Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
лекції ДПЗК.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
376 Кб
Скачать
☆

Друга альтернативна пара принципів

Принцип свободи особи який означає, що права людини є природними, а основною функцією держави є захист особи та дозвільний принцип, який можна виразити словосполученням « дозволено все, що не заборонено законом».

Третя пара принципів

  • Принцип юридичного балансу індивідуальних та загальнодержавних інтересів.

  • Принцип домінування суспільства та держави над особою.

Громадянство – це комплексні сталі правовідносини за участю людини і держави, які визначають правове становище особи та обсяг її правосуб’єктності, а також склад прав, свобод, якими особа може користуватися та обов’язки сторін по даним правовідносинам. Громадянство являє собою особливий юридичний зв'язок між державою і особою, яка вважається членом нації, політичного суспільства.

Підданство – це тісний юридичний зв'язок особи з монархом, який виражений формально через встановлення особистої вірності монарху та є характерним для країн з монархічною формою правління.

Особливостями підданства є:

  1. різниця між громадянством і підданством має зовнішній характер в Європейських монархіях вони вважаються рівнозначними (Іспанія, Бельгія, Великобританія).

  2. в арабських державах та країнах Африки різниця між термінами досить суттєва бо піддані виховуються в дусі відповідних релігійних традицій та мають бути повністю, цілком вірними монарху. (Кувейт, Марокко, Саудівська Аравія).

Приналежність до громадянства викликає правові наслідки для особи (громадянина), а також для держави.

  1. Наявність громадянства означає, що за особою закріплюється повний обсяг правоздатності, який визнає держава.

  2. Тільки громадяни мають своїм обов’язком нести військову повинність та інші обов’язки.

  3. Межі користування деякими особистими правами у громадян є значно ширшими ніж у інших категорій осіб. (візи до держави, пересування по території країни).

  4. Громадяни знаходяться у більш сприятливих соціально-економічних умовах ніж інші особи. (Зайнятість, освіта, придбання нерухомості).

Громадянство не обмежується в часі і просторі і є постійно – діючим станом особи.

Слід відмітити, що існують випадки створення спеціальним режимів для врегулювання правовідносин між іноземцями, біпатридами, апатридами та біженцями і державою.

Існують такі правові режими:

  1. Національний – зрівнювання іноземців у правах з громадянами за виключенням тих, які притаманні лише громадянам.

  2. Режим найбільшого сприяння, який виникає внаслідок ускладнення угоди за якою держава повинна ставитися до громадян свого партнера, на тих же умовах, що до громадян третіх країн.

  3. Спеціальний – це сукупність правових умов які встановлюються законом або міжнародним договором.

  4. Принцип взаємності. Держава закріплює за іноземцями той же обсяг прав яким користуються її громадяни в цій державі.

Способи набуття громадянства:

  1. Філіація – за народженням, яка здійснюється та є можливим на основі «права крові», та «права ґрунту».

  • Натуралізація – акт, який здійснюється державою за заявою особи і даним актом особа включається в число громадян держави, але при цьому існує ряд умов, які особа повинна враховувати:

  • мати повноліття;

  • належну дієздатність;

  • прожити встановлений законом термін – 5 р. Франція, 7 р. Великобританія;

  • має знати державну мову на рівні спілкування;

  • знання історія створення держави (США);

  • наявність певного матеріального забезпечення (Норвегія);

  • примірна поведінка (Греція, Канада);

  • хороший стан здоров’я (Франція);

  1. Оптація (Вибір громадянства). Набуття громадянства при розширені даної держави, коли за жителями регіону, що приєднується зберігається їх колишнє громадянство або надається можливість набути.

Різновидом оптації є трансферт ( автоматична зміна громадянства при зміні державного кордону).

  1. Репатріація (поновлення в громадянстві) особа, яка колись мала громадянство даної держави, але втратила його.

Підстави втрати громадянства:

  1. Експатріація - відмова від громадянства;

  2. Позбавлення громадянства в примусовому порядку має два види:

  • денутаралізація – принцип позбавлення громадянства набутого в результаті натуралізації;

  • денаціоналізація;

Право – це можливість особи здійснювати конкретну юридично – злочину дію.

Свобода – це можливість здійснювати всі види юридичного значимої поведінки за лише за винятком тих, які обумовлюють законом.

Класифікація:

  1. За способом здійснення та захисту права свободи та обов’язки:

  • фундаментальні;

  • змінні;

  1. За складом суб’єктів:

  • права людини;

  • права громадянина;

  1. За способом здійснення:

  • колективні;

  • індивідуальні;

  1. За сферами життєдіяльності людини:

  • особисті (право на життя, свободу, особисту недоторканість, недоторканість житла, таємницю листування);

  • політичні (право обирати, право бути обраним, право брати участь в управлінні державою, право на інформації);

  • соціально-економічні (право власності, право на працю, на страйк, на відпочинок, на житло, соціальне забезпечення, на безкоштовну освіти);

  • економічні (на безпечне навколишнє середовище, на інформацію про стан навколишнього середовища, на відшкодування шкоди завданої здоров’ю, майну);

  • культурні (вільний доступ до культурних цінностей, свобода творчості).

5. Від еволюції:

І покоління (особисті, політичні);

ІІ покоління (соціально – економічні);

ІІІ покоління (пов’язанні з глобалізацією суспільного життя на мир, самовизначенню, гуманітарні);

IV покоління (пов’язанні з результатами, НТР, економічні);

Обов’язки можна класифікувати:

  • обов’язки людини;

  • обов’язки громадянина;

  • мати загальну освіту;

  • брати участь у виборах;