Розділ 3. Використання інформаційних ресурсів сучасної бібліотеки

3.1. Система обслуговування користувачів електронних ресурсів у бібліотеці: організація та функціонування

На сьогодні технологія бібліотечного обслуговування все більше привертає до себе увагу фахівців. Проблематика аналізованих статей охоплює широке коло питань, пов’язаних із визначенням пріоритетних завдань, які постають перед провідними науковими бібліотеками України та Білорусі в умовах модернізації інформаційної інфраструктури, впровадження інформаційних і телекомунікаційних технологій з метою ефективного формування і використання національних інформаційних ресурсів. Основну увагу в них було присвячено питанням управління електронними ресурсами в сучасній бібліотеці, захисту та правовим проблемам доступу до бібліотечно-інформаційних ресурсів, вдосконалення бібліотечно-інформаційного обслуговування у бібліотеках усіх типів в умовах стрімкого розвитку сучасних електронних технологій, особливостям організації обслуговування електронними ресурсами.

Зокрема, автори відзначили, що у сучасному світі глобальної інформатизації визначальним моментом є співіснування друкованих та електронних джерел інформації. У цьому зв’язку значно змінюється роль та розширюються функції бібліотек як основних накопичувачів інформаційних ресурсів. Для задоволення потреб сучасного користувача, забезпечення оперативного доступу до всіх бібліотечно-інформаційних ресурсів як власного виробництва, так і придбаних бібліотекам необхідно освоювати і застосовувати сучасні досягнення в галузі інформаційних, комунікативних і мультимедійних технологій.

Автори розглянутих статей підкреслювали, що на сьогодні найголовнішим завданням у бібліотечній справі є формування національного інтелектуального ресурсу та забезпечення максимального доступу до електронних ресурсів бібліотек з урахуванням правової нормативної бази і кадрового потенціалу. А. Марущак зазначив, що в Україні триває активна нормотворча діяльність щодо удосконалення засобів доступу до бібліотечно-інформаційних ресурсів країни. Використання новітніх інформаційних технологій з метою забезпечення доступу громадян до бібліотечно-інформаційних ресурсів має відбуватися з включенням до відповідних нормативно-правових актів принципів:

– відповідності суб’єктивному праву на доступ до інформації юридичного обов’язку зобов’язаного суб’єкта;

– безоплатності доступу до відкритої інформації, що перебуває у розпорядженні держави;

– забезпечення усім учасникам інформаційних відносин рівних прав доступу до відкритої за режимом доступу інформації;

– правдивості і достовірності інформації, до якої надається доступ;

– дотримання прав, свобод і законних інтересів інших громадян, прав та інтересів юридичних осіб приватного та публічного права;

– недопустимості доступу до інформації про особисте життя фізичної особи без її згоди тощо.

Автори (які?) підкреслювали, що Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського як лідер у сфері створення загальнодоступних масивів інформації активно продовжує формування електронних фондів. Трикомпонентна структура інтегрованих інформаційних ресурсів наукової електронної бібліотеки, яка включає бібліографічні, реферативні та повнотекстові бази даних, дає змогу максимально повно задовольняти інформаційні потреби всіх категорій користувачів. За кількістю звернень наукова електронна бібліотека перевищує відвідування бібліотеки в цілому, що свідчить про якісне її наповнення. В цьому контексті зазначено, що бурхливий розвиток комунікаційних мереж створює підвищенні вимоги до оперативності інформаційного забезпечення, ставлячи його на якісно новий рівень.

Л. Свіркова у своїй статті «Інформаційно-бібліографічне обслуговування користувачів: нові тенденції і проблеми» розглянула роботу інформаційно-бібліографічного відділу Донецької обласної універсальної наукової бібліотеки імені Н. К. Крупської. На її думку, бібліографічна служба одна з перших відчуває зміни, що відбуваються в житті суспільства; найчастіше саме по бібліографічній роботі користувачі оцінюють бібліотеку в цілому.

В останні роки на модернізацію бібліографічної служби, всіх напрямів її діяльності вплинуло впровадження в бібліотечні процеси новітніх інформаційних технологій. Модернізація змісту діяльності бібліографічної служби відбувається за такими пріоритетними напрямами: якісне формування інформаційних ресурсів, поєднання паперових та електронних носіїв інформації; спрямованість інформування на реальні потреби суспільства і окремих громадян; активне використання новітніх інформаційних технологій, розширення інформаційного сервісу [22].

Автор звернула увагу на невирішену проблему, з якою стикаються всі обласні універсальні наукові бібліотеки України. Це стосується автоматизованої аналітичної обробки українських періодичних видань, збірників, продовжуваних видань. Неможливо одній бібліотеці охопити їх усі, і, мабуть, непотрібно. Навіть об’єднання декількох бібліотек не вирішує питання. На її погляд, цю роботу мала би скоординувати Національна парламентська бібліотека України, яка є головною публічною бібліотекою країни, виконує функцію методичного і координаційного центру [25].

Л. Туровська у статті «Електронні документи як чинник оперативного обслуговування» порушує проблеми поступового входження інформаційних технологій у традиційний бібліотечний простір. Вона розглядає позитивну практику зарубіжних та вітчизняних бібліотек (зокрема Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського) щодо трансформації традиційних сервісів в умовах інформаційного суспільства і наголошує на необхідності комплексного підходу в поєднанні друкованих та електронних документів як елементів єдиного процесу бібліотечно-інформаційного забезпечення [33].

