Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
конспект по ек підпри ипо.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
1 Мб
Скачать
☆

2.4. Організаційно-правові форми підприємства

Будь-яка підприємницька діяльність здійснюється в рамках певної організаційної форми. Організаційно-господарською одиницею бізнесу є підприємство.

Світовий досвід дозволяє виділити три класичні форми організації та функціонування бізнесу: одноосібне володіння, товариство (партнерство) і корпорація.

Одноосібне володіння - це така організаційна форма, за якої власником бізнесу є фізична особа або сім'я. Одноосібне володіння пов'язане з індивідуальною підприємницькою діяльністю, яка здійснюється від свого імені, на власний ризик і спрямована на отримання певного прибутку. Тобто у разі вибору цієї організаційної форми підприємець несе повну, необмежену відповідальність за результати діяльності та водночас є розпорядником всього прибутку від бізнесу.

Товариство - це підприємство, створене на засадах угоди про об'єднання майна та фінансових ресурсів двох або більше окремих фізичних чи юридичних осіб за умови розподілу ризику, прибутків і збитків на основі рівності, спільного контролю результатів діяльності та безпосередньої участі у її здійсненні. За ступенем участі партнерів у діяльності товариства поділяють на: повні, командитні, товариства з додатковою та обмеженою відповідальністю.

Корпорація - це форма організації бізнесу, коли власниками компанії є акціонери, які відповідають за її зобов'язаннями лише в межах капіталу, інвестованого в акції корпорації. Тобто корпорація є юридичною особою, яка самостійно, окремо від власників, здійснює певний вид бізнесу. Фінансова заінтересованості акціонерів від інвестування в корпорацію полягає в отримання дивідендів з її прибутків. Особливістю корпорації є поділ функцій власності, контролю та управління між акціонерами та найманими менеджерами.

У господарській практиці виділяють гібридні організаційні форми бізнесу, які поєднують переваги основних (класичних) форм. До них відносять, зокрема, франчайзинг.

Франчайзинг - угода, за якою виробник чи одноосібний розповсюджувач продукту чи послуги, захищених торговою маркою, дає ексклюзивні права на поширення на певній території своєї продукції незалежним роздрібним торговцям в обмін на одержання від них платежів (роялті). Франчайзинг як гібридна форма господарської діяльності поєднує елементи ліцензійних угод щодо права володіння товарним знаком та дистриб'юторських угод, які пов'язані з виключним правом на реалізацію товарів і послуг на договірній основі. Як особлива форма господарювання франчайзинг полягає у такому: незалежна крупна компанія (франчайзер), яка виробляє продукцію (надає послуги), передає право використовувати свій товарний знак іншому підприємству (франчайзі) в обмін на зобов'язання виготовляти або продавати продукцію (надавати послуги) незалежної фірми. Співробітництво між франчайзером і франчайзою відбувається на основі укладеного договору (франшизної угоди), в результаті якої франчайзер надає право франчайзі використовувати товарний знак, обслуговування, вивіску та особливості технології шляхом чітко визначеного способу експлуатації та під відповідним контролем. Розрізняють три основні види франчайзингу:

1. товарний (торговий) франчайзинг, який передбачає взаємовідносини сторін франчайзингу у сфері торгівлі. У цьому вику франчайзер передає франчайзі ексклюзивне право на реалізацію під торговим знаком франчайзера його продукції на певній території;

2. виробничий франчайзинг передбачає відносини, які на мають право франчайзі на виробництво та збут під торговим знак франчайзера продукції з використанням сировини, матеріалів технологій, які постачаються франчайзером;

3. діловий франчайзинг передбачає взаємовідносини у сфері обслуговування, навчання та громадського харчування.

Франчайза створює і розвиває бізнес на основі моделі та за участю франчайзера, з використанням його технологій, ноу-хау, товарного знака та набутого досвіду.

Швидке зростання ролі інформаційних технологій, поширення Інтернету та засобів телекомунікації зумовили появу такої сучасної організаційної форми ведення бізнесу, як віртуальне підприємство. Віртуальне підприємство — це співтовариство територіально роз'єднаних фірм чи співробітників, що обмінюються продуктами праці і спілкуються винятково електронними засобами за мінімального або цілком відсутнього особистого контакту.

Віртуальне підприємство - це нова форма економічної організації суб'єктів господарювання, які об'єднують свої зусилля для надання певної послуги, що традиційно надавалась одним підприємством