мотивів і цілей злочину, причин вибору конкретної особи в якості об'єкту посягання, механізму злочинних дій, висуненню і перевірці версії про інсценування грабежів і розбоїв і інших обставин події, що розслідується.

7. Пошук, отримання і аналіз інформації про осіб, що вчинили злочин, що розслідується, їх розшук і затримання. Вирішення даної задачі проходить, як правило, декілька етапів: збір відомостей про риси зовнішності і інші ознаки виконавців злочину; отримання даних про них шляхом огляду місця здійснення нападу, а також з інших джерел інформації; розшук, встановлення місця знаходження підозрюваних і їх затримання.

Вирішення задачі по встановленню особи підозрюваного значно спрощується у випадках затримання особи на місці злочину або коли потерпілий або свідки-очевидці прямо указують на конкретну особу (групу осіб).

8. Аналіз даних про викрадене майно, його пошук і виявлення. Чим повнішою і точнішою буде первинна інформація про кількість, вигляд, найменування і ознаки викраденого майна, - речей, товарів, валюти, цінностей - тим швидше і результативніше йде їхній розшук, виявлення місць заховання, встановлення продавців, перекупників, а, отже, і осіб, причетних до їхнього викрадення [20, c. 119].

На етапі подальшого розслідування грабежів і розбоїв можна виділити такі задачі.

1. З'ясування і оцінка слідчої ситуації після провадження початкових слідчих і оперативно-розшукових дій.

Залежно від результатів початкового етапу розслідування, ступені вирішення поставлених задач визначаються "пробіли" у встановленні обставин злочину, оцінюються достатність і достовірність здобутої доказової інформації. Це дозволить уточнити і деталізувати, а якщо потрібно - "розвернути" план подальшого розслідування, розробити відповідні комплекси тактичних операцій і окремих слідчих дій, направлені на повне встановлення всіх обставин по кожному злочину, що розслідується, епізоду і злочинній діяльності, в цілому.

2. Встановлення всіх епізодів злочинної діяльності особи або групи осіб, що притягаються до кримінальної відповідальності.

Постановка такої задачі пояснюється тим, що обвинувачений міг здійснити одноосібно або у складі групи і інші, ще не розкриті грабежі і розбої.

3. Встановлення і залучення до відповідальності всіх причетних до злочину, що розслідується, або до злочинної діяльності осіб. Дана задача припускає встановлення організаторів, підбурювачів, виконавців, пособників на всіх стадіях злочинної діяльності - підготовки, здійснення і приховання кожного її епізоду і діяльності в цілому. Вивчення слідчої практики показує, що ця задача ставиться і вирішується не завжди або не повною мірою, що дозволяє уникнути відповідальності особами, що продовжують скоювати грабежі і розбої.

4. Вивчення особи кожного обвинуваченого. Таке вивчення здійснюється слідчим для з'ясування ролі обвинуваченого в злочинному угрупуванні, перевірки його причетності до інших злочинів, причин і умов, що спонукають його до здійснення злочину, а також в цілях правильного вибору тактичних прийомів, способів і характеру психологічної дії на обвинуваченого при проведенні допитів, очних ставок і інших слідчих дій з його участю.

5. Розшук викраденого майна і вживання заходів до відшкодування заподіяного збитку. Вирішення даної задачі передбачає встановлення місць знаходження, у тому числі місць заховання викраденого майна, визначення його приналежності конкретному потерпілому, підприємству, установі або організації; виявлення майна і інших цінностей в обвинуваченого, накладення арешту на майно для забезпечення цивільного позову і можливої конфіскації майна винних осіб.

Названі методичні задачі етапно-видового характеру можуть бути вирішені шляхом їхньої деталізації, розділення на менш складні і масштабні, проміжні, які виділяються залежно від тієї або іншої слідчої ситуації. Такого роду задачі можна назвати тактичними задачами.

На основі висловленого систему задач розслідування грабежів і розбоїв можна класифікувати таким чином.

1. Загальні задачі розслідування, що випливають з вимог кримінального і кримінально-процесуального законів.

2. Спеціальні (криміналістичні) задачі розслідування, що випливають з інформаційно-пізнавальної структури. Останні доцільно розділити на наступні задачі:

1) етапні - обумовлені цілями слідчої діяльності на певному етапі розслідування;

2) видові - обумовлені особливостями предмета доказування і криміналістичною характеристикою даної категорії злочинів;

3) етапно-видові - обумовлені предметом доказування і криміналістичною характеристикою злочинів даної категорії по відношенню до етапів розслідування.

4) тактичні задачі, що випливають з особливостей слідчих ситуацій, що склалися, на певний момент розслідування по даній категорії злочинів [2, c. 160].