На думку авторки, електронні документи відкривають для бібліотек небачені перспективи. Електронне середовище, не будучи статичним, перебуває у стрімкому розвитку, виникають усе нові методи опрацювання даних. Утім, друковані видання, як і раніше, зберігають свою значимість і цінність. Можливо, за широтою пошуку та швидкістю взаємодії вони програють електронним ресурсам. Та й електронна форма обслуговування має свої недоліки, зокрема обмеження швидкості доступу з причин залежності від технічних засобів, необхідність використання спеціального устаткування тощо. До того ж, процес переведення друкованих видань в електронну форму є трудомістким, тривалим і довгим. А нерівномірність упровадження інформаційних технологій у різні сфери суспільства спричиняє наявність користувачів без бажаного рівня комп’ютерної грамотності та навичок роботи з комп’ютерною технікою. Зважаючи на це, значна частина документів ще довго перебуватиме у звичній друкованій формі, а бібліотеки продовжуватимуть своє обслуговування традиційними засобами. Тож, сучасна практика бібліотечного обслуговування потребує комплексного підходу, сутність якого – у гармонійному поєднанні друкованої та електронної продукції як елементів єдиного процесу інформаційного забезпечення в бібліотечному просторі. Таке бачення сучасної бібліотеки найчастіше характеризується визначенням «гібридна» [34].

В. П. Здановська розглянула питання удосконалення бібліотечно-інформаційного обслуговування в умовах розвитку електронного середовища, вивчення характеру і динаміки інформаційних потреб різних категорій користувачів та ефективності використання різних засобів доступу до інформації, видів і форм очікуваних послуг, асортименту електронної продукції бібліотечних установ.

Метою статті О. Лебедюк «Бібліотека ВНЗ як центр довідково-інформаційного обслуговування студентів» був аналіз трансформаційних ознак перетворення бібліотек ВНЗ на сучасні центри довідково-інформаційного забезпечення освіти. Напрям діяльності бібліотеки ВНЗ як інформаційного центру поєднує розробку інструктивно-методичних матеріалів у електронних варіантах; проведення заходів, спрямованих на своєчасне оповіщення й консультування користувачів; рекламний супровід нових інформаційних послуг і ресурсів бібліотеки [17].

Основна мета статті Ю. Остапчук «Бібліографічні картотеки та бази даних бібліотек вищих навчальних закладів» – проаналізувати сучасний стан бібліографічних картотек та баз даних бібліотек вищих навчальних закладів (за винятком картотек краєзнавчого призначення, що потребують окремого розгляду), визначити ефективність їхнього використання і розробити рекомендації для їхнього вдосконалення [16].

Незважаючи на впровадження в діяльність бібліотек нових інформаційних технологій, створення електронного каталогу статей і бази даних, сьогодні не можна відмовитися від ведення традиційних картотек. По-перше, оскільки електронна техніка може вийти з ладу, читач ризикує залишитися без інструмента пошуку. По-друге, більшість читачів поки що надають перевагу традиційним картотекам. Досвід бібліотек вищих навчальних закладів підтверджує, що електронні та карткові картотеки взаємодоповнюють одна одну, сприяють якісному бібліографічному обслуговуванню читачів бібліотеки [19].

Н. Каліберда та А. Г. Бровкіна ознайомили з результатами моніторингового дослідження ефективності використання електронного каталогу НБУВ в залах природничого і технічного профілю. Зокрема, автори відмітили, що удосконалення технологій формування науково-інформаційних ресурсів та обслуговування неможливе без досліджень походження, характеру і динаміки інформаційних потреб користувачів. Одним із основних критеріїв оцінювання досконалості бібліотечних технологій є аналіз ступеня задоволення інформаційних потреб споживачів та ефективності використання різних засобів доступу до інформації. Проблема формування інформаційної культури споживачів, їх уміння користуватися інформаційно-пошуковими системами, електронними носіями інформації, а також професійна компетенція бібліотечного персоналу залишаються актуальними для дослідження як з наукової, так і з практичної точки зору. Комплексність таких досліджень дозволяє оперативно корегувати технологічні цикли системи обслуговування, вводити у бібліотечну практику інновації як змістовного, так і організаційно-управлінського типів.

Т. Коваль та Л. Туровська у своїх роботах викладають результати комплексних моніторингових досліджень, об’єктом яких були обрані інтернет-ресурси НБУВ як чинник оперативного та найбільш повного задоволення інформаційних читацьких потреб. Як лідер упровадження інновацій у процеси бібліотечно-інформаційного обслуговування НБУВ удосконалює інформаційні технології, модернізує довідково-пошуковий апарат.

У контексті нової бібліотечної практики набули актуальності моніторингові дослідження ефективності використання електронних інформаційних ресурсів НБУВ у профільних читальних залах. Предметом дослідження став інформаційний моніторинг відповідності запитів і потреб-читачів-гуманітаріїв їх задоволенню при використанню бібліотечних електронних інформаційних ресурсів. Основними завданнями дослідження були: виявлення найактивніших категорій користувачів електронних інформаційних ресурсів; вивчення частоти звернень до електронних інформаційних ресурсів; облік інформаційних запитів та інформаційних потреб; аналіз читацької поведінки при електронному пошуку, визначення ступеня задоволення читацьких потреб; оцінка динаміки використання електронних інформаційних ресурсів з подальшою розробкою рекомендацій щодо пріоритетності комплектування фондів, удосконалення пошукових ознак електронних інформаційних ресурсів, створення проблемно-орієнтованих баз даних та розширення спектру електронних послуг [22].

