- •1. У комунікативній парадигмі мову та її аналіз пов’язують переважно з оволодінням мовленнєвою діяльністю
- •4. Види автентичності (за л. Ліером)
- •5. Епістемологічні стилі-індивідуальні способи пізнавального ставлення людини до довкілля й до себе, що виявляються в особливостях індивідуальної “картини світу”
- •Критерії научуваності
- •6. Знаннєвий простір - сукупність структур представлення знань – схем, фреймів, скриптів тощо, зв’язаних між собою та орієнтованих на підтримку функціонування когнітивної системи людини
- •Розмежування когнітивних систем за н. Хомським
- •Два типи представлення інформації:
4. Види автентичності (за л. Ліером)
особистісна автентичність (індивідуальні особливості людини)
прагматична автентичність (автентичність контексту, автентичність мети,
автентичність взаємодії)
автентичність навчальних матеріалів (мовні форми, типові для вираження певної комунікативної інтенції, автентичні ситуації спілкування, вербальні й невербальні засоби, характерні для носіїв мови, автентичні тексти)
ТИПИ АВТЕНТИЧНИХ ТЕКСТІВ
а) дидактизовані (тексти, підготовлені носіями мови з методичними цілями)
б) напівавтентичні (тексти, адаптовані шляхом скорочення та компіляції з метою реалізації завдань навчання)
в) квазіавтентичні (тексти з усуненими заважкими місцями, які можуть виявитися недоступними для студентів)
г) власне автентичні (оригінальні тексти, створені носієм мови для носіїв цієї мови)
ЗМІСТОВІ АСПЕКТИ АВТЕНТИЧНОСТІ НАВЧАЛЬНИХ ТЕКСТІВ
культурологічна автентичність
інформативна автентичність
ситуативна автентичність
автентичність національної ментальності
реактивна автентичність
автентичність навчальних завдань
5. Епістемологічні стилі-індивідуальні способи пізнавального ставлення людини до довкілля й до себе, що виявляються в особливостях індивідуальної “картини світу”
ВИДИ ЕС:1) емпіричний, 2) раціоналістичний, 3) метафоричний
СПОСОБИ ПІЗНАННЯ БАЗУЮТЬСЯ НА (за М.М. Болдирєвим)
а) чуттєвому сприйнятті навколишнього світу
б) предметно-практичній діяльності
в) експериментально-пізнавальній та теоретико-пізнавальній (науковій) діяльності
г) розумовій діяльності, тобто в результаті розмірковувань, умовиводів, висновків, розумових операцій з уже відомими концептами
д) вербальному й невербальному спілкуванні
Поєднавши ЕС зі способом пізнання виокремлюють пізнавальні стилі:
емпіричний (предметно-практична діяльність)
раціоналістичний (розумова діяльність)
емпірично-раціоналістичний (теоретико-пізнавальна й експериментально-пізнавальна діяльність)
метафоричний (чуттєве сприйняття дійсності)
МЕНТАЛЬНІ РЕПРЕЗЕНТАЦІЇ -фіксована форма певним чином упорядкованих знань або та чи інша форма їхнього зберігання (фрейм, схема, модель…)
вербальні (словесне позначення)
образні (наочне враження)
СПОСОБИ КОДУВАННЯ ІНФОРМАЦІЇ: словесно-символічний, візуальний, предметно-практичний, чуттєво-сенсорний
Научуваність – загальні здібності, які виражають пізнавальну активність людини і здатність засвоювати нові знання та складні форми діяльності
Критерії научуваності
кількість дозованої допомоги з боку викладача
можливість перенесення засвоєних знань чи способів дії на виконання аналогічного завдання
швидкість засвоєння нового матеріалу
здатність до узагальнення й абстрагування
самостійність мислення
гнучкість (або інертність) мислення
усвідомленість дій
економічність мислення
ТИПИ НАУЧУВАНОСТІ:
експліцитна
імпліцитна
6. Знаннєвий простір - сукупність структур представлення знань – схем, фреймів, скриптів тощо, зв’язаних між собою та орієнтованих на підтримку функціонування когнітивної системи людини
Когнітивна система 1)система, яка здатна пізнавати своє оточення й адаптуватися до нього або змінювати його за рахунок набутих знань,навичок і вмінь 2) компонент свідомості людини та її загальної людської когніції, що має власні механізми і сфери дії, та є результатом взаємодії певного набору модулів
ВИЗНАЧАЛЬНІ РИСИ КС: виразність, ефективність, алгоритмічність, засвоюваність
