- •68.Норми радіаційної безпеки України (нрбу-97).Категорії опромінюваних осіб.
- •69.Дозова межа залежно від групи опромінюваних критичних органів.
- •70.Норми радіаційної безпеки України.(нрбу-97).Ліміти доз опромінення для різних категорій осіб.
- •71.Норми радіаційної безпеки України (нрбу-97).Чотири категорії пацієнтів медичного опромінення,рекомендовані гранично-ефективні дози.
- •72.Методи вивчення впливу факторів навколишнього середовища на стан здоров’я населення.
- •73.Методика інтегральної оцінки рівня здоро»я населення.
- •74.Фактори ризику навколишнього середовища,їх класифікація та вплив на формування здоров* населення.
- •75Основні шляхи та засоби гігієнічного навчання та виховання різних груп населення.
- •76.Зони спостереження для вивчення впливу навколишнього середовища на стан здоров*я населення.Визначення.Вимоги до вибору зон спостереження.
72.Методи вивчення впливу факторів навколишнього середовища на стан здоров’я населення.
Методи вивчення впливу факторів навколишнього серидовища на стан здоров*я населення передбачає збір інформації з різних джерел,зокрема:
Спеціально організований облік випадків захворювань і смертей у лікувально-профілактичних закладах відділень зон спостереження-так званні проспективні дослідження
Офіційні звіти лікувально- і санітарно-профілактичних закладів і органів охорони здоров*я,соціального забезпечення,державної статистики тощо
Ретроспективна інформація облікових документів лікувально-профілактичних закладів за минулі періоди часу
Дані лікарських оглядів населення
Результати медико-соціальних досліджень(опитування,анкетування) населення
Дані клінічних,лабораторних,інструментальних обстежень тощо
Вивчення здоров*я населення під впливом факторів зовнішнього середовища починається з вивчення мети,завдань і програми дослідження,наступним етапом є вибір зони або зон спостереження,де буде проводитись дане дослідження.
Залежно від мети дослідження,розрізняють 4 методи проведення дослідження:
Перший метод полягає у вивченні впливу якогось одного відомого чинника на один із показників здоров*я
Другий метод вивчає вплив одого якогось чинника нав.сер.на сукупність показників здоров*.Цей метод дає можливість розподілити населення на групи здоров*.
Третій метод вивчає вплив комплекск чинників навколишнього середовища на один із показників здоров*я
Четвертий метод передбачає вплив комплексу чинників навколишнього середовища на комплекс показників здоров*я.
Наступними етапами є: вивчення мінімального обсягу вибірки,збирання даних про здоров*я населення,розрахунок показників та індексів здоров*я,оцінка зв*язку між чинниками середовища та здоро*ям населення.Завершальним етапом є розробка та впровадження профілактичних рекомендацій,оцінка їх ефективності.
73.Методика інтегральної оцінки рівня здоро»я населення.
Інтегральна оцінка рівня здоров*я узагальнює всі показники стану здоров*я населення(від фізичного розвитку до смертності).Для цього проводять концептуальний(якісний) і математико-статистичний(кількісний аналіз)Наслідком концептуального аналізу є розподіл населення на групи здоров*я,а внаслідок математико-соматичного аналізу можна розрахувати узагальнений індекс здоров*я даної групи людей.Надалі за допомогою математичного моделювання можна встановити кількісну залежність між чинниками середовища та групами або індексами здоров*я.
74.Фактори ризику навколишнього середовища,їх класифікація та вплив на формування здоров* населення.
Фактори навколишнього середовища(фізичні, хімічні, біологічні, соціальні) можуть здійснювати складний та різноспрямований вплив на стан здоров`я населення.Екологічні фактори можуть бути об´єднані за природою їхнього походження або залежно від їхньої динаміки та дії на організм. За характером походження розрізняють:
абіотичні фактори, котрі зумовлюються дією неживої природи і поділяються на кліматичні (температура, світло, сонячна радіація, вода, вітер, кислотність, солоність, вогонь, опади тощо), орографічні (рельєф, нахил схилу, експозиція) та геологічні.
біотичні — дія одних організмів на інші, включаючи всі взаємовідносини між ними.
антропогенні фактори вплив на живу природу життєдіяльності людини.
Абіотичні. Серед них особливо виділяється група кліматичних факторів. Дія багатьох абіотичних факторів, включаючи рельєф, вітер, тип ґрунту тощо виявляється опосередковано — через температуру і вологість. Біотичні фактори. Це форми впливу живих організмів один на одного. Основною формою такого впливу в більшості випадків є харчові зв´язки Антропогенні фактори зумовлені діяльністю людини, вплив її на природу може бути як свідомим, так і стихійним, випадковим. Діяльність людини змінює умови навколишнього середовища, а середовище, в свою чергу впливає на життя, здоров´я та життєдіяльність як окремої людини, так і людської популяції загалом.Стабільні фактори — ті, що не змінюються протягом тривалого часу (земне тяжіння, сонячна стала, склад атмосфери та інші). Вони зумовлюють загальні пристосувальні властивості організмів, визначають належність їх до мешканців певного середовища.Змінні фактори, які, у свою чергу, поділяються на закономірно змінні та випадково змінні. До закономірно змінних належить періодичність добових і сезонних змін. Ці фактори зумовлюють певну циклічність у житті організмів Випадково змінні фактори об´єднують біотичні, абіотичні та антропогенні фактори, дія яких повторюється без певної періодичності (коливання температури, дощ, вітер, град, епідемії, вплив хижаків та інші).
Фактор навколишнього середовища може відігравати різноманітну роль в етіології захворювання. Він може виступати як етіологічний, причинний фактор, який практично повністю визначає розвиток конкретного специфічного захворювання.Якщо фактор навколишнього середовища виступає як причина захворювання, то його ефект має назву детермінованого.
Фактор навколишнього середовища може бути фактором ризику, тобто таким компонентом етіології, який хоча і важливий для розвитку та прогресування захворювання, але сам по собі за відсутності інших факторів (наприклад генетичної схильності, зміненого статусу організму) не здатний викликати захворювання у конкретної людини. Таким чином, фактор ризику – це фактор будь-якої природи (спадкової, екологічної, виробничої, фактор способу життя та ін.), який за певних умов може провокувати та збільшувати ризик розвитку порушень стану здоров`я.