Проведене дослідження продемонструвало високий рівень зацікавленості читачів-гуманітаріїв у подальшому розвитку бібліотечних електронних інформаційних ресурсів, підкреслило їх чільне місце в довідково-бібліографічному апараті. Разом з тим існує потреба у використанні традиційних носіїв для читачів-прихильників класичних форм. Традиційні бібліотечні технології ще не вичерпали свій потенціал у бібліотечній практиці. Читач має право самостійно визначити свій пошуковий напрям. Проте в умовах підвищення вимог щодо оперативності бібліографічного інформування в недалекому майбутньому електронна форма стане пріоритетною. Дослідження довело, що використання сучасної комп’ютерної техніки та новітніх носіїв електронної інформації в галузевих читальних залах не тільки сприяє оптимізації довідково-бібліографічного обслуговування, а й перетворює та видозмінює весь комплекс наявних інформаційних послуг [23].

Сучасні тенденції використання споживачами бібліотечно-інформаційних ресурсів охарактеризував Р. В. Поліщук. Автор висвітив специфічні особливості обслуговування електронними ресурсами, надав оцінку стану бібліотечно-інформаційного обслуговування, охарактеризував склад користувачів. Особливу увагу звернув на технічні та організаційні проблеми, що виникають у користувачів у роботі з електронними ресурсами.

О. Лопата у статті «Електронні ресурси: порядок доступу та їх використання читачами наукової бібліотеки» висвітлює вплив сучасних інформаційних технологій на практичну діяльність бібліотек. У статті розкривається процес створення сучасного програмного комплексу, який дає змогу інтенсифікувати обслуговування користувачів на основі мережевих технологій та підвищити якість надання послуг. Автор наголошує на важливості проведення теоретико-прикладних досліджень з використання маркетингу в бібліотеках та вивчення його впливу на розвиток книгозбірень [8].

У результаті комплексного аналізу використання електронних інформаційних ресурсів, проведеного в рамках бібліотечного маркетингового дослідження серед користувачів залів періодичних видань НБУВ (2007-–2008), була одержана важлива інформація, що визначила основні напрями удосконалення системи інформаційно-бібліотечного обслуговування читачів. Спираючись на результати дослідження, можна констатувати високий рівень зацікавленості читачів в електронних науково-інформаційних ресурсах та їх активне входження в систему обслуговування НБУВ. Чимало користувачів бібліотеки уже не уявляють сучасну книгозбірню без бібліографічних, реферативних і, особливо, повнотекстових баз даних. Поза усяким сумнівом, електронна копія публікації не може цілковито замінити її друкований варіант, однак, змістовий аспект книги або періодичного видання може бути істотно розширений і збагачений за рахунок додаткових можливостей електронних версій.

Розвиток інформаційної бази вніс зміни в діяльність сучасної книгозбірні, що цілком закономірно. Важливою її функцією стало вирішення фінансових, організаційних та технологічних питань доступу до віддалених інформаційних ресурсів, в основному, закордонних журнальних публікацій, бібліографічних баз даних. Водночас і бібліотечно-інформаційна робота набула нового змісту. Такі форми обслуговування, як оперативне інформування, вибіркове поширення інформації, ретроспективний пошук та інші, почали виконуватися за допомогою мережевих локальних та інтернет-ресурсів, у т.ч. і повнотекстових автентичних баз даних.

Потрібно відзначити, що електронні документи, нові інформаційні технології розкривають перед бібліотеками досить гарні перспективи. Проте, й друковані видання, як і раніш, зберігають свою значущість. Практика функціонування залів періодичних видань НБУВ доводить: сьогодні необхідне комплексне обслуговування читачів, гармонійне поєднання традиційних та електронних інформаційних ресурсів у найбільш зручних для читачів пропозиціях. Саме це сприятиме найповнішому задоволенню вимог користувачів та формуванню позитивного іміджу бібліотеки [14].

О. М. Лопата у своїх статтях (чи статті?) «Практика використання електронних інформаційних ресурсів сучасної наукової бібліотеки» висвітлює основні напрями роботи щодо забезпечення користувачів залів періодичних видань електронними інформаційними ресурсами та документами на CD-ROM, подає результати бібліометричного дослідження використання електронних періодичних видань, де описано основні категорії користувачів, їхні інформаційні та тематичні потреби; визначено роль автоматизованих інформаційно-пошукових систем у бібліотечно-інформаційному обслуговуванні та проаналізовано сучасний стан реалізації їх інформаційно-пошукових можливостей для формування електронних бібліографічних ресурсів онлайнового доступу.

У цій статті також описано вплив новітніх інформаційних технологій на практичну діяльність бібліотек. Одне з основних питань – вивчення інформаційних запитів читачів. У публікації викладаються результати дослідження ступеня задоволеності користувачів бібліотечно-інформаційним обслуговуванням з використання електронного каталогу, що застосовується у залах періодичних видань з 2003 р. (у якій бібліотеці?), а також повідомляються можливості нових сервісів, запроваджених у бібліотеках [25].

