Методичні рекомендації до практичного заняття

Перше питання. Видатний український педагог В. О. Сухомлинський – людина складної, але щасливої долі: добро і зло, відчай і радість, кохання і ненависть – все пізнав він на своєму не такому ж й тривалому, але плідному життєвому шляху. Школяр, студент, воїн, учитель, керівник, батько, письменник, учений – це все він.

Скільки душевних сил потрібно було для того, щоб винести всі випробування, що їх подарувала доля. Всім своїм життям В. О. Сухомлинський завойовував моральне право говорити про добро, справедливість, патріотизм та інші не менш високі моральні цінності. Педагог вважав, що коріння багатьох невдач у вихованні криється в тому, що часто закликають йти за прапором, який ніхто не несе. В. О. Сухомлинський, на відміну від багатьох, проніс прапор через все життя. Таким і запам’ятали його люди. Прочитайте книги про життя і творчість В. О. Сухомлинського і впевніться в цьому.

Готуючись до другого питання, зверніть увагу на те, що про гуманізм В. О. Сухомлинського писали всі дослідники його творчості, але трактували його по‑різному. Мабуть, найголовнішим джерелом його гуманізму була народна педагогічна мудрість, а також ідеї комунізму, в які він свято вірив і які широко пропагував. Але незважаючи на те, що багато з його робіт присвячено вихованню комуністичної ідейності, моралі, його власне розуміння моральності було набагато ширше, що завжди відчували його опоненти.

Порівняйте ці два висловлювання: “В. О. Сухомлинського звинувачували в “протаскуванні ідей міщанського індивідуалізму”, в “проповіді абстрактного гуманізму”. Для нашої школи, для наших дітей, писали і гримотіли “опоненти” з високих трибун, потрібна боротьба, а не проповідь “абстрактного гуманізму”.

“Інша річ, що В. О. Сухомлинський у деяких своїх творах не завжди до слів “людність”, “доброта”, “чуйність” додавав – “наша”, “пролетарська”, “комуністична”. Але він по-перше вважав, що це само собою зрозуміло, а, по-друге, говорив у цих творах про гуманність переважно у зв'язку з вихованням у дітей елементарної моральної культури, тобто виховання дусі тих простих норм поведінки, які вироблені народними масами протягом тисячоліть і увійшли в комуністичну мораль”.

Подумайте, чому незважаючи на те, що такими рядками рясніють твори В. О. Сухомлинського, його звинувачували в абстрактному гуманізмі? Для того, щоб це зрозуміти, читайте якомога більш творів В. О. Сухомлинського.

Кажуть, що народна педагогіка – це основа творчої спадщини В. О. Сухомлинського. Доведіть це. Зверніть увагу на те, що він писав про обов'язок перед людьми, про ставлення до батьків, старості, як підносив образ Матері, що означали для нього кохання і дружба в сім'ї, гуманне ставлення до дитини, як він розумів життя й добро і зло в ньому, що означали для нього природа, краса в житті людини.

Які засоби народної педагогіки він використовував у своїй виховній практиці?

Чи можете ви стверджувати, що гуманізм В. О. Сухомлинського проявлявся:

• у творенні добра людям (закликав до цього, вчив цього дітей, сам творив добро);

любові до дітей (уважав любов до дітей невід'ємною частиною педагогічної культури);

• вірі в могутню силу виховання, у можливості дитини;

пізнанні особистості дитини (дав науковий аналіз процесу інтелектуального, морального, естетичного формування дитини на різних вікових етапах у книзі “Духовний світ школяра”;

• заклику до розвитку індивідуальних здібностей дитини;

• відмові від дитячого колективу як “знаряддя дисциплінарного впливу” (прочитайте поради 88 і 89 у книзі “Сто порад учителеві”) [10, с. 661–668];

Наведіть конкретні прикладі з діяльності В. О. Сухомлинського та цитати з його книг, що підтверджують зазначені вище положення.

Чи збігається ваше власне уявлення про гуманізм у вихованні з уявленнями В.О. Сухомлинського?

Зверніть увагу на те, що повага до особистості дитини, пізнання її природи, віра в могутню силу виховання та можливості дитини, любов до дітей, на думку В. О. Сухомлинського, повинні бути притаманні кожному справжньому педагогу. Вимоги до особистості вчителя викладені В. О. Сухомлинським в таких публікаціях: “Сто порад учителеві” [10], “Розмова з молодим директором школи” [14, с. 418–425]. Як людина, що черпала натхнення і сили в народній педагогічній мудрості, В. О. Сухомлинський уважав рідну мову, слово головним виховним засобом.

