4. Види автентичності (за л. Ліером)

• особистісна автентичність (індивідуальні особливості людини)

• прагматична автентичність (автентичність контексту, автентичність мети,

автентичність взаємодії)

• автентичність навчальних матеріалів (мовні форми, типові для вираження певної комунікативної інтенції, автентичні ситуації спілкування, вербальні й невербальні засоби, характерні для носіїв мови, автентичні тексти)

ТИПИ АВТЕНТИЧНИХ ТЕКСТІВ

а) дидактизовані (тексти, підготовлені носіями мови з методичними цілями)

б) напівавтентичні (тексти, адаптовані шляхом скорочення та компіляції з метою реалізації завдань навчання)

в) квазіавтентичні (тексти з усуненими заважкими місцями, які можуть виявитися недоступними для студентів)

г) власне автентичні (оригінальні тексти, створені носієм мови для носіїв цієї мови)

ЗМІСТОВІ АСПЕКТИ АВТЕНТИЧНОСТІ НАВЧАЛЬНИХ ТЕКСТІВ

• культурологічна автентичність

• інформативна автентичність

• ситуативна автентичність

• автентичність національної ментальності

• реактивна автентичність

• автентичність навчальних завдань

5. Епістемологічні стилі-індивідуальні способи пізнавального ставлення людини до довкілля й до себе, що виявляються в особливостях індивідуальної “картини світу”

ВИДИ ЕС:1) емпіричний, 2) раціоналістичний, 3) метафоричний

СПОСОБИ ПІЗНАННЯ БАЗУЮТЬСЯ НА (за М.М. Болдирєвим)

а) чуттєвому сприйнятті навколишнього світу

б) предметно-практичній діяльності

в) експериментально-пізнавальній та теоретико-пізнавальній (науковій) діяльності

г) розумовій діяльності, тобто в результаті розмірковувань, умовиводів, висновків, розумових операцій з уже відомими концептами

д) вербальному й невербальному спілкуванні

Поєднавши ЕС зі способом пізнання виокремлюють пізнавальні стилі:

• емпіричний (предметно-практична діяльність)

• раціоналістичний (розумова діяльність)

• емпірично-раціоналістичний (теоретико-пізнавальна й експериментально-пізнавальна діяльність)

• метафоричний (чуттєве сприйняття дійсності)

МЕНТАЛЬНІ РЕПРЕЗЕНТАЦІЇ -фіксована форма певним чином упорядкованих знань або та чи інша форма їхнього зберігання (фрейм, схема, модель…)

• вербальні (словесне позначення)

• образні (наочне враження)

СПОСОБИ КОДУВАННЯ ІНФОРМАЦІЇ: словесно-символічний, візуальний, предметно-практичний, чуттєво-сенсорний

Научуваність – загальні здібності, які виражають пізнавальну активність людини і здатність засвоювати нові знання та складні форми діяльності

Критерії научуваності

• кількість дозованої допомоги з боку викладача

• можливість перенесення засвоєних знань чи способів дії на виконання аналогічного завдання

• швидкість засвоєння нового матеріалу

• здатність до узагальнення й абстрагування

• самостійність мислення

• гнучкість (або інертність) мислення

• усвідомленість дій

• економічність мислення

ТИПИ НАУЧУВАНОСТІ:

• експліцитна

• імпліцитна

6. Знаннєвий простір - сукупність структур представлення знань – схем, фреймів, скриптів тощо, зв’язаних між собою та орієнтованих на підтримку функціонування когнітивної системи людини

Когнітивна система 1)система, яка здатна пізнавати своє оточення й адаптуватися до нього або змінювати його за рахунок набутих знань,навичок і вмінь 2) компонент свідомості людини та її загальної людської когніції, що має власні механізми і сфери дії, та є результатом взаємодії певного набору модулів

ВИЗНАЧАЛЬНІ РИСИ КС: виразність, ефективність, алгоритмічність, засвоюваність