Авторка зазначила, що потреба в традиційних допоміжних каталогах читального залу нині досить висока: за їх допомогою виконується більша частина читацьких запитів. Однак, при виконанні невизначеного або часткового запиту доводиться звертатися до електронного каталогу періодичних видань, у якому пошукові можливості значно ширші, ніж у традиційному каталозі (зокрема, передбачено пошук за такими окремими елементами бібліографічного опису, як місце видання, видавництво, рік видання, жанрові дефініції) [29]. Використання новітніх інформаційних технологій у бібліотечній справі принциповим чином впливає на масштаби та форми комплектування фондів: принцип повноти став помітно поступатися принципу селективності. Сьогодні стає очевидним, що електронне й друковане середовище мають різні цільові призначення. Бібліотека ж повинна поєднувати те й інше, принаймні віртуальність електронного світу дає їй змогу не тільки виконувати функції сховища, а й орієнтувати читачів у науковому просторі, надаючи вільний доступ до інформації та допомагаючи в пошуку необхідних знань [38].

Н. Г. Комарова ознайомила з позитивним досвідом організації мобільного обслуговування в секторі довідково-інформаційного сервісу та проблематики Центральної наукової бібліотеки імені Якуба Коласа НАН Білорусі, які виникають в процесі роботи. Вона підкреслила, що така форма співробітництва бібліографа і користувача, яка існує в бібліотеці на сучасному етапі, піднімає довідково-інформаційне обслуговування на якісно новий рівень. Основний результат – це підвищення ефективності використання електронних ресурсів, мобільна навігація мережею, підготований до самостійної роботи користувач.

С. Іващенко у статті «Організація обслуговування користувачів Національної бібліотеки Білорусі електронними інформаційними ресурсами», розглядає основні підходи до організації обслуговування такими ресурсами, характеризує ресурси власної генерації і придбані. У статті розкриваються особливості доступу до інформаційних ресурсів у режимах офлайн і онлайн.

Автор розглядає інформацію як стратегічний ресурс сучасного суспільства. ЇЇ обсяги настільки великі, що без електронних форм подання неможлива реалізація основних, виробничих, наукових і суспільних процесів. Електронна форма забезпечує можливість оперування великими обсягами інформації, організації необмеженого доступу до всесвітніх джерел інформації, добору й упорядкування різноманітних електронних колекцій, а також формування й представлення у світовий простір своїх власних ресурсів. Це дає змогу на якісно новому рівні задовольняти інформаційні процеси користувачів [27].

Робота з електронними ресурсами потребує від бібліотекарів спеціальних навичок і умінь. Вони повинні знати загальні принципи роботи в мережі, методику пошуку бібліографічної, текстової, аудіо-, графічної інформації, тематико-видовий склад документів і пошукові можливості бази даних; зміст і структуру електронних ресурсів бібліотек та інформаційних установ; мати навички роботи з браузерами, з програмними продуктами, використовуваними при скануванні, запису інформації з різноманітних форматів подання даних на будь-які види носіїв. Зростає необхідність використання іноземних мов у щоденній роботі.

Перелічені тенденції потребують нових підходів до системи підвищення кваліфікації, тісного зв’язку спеціалістів, що забезпечують обслуговування користувачів, і фахівців із інформатизації і технологічного розвитку. Розроблено диференційовану систему підвищення кваліфікації з огляду на різноманітні категорії бібліотечних працівників. Приміром у Національній бібліотеці Білорусі систематично проводяться семінари-презентації з пошукових можливостей баз даних, тренінги з пошуку інформації з використанням інформаційних ресурсів Інтернету, курси з опанування нового обладнання тощо [29].

О. О. Ісаєнко у статті «Типо-видова структура інформаційного обслуговування сучасної бібліотеки» проаналізував інформативність, наповнення та можливості веб-сайтів та веб-сторінок національних, провідних державних бібліотек України, зарубіжних бібліотек, що розміщені на території України, та провідних бібліотек ВНЗ України з точки зору задоволення інформаційних потреб і запитів користувачів. Було подано детальну характеристику можливостей та послуг, що пропонують бібліотеки через власні веб-сайти: наявність списків нових надходжень до фондів бібліотек та тематичних рекомендованих списків літератури, анотованих та ілюстрованих віртуальних книжкових, фото- та мистецьких виставок, виконання віртуальних довідок, замовлення документів через Інтернет, інформування про нові надходження чи вибіркове розповсюдження інформації через електронну пошту, електронна доставка документів.

Л. Ф. Трачук у своїх роботах візначила, що в останні десятиріччя у сферу бібліотекознавчих досліджень та практичної діяльності стрімко ввійшов термін «віртуальна реальність». Для обслуговування нової генерації споживачів інформації, які використовують переваги віртуального пошуку, виникли нові види послуг: пошук в електронних каталогах, виставлених на сайтах бібліотек; віртуальне довідково-бібліографічне обслуговування, віртуальні виставки. Саме віртуальні бібліотечні виставки, як новий засіб популяризації фондів, забезпечують користувачів ілюстрованою бібліотечною та фактографічною інформацією, доповнюючи її повними текстами чи довідковими статтями з Інтернету. На думку автора, віртуальні виставки надають користувачеві більше пошукових можливостей, ніж бібліографічні посібники, представлені на сайтах бібліотек.

А. Шалиганова у статті «Віртуальна довідкова служба в публічних бібліотеках України: напрями розвитку» подає аналіз розвитку віртуальних довідкових служб у бібліотеках України на підставі проведеного дослідження [16]. Підсумовуючи, вона зазначила, що до цього часу в Україні відсутня загальна концепція віртуально-довідкового обслуговування. Хоча, за даними дослідження, цей вид обслуговування активно впроваджується в життя. На жаль, бібліотеки України діють поодинці, витрачаючи значні сили та засоби, замість того, щоб створити об’єднаний ресурс для задоволення зростаючих інформаційних запитів українського відділеного користувача. Корпоративна віртуальна довідкова служба завдяки наявності кваліфікованих спеціалістів, повноті й універсальності сукупних фондів здатна задовольнити ті потреби, які самостійно бібліотека охопити не може. Виходячи з цього, учасники корпоративної віртуальної довідкової служби повинні розробити загальну концепцію служби; визначити загальні підходи до організації роботи; досягти взаємної довіри й домовитись про взаємодопомогу.