Розглядаючи третє питання, рекомендуємо вдуматись у слова В. О. Сухомлинського: “Найбільш витонченими способами впливу на юну душу є, на мою думку, слово і краса”. В. О. Сухомлинський вважав, що успіх виховання багато в чому визначається розвитком емоційно-чуттєвої сфери. Скажіть, чого не вистачало у вихованні підлітків-правопорушників, за ствердженнями вченого?

Зверніться до книги В. О. Сухомлинського “Народження громадянина” (розділ “Емоційне та естетичне виховання”) [12, с. 575–580], і ви дізнаєтесь про джерела естетичних почуттів, про значення між особистісних відносин, природи, мистецтва в системі морального та естетичного виховання дітей у Павлиській середній школі. Що розумів педагог під красою людських взаємин?

Четверте питання найтіснішим чином пов'язано із попереднім. Подумайте над висловлюванням педагога: “Краса квітки не може впасти з неба. Її треба творити роками – плекати, оберігати і від спеки й від морозу, дбайливо поливати й угноювати грунт”.

“Людське бачення світу не дається природою, воно здобувається працею і людськими відносинами. Працею, в якій бере участь серце, – без нього і праця не виховує”.

Скажіть, що В. О. Сухомлинський називав матеріальним втіленням добрих почуттів? Чому він вважав обов'язковим джерелом натхнення, захоплення красою особисту працю дитини?

В. О. Сухомлинський приділяв величезну увагу правильній організації трудового виховання, навчання, вбачаючи в цьому запоруку нормального духовного ставлення особистості. Випишіть у зошит принципи трудового навчання за В. О. Сухомлинським, дайте їм характеристику [13, с. 315–324].

Як справжнього учителя-гуманіста В. О. Сухомлинського не могли не хвилювати питання навчання без примусу, в пізнанні. Як учитель-реаліст, що враховує весь спектр факторів, що впливає на успішність навчання, він приділяв велику увагу розробці цілої системи розумового розвитку дитини, яка б сприяла її заохоченню у навчанні з перших років її життя. В. О. Сухомлинський розумів, що процес навчання дуже складний і цього треба спеціально вчити, тобто вчити мислити, запам'ятовувати, відтворювати. Не дарма педагоги-новатори взяли на озброєння його заклик навчити дітей учитися.

Ознайомтеся із праці педагога “Розмова з молодим директором школи” [13, с. 593‑594] з переліком умінь, якими повинен оволодіти кожен учень протягом десяти класів навчання в школі. Ви бачите, що найпершими вміннями учнів повинні стати вміння спостерігати явища навколишнього світу і думати, вміння дивуватися.

Зверніться до розділу “Розумове виховання” в книзі “Павлиська середня школа” і проаналізуйте якими проблемами займалися В. О. Сухомлинський і його колеги. Назвіть їх. Зверніть увагу на методику навчання граматики.

Підготуватися до пятого питання вам допоможе твір В. О. Сухомлинського «Батьківська педагогіка». Зверніть увагу на те, що педагога завжди хвилювала проблема виховання дітей в сім’ї, зв'язок сім’ї зі школою. Він першим у вітчизняній педагогіці 50-х ро­ків розпочав організацію педагогічного просвітництва батьків. Батьків, на думку В. О. Сухомлинського, треба вчити педагогічній мудрості, вмінню правильно виховувати своїх дітей. З його ініціативи у Павлівській середній школі було створено «Школу для батьків».

Для того щоб висвітлити останнє питання, ознайомтеся із порадою 1 з твору В. О. Сухомлинського «Сто порад вчителеві», де він розкриває специфічні властивості та якості вчительської спеціальності, назвавши її людинознавством. Особливо наголошував Сухомлинський на не­обхідності знання вчителем психології дитячої особистості (на «ро­зуміння стану дитячої душі»). З цією метою у період його діяльно­сті у Павлиській школі успішно функціонував «Психологічний се­мінар для вчителів».

Висновки: Як ви вважаєте, яке значення для становлення Сухомлинського як педагога мала його захопленість народною педагогікою? Чи пов'язана дійовість, ефективність педагогічної теорії і практики В. О. Сухомлинського з тим, що вони спиралися на традиції української етнопедагогіки?

Подумайте, чи близький вам стиль роботи Сухомлинського? Хотіли б ви працювати в школі, основаній на його принципах? Які думки Сухомлинського знайшли відгук у вашій душі? З якими твердженнями педагога ви не погоджуєтеся?

На вашу думку, педагогіка В. О. Сухомлинського – це педагогіка минулого чи майбутнього?