9. Поняття класичної утопії. «Утопія» т.Мора.

Він є засновник соц.утопії. Виступив проти Рефор-

мації (рух, опозиційний до католицизму), за його

звинуватили в держ.зраді і стратили. Багатовікову

славу принесла «Утопія»(1516), нап.латиною. Це

твір про держ.устрій, що не існує і не існуватиме

ніколи. Це зразо класичної утопії. Утопія – доклад-

ний, послідовний опис уявного, локалізованого в

часі та просторі сусп., побудованого на основі аль-

тернативної соц-істор.гіпотези, суспільства доско-

налішого, ніж сусп., в якому живе автор. «Утопія»

Т.Мора скл. з 2-х частин. І-ша част. Про Англію

16ст., її економ. І соц. життя. У період становлен-

ня капіталістичних відносин автор бачить, як зане-

падає землеробство, розорюються і стають жебрака-

ми селяни; пише про моральний занепад англ.знаті:

свавілля, марнотратство. Причиною усіх бід є при-

ватна власність. Оповідь і 1част. побудовано у фор-

мі діалогу автора з моряком Рафаїлом Гітлодеєм,

учасником навколосвітньої експедиції Амеріго Вес-

пуччі. ІІ част. – розповідь Гітлодея про острів Уто-

пію. Побут утопійців простий і раціональний, займа-

ються землеробством, кожен опановує якесь ремесло.

Вражаючий є демократизм політ.і соц.с-ми, в основі

якої – поняття свободи волі, ідея справедливості як

сусп. блага. Шлях до соц.гармонії – скасування

приватної власності.

10. Розквіт англ.Театру доби Відродження.

Бурхливий розквіт! В англ.універах культиву-

вались шкільні театри, при королівському дво-

рі – видовищні маскаради. Міські театри Лон-

дона «Троянда», «Либідь», «Куртина», «Гло-

бус». 3 типи театрів: загальнодоступний, при-

ватний і придворний. 2 традиції англ.драми:

вчено-гуманістична(спиралась на античність)

і народна (на фольклорі). Ранній період – етап

становлення англ.ренес.драми («університет-

ські уми»: Лілі, Ніл, Лодж, Неш, Грін), ідейно

близький Крістофер Марло. Істор.хроніки, ко-

медії і ранні трагедії пише Шекспір. К.Марло:

засновник англ.трагедії! Трагедії: «Тамерлан

Великий», «Трагічна історія доктора Фауста»

, «Мальтійський єврей». Зрілий період: Шекспір

створює вел.трагедії. Бен Джонсон, Джон Чеп-

мен, Хейвуд, Деккер, Бомонд, Флетчер. Посту-

повий перехід від поетичної драми (з фантастич-

ністю і умовністю) до реалістичної драми (де пе-

реважають побутові, прозаїчні теми).

11. Творчість В.Шекспіра(1564-1616) спів-

власник театру «Глобус». 3 періоди творчості:

1) 1591-1601. поеми «Венера і Адоніс», «Лук-

реція», сонети і майже всі істор.хроніки: «Ген-

ріх 6», «Річард 3». 3 трагедії: «Тіт Андронік»,

«Ромео і Джульєтта», «Юлій Цезар». Весела

світла комедія «Приборкання норовливої», «Ба-

гато галасу з нічого». 2) 1601-1608. Трагедії

«Гамлет», «Отелло», «Король Лір», «Макбет».

Комедії, нап.в цей період містять трагічні інто-

нації, в них посилюється сатир.елемент.

3) 1608-1612. Трагікомедії «Перикл», «Цимбелін»,

«Зимова казка», «Буря». Шекспір залишається

вірним ідеалам гуманізму, хоча трагічно пережи-

ває занепад ренесансної віри в людину.