Перспективи розвитку віртуальної довідкової служби в Україні такі: у найближчий час ці служби будуть організовані й представлені на багатьох сайтах бібліотек. Уже зараз, як свідчать результати дослідження, у публічних бібліотеках з’явився інтерес до цього виду обслуговування, можливо, не до кінця осмисленого, технологічно не опрацьованого, концептуально не розробленого. Безумовно, невдовзі віртуальна довідкова служба стане органічним елементом бібліотечного обслуговування [18].

І. Чабан у статті «Проблеми забезпечення цілісності баз даних читачів» подав огляд проблем забезпечення цілісності баз даних автоматизованих інформаційних систем і методів їх вирішення. Висвітлюється досвід забезпечення цілісності бази даних відомостей про читачів на пункті запису читачів Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. Автор описав засоби для підтримки цілісності бази даних читачів, які дозволяють: виключити низку помилок при виконанні технологічних операцій обслуговування читачів; забезпечити збереження, конфіденційність, повноту, достовірність і несуперечність інформації в базах даних читачів; істотно підвищити швидкість, точність та надійність введення та редагування інформації з баз даних читачів. Використання цих засобів підвищує оперативність та ефективність виконання технологічних операцій під час запису читачів до бібліотеки, в процесі їх перереєстрації та видачі дублікатів утрачених читацьких квитків; призводить до зростання продуктивності праці, фізичного та емоційного розвантаження бібліотечних співробітників; підвищує якість обслуговування читачів.

3.2. Веб-сайт бібліотеки та організація віддаленого доступу до її інформаційних ресурсів

Одним із ключових моментів становлення бібліотеки як інформаційного центру є використання Інтернету як потужного маркетингового каналу в загальному комплексі маркетингу бібліотеки, що дозволяє здійснювати вивчення інформаційних потреб, комплектування і надбання інформаційних ресурсів відповідно до вимог споживачів інформації, надання бібліотечно-інформаційних послуг, адміністрування інформаційної діяльності.

Функціонування великої сучасної бібліотеки вже не уявляється без існування її веб-сайту, який може бути як простим онлайновим довідником, так і стати ефективним інтерактивним інструментом з надання інформаційних послуг користувачам з різних міст і країн. Це залежить від технічних можливостей бібліотеки, кваліфікації технічного персоналу та фахового світосприйняття середньої і вищої керівної ланки установи. Його використання дозволяє бібліотеці стати відкритою для кожного потенційного користувача, значно розширити коло споживачів послуг і таким чином зайняти визначальне місце в світовій інформаційній інфраструктурі.

Вік українського наукового інтернет-сегмента, представлено головним чином провідними науковими бібліотеками та освітянськими інтернет-центрами, складає уже понад 10–12 років. Із кожним роком його інформаційна насиченість зростає, але в той же час породжує й немало проблем із навігацією в цьому «інформаційному морі».

У досліджуваній фаховій періодиці є чимало статей, присвячених бібліотечним веб-сайтам, інформаційним ресурсам інтернет-центрів та організації віддаленого доступу до них. Ю. Артемов, О. Непляха, Ж. Левченко спільну статтю «Роль і місце веб-порталу в діяльності наукової бібліотеки» присвятили аналізу особливостей побудови веб-порталу в складі наукової бібліотеки, його структури і змісту на прикладі науково-педагогічної бібліотеки.

Ще донедавна важко було знайти бібліотеку, яка б мала власний веб-сайт, а вже на черзі створення веб-порталів, принаймні для наукових бібліотек. На думку авторів, портал – це такий веб-сайт, який реалізує значну кількість інформаційних послуг і є загальною стартовою точкою для роботи в Інтернеті. Портал також повинен забезпечувати створення та збереження певної кількості власних колекцій повнотекстових даних. Неодмінною умовою порталу наявність розвиненої системи різноманітних сервісів, орієнтованих на задоволення потреб цільової категорії користувачів [19].

На сьогодні у світі багато уваги приділяється створенню освітніх порталів. Особливе місце серед освітніх інформаційних ресурсів посідають електронні бібліотечні ресурси. Широке впровадження інтернет-технологій у бібліотечну практику дозволяє читачам безпосередньо з робочого місця або з дому переглядати електронні каталоги бібліотек і повнотекстові бібліотечні ресурси. Властивість порталів забезпечувати авторизований доступ до бібліотечних ресурсів є вирішальною у технології дистанційного навчання. Впровадження інтернет-технологій у систему роботи освітніх бібліотек пов’язано з величезною роботою з підготовки і перекваліфікації бібліотечних працівників. Дистанційна форма навчання може зіграти найважливішу роль у практичній реалізації цього проекту.

С. Бенз у статті «Веб-послуги та електронні зібрання Бруклінської публічної бібліотеки» висвітлив (висвітлила) досвід створення електронних зібрань та надання веб-послуг на прикладі освітніх проектів, виконаних у Бруклінській публічній бібліотеці Нью-Йорка, США.

Н. Капустіна у статті «Забезпечення публічного доступу користувачів до електронних ресурсів у бібліотеках Харкова» розглядає основні проблеми розвитку служб інформаційно-бібліотечного сервісу. Вона наводить аналіз результатів дослідження бібліотек міста, проведеного протягом 2005–2006 рр., з вивчення користувачів, їхньої готовності до прийняття та активного використання нових інформаційних продуктів і підкреслює необхідність координації робіт бібліотек у цьому напрямку.

Н. Капустіна вважає, що необхідно відпрацювати детальну концепцію розвитку регіональних бібліотечних ресурсів. Проблема, що постала перед бібліотеками Харкова, досить відповідальна і трудомістка. ЇЇ розв’язання було розпочато з регіонального дослідження «Електронні інформаційні ресурси бібліотек Харкова: склад та використання» з подальшою оцінкою рівня готовності бібліотек Харкова до входження в інформаційне співтовариство. Заключним етапом цього дослідження стало вивчення користувачів, їхньої готовності до сприйняття та активного використання нових інформаційних продуктів і послуг, які істотно розширюють інформаційне поле бібліотек. Його мета – зорієнтувати бібліотеки Харкова на розвиток регіональної корпоративної служби інформаційно-бібліотечного сервісу, що відповідає структурі та різноманітності попиту користувачів електронних ресурсів.

Н. Капустіна зазначала, що інформаційна база регіону поступово розширюється. У зв’язку з цим необхідно розпочати організаційні заходи щодо створення об’єднань бібліотек для забезпечення консолідованих дій, спрямованих на створення, придбання та взаємне використання електронних ресурсів. Забезпечення публічного (утому числі віддаленого) доступу користувачів до електронних інформаційних ресурсів на сьогодні є одним із першочергових завдань інформаційного обслуговування науки, освіти та культури. (перенести до першого розділу)

Т. Симоненко у статті «Проект «відкритого доступу» – портал «Наукова періодика України»» визначив концептуальні засади створення порталу «Наукова періодика України» як інтеграційної компоненти загальнодержавної системи документальної наукової комунікації [3]. Модель «відкритого доступу» видається найліпшою у справі організації вітчизняних наукових періодичних видань. Представлення наукових журналів на порталі «Наукова періодика України» сприяє виходу української науки та міжнародний рівень, підвищує авторитет наукових видань та рівень їх цитування. Головна концептуальна засада порталу «Наукова періодика України» передбачає поєднання централізованого довідково-пошукового апарату на основі загальнодержавної реферативної бази даних «Україніка наукова» та розподіленої системи галузевих і тематичних зібрань онлайнових серіальних видань, що формуються суб’єктами системи документальних комунікацій. Проведення в інформаційних ресурсах Порталу взаємодоповнюючих бібліо-, інформо- та науково-метричних досліджень дасть змогу розрахувати оптимальні рішення вдосконалення процесів науково-інформаційного забезпечення інноваційної діяльності в Україні [6].

Л. Кудря підкреслювала, що українські бібліотеки почали активно використовувати нові можливості у комунікаційній політиці. Онлайновий бібліотечний сервіс набуває все більшого розвитку та передбачає забезпечення дистанційного доступу до ресурсів бібліотеки широкого кола користувачів Інтернету. Тому цікаве та змістове інформаційне наповнення бібліотечного веб-сайту є запорукою успіху закладу. Великого значення ця діяльність набуває для осіб із особливими потребами, оскільки для них відвідання сайту є майже єдиною можливістю одержати потрібну інформацію.

Ефективним засобом популяризації бібліотечних ресурсів є віртуальні виставки. Виставкова діяльність успішно перенесена в Мережу, і нині віртуальні виставкові заходи становлять 1 % на ринку індустрії подій. При організації традиційних книжкових виставок, з одного боку, перед користувачами розкривається бібліотечний фонд, але з іншого – виникає низка проблем, бо включення видань до експозицій ускладнює їхню видачу користувачам; термін експонування документів обмежений; матеріали на виставках бажано виставляти або в закритих вітринах, або організовувати чергування біля виставки в режимі її роботи з метою збереження експонатів, що призводить до додаткових трудових та матеріальних витрат, деяких незручностей для бажаючих переглянути видання; кількість відвідувачів виставки обмежується користувачами бібліотеки [37].

Застосування сучасних інформаційно-комунікаційних технологій дозволяє впроваджувати в бібліотеках нову форму виставкового експонування документів – віртуальну (онлайнову, електронну) виставку. ЇЇ безумовною перевагою є те, що це – умовно не обмежений у часі та просторі захід, котрий реалізується за рахунок інтернет-ресурсів, у межах якого бібліотека має можливість розмістити текстову інформацію, графічне, аудіо- або відео зображення експонатів, що розкривають зміст виставки. Користувачі у зручний для себе час можуть знайомитися з представленими на виставках документами та висловлювати свою думку про них. Віртуальні книжкові виставки є досить новим явищем на українському ринку бібліотечних та інформаційних послуг порівняно з країнами Західної Європи та США. Їхні організатори можуть таким чином популяризувати бібліотечні фонди та рекламувати бібліотеку, а відвідувачі – задовольняти свої інформаційні потреби [38].

І. Цуріна у статті «Як зробити веб-сайт публічної бібліотеки успішним» наголосила, що сьогодні веб-сайти стають невід’ємною частиною сучасної бібліотеки і тому сприймаються як презентація її образу в інформаційному просторі. Хоча веб-сайт бібліотеки – не «фізичний» простір, відвідувачі користуються ним у такий спосіб, що його функції можна порівняти до традиційної бібліотеки. А якщо говорити, що публічна бібліотека є інформаційним, культурним центром своєї громади, то вона повинна мати свою родзинку. Тому і веб-сайт мусить пропонувати щось своє, оригінальне. Крім суто бібліотечної інформації, це може бути віртуальна прогулянка рідним краєм, історичні розвідки, котрі зможуть зацікавити вихідців з цього регіону та любителів історії, цікаві дитячі програми читання, інформація про народні промисли тощо. Тому варто постійно оцінювати веб-сайт, аналізувати його запитуваність та вживати заходів щодо його вдосконалення.

І. Торлін запропонував огляд результатів (показників?) веб-сайтів публічних бібліотек України, який проводився за дорученням Міністерства культури та туризму України у лютому 2006 р. Д. Соловяненко у статті «Статистика використання Інтернет-технологій у бібліотеках України» визначив стан упровадження двох найпопулярніших інтернет-технологій (електронної пошти та «всесвітнього павутиння») у практику роботи вітчизняних бібліотек, подав статистичні показники впровадження цих технологій у бібліотеках різних систем і відомств, дослідив регіональний розподіл бібліотечної інтернетизації в Україні, подав показники забезпеченості бібліотечним інтернет-сервісом користувачів різних регіонів України, прослідкував специфіку впровадження технології електронної пошти та веб-технології, в тому числі з урахуванням відомчої приналежності бібліотек. На основі отриманого масиву статистичних даних, зроблено висновки щодо стану бібліотечно-бібліографічного обслуговування українських користувачів Інтернету [6].

Проведене статистичне дослідження засвідчило, що стан бібліотечної інтернетизації є ще досить низьким. Бібліотеки різних систем і відомств мають свою специфіку впровадження інтернет-технологій. Диспропорція інтернетизації бібліотек п’яти основних мереж сягає майже 11000 %, найвищий рівень інтернетизації зареєстрований у мережі бібліотек ВНЗ ІІІ–ІV рівнів акредитації, найнижчий – у мережі бібліотек Мінкульттуризму. Мережі шкільних бібліотек інтернетизація взагалі майже не торкнулася. Відчутна значна регіональна диспропорція у забезпеченні користувачів Інтернету бібліотечним інтернет-сервісом. Великим індустріальним центрам властиві високі показники впровадження Інтернету в бібліотеках, але, з огляду на високий рівень загальної інтернетизації, навантаження на «інтернетизовані» бібліотеки у промислово розвинутих містах є більшим, ніж у регіонах із низьким рівнем загальної інтернетизації. Ця диспропорція сягає 5000 %, найбільша забезпеченість бібліотечним інтернет-сервісом зареєстрована у Рівненській області, найнижча – по місту Києву.

Технологія електронної пошти впроваджується в бібліотеках більш активно, ніж технологія «всесвітнього павутиння». Слід відзначити загально високий рівень використання бібліотеками корпоративних електронних адрес. Значна частка бібліотек використовує для своїх кореспондентських потреб електронні адреси установ-засновників. Є своя специфіка й у впровадженні веб-технологій. Багато бібліотечних веб-проектів розгортаються в рамках веб-сайтів установ-засновників бібліотек, значна частка бібліотечних веб-сайтів розміщуються в субдоменах установ, яким підпорядковуються бібліотеки. Розробкою бібліотечних веб-сайтів в основному займаються самі бібліотеки, хоча відсоток проектів, створених третіми особами, є відчутно великим. Диспропорція між рівнем упровадження в бібліотеках України веб-технології електронної пошти та рівнем упровадження веб-технології становить 122-166 %. У цілому, автор наголошує, що установи-засновники мають істотний вплив як на рівень упровадження технології електронної пошти, так і на рівень упровадження веб-технологій [19].

Т. Гранчак у статті «Використання інформації інтернет-видань як засіб підвищення ефективності інформаційно-аналітичної та управлінської діяльності» розкрив можливості інтернет-видань у підвищенні ефективності використання інформації. Одним зі шляхів підвищення ефективності використання інформації є інтенсивне залучення матеріалів інтернет-видань у сферу інформаційно-аналітичної діяльності, що дасть змогу: прискорити процес пошуку, відбору і обробки первинної інформації; забезпечити оперативну і якісну підготовку вторинного інформаційного продукту; створити умови для продукування нової соціально орієнтованої інформації; забезпечити необхідне інформаційне підґрунтя прийняття найоптимальніших управлінських рішень та їх наступної реалізації.

Г. Швецова-Водка у статті «Бібліотека як термінальна документальна комунікаційна система» пропонує узагальнену характеристику діяльності бібліотеки, спрямовану на забезпечення інформаційних запитів користувачів. Вона наголошує на спільних рисах і відмінностях в діяльності традиційної та електронної бібліотеки. Порівняння наведених варіантів діяльності бібліотеки з формування фондів друкованих і електронних документів та способів задоволення інформаційних запитів користувачів свідчить про значно спрощений для користувача шлях отримання потрібної інформації в електронній бібліотеці. Разом із тим роль бібліотекаря в електронній бібліотеці дещо змінюється. Одночасно значно підвищуються вимоги до матеріально-технічної бази бібліотеки, яка має забезпечити зберігання електронних документів та вільний до них доступ [3].

Автор вважає, що у першій декаді ХХІ ст. академічні бібліотеки зробили новий істотний крок по шляху еволюційного розвитку власних інформаційних систем. Інтегровані електронні середовища бібліотек – це не просто новий тип інформаційно-пошукових систем, а скоріше – каркаси комплексних віртуальних лабораторій науково-інформаційної діяльності, організовані за принципом верховенства потреб пересічного вченого. На рівні змістового наповнення ці системи мають забезпечити інтеграцію носіїв наукового знання різних типів, видів та форматів, традиційних та нових гібридних документів (монографій, періодичних та довідкових видань, первинних даних, препринтів, мультимедійних продуктів тощо). Численні урядові та міжнародні програми розвитку орієнтовані на те, що наука ХХІ ст. буде реалізовуватись винятково у цифровому середовищі. За таких перспектив роль академічної бібліотеки як інтегрованої науково-інформаційної платформи значно суттєво зростає.

Н. Грабар у статті «Спілкування в бібліотеці у віддаленому режимі» виокреслив актуальні питання вивчення бібліотечного спілкування, розглянув деякі особливості спілкування у віддаленому режимі, навів його види та з’ясував переваги та недоліки [20]. Нині бібліотеки поєднують традиційну культуру спілкування з книгою із новими інформаційними технологіями. Спілкування у віддаленому режимі має як позитивні, так і негативні сторони, але більшість людей вважають його необхідністю сьогодення. У перспективі бібліотеки мають розвивати інтерактивні форми інформаційного обслуговування віддалених користувачів, що дасть можливість відповідати на їхні запити у режимі реального часу. Спілкування у віддаленому режимі, з одного боку, для бібліотекаря, розширило можливості інформаційно-комунікаційного впливу на користувачів, з іншого, воно вимагає оволодіння засобами, новою етикою спілкування. Ця форма спілкування має певні недоліки, бар’єри, з яких користувачі на перше місце ставлять психологічні.

Бібліотекам необхідно прагнути до забезпечення доступу до повнотекстових баз у мережі Інтернет, що реалізуватиметься через оцифрування документної спадщини, створення електронних резервів, масштабні партнерські проекти з оцифрування бібліотечних фондів і поступовий перехід на передплату електронних часописів, а це, в свою чергу, позитивно позначиться на якості дистанційного навчання [22].

А. Шелестова розглянула тенденції розвитку електронно-документаційної комунікації сучасного університету, визначила місце в ній університетського веб-сайту [27]. Л. Трачук у статті «Електронні бібліографічні ресурси віддаленого доступу на сайтах українських бібліотек» представила результати аналізу сайтів провідних українських бібліотек щодо виявлення електронних бібліографічних ресурсів, відзначила жанрову різноманітність електронної бібліографічної продукції і підкреслила її зростаючу роль у бібліографічному інформуванні віддалених користувачів. Автор вважає, що основним ресурсом веб-сайту бібліотеки має бути електронний каталог, який відображає її фонд, частину фонду чи сукупність документів (якщо це зведений каталог) і дає змогу віддаленим користувачам з різним рівнем інформаційної культури цілодобово здійснювати пошук бібліографічної інформації. Від того, настільки дружнім буде інтерфейс електронного каталога в умовах відсутності бібліографа-консультанта, залежить ефективність пошуку релевантних документів. Необхідно повідомити користувача, які види документів містить електронний бібліографічний ресурс, за який період відображена бібліографічна продукція, який обсяг ресурсу, як часто він оновлюється (в паспорті електронного бібліографічного ресурсу). Також повинна бути довідка з методики пошуку інформації в цьому джерелі [10].

Глобальна мережа значно розширює можливості бібліотек з бібліографічного інформування населення. Якщо друкованими бібліографічними посібниками бібліотеки могли забезпечити невелике коло своїх читачів через малі тиражі, то завдяки глобальній мережі кожен бажаючий може отримати необхідну бібліографічну інформацію з будь-якого куточка світу, лише відвідавши сайти бібліотек. В електронному бібліографічному середовищі існують як звичні для традиційної бібліографії жанри (бібліографічні покажчики та списки, огляди літератури, каталоги, картотеки тощо), так і нові – віртуальні виставки, прес-дайджести, прес-огляди, бібліографічні бази даних [13].

Інтернет-технології, які використовуються при створенні сайтів, істотно розширюють бібліотечний сервіс, поєднуючи пошук внутрішніх ресурсів бібліотек з відсиланнями користувача до інформації, що знаходиться безпосередньо в Інтернеті. Сучасна бібліотека починає функціонувати одночасно як внутрішня та зовнішня електронна бібліотека.

У цілому досліджені статті дозволяють зробити такі висновки:

– завершується перший етап інформатизації провідних наукових бібліотек, що характеризується створенням автономних автоматизованих інформаційних систем, і розпочинається другий, характерною рисою якого є інтеграція цих систем і їх ресурсів;

– основним напрямом інтеграції сьогодні є трансформація бібліотечних сайтів та інтернет-порталів та формування на цій основі єдиного бібліотечно-інформаційного простору держави;

– активізація інтеграційних процесів потребує вдосконалення нормативно-правової бази щодо кооперативних технологій формування та використання науково-інформаційних ресурсів у електронному середовищі, прискорення архівування наявної в глобальних інформаційних мережах наукової та суспільно значущої інформації, наповнення корпоративних сховищ електронної інформації та розвитку корпоративних комп’ютерних мереж, що інтегрують територіально-розподілені бібліотечні структури та інформаційні ресурси.